Рішення № 90725518, 31.07.2020, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 822/280/16

РІШЕННЯ

іменем України

31 липня 2020 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Лабань Г.В. , суддів Ковальчук О.К. , Майстера П.М.

за участю: секретаря судового засідання Матвійчук А.М. позивача: ОСОБА_1 представника позивача: Сергійчука Ю.В. представника відповідача: Сосни О.М представника третіх осіб : Кривецького В.Р.

розглянувши в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - 307 дисциплінарний батальйон Центрального управління Військової служби правопорядку , Центральне управління Військової служби правопорядку про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення коштів за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Міністерства оборони України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача 307 дисциплінарний батальйон Центрального управління Військової служби правопорядку, Центральне управління Військової служби правопорядку, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністра оборони України №2КП від 05.01.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- визнати протиправним і скасувати наказ Міністра оборони №6 від 05.01.2016;

- поновити ОСОБА_1 на посаді командира 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області);

- стягнути з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 05.01.2016 по дату фактичного поновлення на посаді.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення вимог статей 84, 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не було призначено та проведено службове розслідування за фактом, який зумовив звільнення його з займаної посади та позбавлення військового звання і, відповідно, винесення оскаржених наказів. Також вказує на не відібрання у нього пояснень та на незначний період часу (доба), який пройшов з моменту ніби вчинення позивачем проступку до його звільнення.

Відповідно до пункту 229 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, військовослужбовець може бути звільнений з військової служби під час досудового розслідування або судового провадження, якщо до нього не застосовано заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді затримання особи або запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою, з одночасним повідомленням про звільнення відповідних органів досудового розслідування чи суду.

Проте, ОСОБА_1 звільнено 05.01.2016 без врахування періоду з 18 год. 50 хв 04.01.2016 по 12.01.2016, в який він утримувався під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву і Київській області.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 04.03.2016 відкрито провадження в цій адміністративній справі та призначено судове засідання на 14.03.2016.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 14.03.2016 залучено до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача 307 дисциплінарний батальйон Центрального управління Військової служби правопорядку, Центральне управління Військової служби правопорядку. Зупинено провадження по адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням в кримінальній справі №760/1788/16-к.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.03.2017, від 06.10.2017 та 17.10.2018 прийнято до провадження справу №822/280/16 іншими суддями у зв`язку з неможливість продовження її розгляду попередньо визначеними суддями.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019 поновлено провадження у справі №822/280/16. Призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 05.11.2019.

До суду надійшов відзив, в якому Міністерство оборони України просить відмовити в задоволенні позову. Зазначає, що Міністр оборони України дів на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначені чинним законодавством України.

Вважає безпідставним посилання позивача на пункт 229 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, оскільки його положення не регулюють відносин з видання наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. Зазначеним пунктом передбачена необхідність повідомлення органу досудового розслідування чи суду про звільнення, а не заборона взагалі на звільнення з військової служби.

Судове засідання 05.11.2019 відкладено на 26.11.2019.

Судове засідання 26.11.2019 відкладено на 11.12.2019.

Судове засідання 11.12.2019 відкладено на 05.02.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.01.2020, з урахуванням ухвали суду від 14.01.2020 про виправлення описки, задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №822/280/16 в режимі відеоконференції. Доручено Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91) забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 05 лютого 2020 року, в режимі відеоконференції.

Судове засідання 05.02.2020 відкладено на 20.02.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 06.02.2020 задоволено клопотання представника ОСОБА_1 про розгляд справи №822/280/16 в режимі відеоконференції. Доручено Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91) забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 20 лютого 2020 року, в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 20.02.2020 оголошено перерву до 20.03.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 20.02.2020 доручено Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91) забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 20 березня 2020 року, в режимі відеоконференції.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.03.2020 доручено Сьомому апеляційному адміністративному суду та Дарницькому районному суду м.Києва забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 20 березня 2020 року, в режимі відеоконференції.

До суду 20.03.2020 надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи.

Розгляд справи відкладено на 16.04.2020.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.03.2020 доручено Дарницькому районному суду м. Києва, Сьомому апеляційному адміністративному суду та Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91) забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 16 квітня 2020 року, в режимі відеоконференції.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 16.04.2020 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи. Відкладено розгляд даної справи. Продовжено строк розгляду справи на більш тривалий, розумний термін, у зв`язку з встановленням карантину.

Розгляд справи відкладено на 02.07.2020.

Ухвалами Хмельницького окружного адміністративного суду від 11.06.2020 доручено Дарницькому районному суду м. Києва, Сьомому апеляційному адміністративному суду та Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91) забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 02 липня 2020 року, в режимі відеоконференції.

