Рішення № 90725750, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 640/11078/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом

Офісу великих платників податків Державної фіскальної службидоТовариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна"про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (адреса місцезнаходження: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11 Г, ідентифікаційний код - 39440996) (надалі - відповідач або Офіс великих платників або Контролюючий орган) подав на розгляд Окружному адміністративному суду м. Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна" (адреса: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 44, ідентифікаційний код - 41631387) (надалі - відповідач або ТОВ "Агроцентр Україна" або Товариство), у якому просить суд:

стягнути суму заборгованості у розмірі 402 082,44 грн. з банківських рахунків ТОВ "Агроцентр Україна", відкритих у банках.

В якості підстав позову позивачем зазначено, що за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість у сумі 402 082,44 грн. у зв`язку з несплатою визначених контролюючим органом грошових зобов`язань, а саме:

донарахованих штрафних санкцій згідно п. 120.1.1, 120.1.2 ст. 120.1 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) по податковому повідомленню-рішенню № 0838921206 від 16.11.2018 на суму 337251,92 грн.;

донарахованих штрафних санкцій згідно п. 120.1.1, 120.1.2 ст. 120.1 ПК України по податковому повідомленню-рішенню № 0838921206 від 16.11.2018 на суму 63169,34 грн.;

донарахованих штрафних санкцій згідно п. 120.1.1, 120.1.2 ст. 120.1 ПК України по податковому повідомленню-рішенню № 0349491206 від 13.06.2018 на суму 1659,69 грн.;

нарахованої пені на борг минулих періодів п. 129.1.1, ст. 129 ПК України по податковому повідомленню-рішенню № 0349491206 від 13.06.2018 на суму 1,49 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.08.2019 (суддя Пащенко К.С.) відкрито провадження у адміністративній справі № 640/11078/19, постановлено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання; запропоновано відповідачу подати до суду у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали відзив на позовну заяву (відзив) та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, а також документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів позивачу.

Копія ухвали суду від 28.02.2019 про відкриття провадження отримана представником відповідача 04.09.2019, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01051 0426219 4.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ "Агроцентр Україна" зареєстровано як юридичну особу, станом на час звернення позивача до суду з цим позовом перебувало на обліку в Офісі великих платників податків Державної фіскальної служби та є платником податку на додану вартість (далі - ПДВ).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві, як контролюючим органом, в якому відповідач перебував на обліку, проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ та складено акт № 7539/26-15-12-06-16/41631387 від 05.06.2018.

За результатами перевірки встановлено порушення ТОВ «Агроцентр Україна» реєстрації граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за березень 2018 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0349491206 від 13.06.2018 на суму 1669,69.

Податковим органом направлено вимогу від 01.08.2018 № 138253-17 про сплату боргу у розмірі 1669,69 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу.

Зазначена податкова вимога була надіслана відповідачу рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення, відповідачем не оскаржена.

28.08.2018 Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності з ПДВ та складено акт № 15105/26-15-12-06-16/41631387 від 28.08.2018.

Контролюючим органом встановлено порушення ТОВ «Агроцентр Україна» реєстрації граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за квітень-травень 2018 року, прийнято податкове повідомлення-рішення № 0838921206 від 16.11.2018 на суму 400421,26 грн.

Зазначені податкові повідомлення рішення № 0349491206 від 13.06.2018 та № 0838921206 від 16.11.2018 були належним чином отримані відповідачем, проте останнім не оскаржувались, отже набрали статусу узгоджених.

Докази сплати податкової заборгованості ТОВ «Агроцентр Україна» за зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями у матеріалах справи відсутні.

З відомостей інтегрованої картки платника податків - ТОВ «Агроцентр Україна» вбачається, що станом на подання позову за відповідачем обліковується податковий борг у сумі 402082,44 грн., що складається з заборгованості за податковими повідомленнями-рішеннями у сумі 402090,95 грн., нарахованої пені у сумі 1,49 грн. та з врахуванням сплаченої позивачем суми у розмірі 10 грн.

