Рішення № 90733113, 30.07.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/7095/20

н/п 2-а/953/313/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого-судді Зуб Г.А.,

за участю секретаря Черниш О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Телятника Віктора Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, в якій з подальшим уточненням представник позивача - адвокат Микитюк В.О. просить скасувати постанову ДП №703091 від 26.04.2020 року про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.2 ст. 126.

Позовні вимоги мотивовані наступним. 26.04.2020 року відповідачем була складена оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 та ч.2 ст. 126 КУпАП, відповідно до якої 26.04.2020 року о 10 год. 40 хв. позивач керував автомобілем без посвідчення водія відповідної категорії та проїхав на заборонений сигнал світлофору, чим порушив п. 2.1.а, п. 8.7.3 ПДР. Зазначені дії відповідача позивач вважає протиправними, а постанову такою, що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому вона підлягає скасуванню. 26.04.2020 року позивач керував автомобілем Lexus н.з. НОМЕР_1 , та рухався по Олексіївському мосту в напрямку вул. Ахсарова в м. Харкові, та проїжджаючи світлофор в районі будинку №18 по вул. Ахсарова в м. Харкові, на світлофорі горіло зелене світло, тому позивач продовжив свій рух, та через 100м від зазначеного світлофору був зупинений працівниками поліції. На вимогу відповідача надати йому посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс страхування, позивач передав останньому всі зазначені документи. Переглянувши всі документи, відповідач пішов до свого службового автомобіля, та черз деяких час повернувся із заповненим бланком оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Процес розгляду справи в даному випадку не відповідав вимогам ст. 279 КУпАП, обставини передбачені ст. 280 КУпАП не з`ясовувалися, права особи - правопорушника, передбачені ст. 268 КУпАП щодо отримання правової допомоги, надання пояснень, з`ясування наявності клопотань дотримані не були, доказів вчиненого правопорушення також надано не було, в оскаржуваній постанові не зазначено технічний засіб, яким здійснювався фото або відеозапис. Крім того, розгляд справи не міг бути здійснений прямо на дорозі на місці зупинки транспортного засобу, та в постанові зазначено адресу правопорушення, якої не існує в м. Харкові.

Відповідачем надано відзив на позов, в якому він просить відмовити в позові в повному обсязі, посилаючись на те, що вказаний позов є безпідставним та необгрунтованим, оскільки 26.04.2020 року близько 10.40 год. екіпажом патрульної поліції було виявлено автомобіль Lexus н.з. НОМЕР_1 , який рухався по вул. Ахсарова, 18/1 у м. Харкові (повз зупинки громадського транспорту), який проїхав світлофорний об`єкт на заборонений червоний сигнал світлофора, та при перевірці документів було встановлено, що позивач керував ТЗ, який не має права керування таким ТЗ, за результатами якого була складена вказана постанова, та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення. Окрім складеної постанови, позивач неодноразово порушував ПДР України у зв`язку з чим складались на нього інші протоколи про адміністративні правопорушення відносно позивача. Так, позивачем була здійснена ДТП за участю автомобілів Chery Amulet та Toyota Land Cruiser Prado, транспортні засоби отримали механічні пошкодження, внаслідок чого було складено протокол про адміністративне правопорушення ДПР 18 №282782 за ст. 124 КУпАП, та Дзержинським районним судом м. Харкова була винесена постанова від 02.07.2020 року за вказаним фактом. Працівники поліції не зупиняли ТЗ позивача, а останній самостійно зупинився за 100 метрів після світлофору внаслідок зіткнення з автомобілями, після чого відповідач попрохав надати зазначені

документи у позивача, які були відсутніми у останнього, тому за вказаним фактом була складена оскаржувана постанова у відповідності до норм чинного законодавства. Безпідставними є доводи позивача про те, зо вказана постанова складена на місці зупинки транспортного засобу. Відеозапис вчиненого правопорушення з нагрудної камери поліцейського надати на даний час не вбачається можливим у зв`язку з його знищенням за закінченням терміну зберігання, проте вказане не спростовує факту вчинення позивачем правопорушення, адже останнє зафіксовано було також відео-записом з відео-реєстратора патрульного автомобілю. Позивача під час розгляду справи було ознайомлено з матеріалами справи та надані докази для ознайомлення, та позивачу в реалізації його прав ніхто не перешкоджав, проте жодних заяв та/або клопотань, письмових пояснень від нього не надходило. Зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, стягнення накладено на підставі ст. 36 КУпАП, а тому підстав для скасування вказаної постанови не існує.

Учасники судового розгляду в судове засідання не з`явились, повідомлені у встановленому порядку, причину неявки суду не повідомили. Від представника позивача - адвоката Микитюка В.О. надійшла до суду заява про проведенняя судового засідання за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Статтею 268 КАС України встановлено, що у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

05.05.2020 року вказана позовна заява надійшла до Київського районного суду м. Харкова, та розподілена судді Зуб Г.А.

Ухвалою судді від 07.05.2020 року вказану позовну заяву було залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків, які усунені представником позивача - 24.06.2020.

Ухвалою судді від 25.06.2020 прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до змісту постанови, 26.04.2020 року о 10 год. 40 хв. в м. Харків по вул. Ахсарова, буд. 18/1, ОСОБА_1 проїхав світлофорний об`єкт на заборонений сигнал світлофора, при перевірці документів не мав при собі водійського посвідчення відповідної категорії, не мав права керування таким ТЗ, чим порушив п. п. 8.7.3 «е» та п. 2.1 «а.» ПДР України, та скоїв адміністративні правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 та ч.2 ст. 126 КУпАП. На ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Положеннями ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух" від 30.06.1993 №3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (із змінами та доповненнями).

