Постанова № 90734499, 15.07.2020, Василівський районний суд Запорізької області

Провадження № 3/311/858/2020

Справа 937/3201/20

15.07.2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року місто Василівка

Суддя Василівського районного суду Запорізької області Сидоренко Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ОБ № 063678 від 30 квітня 2020 року), який складений Василівським ВП ГУНП в Запорізькій області відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не одруженого, утриманців немає, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , військовослужбовець в/ч А-1126 смт.Гвардійське Новомосковського району Дніпропетровської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_1 ,

за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

30 квітня 2020 року о 17-00 годині, на 341 км а/д Харків-Сімферополь, ОСОБА_2 керував автомобілем «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_2 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у Василівській БЛІЛ ВРР ЗО. Висновок № 93 від 30.04.2020 року, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху України.

Своїми діями ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП України, кваліфікуючими ознаками якого є: керування транспортними засобами особами в стані наркотичного сп`яніння, що знижує увагу та швидкість реакції.

Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.06.2020 року за клопотанням захисника Каталіна В.В., яке підтримане ОСОБА_2 , справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 направлено за підсудністю до Василівського районного суду Запорізької області (а.с.26).

В судовому засіданні 07.07.2020 року ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України не визнав у повному обсязі та суду пояснив, що 30 квітня 2020 року, керуючи автомобілем «ВАЗ 2109» державний номерний знак НОМЕР_2 близько о 16-15 годині на 341 км автодороги Харків-Сімферополь був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому проїхати до Василівської лікарні для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, на що він погодився. В салоні автомобіля разом з ним знаходилися два товариші, по ходу руху вони направлялися зі сторони м.Запоріжжя до міста Мелітополь. Приїхавши до лікарні, він з працівниками поліції чекали лікаря. Йому вручили ємність для здачі аналізів, яка була у неопечатаному вигляді. Потім за цими аналізами черговий лікар провів тест, який виявився позитивним та показав наявність у нього наркотиків роду конопель. На місці він почав заперечувати проти таких результатів тестування, був з ними не згодний та вказував, що він вживає антидепресанти, зокрема препарат амітриптилін та у той день 30.04.2020 року у нього були почервонілі очі, так як мав підвищену температуру тіла +37.7. Після отриманого висновку відносно нього працівниками поліції був складений адміністративний протокол за ч.1 ст.130 КУпАП, від керування автомобілем був відсторонений та на іншому автомобілі він поїхав до м.Мелітополя. Повторне тестування у той день у клінічному наркологічному диспансері він не робив, за обмаль часу. В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник Каталін В.В. просили закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вказуючи про те, що вина ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами та на підтвердження того, що ОСОБА_2 перебував 30.04.2020 року у стані наркотичного сп`яніння в ході розгляду справи не здобуто.

В судовому засіданні 07.07.2020 року свідок ОСОБА_3 пояснив суду, що він працює у Василівській лікарні лікарем по інтенсивній терапії, є лікарем анестезіологом та у період відсутності лікаря-нарколога, він на підставі відповідного Наказу по лікарні, здійснює медичний огляд осіб, які направляються до лікарні з ознаками наркотичного сп`яніння. Також в судовому засіданні свідок пояснив, що 30.04.2020 року до лікарні разом з працівниками поліції прибув ОСОБА_2 , відносно якого він проводив медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння. В присутності працівника поліції ним було проведено зовнішній огляд ОСОБА_2 , в ході якого він провів його симптоматику, яку відображено у Акті медичного огляду. На момент огляду ОСОБА_2 за зовнішніми ознаками був стійким, орієнтованим, стан свідомості нормальний, мова не порушена, при цьому виглядав трохи розгубленим. При перевірці температури, на той час мав підвищену температуру тіла + 37,5. Після зовнішнього обстеження ОСОБА_2 можливо зробити висновок, що у нього на час зовнішнього огляду клінічної симптоматики не було. Потім ОСОБА_2 направили здавати аналіз сечі, та з цією метою чергова медична сестра видала ОСОБА_2 одну ємність (баночку). Потім працівник поліції з аптеки приніс упакований тест для здійснення медичного огляду за допомогою експрес-метода. Даний тест був запечатаний. Свідок зазначає, що даний експрес-тест має 5-ть параметрів перевірки якості тесту за п`ятьма видами наркотичних засобів та психотропних речовин. Зазначає, що якщо результат позитивний, то смужка повинна з`явитися за часом до семи хвилин, якщо пізніше, то цей результат тесту вже зараховуватися не повинен. А коли почали робити освідування на наявність у біоматеріалі (сечі) ОСОБА_2 певних видів наркотиків, то смужки експрес-тесту за такими видами наркотичних засобів, як: амфетамін, метамфетамін, морфін показували негативний результат, однак при перевірці на наркотичну речовину марихуану, на 5-й хвилині експрес-тесту з`явилася смужка, яка вказувала на позитивний результат цього виду наркотиків. Та з урахуванням отриманих результатів медичного огляду відносно ОСОБА_2 був складений висновок № 93 від 30.04.2020 року про те, що ОСОБА_2 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, так як у сечі виявлено такий вид наркотичного засобу як марихуана. В судовому засіданні складений ним висновок підтримав у повному обсязі. Також вказує, що ОСОБА_2 було роз`яснено, що він може повторно пройти медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння безпосередньо у наркологічному диспансері, де проводяться саме лабораторні дослідження щодо виявлення наркотичних речовин.

