Ухвала суду № 90735869, 21.07.2020, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2424/15-ц

Провадження № 8/459/9/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року Червоноградський міський суд Львівської області в складі: головуючого судді Рудакова Д.І., з участю секретаря судового засідання Савіцької Б.Б., заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_2 , представника АТ КБ «Приватбанк» Кудрик Т.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року у справі № 459/2424/15-ц,

ВСТАНОВИВ:

Заявник звернувся до суду із заявою, в якій просив скасувати рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року по справі № 459/2424/15-ц та призначити справу до розгляду.

На обґрунтування заяви послався на те, що у липні 2015 року представник позивача звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № CGZ0GK00290219 від 08.08.2005 року в розмірі 20356,10 доларів США, що за курсом 21,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.06.2015 року складає 429513,71 грн. В обґрунтування позовних вимог послався на те, що 08.08.2005 року між сторонами у справі було укладено кредитний договір № СС200К00290219, відповідно до умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 24000 доларів США строком до 08.08,2025 року. Станом на 09.06.2015 року за відповідачем числиться заборгованість у розмірі 20356,10 доларів США, яка складається з наступного: 18989,42 доларів США - заборгованість за кредитом; 1253,26 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом; 88,35 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 25,07 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором. Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року по справі № 459/2424/15-ц позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № СС200К00290219 від 08.08.2005 року в розмірі 20331,03 доларів США, що за курсом 21,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.06.2015 року складає 428984,73 грн. та стягнуто судовий збір в розмірі 3649,24 грн. Підставою позову банку був укладений 08.08.2005 року між сторонами у справі кредитний договір № CGZ0GK00290219, відповідно до п.п.1.1 умов якого банк надав відповідачу кредит у сумі 24000,00 доларів США строком до 08.08.2025 року. В забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором було укладено договір іпотеки № CGVA3E/1 від 08.08.2005 року, згідно якого в іпотеку було передано квартиру за адресою: АДРЕСА_1 (п.6 договору іпотеки). Стверджує, що пред`явивши позов до суду банк обманув суд, що на момент звернення до судувінбув кредитором по даному кредиту, оскільки право вимоги було переуступлено іншому кредитору- Компанії «Юкрейн Мортгейдж і Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». Також вказує, що з інформаційної довідки з державного реєстру видно, що станом на сьогодні АТ КБ «ПриватБанк» не є іпотекодержателем квартири за адресою: АДРЕСА_1 є Компанія «Юкрейн Мортгейдж і Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». І на сьогодні іпотекодержателем квартири є Компанія «Юкрейн Мортгейдж і Файненс № 1 ПІ-ЕЛ-СІ». Тому, по даній справі АТ КБ «ПриватБанк» не міг бути позивачем, оскільки до кредитного договору не мав жодного відношення і жодного права банку не було порушено.

Провадження за нововиявленими обставинами у даній справі було відкрито ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 17.04.2020 року.

Ухвалою Червоноградського міського суду Львівської області від 15.05.2020 року судовий розгляд справи відкладено.

09.06.2020 року представник АТ КБ «Приватбанк» подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволені заяви.

Заявник та його представник в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили заяву задовольнити.

Представник АТ КБ «Приватбанк» в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні заяви.

Частиною 1 статті 429 ЦПК України встановлено, що заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами розглядається судом у судовому засіданні протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження за нововиявленими або виключними обставинами.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року по справі № 459/2424/15-ц позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № СС200К00290219 від 08.08.2005 року в розмірі 20331,03 доларів США, що за курсом 21,10 відповідно до службового розпорядження НБУ від 09.06.2015 року складає 428984,73 грн. та стягнуто судовий збір в розмірі 3649,24 грн.

Як видно з умов вказаного вище договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, відповідач повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно кредитного договору.

Згідно договору у випадку порушення зобов`язань за кредитним договором, відповідач сплачує банку відсотки за користування кредитом у подвійному розмірі на місяць, нараховані від суми непогашеної в строк заборгованості за кредитом.

Позивач зобов`язання за даним договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, передбаченому умовами Кредитного договору.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.

Підставами дія перегляду судових рішень у зв`язку з виключними обставинами є: встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом; встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.

Згідно до п. 1 Постанови пленуму ВССУ № 4 від 30.03.2012р. "Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами" (далі - Постанова) передбачений главою 4 розділу V ЦПК (в старій редакції) перегляд судових рішень, що набрали законної сили, у зв`язку з нововиявленими обставинами є самостійною стадією цивільного процесу, в якому судом перевіряється наявність чи відсутність правових підстав для цього - юридичних фактів, які існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, хоча їх подання до суду могло потягти ухвалення іншого за змістом судового рішення.

Згідно до п. 3 Постанови: нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин.

Необхідними умовами нововиявлених обставин, є те, що вони: існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до п. 4 Постанови вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відповідно до п. 5 Постанови процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неналежне повідомлення заявника про час і місце розгляду справи, неповне встановлення фактичних обставин справи, порушення порядку дослідження доказів) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному або касаційному порядку.

