Ухвала суду № 90736307, 27.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

№ провадження 4-с/646/32/2020

Справа № 646/2758/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.20 м. Харків

Червонозаводський районний суд м. Харкова в складі:

Головуючого судді Білінскої О.В.,

при секретарі Кієнко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові скаргу представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Потерайла Антона Миколайовича на бездіяльність начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Купріянової Анастасії Олександрівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2020 року до суду надійшла вказана скарга, в якій представник боржника ОСОБА_1 просить:

- визнати бездіяльність начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Купріянової Анастасії Олександрівни, яка полягала у невинесенні постанови про скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гончаренко Світлани Геннадіївни від 31.07.2018 у виконавчому провадженні №56578865 неправомірною;

- зобов`язати начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) усунути порушення (поновити порушене право заявника (боржника)) шляхом прийняття постанови про скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гончаренко Світлани Геннадіївни від 31.07.2018 у виконавчому провадженні №56578865;

- судові витрати покласти на орган державної виконавчої служби.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що в провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) знаходиться виконавче провадження № 56578865 з примусового виконання виконавчого листа №646/380/18 виданого 06.06.2018 Червонозаводським районним судом м. Харкова про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.01.2018 року до досягнення сином повноліття. 31.07.2018 ІНФОРМАЦІЯ_1 . державним виконавцем була прийнята постанова про арешт майна боржника та накладено арешт на все майно боржника. Зазначає, що боржник добровільно та добросовісно виконує рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 24.04.2018 року у справі №646/380/18 та щомісяця сплачує аліменти у повному розмірі. Представник ОСОБА_1 вказує, що 11.03.2020 року звернувся із клопотанням до начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в якому просив скасувати постанову державного виконавця від 31.07.2018 року про накладення арешту на все майно боржника. Жодної відповіді на це клопотання ні боржником, ні його представником – адвокатом Потерайлом А.М. не отримано. Оскільки п. 7 частини 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження», визначено таку підставу для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини, як погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника, то представник вказує на відсутність підстав для арешту усього майна боржника, який не має заборгованості зі сплати аліментів. Також підставами для зняття арешту представник заявника зазначає: відсутність необхідності забезпечення виконання аліментного зобов`язання, у зв`язку з належною поведінкою боржника, відсутність заборгованості, в межах якої було накладено арешт, порушення права власності боржника, можливість виконання рішення у інший спосіб.

У судове засідання боржник ОСОБА_1 та його представник – адвокат Потерайло А.М. не з`явилися, представником подано заяву з проханням розглянути скаргу без участі боржника та його представника.

Заінтересована особа – стягувач – ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду скарги була повідомлена належним чином.

Заінтересована особа – начальник Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) у судове засідання не з`явилася, однак, до суду було надано заяву про розгляд справи без її участі, а також надано належним чином посвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 56578865.

Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду (ч. 2 ст. 250 ЦПК України).

Дослідивши матеріали скарги та додані до неї документи, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова у справі №646/380/18 від 24.04.2018 року, яке набрало законної сили, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи з 22.01.2018 року до досягнення сином повноліття. На виконання вказаного рішення суду 06.06.2018 року видано виконавчий лист № 646/380/18.

В провадженні Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) знаходиться виконавче провадження №56578865, відкрите на підставі зазначеного вище виконавчого документа.

31.07.2018 державним виконавцем Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гончаренко Світланою Геннадіївною була прийнята постанова про арешт майна боржника та накладено арешт на все майно боржника.

Представник боржника ОСОБА_1 – адвокат Потерайло А.М. 11.03.2020 року звернувся до начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Харків) із клопотанням, в якому просив скасувати постанову державного виконавця від 31.07.2018 року про накладення арешту на все майно боржника.

За змістом статті 1291 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) - є спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Судом встановлено та підтверджується наявними у справі доказами, що боржником сплачено аліменти за період: січень 2018 року – квітень 2020 року.

В силу вимог статті 56 Закону арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Арешт майна - тимчасове позбавлення власника права користування та розпорядження майном, тривалість якого встановлюється вповноваженою особою у спосіб, визначений законодавством.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд вважає, що накладення арешту на майно боржника є винятковим заходом обмеження права власності фізичної особи, який застосовується лише за наявності достатніх підстав вважати, що така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним судовим рішенням.

Згідно з п. 7 частини 4 статті 59 Закону, підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до частин третьої, четвертої статті 59 Закону у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно ст. ст. 317, 319, 321 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Ст. 1 Протоколу № 1 до Європейської конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS № 005 (далі – Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).

Зокрема, у п. 167 рішення ЄСПЛ у справі Справа «East/West Alliance Limited» проти України» (Заява № 19336/04), указується, що перша та найбільш важлива вимога ст. 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece) [ВП], заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява № 48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).

Отже, враховуючи, що у боржника відсутня заборгованість зі сплати аліментів, він щомісячно сплачує аліменти на користь стягувача на утримання дитини, то відсутні підстави для існування арешту на усьому майні боржника, так як таке втручання у право приватної власності не відповідає принципу верховенства права, а виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Частиною 2 ст. 451 ЦПК України встановлено, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, враховуючи наведені обставини, суд вважає бездіяльність начальника міжрайонного відділу державної виконавчої служби щодо невинесення постанови про скасування постанови державного виконавця про арешт майна боржника неправомірною та такою, що порушує вимоги закону, а тому скарга боржника є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з розглядом скарги, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Статтею 452 ЦПК України передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на орган державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.

Згідно з частиною четвертою статті 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

Статтями 26, 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» передбачено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3ст. 137 ЦПК України).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги. Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

Боржником ОСОБА_1 було понесені витрати на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Наявний у матеріалах справи рахунок №2 від 26.05.2020 року, Акт здачі-прийому наданої правничої (правової) допомоги від 26.05.2020 року, а також платіжне доручення №4943296998 від 26.05.2020 року про сплату 3500,00 грн., відповідно до положень ст. 15,77 ЦПК України, є належними доказами сплати грошових коштів за надання професійної правничої допомоги у даній справі.

Таким чином, у відповідності до вимог ст. 137 ЦПК України, боржником надано детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги та їх розмір є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також значенням справи для сторони боржника.

Керуючись ст. 260, 447-453 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження»,

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу представника боржника ОСОБА_1 – адвоката Потерайла Антона Миколайовича на бездіяльність начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харкова Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Купріянової Анастасії Олександрівни, заінтересована особа: ОСОБА_2 – задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) Купріянової Анастасії Олександрівни, яка полягала у невинесенні постанови про скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гончаренко Світлани Геннадіївни від 31.07.2018 у виконавчому провадженні №56578865.

Зобов`язати начальника Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) усунути порушення (поновити порушене право заявника (боржника)) шляхом прийняття постанови про скасування постанови державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області Гончаренко Світлани Геннадіївни від 31.07.2018 у виконавчому провадженні №56578865.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основ`янському та Слобідському районах міста Харків Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків) (код СДРПОУ 41430683) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 500,00 (три тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Червонозаводський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Білінська О.В.