В судове засідання, призначене на 15.07.2020 року, ОСОБА_2 та його захисник Каталін В.В. не з`явилися, про день та час судового розгляду повідомлялися судом своєчасно та належним чином, що підтверджується розписками ОСОБА_2 та його захисника Каталіна В.В. в отриманні судових повісток наприкінці судового засідання 07.07.2020 року, які містяться в матеріалах справи (а.с.39,40), однак про причини неявки до суду жодним чином ОСОБА_2 не повідомлено, будь-яких документів на підтвердженні поважності причин неявки від ОСОБА_2 та його захисника Каталіна В.В. на адресу суду не надійшло.

15.07.2020 року адвокатом Каталіним В.В. до суду подано клопотання про відкладення судового засідання, призначеного на 14-30 годин 15.07.2020 року на іншу дату у зв`язку з зайнятістю в іншому кримінальному процесі, проте жодних документів на підтвердженні поважності причин неявки на адресу суду не подано.

Сторона захисту, зловживаючи своїм правом на участь у розгляді справи, оскільки ОСОБА_2 та його захисник Каталін В.В. достовірно знали, що 15.07.2020 року призначено судове засідання за складеним відносно ОСОБА_2 протоколом про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки дата судового засідання з учасниками справи була заздалегідь узгоджена та ОСОБА_2 і його захисника Каталіна В.В. вказана дата та час влаштовувала, крім того, дана справа була направлена до Василівського районного суду з Мелітопольського міськрайонного суду за їх же клопотанням (а.с.26). У зв`язку з чим, враховуючи скорочені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст.277 КУпАП, суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_2 , його захисника Каталіна В.В.

Неявку в судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника Каталіна В.В., суд розцінює як умисне затягування розгляду по суті справи про адміністративне правопорушення, враховуючи при цьому, що строк розгляду справи, згідно вимог ст.277 КУпАП, становить п`ятнадцять днів, та відповідно до вимог статті 38 КУпАП, строк накладення стягнення становить три місяці з дня вчинення правопорушення.

Таким чином, ОСОБА_2 та його захисник Каталін В.В. не вжили жодних заходів для явки до суду, а тому суд вважає, що наведена поведінка учасників процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст.38 КУпАП, та який у даному провадженні спливає 30.07.2020 року. За наведених обставин, суддею має бути вирішено справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно За наведених обставин, суддею має бути вирішено справу в строки, визначені законом для притягнення до адміністративної відповідальності.

Тим більше, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Таким чином, відповідно до ст.268 КУпАП неявка ОСОБА_2 не перешкоджає розгляду справи.

За змістом Закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст.251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд приходить до наступного.

Повно та всебічно вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 , думку захисника Каталіна В.В., показання свідка ОСОБА_3 , суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП доведена у повному обсязі та підтверджується: наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063678, складеним поліцейським СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Тарасенко В.С. від 30.04.2020 року, із якого вбачається, що о 17-00 годин 30 квітня 2020 року ОСОБА_2 керував транспортним засобом ВАЗ-2109 у стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проведено в Василівській БЛІЛ (а.с.1);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.04.2020 року, відповідно до якого гр. ОСОБА_2 о 17-10 год. 30.04.2020 року направлено до КНП Василівська БЛІЛ для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння (а.с.17);

- Актом медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за №93, відповідно до якого вбачається, що о 17-20 годині 30.04.2020 року лікарем Комунального некомерційного підприємства «Василівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_3 був оглянутий ОСОБА_2 , відносно якого проведено зовнішній огляд за симптоматикою обстежуваної особи. Діагностика за досліджуваним біологічним середовищем (сеча) за допомогою тесту Sniper-5 № 071711 (дійсний до 08.2021). За результатами огляду та тестів заключний діагноз: наркотичне сп`яніння (марихуана), тест позитивний (а.с.18);

- журналом реєстрації медичних оглядів осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції КНП «Василівська багатопрофільна лікарня інтенсивного лікування» ВРР ЗО, в якому під № 93 зареєстровано медичний огляд, проведений 30.04.2020 року о 17-20 год. відносно ОСОБА_2 (а.с.20-21).