Розгляд справи відкладено на 31.07.2020.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 02.07.2020 доручено Державній Установі "МЕНСЬКА ВИПРАВНА КОЛОНІЯ (№91), забезпечити проведення засідання у справі №822/280/16, призначеного на 31 липня 2020 року, в режимі відеоконференції.

З огляду на тривалість розгляду справи №822/280/16, суд вважає доцільним зазначити наступне.

Згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розумність тривалості судового розгляду повинна оцінюватися в світлі обставин справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявників та відповідних органів влади, а також важливість предмета спору для заявників (пункт 6 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2018 у справі «Аніфер проти України»).

У зв`язку з неотримання позивачем ухвали Хмельницького окружного адміністративного суду від 23.10.2019, якою поновлено провадження у справі №822/280/16, суд звернувся з листом від 04.11.2019 до державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор" щодо надання інформації чи відбуває покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 . Також був направлений запит від 04.11.2019 до відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управлінням ДМС України в Хмельницькій області.

Відповідно до відповіді відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання управління ДМС України в Хмельницькій області, отриманої судом 08.11.2019, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

За змістом листа державної установи "Хмельницький слідчий ізолятор", отриманого судом 14.11.2019, ОСОБА_1 по обліку вказаної установи не проходить.

При цьому, суд звернувся з листом від 26.11.2019 до Солом`янського районного суду м. Києва про надання інформації чи відбуває покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 .

Згідно з відповіддю Солом`янського районного суду м. Києва, отриманої судом 11.12.2019, кримінальне провадження №760/1788/16-к було направлене 23.09.2019 до Касаційного кримінального суду Верховного Суду, а тому, відсутня можливість надати інформацію про місцезнаходження засудженого ОСОБА_1 .

Суд звернувся з листами від 11.12.2019 до Верховного Суду, до Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України та до Міністерства юстиції України щодо надання інформації про те, чи відбуває покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_1 .

Відповідно до відповіді Верховного Суду, отриманої судом 21.12.2019, ухвалою Великої Палати Верховного суду від 04.12.2019 кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 повернуто відповідній колегії Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

До суду 27.12.2019 надійшла заява представника позивача, за змістом якої останньому з офіційного сайту Хмельницького окружного адміністративного суду стало відомо про поновлення провадження у справі №822/280/16. Також в ній зазначено відомості про місцеперебування позивача.

Листом Адміністрації Державної кримінально-виконавчої служби України, отриманого судом 02.01.2020, повідомлено про місце відбування покарання позивачем.

Також, за змістом заяви від 11.12.2019 представник Міністерства оборони України просив розгляд цієї справи призначити після 20.01.2020.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 на усій території України з 12.03.2020 до 03.04.2020 встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 №215 назву і текст вказаної постанови викладено в новій редакції, зокрема, "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року №239 карантин продовжено до 24 квітня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 22 квітня 2020 року №291 - до 11 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України №343 від 04 травня 2020 року - до 22 травня 2020 року, постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 №392 - до 22 червня 2020 року, а постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 №500 - до 31 липня 2020 року.

При цьому, 02 квітня 2020 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким розділ VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України доповнено пунктом 3 такого змісту:

"3. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до адміністративного суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, розгляду адміністративної справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".

Враховуючи наведене, суд вважає, що розгляд справи здійснено в межах розумного строку у зв`язку з вчиненням дій, спрямованих на забезпечення реалізації права особи на доступ до правосуддя та дотримання прав інших учасників справи брати участь у судових засіданнях.

При прийнятті судового рішення по суті суд враховує вимоги пункту 10 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (тут і надалі у редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності 15.12.2017), яким визначено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

До суду надійшов відзив, в якому представник 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку та Центрального управління Військової служби правопорядку просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що згідно з статтею 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування, яке проводиться з метою уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення та встановлення ступеня вини. Тому вважає, що зазначена норма не встановлює обов`язку проведення службового розслідування до прийняття рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення.

До суду надійшла відповідь на відзив, в якій представник позивача просить задовольнити позовні вимоги. Зазначає, що службове розслідування щодо обставин вчинення ОСОБА_1 корупційного правопорушення завершене лише 14.01.2016, тобто після винесення спірних наказів. На думку представника позивача при винесенні спірних наказів порушено порядок то спосіб їх прийняття.

Вказує, що лише у випадку незастосування судом покарання або незастосування санкцій у виді позбавлення права обіймати певні посади особу можу бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Натомість, вироком Соломянського районного суду м. Києва від 12.01.2019 у кримінальній справі №760/1788/16-к ОСОБА_1 позбавлено права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки.

Крім того, притягнення особи до кримінальної відповідальності є самостійною підставою для звільнення особи із займаної посади. Водночас, належним доказом вчинення корупційного правопорушення може бути лише відповідний вирок суду, якого на час прийняття оскаржених наказів не було.

До суду надійшли заперечення, в яких Міністерство оборони України зазначає про відсутність підстав для задоволення позовних вимог. Вказує, що згідно з статтею 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України за стан військової дисципліни у з`єднанні, військовій частині (підрозділі), закладі та установі відповідає командир. При цьому, в силу положень статті 4 вказаного статуту, військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися визначених статутами Збройних Сил України правил взаємовідносин між військовослужбовцями. ОСОБА_1 був командиром військової частини та вчинив дії, що містять ознаки нестатутних взаємовідносин між військовослужбовцями та полягають у вимаганні коштів в обмін на невиконання службових обов`язків. Крім цього, позивач своїми діями дискредитував звання офіцера Збройних Сил України.

Звертає увагу на те, що службове розслідування проводиться не для встановлення факту чи вини відповідної особи, а для виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню.

Зазначає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється окремо від притягнення до інших видів відповідальності, в тому числі й кримінальної.

До суду надійшли заперечення представника 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку та Центрального управління Військової служби правопорядку, в яких він просить відмовити в задоволенні позову. Вказує на порушення позивачем, як командиром військової частини військової дисципліни та дискредитування звання офіцера Збройних Сил України. Вважає, що притягнення до дисциплінарної відповідальності здійснюється окремо від притягнення до інших видів відповідальності, в тому числі й кримінальної.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні просили задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог у зв`язку з тим, що при прийнятті спірних наказів не порушено порядок та спосіб їх винесення. Додатково зазначив, що своїми діями позивач дискредитував звання офіцера Збройних Сил України та наніс шкоду іміджу Збройних Сил України, що є не сумісним з подальшим проходженням служби.

Представник третіх осіб у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши позивача та представників учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 відповідно до наказу від 27.02.2015 №50, приступив до виконання обов`язків за посадою командира 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.).

Згідно з наказом начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України №3 від 04.01.2016 призначено службове розслідування з метою встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення підполковником ОСОБА_1 , а також ступеня вини посадових осіб Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву і Київській обл.).

За результатами службового розслідування складено акт, відповідно до пропозицій якого, рішення про притягнення підполковника ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності не ініціювалось, у зв`язку з наказом Міністра оборони №2 КП від 05.01.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Результати службового розслідування вказані в наказі начальника Військової служби правопорядку у Збройних Силах України - начальника Головного управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України від 14.01.2016 №10 «Про результати службового розслідування». За його змістом, в ході службового розслідування підтверджено факт отримання підполковником ОСОБА_1 неправомірної вигоди від військовослужбовця військової служби за контрактом, а також встановлено, що причинами та умовами вчинення правопорушення стали його особиста недисциплінованість, низький рівень морально-ділових якостей, а також неналежне виконання службових обов`язків окремими посадовими особами Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській обл.). Вказано на те, що позивач протиправними діями порушив вимоги статей 11, 16, 49, 58 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статті 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.

Наказом Міністра оборони України №2 КП від 05.01.2016 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за неналежне виконання службових обов`язків, визначених вимогами статей 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, порушення військової дисципліни на командира 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській обл.) Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України підполковника ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення - позбавлення військового звання.

Згідно з витягом з наказу Міністра оборони України (по особовому складу) від 05.01.2019 №6 колишнього підполковника ОСОБА_1 , командира 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській обл.) Головного управління Військової служби правопорядку Збройних Сил України, звільнено з військової служби у запас за пунктом «ж» (у зв`язку з позбавленням військового звання) частини 6 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Вироком по справі №760/1788/16-к Солом`янського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18.03.2020, засуджено ОСОБА_1 за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки.

Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає та враховує наступне.

Законом України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" №551-XIV від 24.03.1999 затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України, який, зокрема, визначає сутність військової дисципліни, обов`язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.

Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України (тут і надалі - в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов`язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

Статтею 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил визначено, що військова дисципліна зобов`язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно з статтею 7 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України застосовувати заохочення та накладати дисциплінарні стягнення можуть тільки прямі командири та командири, визначені в розділі 3 цього Статуту.

За змістом статті 12 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України Міністр оборони України користується дисциплінарною владою у повному обсязі цього Статуту.

Тобто, позбавлення військового звання «підполковник» не виходить за межі компетенції Міністра оборони України.

Відповідно до статті 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов`язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов`язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення корупційних діянь чи інших правопорушень, пов`язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.

Відповідно до статті 68 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.

Згідно з статтею 83 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Відповідно до статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

У кожному випадку вчинення корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається командиром самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб`єкта у сфері протидії корупції.

Службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення рядовим (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині) (стаття 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України).

Тобто, зазначені вище норми не встановлюють обов`язку проведення службового розслідування до прийняття рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення.

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №815/1051/16 (адміністративне провадження №К/9901/24360/18).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України).

Крім того, за змістом статті 84 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України метою проведення службового розслідування є встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини, а не факту наявності правопорушення.

Зазначеним заперечується твердження позивача про не призначення та не проведення службового розслідування за фактом, який зумовив звільнення його з займаної посади та позбавлення військового звання, а також про не відібрання у нього пояснень.

Під час розгляду справи суд встановив, що службове розслідування відносно позивача проводилося, що підтверджується відповідними наказом та актом.

Та обставина, що висновок службового розслідування затверджено після прийняття Міністром оборони України оскаржуваних наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності не може бути підставою для визнання їх протиправними, оскільки, як встановлено вище, Міністр оборони України у відповідності до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України має право приймати відповідні накази без проведення службових розслідувань.

Відповідно до статті 87 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення.

Отже, законодавством визначено лише граничний строк накладення дисциплінарного стягнення, що свідчить про безпідставність доводів позивача про незначний період часу (доба), який пройшов з моменту вчинення позивачем проступку до його звільнення.

Щодо твердження позивача про неможливість його звільнення з військової служби у зв`язку з утримуванням під вартою на гауптвахті Центрального управління Військової служби правопорядку по м. Києву і Київській області та в силу положень пункту 229 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 229 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, за наявності підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої, частинами шостою, сьомою і восьмою статті 26 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", військовослужбовець може бути звільнений з військової служби під час досудового розслідування або судового провадження, якщо до нього не застосовано заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді затримання особи або запобіжних заходів у вигляді домашнього арешту чи тримання під вартою, з одночасним повідомленням про звільнення відповідних органів досудового розслідування чи суду.

Зазначене положення міститься в розділі XII «Звільнення з військової служби» вказаного положення та передбачає повідомлення органу досудового розслідування чи суду про звільнення. Водночас, це Положення не регулює питання, пов`язані з притягненням до дисциплінарної відповідальності.

Суд вважає необґрунтованим твердження позивача про те, що притягнення особи до кримінальної відповідальності є самостійною підставою для звільнення особи із займаної посади, оскільки у цій справі підставою винесення оскаржених наказів було не притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності, а порушення ним військової дисципліни.

Крім того, підставою для притягнення позивача до відповідальності слугувало порушення ним норм службової та професійної етики, нехтування інтересами служби, що призвело до дискредитації звання офіцера Збройних Сил України та порушення щодо нього кримінальної справи.

При цьому, як зазначено в постанові Верховного Суду від 22.11.2019 у справі №815/1051/16, поняття «дискредитація» перебуває у тісному зв`язку із поняттям «дотримання морально-етичних норм» та передбачає дії, спрямовані на порушення правил професійної етики та моралі, закріплених у нормативно-правових актах спеціального законодавства, які пред`являються до осіб під час здійснення ними службових функцій та у повсякденному житті. Такі проступки самі по собі або у сукупності підривають довіру та авторитет Збройних Сил України та їх працівників в очах громадськості і є несумісним із подальшим проходженням служби.

Водночас, дискредитація звання офіцера Збройних Сил України є дисциплінарним проступком, який за своїм складом та правовою природою відрізняється від адміністративного правопорушення та є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.

Суд зважає на те, що вироком по справі №760/1788/16-к Солом`янського районного суду міста Києва від 12 січня 2018 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 18.03.2020, засуджено ОСОБА_1 за частиною 1 статті 368 Кримінального кодексу України до покарання у виді 2 років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 роки. Тобто, вказаним вироком заперечується твердження позивача про те, що він не був суб`єктом злочину, вчинення якого могло б спричинити висновки про порушення ним військової дисципліни.

Таким чином, накази Міністра оборони України №2КП від 05.01.2016 та №6 від 05.01.2016 є правомірними.

Оскільки суд встановив правомірність спірних наказів, відсутні підстави для задоволення позовних вимог про поновлення ОСОБА_1 на посаді командира 307 дисциплінарного батальйону Центрального управління Військової служби правопорядку (по м. Києву та Київській області) та про стягнення з Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у період з 05.01.2016 по дату фактичного поновлення на посаді.

За нормами частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Враховуючи наведене та положення статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати по справі не розподіляються.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 31 липня 2020 року

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - Відповідач:Міністерство оборони України (пр-т Повітрофлотський, 6,м.Київ,03168 , код ЄДРПОУ - 00034022) Треті особи:307 дисциплінарний батальйон Центрального управління Військової служби правопорядку (вул.Зеленогірська,4, Київ, 113, 03113) Центральне управління Військової служби правопорядку (проспект Перемоги, 55/2, Київ, Україна, 01010

Головуючий суддя Судді Г.В. Лабань О.К. Ковальчук П.М. Майстер