Рішення № 90725662, 03.08.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2709/20

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді Житняк Л.О.,

за участі секретаря Чоботар А.С.,

представника відповідача Шибіко Є.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми), в якому просить визнати протиправною та скасувати винесену 01.07.2020 старшим державним виконавцем Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Глущенко Інною Петрівною постанову про накладення штрафу у виконавчому провадженні №55119016, відповідно до якої на боржника накладено штраф на користь держави у розмірі 1 700,00 грн. та зобов`язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскільки рішення суду не було виконане боржником із виключно поважних причин, що не залежали від її волі, то оскаржувана постанова про накладення штрафу має бути визнана протиправною та скасована.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 27.07.2020 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та встановлено відповідачу 2-денний термін, з дня отримання копії ухвали, для подання відзиву на позов.

Відповідачем подано до суду відзив на позов, в якому останній просить у задоволенні позову відмовити, оскільки судове рішення є обов`язковим до виконання, а з боку боржника не вчинено жодних дій, спрямованих на виконання рішення суду, у зв`язку з чим вважає оскаржувану постанову такою, що винесена у спосіб та в порядку, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

Позивач в судове засідання не з`явився. Розгляд справи просить провести без його участі.

Представник відповідача в судовому засіданні, підтримавши пояснення, викладені у відзиві на позов, просить у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає про таке.

На виконанні у Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) перебуває виконавчий лист № 731/171/17, виданий 06.11.2017 Апеляційним судом Чернігівської області, про визначення такого способу участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 без присутності матері ОСОБА_1 : - особисте спілкування ОСОБА_2 з дочкою ОСОБА_3 за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 14.00 години кожної п`ятниці до 20.00 години кожної суботи, з можливістю відвідувати дитячі розважальні заклади в смт. Варва та м. Прилуки (а.с.18-21).

22.04.2020, у зв`язку з визнанням Варвинським районним судом Чернігівської області незаконною постанови державного виконавця про закриття виконавчого провадження, державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №731/171/17, виданого 06.11.2017 Апеляційним судом Чернігівської області (а.с.22-23).

Як вбачається з актів державного виконавця від 29.05.2020, від 26.06.2020, від 03.07.2020, від 10.07.2020, державним виконавцем при примусовому виконанні виконавчого листа №731/171/17, виданого 06.11.2017 Апеляційним судом Чернігівської області, встановлено, що боржниця ОСОБА_1 надавала дозвіл на перебування доньки ОСОБА_4 у батька, за адресою: АДРЕСА_1 , але дитина відмовлялась їхати з ОСОБА_2 . З боржницею проведено роз`яснювальну роботу щодо необхідності виконання рішення суду (а.с.24-27).

01.07.2020 державним виконавцем встановлено, що у призначений ним день та час рішення суду боржником не виконано та винесено постанову про накладення на ОСОБА_1 штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 1700,00 грн (а.с.29-30).

Позивач, вважаючи оскаржувану постанову протиправною, звернувся до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

В силу прямої дії ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно ст.129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими для виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

При цьому, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».

Так згідно ст.1 Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як встановлено п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно п.1 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення визначені ст.63 Закону України «Про виконавче провадження».

Так за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного ч.6 ст.26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого ч.2 цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до ч.1 ст.75 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Спростовуючи помилкові міркування відповідача щодо правомірності оскаржуваної постанови, суд зазначає наступне.

За змістом статті 64-1 Закону України «Про виконавче провадження», яка встановлює порядок виконання рішення про встановлення побачення з дитиною, рішення про усунення перешкод у побаченні з дитиною, виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному ч.1 статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених ч.10 ст.71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

З аналізу вищевикладеного вбачається, що відповідальність боржника у вигляді штрафу настає виключно у випадку невиконання рішення суду без поважних причин.

Суд зауважує, що державний виконавець зобов`язаний належним чином перевірити факт невиконання боржником його обов`язків та встановити причини їх невиконання або неналежного виконання.

Отже на час прийняття державним виконавцем постанови про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Судом встановлено з актів державного виконавця від 29.05.2020, від 26.06.2020, від 03.07.2020, від 10.07.2020, складених за участі понятих, що боржниця ОСОБА_1 надавала дозвіл на перебування доньки ОСОБА_4 у батька, за визначеною у виконавчому листі адресою, але дитина відмовлялась їхати з батьком (а.с.24-27).

Як вбачається з листа Служби у справах дітей Прилуцької міської ради Чернігівської області на адвокатський запит від 14.07.2020 №1407/20-01, спеціаліст служби у справах дітей міської ради 10.07.2020 о 14.00 брала участь у проведенні виконавчих дій за адресою: АДРЕСА_2 щодо виконання рішення суду по визначенню способу участі ОСОБА_2 у спілкуванні та вихованні малолітньої доньки ОСОБА_3 без присутності матері ОСОБА_1 у терміни, визначені рішенням суду. В ході виконавчих дій жодна із сторін не чинила тиску на дитину, відповідно права дитини не було порушено. У присутності сторін виконавчих дій дитина відмовилася йти до батька. 3 боку матері тиску на дитину не спостерігалось (а.с.33).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 155 Сімейного кодексу України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

В силу ч.ч. 1, 2 ст. 171 Сімейного кодексу України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

За таких обставин очевидним є факт існування об`єктивних причин - небажання дитини їхати з батьком до його місця проживання, які не залежали від боржника, що призвело до невиконання рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, на переконання суду, невиконання судового рішення ОСОБА_1 , за умови небажання дитини відвідувати батька та відсутності тиску на дитину, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

Слід також врахувати, що накладення штрафу, у даному випадку, жодним чином не захищає право ОСОБА_2 на участь у спілкуванні та вихованні дитини, а лише збільшує фінансове навантаження на боржника, яка виховує та утримує таку дитину.

А отже, постанова старшого державного виконавця Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Глущенко Інни Петрівни від 01.07.2020 у виконавчому провадженні №55119016 про накладення штрафу у розмірі 1700,00 грн є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що відповідачем протиправно винесено оскаржувану постанову, а тому позов ОСОБА_1 до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови слід задовольнити повністю.

Оскільки спір вирішено на користь ОСОБА_1 , враховуючи положення ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, сплачену суму судового збору 840,80 грн належить стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).

Керуючись ст. ст. 139, 227, 229, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про накладення штрафу у виконавчому провадженні від 01.07.2020 №55119016, відповідно до якої на боржника ОСОБА_1 накладено штраф на користь держави у розмірі 1 700,00 грн (одна тисяча сімсот гривень 00 коп.).

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Прилуцького міськрайонного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 840,80 грн (вісімсот сорок гривень 80 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та з урахуванням п. 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Повне рішення суду складено 03.08.2020.

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП - НОМЕР_1 );

Відповідач - Прилуцький міськрайонний відділ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) (вул. Пушкіна, 73, м. Прилуки, Прилуцький район, Чернігівська область, 17500, код ЄДРПОУ - 34913375).

Суддя Л.О. Житняк