- Висновком Комунального некомерційного підприємства «Василівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» Василівської районної ради Запорізької області щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 93 від 30.04.2020 року, за результатами якого ОСОБА_2 30 квітня 2020 року о 17-20 годині перебував в стані наркотичного сп`яніння (марихуана) (а.с.4,19);

- розпискою ОСОБА_4 від 30.04.2020 року, згідної якої ОСОБА_4 30.04.2020 року зобов`язався доставити автомобіль ВАЗ НОМЕР_3 на місце стоянки (а.с.3);

- довідкою інспектора СРПП Василівського ВП ГУНП в Запорізькій області Бориносова С., з якої вбачається, що ОСОБА_2 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 20.08.2016 року на право керування транспортними засобами (а.с.5);

- архівом правопорушень, з якого вбачається, що ОСОБА_2 за порушення ПДР раніше притягувався до адміністративної відповідальності, а саме: 28.08.2018 року за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 гривень (а.с.6).

Врахувавши всі обставини справи, повно та всебічно дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є доведеною.

Незважаючи на обрану ОСОБА_2 захисну позицію, його вина у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується сукупністю досліджених судом письмових доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності. Підстав не довіряти вказаним доказам за відсутності конкретних відомостей про упередженість поліцейського СРПП Тарасенка В.С. при складанні протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063678 від 30 квітня 2020 року, або лікаря Комунального некомерційного підприємства «Василівської багатопрофільної лікарні інтенсивного лікування» Василівської районної ради Запорізької області ОСОБА_3 при складенні висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння за №93 від 30.04.2020 року, судом не встановлено.

У відповідності до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до п.2.9 «а» Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.

Об`єктом адміністративного проступку, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Виходячи зі складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.130 КУпАП, об`єктивна сторона правопорушення полягає в керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, також передача керування транспортними засобами особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а так само і ухилення осіб від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.9 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735. За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Пункт 1 розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (далі-Інструкція) встановлює, що ця Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Пунктом 12 розділу ІІ Інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Пункт 3 розділу ІХ Інструкції передбачає, направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду на стан сп`яніння і проведення такого огляду здійснюється відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (зі змінами).

Відповідно до п.7 Порядку, поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше, ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.

Відповідно до статті 266 КУпАП, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під дією препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, який здійснюється в порядку визначеному Кабінетом Міністрів України. Такий порядок був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 та діє зі змінами та доповненнями на даний час.

Частина 4 ст.266 КУпАП передбачає огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Відповідно до п.2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

Таким чином, вищезазначені нормативні акти чітко визначають, коли у поліцейського виникає право проводити огляд на стан сп`яніння водія транспортного засобу, а саме у поліцейського мають бути підстави вважати, що водій перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Отже, проходження до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння є імперативною нормою, так як передбачає обов`язкове проходження огляду в незалежності від наявності особистих обставин у особи, щодо якої порушується таке питання.

Відповідно до ст.8 Конституції, в Україні визнається і діє принцип Верховенства права.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 06 листопада 2008 року у справі «Ісмаїлов проти Росії», в пункті 31 зазначив, що принцип верховенства права – одне з підвалин демократичного суспільства – закріплений в усіх статтях Конвенції, чи було досягнуто справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Згідно з пунктом 34 вказаного рішення, суд повинен проаналізувати, чи дотримали органи влади розумний баланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищатися від обвинувачення.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно з пунктами 7 та 8 розділу ІІІ Інструкції проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння.

Та обставина, що огляд ОСОБА_2 проводився за допомогою мультитесту, який є видом експрес лабораторного дослідження, не ставить під сумнів Висновок медичного огляду, проведеного лікарем КНП «Василівська БЛІЛ» ОСОБА_3 , за результатами проведення якого встановлено, що о 17-20 годині 30.04.2020 року ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного сп`яніння, тест на наявність канабіноідів (марихуана) виявився позитивним.

Інструкцією виробника мультитестів, яка є загальнодоступною інформацією в мережі Інтернет, визначено, що при розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин, у разі отримання попередніх позитивних результатів, необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у суду немає.

Висновок складений на підставі Акту медичного огляду, копію якого витребувана судом за клопотанням захисника, на відповідному номерному бланку, засвідчений підписом лікаря, який провів огляд ОСОБА_2 на стан сп`яніння, та печаткою медичної установи (а.с.18).

За змістом ч.3 ст.256 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 063678 від 30 квітня 2020 року ОСОБА_2 будь-яких зауважень до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, заперечень щодо проведеного лікарем медичного огляду не подавав.

Згідно п.13,14 Порядку направлення водіївтранспортних засобів для проведення огляду зметою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів ,що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 №1103, лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ. Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я. Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.

Матеріали справи не містять доказів того, що результати медичного огляду були ОСОБА_2 оскаржені у встановленому законом порядку.