Положеннями ч.2 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і

зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, що тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Положеннями ч. 2 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за Керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, що тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.2 ст. 36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Згідно п. 2.4. ПДР України на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а тако ж пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1, а саме: а) посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії; б) реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон); в) у разі встановлення на транспортних засобах проблискових маячків та (або) спеціальних звукових сигнальних пристроїв - дозвіл, виданий уповноваженим органом МВС, а у разі встановлення проблискового маячка оранжевого кольору на великогабаритних та великовагових транспортних засобах - дозвіл, виданий уповноваженим підрозділом Національної поліції, крім випадків встановлення проблискових маячків оранжевого кольору на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; г) на маршрутних транспортних засобах - схему маршруту та розклад руху; на великовагових і великогабаритних транспортних засобах та транспортних засобах, що здійснюють дорожнє перевезення небезпечних вантажів, - документацію відповідно до вимог спеціальних правил; ґ) чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення); д) у разі встановлення на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю" - документ, що підтверджує інвалідність водія або пасажира (крім водіїв з явними ознаками інвалідності або водіїв, які перевозять пасажирів з явними ознаками інвалідності).

Пунктом 11 частини 1 статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов`язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі визначає Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 за №1395.

Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

У разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу (п.4 розділ 1 Інструкції).

Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121-1, 121-2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123,статтею 124-1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132-1, частинами шостою і одинадцятою статті 133-1, частинами першою, другою і третьою статті 140КУпАП.

Згідно з пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені ч.2 ст. 122 та ч.2 ст. 126 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення, без складання протоколу, що спростовують доводи позивача про порушення його прав в цій частині.

За приписами статті 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Як встановлено під час судового розгляду, підставою для вимоги у позивача документів, передбачених п. 2.1 «а» стало вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП, та ст. 124 КУпАП, як вказує відповідач у поданому до суду відзиві на позовну заяву.

За змістом статті 31 Закону "Про Національну поліцію", поліція може застосовувати превентивні заходи, серед яких: перевірка документів особи; опитування особи; зупинення транспортного засобу; застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 вказаного Закону, поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 24 Постанови ПВСУ від 23.12.2005 N 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки

дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, ухвалою судді від 25.06.2020 року було витребувано у відповідача відеофіксацію правопорушення, за яке позивач був притягнутий до адміністративної відповідальністю оскаржуваною постановою, на виконання якої було надано запис з реєстратору автомобілю патрульного екіпажу, а відео-запис з нагрудного відео-реєстратору надано до суду відповідачем не було у зв`язку з його знищенням. При чому доказів знищення до суду не надано.

Як вбачається з наданого відео, то доказів вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, а саме проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, не зафіксований, а зафіксований проїзд патрульного екіпажу на червоний сигнал, а сам момент перетину автомобіля позивача на заборонений сигнал світлофору відео-запис не містить, а зафіксовано місцезнаходження автомобілю позивача за межами бардюру. В оскаржений постанові не зазначений технічний засіб, на якому зафіксоване вчинене позивачем правопорушення, а лише зазначено, що «відео за вимогою суду».

Відповідно до ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Враховуючи приписи наведеної вище норми КУпАП, суд зазначає про відсутність належних і допустимих доказів вчинення позивачем правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 122 КУпАП, оскільки відеозапис, поданий відповідачем на підтвердження факту порушення позивачем правил дорожнього руху, також не може вважатися належним доказом у зв`язку з тим, що оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не містить посилань на саме технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис (в графі "До постанови додаються" відсутні посилання на будь-які докази, а лише зазначено «відео за вимогою суду»).

При цьому, суд зазначає, що відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис підлягають зазначенню у постанові про адміністративне правопорушення не лише у випадку фіксації правопорушення здійсненої у автоматичному режимі, а й у інших випадках, оскільки ч. 3 ст. 283 КУпАП прямо передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості, зокрема про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис. Вимоги ж до постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режими, визначені частиною четвертою вказаної статті.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а., яка враховується судом при вирішенні цих правовідносин.

Також, на спростування правопорушення передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП, позивачем надано до суду тимчасовий дозвіл серії ПК №305609, з якого вбачається, що його видано 31 січня 2020 року замість посвідчення водія серії НОМЕР_2 виданого ТСЦ 6341 від 17.08.2019 року зі строком, що не перевищує тримісячного терміну з часу тимчасового вилучення посвідчення водія, тобто станом на 26.04.2020 року вказаний тимчасовий дозвіл був чинним, що спростовує також склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 126 КУпАП. Посилання відповідача в його відзиві на спричинення 26.04.2020 року позивачем ДТП за участю інших автомобілів, а інших порушень позивачем ПДР України в даному випадку не підтверджуються жодними доказами, та не можуть слугувати підставою для спростування доводів позивача, викладених в його позові.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи

бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

За вказаних підстав, відповідачем взагалі не надано до суду ніяких доказів по справі, що підтверджують позицію відповідача в порядку ч. 2 ст. 77 КАС України, а саме порушення позивачем ПДР України.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В порядку ч. ч. 1,3 ст.139 КАС України підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань УПП в Харківській області ДПП судові витрати за подання до суду позовної заяви в розмірі 420 грн. 40 коп. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 5, 9, 19, 77, 139, 241-246, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 взводу 1 роти 2 батальйону УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Телятника Віктора Миколайовича про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 № 703091 від 26.04.2020 року відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та 2 ст. 126 КУпАП - скасувати.

Провадження в справі - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , витрати по оплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 30 липня 2020 року.

СУДДЯ - Г.А. ЗУБ