Обставини, на які посилається відповідач в своїй заяві, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки: сторони в момент укладення кредитного договору оговорили всі істотні умови, зокрема і умову про право Банку на відступлення права вимоги за даним договором третім особам, на що свою згоду дав і позичальник, поставивши власний підпис на Договорі. 19.02.2007р. ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК“ відступив своє право вимоги за кредитним договором № СС70СК00290219 від 08.08.2005 року до "ЮКРЕЙН МОРТГЕЙДЖ ЛОУН ФАЙНЕНС № 1 П1-ЕЛ-СІ". Згідно з розділом 3 договору ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» має усі права на обслуговування вказаних активів, зокрема, банк має всі права: отримання, стягнення платежів; переказ коштів; здійснення всіх дій на підставі дозволів, ліцензій та згод, що вимагаються законами, нормативними актами України з метою надання можливості на законних підставах взяти на себе та виконувати зобов“язання за цим договором. 14.04.2016 року, тобто до моменту винесення Червоноградським міським судом Львівської області рішення у даній справі, "ЮКРЕЙН МОРТГЕЙДЖ ЛОУН ФАЙНЕНС № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" відступив право вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК". Згідно до вказаного договору ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є держателем активів згідно додатку №1. Отже, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" правомірно звернувся до суду із позовом до позичальника.

Крім того, позичальник мав право звернутися до банку для отримання інформації за кредитним договором за допомогою різних каналів зв“язку або до обслуговуючого відділення ПАТ КБ "ПриватБанк".

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Також згідно з положенням ч.4 ст.423 ЦПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Будь — яких інших фактичних даних (доказів), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення Відповідач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не навів.

Стосовно наданого банком розрахунку заборгованості.

Розрахунок заборгованості не є первинним документом за своєю природою, а є інформаційним документом по факту обробки фактичного операційного руху грошових коштів по рахунках кредитної угоди, а також відображує стан нарахувань в певні періоди часу.

З матеріалів справи не вбачається, а відповідачем не доведено відсутність заборгованості та, відповідно, виконання умов договору належним чином, а тому вимоги позовної заяви підлягають задоволенню в повному обсязі.

Надана виписка по рахунку та розрахунок заборгованості, є належними та допустимими доказами по справі.

Щодо відступлення права вимоги до "ЮКРЕЙН МОРТГЕЙДЖ ЛОУН ФАЙНЕНС № 1 ПІ-ЕЛ-СІ".

Згідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ст. 510 ЦК України).

Згідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

19.02.2007р. ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК““ відступив своє право вимоги за кредитним договором № С0200К00290219 від 08.08.2005 року до "ЮКРЕЙН МОРТГЕЙДЖ ЛОУН ФАЙНЕНС № 1 ПІ-ЕЛ-СІ".

14.04.2016 року "ЮКРЕЙН МОРТГЕЙДЖ ЛОУН ФАЙНЕНС № 1 ПІ-ЕЛ-СІ" відступив право вимоги ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК".

Відповідно до вказаного договору ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" є держателем активів згідно додатку №1, позиція в переліку 1106. Отже, ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" правомірно звернувся до суду із позовом до позичальника.

Згідно з ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Пункт 2.4 Договору відступлення прав вимоги від 14.04.2016 року вказує, що купівля-продаж активів набирає чинності негайно, після укладення і нотаріального посвідчення цього договору. Також, якщо зобов`язання по сплаті в тому числі процентів виникає після укладення цього договору (14.04.2016), тоді відступлення таких активів вважається таким, що відбулося після настання строку платежу.

Стосовно реєстрації в Державному реєстрі речових прав та відсутності у банка права вимоги повідомляємо наступне.

Згідно п. 2.4 Договору відступлення прав вимоги від 14.04.2016 року купівля- продаж активів набирає чинності негайно, після укладення і нотаріального посвідчення цього договору. Тобто договір укладено, на сьогоднішній момент він не визнаний недійсним — є чинним.

Згідно із Законом України «Про іпотеку» іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Згідно з п. 2.9 Договору відступлення прав вимоги від 14.04.2016 року продавець зобов“язується зареєструвати відступлення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно із зазначенням покупця, як іпотекодержателя, а також зареєструвати відступлення у державному реєстрі обтяжень, визнати покупця як вигодонабувача. Реєстрація здійснюється з єдиною метою — повідомлення третіх осіб про таке відступлення стосовно забезпечення пріорітетності прав вимоги покупця стосовно активів по відношенню до будь-яких потенційних прав третіх осіб. Така реєстрація не впливає на намір сторін і характер цього договору. Невиконання вищевказаного зобов“язання продавцем не позбавляє банк бути позивачем у справі щодо невиконання зобов“язань по основному — кредитному договору, кредитором по якому є банк.

Згідно з п. 1.1 Договіру відступлення прав вимоги від 14.04.2016 року невиплачений залишок за основною суммою боргу означає стосовно будь-якого відповідного кредиту та на будь-яку дату, початкову основну суму, що була надана боржнику та додатково, будь-які інші відрахування, витрати на юридичні послуги, платежі, збори чи комісії, які були додані до суми, що забезпечена відповідною іпотекою, згідно з умовами відповідного кредиту на таку дату або до такої дати що у кожному випадку залишається несплаченою на таку дату.

Одночасно згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

На даний час відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав.

Згідно з вимогами ч.2, п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України, справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд. У суді першої інстанції справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року за нововиявленими обставинами та залишити судове рішення в силі.

Керуючись ст.ст. 260, 423, 429 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 21.06.2016 року у справі № 459/2424/15-ц та залишити судове рішення в силі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст ухвали складено 24.07.2020 року.

Суддя: Д. І. Рудаков