Так, пояснення ОСОБА_2 щодо не визнання своєї вини оцінюються судом критично, як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення відповідальності, оскільки вони спростовуються сукупністю досліджених та проаналізованих доказів по справі.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про наявність в діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та для прийняття рішення по справі достатньо наданих доказів у тому числі і письмових медичних документів, про яких зауважував захисник.

У наявному в матеріалах справи протоколі серії ОБ № 063678 від 30.04.2020 року відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 докладно викладено час, місце, суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, та інші необхідні відомості. Також у вказаному протоколі зазначено, що стан наркотичного сп`яніння підтверджується висновком №93 від 30.04.2020 року медичного закладу КНП «Василівська БЛІЛ» ВРР ЗО.

При цьому суд зазначає, що зауважень до протоколу від ОСОБА_5 під час його складання не надходило. Також не надходило від останнього будь-яких зауважень під час отримання висновку КНП «Василівська БЛІЛ» ВРР ЗО №93 від 30.04.2020 року, складеного лікарем ОСОБА_3 .

Врахувавши всі обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази в їх сукупності, суддя приходить до висновку, що вина ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, є доведеною.

Досліджені під час розгляду в справі про адміністративне правопорушення докази повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумніву.

Із врахуванням фактичних обставин справи, суд доходить до висновку про законність і обґрунтованість складеного відносно ОСОБА_5 протоколу про адміністративне правопорушення у зв`язку із порушенням ним п.2.9 «а» Правил дорожнього руху. Тому, цей протокол приймається судом як доказ винуватості ОСОБА_5 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, вважаю, що винуватість ОСОБА_5 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними та дослідженими у справі доказами.

Відповідно до ч.1 ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Зазначені положення кореспондуються з положеннями частини другої ст.58 Конституції України, згідно з якою ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

У даному випадку ОСОБА_5 вчинив адміністративне правопорушення 30.04.2020 року, тобто до набрання 01.07.2020 чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII.

Крім того, відповідно до вказаного Закону, ч.1 ст.130 КУпАП викладена в новій редакції, яка не передбачає відповідальності за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. У цей же час, Кримінальний кодекс України доповнено статтею 286-1, що передбачає відповідальність за вказані дії.

Таким чином, у даному випадку відбулось посилення відповідальності за вчинене правопорушення, а тому, на думку суду, застосуванню підлягають норми ч.1 ст.130 КУпАП, що діяли на час його вчинення.

Крім того, суд звертає увагу, що в даному випадку не відбулось скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність, а до такого акта були внесені певні зміни, внаслідок яких відповідальність за вчинене правопорушення була посилена, а відповідні положення ч.1 ст.130 КУпАП втратили чинність. У той же час закриття провадження у справі за п.6 ст.247 КУпАП є можливим саме у разі скасування такого акта.

Також суд звертає увагу, що вищезазначеним Законом не було внесено змін до правил здійснення провадження у справах про адміністративне правопорушення (ч.3 ст.8 КУпАП).

З огляду на викладене, суд зазначає, що ОСОБА_5 підлягає адміністративній відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП в редакції, чинній на час вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За загальними правилами накладення стягнення за адміністративні правопорушення, викладеними у ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Згідно положень ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При вирішенні питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_5 суд враховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення та його особу, а також обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

В силу положень ст.ст.34,35 КУпАП обставин, які б пом`якшували або обтяжували відповідальність, судом не встановлено.

Приймаючи до уваги характер та обставини вчинення правопорушення, його суспільну небезпеку, враховуючи особу правопорушника, його ставлення до скоєного та ті обставини, що ОСОБА_5 вчинив суспільно-небезпечне, грубе адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, та дане правопорушення відноситься до категорії підвищеної суспільної небезпечності, раніше ОСОБА_5 притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, про що свідчить архів правопорушень (а.с.6). Разом з тим, ОСОБА_5 на теперішній час є військовослужбовцем, має регулярний дохід та постійне джерело прибутку, не одружений, утриманців немає, та враховуючи обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність ОСОБА_5 , його молодий вік, матеріальний та сімейний стан, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення та запобігання вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_5 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі шестиста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, що передбачено санкцією ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім того, відповідно до положень ст.40-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.31, 33, 40-1, 130 ч.1, 276, 279, 280, 283 КУпАП, суддя –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати винуватим ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі - 10200,00 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в сумі – 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО): 899998, Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету – 22030106).

Отримувач коштів ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету 21081300, Призначення платежу - Адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (крім адміністративних штрафів за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі.

Штраф має бути сплачений не пізніше, як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.

В порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, з наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Запорізького апеляційного суду через Василівський районний суд Запорізької області. Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя

Василівського районного суду

Запорізької області Ю.В. СИДОРЕНКО