Ухвала суду № 90725623, 03.08.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

03 серпня 2020 року Чернігів Справа № 620/2891/20

Суддя Чернігівського окружного адміністративного суду Соломко І.І., перевіривши матеріали позовної заяви і додані до неї документи у справі за позовом Військової частини А 1815 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі 56739,85 грн,

У С Т А Н О В И В:

29.07.2020 до Чернігівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Військової частини А 1815 до ОСОБА_1 про стягнення шкоди в розмірі 56739,85 грн.

Одночасно позивачем подано клопотання про поновлення строку звернення до суду, обґрунтовуючи тим, що за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказів командира Військової частини № 1815 від 15.12.2017 № 859 та від 31.03.2018 № 338 встановлено, що ОСОБА_1 завдано збитки державі. Наведені позивачем аргументи зводяться до того, що позивач пропустив строк звернення до суду з поважних причин, оскільки на час встановлення завданих відповідачем збитків державі цей спір підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства та строк позовної давності становив три роки. 25.03.2019 позивач звернувся до Ніжинського районного суду Чернігівської області про відшкодування шкоди з ОСОБА_1 . Проте ухвалою cуду від 25.06.2020 № 740/1602/19 закрито провадження у даній справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства. Ухвалу Ніжинського районного суду Чернігівської області позивач отримав 07.07.2020, а до Чернігівського окружного адміністративного суду звернувся 29.07.2020. За таких обставин просить поновити строк звернення до суду, пропущений з поважних причин.

Частиною другою статті 171 КАС України встановлено, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Згідно з частиною четвертою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою цієї ж статті встановлено місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Так, згідно з пунктом 17 частини першої статті 4 КАС України публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Слід наголосити на тому, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

При визначенні початку перебігу строку звернення до адміністративного суду та, відповідно, вирішенні питання про дотримання, чи порушення позивачем цього строку, суду, насамперед, слід з`ясувати, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, на час встановлення позивачем факту завданої відповідачем шкоди державі, була прийнята постанова Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 636/93/14-ц, в якій суд дійшов висновку, що спори щодо відшкодування завданих державі збитків під час проходження військової служби розглядаються в порядку адміністративного судочинства. Аналогічні висновки викладені у постановах Великої палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 110892апп18, від 12.12.2018 у справі № 14-481 цс 18, які оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та мали бути враховані позивачем.

Проте позивач звернувся до Ніжинського районного суду Чернігівської області з цим позовом 25.03.2019, тобто вже з пропуском місячного строку звернення до суду, передбаченого частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Обґрунтовуючи поважності підстав пропуску строку звернення до суду позивач зауважив, що на момент відрахування позивача спори цієї категорії справ вирішувались в порядку цивільного судочинства, із встановленим строком позовної давності в три роки.

Надаючи правову оцінку обставинам пропуску строку звернення до суду, суд зазначає, що поважними причинами для поновлення строку на подання адміністративного позову визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Так, наведені позивачем підстави пропуску строку звернення до суду мають суб`єктивний характер та не позбавляли останнього можливості звернутись до суду з даним позовом у встановлені КАС України строки.

При цьому, підстав неможливості звернення до суду у місячний строк з дня офіційного оприлюднення рішення суду у наведених справах, що такі спори підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства, позивачем до суду не надано.

Посилання позивача, що позов про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 56739,85 грн було подано до Ніжинського районного суду Чернігівської області 25.03.2020, і лише 07.07.2020 отримано ухвалу про закриття провадження у справі, суд до уваги не приймає, оскільки позивач звернувся до Ніжинського районного суду Чернігівської області вже з пропуском строку, встановленого частиною п`ятою статті 122 КАС України (висновки службового розслідування складені 15.12.2017 та 31.03.2018, до суду звернувся 25.03.2019).

Отже, суд дійшов висновку про відсутність підстав визнавати поважними причини пропуску згаданого строку.

За наведеного правового регулювання й обставин справи суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачу, а також зауважує на ненаведенні позивачем обставин, які би давали підстави для висновку про наявність об`єктивних, тобто таких, що не залежали від волі позивача, обставин, які би зумовили поважність пропуску встановленого процесуальним законом строку звернення до суду, та ненадання ним відповідних доказів.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа визначилась, чи реалізуватиме своє право на звернення до суду.

Відповідно до частини другої статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи вищевказане, суд не вбачає обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними, а отже, враховуючи тривалий пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, та беручи до уваги те, що позивачем не наведено інших причин поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд приходить до висновку, що причини пропуску звернення до суду позивача є неповажними та, як наслідок суд не вбачає належних підстав для поновлення строку звернення до суду з даним позовом.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява також повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відтак позовна заява підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст. 123, п. 9 ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Причини пропуску звернення до суду Військової частини А 1815, що викладені у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, визнати неповажними та відмовити у поновленні строку звернення до суду.

Позовну заяву повернути позивачу разом з усіма доданими до неї матеріалами.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку, встановленому 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.І. Соломко