У зв`язку з тим, що відповідач не сплатив наявний в нього податковий борг у розмірі 402082,44 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд наголошує на такому.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Статтею 67 Конституції України регламентовано, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, перелік податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

Згідно з п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, установлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктами 14.1.39, 14.1.157, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що грошове зобов`язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове повідомлення-рішення - це письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

У п. 57.3 ст. 57 ПК України встановлено, що у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10-ти календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10-ти календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Згідно з пунктами 59.1, 59.5 статті 59 ПК України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Порядок реалізації права органу державної податкової служби на звернення до суду з позовом про стягнення податкового боргу визначено статтею 95 ПК України.

Так, відповідно до пунктів 95.1, 95.2, 95.3, 95.4 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, законодавством регламентовано обов`язок платників податків сплачувати своєчасно та в повному обсязі податкові зобов`язання та повноваження контролюючих податкових органів вживати відповідні заходи реагування для забезпечення повноти виконання платниками угоджених податкових зобов`язань, зокрема шляхом стягнення податкового боргу в судовому порядку.

Разом з тим, законодавством визначено пріоритет погашення податкового боргу за рахунок коштів платника податків.

Аналізуючи зібрані у справі докази, суд звертає увагу на те, що за відповідачем обліковується узгоджена заборгованість штрафних санкцій та пені в загальному розмірі 402082,44 грн., яка виникла у зв`язку з невиконанням ним податкових зобов`язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях № 0349491206 від 13.06.2018 та № 0838921206 від 16.11.2018, які товариством не оскаржувалися та в порядку, визначеному законодавством, не скасовані.

При цьому, щодо вказаної податкової заборгованості контролюючим податковим органом складено податкову вимогу від 01.08.2019 № 138253-17, в якій визначено суму наявного у відповідача податкового боргу станом на дату складання зазначеної вимоги.

У подальшому розмір податкового боргу за відповідачем збільшився, однак у відповідності до вимог ст. 59 ПК України така сума повинна була бути сплачена відповідачем у повному обсязі, проте сплачена не була, отже податкова вимога додатково не надсилається.

Крім того, суд також надає оцінку тим обставинам, що в матеріалах справи відсутні докази отримання відповідачем податкової вимоги від 01.08.2019 № 138253-17, але оскільки така вимога направлена позивачем за офіційною адресою місцезнаходження платника податків рекомендованим поштовим листом з повідомленням про вручення, то відповідно до пункту 58.3 статті 58 та пункту 59.1 статті 59 ПК України, вона вважається такою, що вручена відповідачу.

Отже, позивачем дотримано процедуру стягнення податкового боргу, визначену вищенаведеними нормами ПК України, зокрема статтею 95, доведено перед судом наявність у відповідача податкового боргу в загальному розмірі 402082,44 грн., а заявлені позовні вимоги про стягнення вказаного боргу за рахунок грошових коштів на банківських рахунках платника податків відповідають приписам чинного законодавства.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, позивачем, як суб`єктом владних повноважень, дотримано принцип офіційності в адміністративному судочинстві та доведено перед судом ті обставини, на які він посилається. Натомість відповідачем, як суб`єктом господарювання, згідно з принципом змагальності, не спростовано доводи суб`єкта владних повноважень, проти яких він заперечує.

Аналогічний зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду, висловленій у постановах від 25.06.2018 у справі № 808/5439/13-а та від 13.11.2018 у справі №805/528/17-а.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу позивача у справі, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, зокрема, у постанові від 28.08.2018 (справа № 802/2236/17-а).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про наявність достатніх та необхідних правових підстав для стягнення з відповідача податкової заборгованості у розмірі 402082,44 грн. за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують.

Отже, позовні вимоги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби підлягають задоволенню повністю.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки у цій справі не залучалися свідки та не проводилися експертизи, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби - задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроцентр Україна" (адреса: 01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 44, ідентифікаційний код - 41631387) податкову заборгованість у розмірі 402 082,44 грн. (чотириста дві тисячі вісімдесят дві гривні 44 коп.) за рахунок коштів платника податків на рахунках у банках, які його обслуговують.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко