Рішення № 90725746, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 640/1797/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю

секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового

провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг»до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Товариство з обмеженою відповідальністю «РТС Плюс»провизнання протиправним та скасування рішення, ВСТАНОВИВ:

24 січня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (до зміни назви - ТОВ «Віейбі Лізинг») (надалі - позивач або ТОВ «Бест Лізинг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (надалі - відповідач або ДСУ з безпеки на транспорті в особі КМУ Укртрансбезпеки), в якому просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову ДСУ з безпеки на транспорті в особі КМУ Укртрансбезпеки від 16.12.2019 № 170126 «Про застосування адміністративно-господарського штрафу» до ТОВ «Бест Лізинг» в сумі 34 000,00 грн.

В обґрунтування вимог адміністративного позову ТОВ «Бест Лізинг» зазначає, що оскаржувана постанова є такою, що явно суперечить законодавству, оскільки позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», не здійснює перевезень, а є лише фінансовим посередником (вказане підтверджується, зокрема, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань). Транспортний засіб на момент перевірки перебував та перебуває у фінансовому лізингу третьої особи-перевізника, а тому позивача притягнуто до відповідальності безпідставно.

Крім того, суб`єктом владних повноважень було порушено адміністративну процедуру притягнення позивача до відповідальності, оскільки відповідно до п. 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567) справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. Натомість вказане повідомлення було вручено позивачу вже на наступний день після розгляду справи, чим було порушено п. 26 вказаного Порядку № 1567. Також, підпунктом 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю № 879, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 (далі - Порядок № 879) передбачено, що зважування - це процес визначення за допомогою зважувального обладнання габарито-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, що проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади. Однак, така методика відповідним органом виконавчої влади на сьогодні не затверджена. Результати вимірювання, здійсненні за відсутності затвердженої методики, не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну з осей транспортного засобу з відповідним вантажем. Отже, враховуючи відсутність такої методики, відсутні і правові підстави визначення перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу і винесення рішення про застосування адміністративно-господарського штрафу з цих підстав.

Разом із позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справу було передано судді Пащенку К.С.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2020, залишеною в силі постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.03.2020 позивачу було відмовлено у задоволенні заяви № 181 від 23.01.2020 «Про забезпечення позову» генерального директора ТОВ «Бест Лізинг» в адміністративній справі за позовом № 180 від 23.01.2020.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2020 року відкрито провадження в адміністративній за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання (у письмовому провадженні). Залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «РТС Плюс» до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

04.03.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зважаючи на наступне. Законом України «Про автомобільний транспорт» передбачено, що за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - встановлюється адміністративно-господарський штраф у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Враховуючи те, що відповідно до акту проведення перевірки Товариство з обмеженою відповідальністю «Віейбі Лізинг» виконувало вантажні перевезення з перевищенням вагових обмежень на 31,38 %, посадовою особою відповідача прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз. 16 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», тобто 34000 грн. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Наведена норма прямо вказує, що суб`єкт владних повноважень повинен діяти лише на виконання закону, дотримуватись встановленої законом процедури та обирати лише встановлені законодавством способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень. Доводи і твердження позивача не підтверджують факту порушення Укртрансбезпекою законодавства про автомобільний транспорт, а постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу від 16.12.2019 № 170126 є правомірною і не підлягає скасуванню.

Стосовно твердження позивача щодо відсутності методики, згідно з якою повинен проводитись процес зважування, відповідач зазначає, що відсутність методики проведення габаритно-вагового контролю, затвердженої Міністерством економічного розвитку, не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу та від обов`язку по внесенню плати за таке перевищення. Дане твердження також наведено в рішенні Верховного Суду від 02.08.2018 по справі № 820/1420/17.

Щодо не запрошення позивача відповідачем вказано, що 05.12.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення позивачу був направлений виклик на розгляд акту № 197139 від 07.11.2019. Позивачем лист був отриманий 09.12.2019, відповідно до трекінгу відправлення, який наявний у додатках. Таким чином, у позивача була наявна можливість надати до Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки Договір фінансового лізингу № 190821-1/ФЛ-Ю-А від 21.08.2019 з ТОВ «РТС Плюс» до моменту винесення постанови № 170126 від 16.11.2019.

24.02.2020 до Окружного адміністративного суду міста Києва від представника третьої особи надійшли пояснення, в яких третя особа просить задовольнити адміністративний позов, з огляду на таке. Відповідач безпідставно та незаконно прийняв щодо позивача постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу в сумі 34000 грн., оскільки ТОВ «Бест Лізинг» не надає жодних послуг з перевезення. Фактично відповідачем невірно застосовано норми матеріального права, а саме: неправильно визначено хто саме порушив положення Закону України «Про автомобільний транспорт», а також відповідач не визначив хто саме керував транспортним засобом - працівник позивача чи іншої особи, оскільки не встановлено на якій підставі водій здійснював перевезення, що свідчить про надуманість вини позивача. Крім того, позивачем вірно зазначено, що відповідач зробив помилкові висновки щодо порушення позивачем габаритно-вагових вимог. Варто звернути увагу і на ту обставину, що для визначення фактичної маси та навантаження на осі транспортного засобу позивача, відповідачем не застосовувалась відповідна методика, оскільки така не затверджувалась у встановленому законом порядку. На думку ТОВ «РТС Плюс» за відсутності методики, затвердженої спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології, неможливо з достовірністю встановити, що перевезення вантажу здійснювалось з перевищенням вагових обмежень на здвоєну вісь.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до матеріалів справи, 07.11.2019 інспекторами Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів, на підставі направлення на рейдову перевірку № 000151 від 01.11.2019. Співробітниками відповідача був зупинений транспортний засіб марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу даний автомобіль на момент перевірки належав Товариству з обмеженою відповідальністю «Віейбі Лізинг» (після зміни назви - ТОВ «Бест Лізинг»).

За результатами габаритно-вагового контролю транспортного засобу марки MAN, номерний знак НОМЕР_1 було встановлено, що навантаження на здвоєну вісь становить 21,020 т., при нормативно допустимому - 16 тон і повна маса 37,880 т. при нормативно допустимому - 40 тон.

Відтак, контролюючими особами КМУ Укртрансбезпеки було складено Довідку про здійснення габаритно-вагового контролю від 07.11.2019 № 0013218.

У зв`язку з виявленням під час здійснення габаритно-вагового контролю невідповідності фактичних вагових параметрів нормам та правилам інспекторами КМУ Укртрансбезпеки було складено Акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 006388 від 07.11.2019.

В подальшому, заступником начальника Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 170126 від 16.01.2019.

02.01.2020 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист-пояснення з доданими документами, про передання перевіреного транспортного засобу у фінансовий лізинг третій особі -лізингоодержувачу ТОВ «РТС Плюс» за договором фінансового лізингу № 190821-1/ФЛ-Ю-А від 21.08.2019 та актом приймання-передачі до нього від 23.09.2019.

Не отримавши від відповідача належної відповіді, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються Законом України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-ІІІ, Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, Положенням про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103, іншими підзаконними нормативно-правовими актами (в редакціях, що були чинними на час виникнення спірних правовідносин).

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» (далі - Закон № 2344-III). Цей закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Згідно з частиною 14 статті 6 Закону № 2344-III державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень визначено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 (далі - Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно з пунктом 3 Порядку № 1567 органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Пунктом 8 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі - Положення № 103) передбачено, що Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Київське міжрегіональне управління Укртрансбезпеки є структурним підрозділом апарату Державної служби безпеки на транспорті як її територіальний орган (п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 26.06.2015 № 592 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті»).

Системний аналіз викладених правових норм дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано повноваження Укртрансбезпеки, зокрема в особі її територіальних органів, здійснювати контроль за дотриманням перевізниками нормативно-правових вимог у галузі автомобільних перевезень шляхом здійснення контрольно-вагового вимірювання під час рейдових перевірок та притягнення до відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

При цьому, законодавством визначено граничні габаритно-вагові норми загальної маси навантаження автомобілів та навантаження на їхню строєну вісь.

Перевіряючи доводи сторін та аналізуючи зібрані у справі докази, суд звертає увагу на те, що контрольно-вагове вимірювання, за результатами якого управлінням КМУ Укртрансбезпеки складено оскаржувану позивачем довідку, акт та розрахунок платежу, проведено у рамках здійснення рейдової перевірки, призначеної з дотриманням вищенаведених норм законодавства, зокрема, на підставі направлення на перевірку від 01.11.2019 № 000151.

Результати такої перевірки задокументовані контролюючим органом у відповідному акті перевірки від 07.11.2019 № 0006388 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, довідці від 07.11.2019 № 0013218 та акті проведення перевірки № 197139 від 07.11.2019 складені в порядку та з дотриманням вимог вищенаведених нормативно-правових приписів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що Київським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки дотримано вимоги щодо порядку проведення та оформлення результатів рейдової перевірки позивача.

Щодо посилань ТОВ «Бест Лізинг» на те, що суб`єктом владних повноважень було порушено порядок притягнення позивача до відповідальності, оскільки останнього не було належним чином повідомлено про розгляд адміністративної справи.

Відповідно до пунктів 25-27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Достатнім підтвердженням належного повідомлення суб`єкта господарювання у цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв`язку, який внесений до єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, а у разі відправляння згрупованих поштових відправлень - розрахунковий документ та копія списку відправлень.

Повідомлення про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в якому зазначено дату, час та місце розгляду справи, а саме: 10 грудня 2019 року з 9:30 до 17:00 год. у приміщенні КМУ Укртрансбезпеки (за адресою: м. Київ, пр.-т. Науки 57), надіслано відповідачем на адресу ТОВ «Бест Лізинг» (вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 літ. «Б», м. Київ, 01054) рекомендованим поштовим відправленням № 0308300661747 - 04 грудня 2019 року та вручено адресату - 09 грудня 2019 року, що підтверджується списком поштових відправлень № 10654, фіскальним чеком від 05.12.2019 та інформацією трекінгу (відстеження) посилок із сайту Укрпошти.

Таким чином, суд відхиляє аргумент позивача про неповідомлення його про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Крім того, у постанові від 01 березня 2018 року у справі № 820/4810/17 Верховний Суд зазначив, що відсутність особи під час розгляду справи про накладення адміністративно-господарського штрафу не позбавляє особу спростовувати вину у суді та у зв`язку з цим не може бути самостійною підставою для скасування постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Додатково, вимоги щодо скасування оскаржуваної постанови позивач обґрунтовує, посилаючись на підпункт 2 пункту 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю № 879, де вказано, що вимірювання (зважування) проводяться згідно з методикою, затвердженою спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології. Дійсно, на час виникнення спірних правовідносин методика, на підставі якої проводиться процес вимірювання (зважування) габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу затверджена не була.

Однак, позиція позивача про те, що результати вимірювання, здійснені за відсутності затвердженої методики не можна вважати достовірними, зважаючи на неможливість встановлення точного показника навантаження на кожну із осей транспортного засобу з відповідним вантажем судом не приймаються до уваги. В даному випадку суд погоджується з відповідачем, що відсутність такої методики не є підставою, яка звільняє перевізників від відповідальності за перевищення вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Тож, такі доводи позивача не можуть бути достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 819/1381/16.

Водночас, відповідно до матеріалів адміністративної справи, позивач, ТОВ «Бест Лізинг», є власником автомобіля MAN TGX, реєстраційний номер НОМЕР_1 . За Договором фінансового лізингу № 190821-1/ФЛ-Ю-А від 21.08.2019, укладеного між позивачем і ТОВ «РСТ Плюс» (третя особа) даний автомобіль як предмет лізингу був переданий у тимчасове володіння і користування на умовах фінансового лізингу Товариству з обмеженою відповідальністю «РСТ Плюс».

Використання вказаного автомобіля у своїй господарській діяльності саме третьою особою підтверджується також Актом прийому-передачі предмета лізингу в користування від 23 серпня 2019 року за даним договором.

Абзацом 1 частини першої статті 60 Закону № 2344-III вказано, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

Відповідно до статті 1 цього закону під автомобільним перевізником розуміється фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

У постанові про застосування адміністративно-господарських санкцій має зазначатися суб`єкт, на якого накладається штраф за порушення законодавства про автомобільний транспорт, тобто автомобільний перевізник. Відповідно до постанови № 170126 від 16.12.2019 штраф накладено на ТОВ «Віейбі Лізинг», тобто на позивача.

При винесенні постанови про накладання адміністративно-господарського штрафу, суб`єкт владних повноважень не врахував, що власник даного транспортного засобу не обов`язково є перевізником, оскільки автомобіль перебуває у користуванні іншої особи. Даний факт підтверджує і відповідач у відзиві, вказуючи, що у позивача була можливість надати до КМУ Укртрансбезпеки договір фінансового лізингу між ним і третьою особою до моменту винесення оскаржуваної постанови, однак цього зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене та виходячи з проаналізованих норм права, суд вказує на протиправність винесеної постанови, оскільки позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника та не може бути суб`єктом відповідальності передбаченої абзацом 16 частини 1 статті 60 Закону N2344-III, бо передав вказаний транспортний засіб у користування третій особі.

Дана правова позиція узгоджується з постановою Верховного Суду від 09 серпня 2019 року по справі № 806/1450/16

За правилами частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для прийняття спірної постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу № 158175 від 16 грудня 2019 року відносно позивача, оскільки ним не враховано, що ТОВ «Бест Лізинг» не може бути суб`єктом адміністративного правопорушення, адже не є автомобільним перевізником у розумінні Закону України «Про автомобільний транспорт», за нормами якого вбачається, що адміністративно-господарські штрафи застосовуються саме до автомобільних перевізників, з урахуванням чого суд дійшов висновку про протиправність винесеної постанови, а також про наявність підстав для її скасування.

Таким чином, підлягає задоволенню позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови ДСУ з безпеки на транспорті в особі КМУ Укртрансбезпеки від 16.12.2019 № 170126 «Про застосування адміністративно-господарського штрафу» до ТОВ «Бест Лізинг» в сумі 34 000,00 грн.

Згідно з п. 41 висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, виходячи з наведених висновків в цілому, проаналізувавши всі обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути сплачений ним судовий збір у розмірі 2102,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ДСУ з безпеки на транспорті в особі КМУ Укртрансбезпеки.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 9, 72-78, 241-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 16.12.2019 № 170126 «Про застосування адміністративно-господарського штрафу» до ТОВ «Бест Лізинг» в сумі 34 000,00 грн.

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бест Лізинг» (адреса: 01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, буд. 13/2 літера «Б», ідентифікаційний код - 33880354) 2102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні) судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Київського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (місцезнаходження юридичної особи: 03135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, ідентифікаційний код - 39816845).

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко