Рішення № 90725190, 23.07.2020, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2020 р. № 520/1006/2020

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Муравської І.Ю.,

за участі:

представника позивача Юркової Т.С.,

представника відповідача Анісімова Д.Д.,

представника третьої особи Худина Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа Державна регуляторна служба України про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

24.01.2020 року Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, третя особа Державна регуляторна служба України, в якому просило суд визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.12.2019 № 2891 "Про накладення штрафу на АТ "Харківгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу".

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.12.2019 № 2891, на думку позивача, є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідач, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, надала до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Третя особа, Державна регуляторна служба України, надала до суду пояснення, в яких зазначила, що оскільки посадовими особами НКРЕКП в даному випадку не було дотримано встановлений Законом № 877-V порядок здійснення державного нагляду, а саме: не затверджена та не оприлюднена на офіційному веб-сайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеню ризику, позивач використав своє право, надане статтею 10 Закону № 877-V щодо недопуску посадових осіб органу державного нагляду (контролю).

В судове засідання представник позивача прибув, позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позовної заяви заперечував та просив відмовити в її задоволенні.

В судове засідання, представник третьої особи прибув позовну заяву підтримав.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" є підприємством, що здійснює господарську діяльність із розподілу природного газу, яка відповідно до норм п. 27) ст. 7 ЗУ "Про ліцензування видів господарської діяльності" та ст. 9 Закону України "Про ринок природного газу" є ліцензованою.

Громадська організація «Чугуївська правозахисна група» звернулась зі скаргою № 13 від 10.07.2019 року до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якій просила прийняти рішення про припинення порушення суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідній, сфері, припинення порушення суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, ліцензійних умов, накладення штрафу на суб`єктів господарювання, шо провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у встановленому порядку.

На підставі вказаної скарги відповідач листом від 15.08.2019 року № 8670/14/7-19, звернувся до Державної регуляторної служби України, з метою отримання погодження для проведення позапланового заходу контролю AT «Харківгаз».

Листом Державної регуляторної служби України від 23.09.2019 року № 7533/0/20-19 відповідач отримав згоду на проведення позапланової перевірки AT «Харківгаз».

24.10.2019 року відповідачем, згідно зі статтею 19 Закону «Про НКРЕКП», пункту 4 частини дев`ятої статті 19 Закону про ліцензування, на підставі звернення ГО «Чугуївська правозахисна група» від 10 липня 2019 року № 13, враховуючи лист Державної регуляторної служби України від 22.08.2019 року № 7533/0/20-19 була прийнята постанова НКРЕКП № 2245 «Про проведення позапланової виїзної перевірки AT «ХАРКІВГАЗ».

На підставі постанови НКРЕКП від 24.10.2019 року № 2245 у період з 05.12.2019 року по 09.12.2019 Відділ НКРЕКП у Харківський області мав здійснити позапланову перевірку дотримання AT «ХАРКІВГАЗ» Ліцензійних умов, а саме вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинного Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року № 2494, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема у частині дотримання вимог глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ щодо визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог Кодексу ГРМ.

05.12.2019 року на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" надійшов лист Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за № 1273/19 про надання документів та інформації в зв`язку із проведенням в період з 05 грудня по 09 грудня 2019 року позапланової перевірки.

Голова правління АТ «ХАРКІВГАЗ» Новицький Д.В. повідомив комісії з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ «ХАРКІВГАЗ» та надав лист від 05.12.2019 року №610-СЛ-25177-1219, в якому зазначено причини відмови у допуску до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю) на підставі статті 10 Закону України «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема права суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

Відповідачем було складено акти про відмову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 05.12.2019 року та 06.12.2019 року.

Також, на підставі обставин у вказаних актах відповідачем складено акт за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу №444 від 09.12.2019 року

17.12.2019 року відповідачем було прийнято постанову № 2891 "Про накладення штрафу на Акціонерне товариство "Оператор системи "Харківгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу", а саме штрафу в розмірі 850000,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з оскаржуваним рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V).

Згідно статті 1 Закону №877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону №877-V контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов здійснюється органами ліцензування у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про ліцензування видів господарської діяльності".

Пунктом 7 частини першої статті 1 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі Закон №222-VIII) визначено, що орган ліцензування - орган виконавчої влади, визначений Кабінетом Міністрів України, або уповноважений законом державний колегіальний орган.

Згідно пункту 3 частини другої статті 6 Закону №222-VIII орган ліцензування для цілей цього Закону за відповідним видом господарської діяльності здійснює контроль за додержанням ліцензіатами вимог ліцензійних умов.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення регулює Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" від 22 вересня 2016 року №1540-VIII (далі Закон №1540-VIII).

Згідно статті 3 Закону №1540-VIII регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Основними завданнями Регулятора є: 1) забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 2) сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення недискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; 3) сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; 4) забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами; 5) сприяння транскордонній торгівлі електричною енергією та природним газом, забезпечення інвестиційної привабливості для розвитку інфраструктури; 6) реалізація цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг; 7) сприяння впровадженню заходів з енергоефективності, збільшенню частки виробництва енергії з відновлюваних джерел енергії та захисту навколишнього природного середовища; 8) створення сприятливих умов для залучення інвестицій у розвиток ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; 9) сприяння розвитку конкуренції на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг; 10) інші завдання, передбачені законом.

Частинами першою-третьою статті 19 Закону №1540-VIII передбачено, що регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю. Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора. Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

Згідно частини четвертої статті 19 Закону №1540-VIII під час здійснення державного контролю Регулятор має право: 1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов; 2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу; 3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю; 4) призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю; 5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень; 6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 19 Закону №1540-VIII за результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 червня 2018 року №428 затверджено Порядок контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (далі Порядок №428).

Цей Порядок застосовується НКРЕКП при здійсненні контролю за дотриманням законодавства та ліцензійних умов ліцензіатами шляхом проведення планових та позапланових перевірок. Цей Порядок установлює: процедуру організації та проведення перевірок; порядок оформлення результатів перевірок; права та обов`язки голови та членів комісії з перевірки; права та обов`язки уповноваженої особи ліцензіата; контроль за виконанням рішень НКРЕКП; порядок застосування санкцій до ліцензіатів за порушення законодавства та ліцензійних умов (пункти 1.3 та 1.4 Порядку №428).

Згідно пункту 7.2 Порядку №428 при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки.

При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Відмовою ліцензіата у проведенні перевірки вважається недопуск членів комісії з перевірки до здійснення перевірки за відсутності передбачених для цього законом підстав (зокрема ненадання документів, інформації щодо предмета перевірки на вимогу членів комісії з перевірки, відмова в доступі до місць провадження діяльності, об`єктів, що використовуються ліцензіатом при провадженні діяльності, що підлягає ліцензуванню, або відсутність уповноваженої особи ліцензіата за місцезнаходженням ліцензіата протягом першого дня перевірки).

Таким чином, законодавцем визначена процедура, згідно якої Регулятор здійснює державний контроль суб`єкта господарювання шляхом планових та позапланових перевірок. При цьому, проведення перевірки дотримання суб`єктом господарювання ліцензійних умов провадження відповідного виду господарської діяльності належить до виключних повноважень НКРЕКП.

Голова правління АТ «ХАРКІВГАЗ» ОСОБА_1 повідомив комісії з проведення перевірки про відмову у проведенні позапланової перевірки АТ «ХАРКІВГАЗ» та надав лист від 05.12.2019 №610-СЛ-25177-1219, в якому зазначено причини відмови у допуску до перевірки посадових осіб органу державного нагляду (контролю) на підставі статті 10 Закону України «Про основні засади Державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема права суб`єкта господарювання не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення державного контролю, якщо цим органом не була затверджена та оприлюднена на власному офіційному вебсайті уніфікована форма акта, в якій передбачається перелік питань залежно від ступеня ризику.

У відповідності до Порядку №428 вказана відмова фактично є недопуском членів комісії з перевірки до здійснення позапланової перевірки.

Так, відповідачем було складено акти про відмову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" у проведенні позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу від 05.12.2019 року та 06.12.2019 року.

Щодо посилань позивача на не затвердження, не оприлюднення відповідачем на власному офіційному веб-сайті уніфікованої форми акта та складення акту перевірки не уніфікованої форми є підставами для не допуску членів Комісії до проведення перевірки, суд зазначає наступне.

Статтею 3 Закону №877-V встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Відповідно до частини 15 статті 4 Закону №877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Згідно частини другої статті 5 Закону №877-V центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну регуляторну політику, політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності та дерегуляції господарської діяльності, розробляє Методику розроблення критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю), та Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю), які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 10 травня 2018 року №342 (далі Методика №342).

Ця Методика встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - уніфікована форма акта перевірки) (пункт 1 Методики №342).

Згідно пункту 2 Методики №342 уніфікована форма акта перевірки розробляється органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюється на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня її затвердження.

Відповідно до пункту 3 Методики №342 перелік питань для здійснення заходу державного нагляду (контролю) визначається органом державного нагляду (контролю) залежно від ступеня ризику шляхом проведення аналізу вимог законодавства, яких повинен дотримуватися суб`єкт господарювання у відповідній сфері, за формою згідно з додатком 1 в електронному вигляді та оприлюднюється на офіційному веб-сайті відповідного органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 5 Методики №342 передбачено, що уніфікована форма акта перевірки складається з: 1) титульного аркуша; 2) переліку питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю); 3) переліку нормативно-правових актів, відповідно до яких складено перелік питань щодо проведення заходу державного нагляду (контролю) (за наявності більше 10 нормативно-правових актів перелік може складатися окремим додатком до уніфікованої форми акта перевірки); 4) опису виявлених порушень вимог законодавства; 5) переліку питань для суб`єктів господарювання щодо здійснення контролю за діями (бездіяльністю) посадових осіб органу державного нагляду (контролю); 6) пояснення, зауваження або заперечення щодо проведеного заходу державного нагляду (контролю) та складеного за його результатами акта; 7) оцінки суб`єкта господарювання щодо професійного рівня посадових осіб органу державного нагляду (контролю), які проводили захід державного нагляду (контролю); 8) місця для підписів посадових осіб органу державного нагляду (контролю), керівника суб`єкта господарювання або уповноваженої ним особи, а також третіх осіб, які брали участь у заході державного нагляду (контролю).

Як вбачається із акта, складеного Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу №444 від 09.12.2019 року, в останньому відсутня інформація щодо здійснення перевірки з питань відповідно до переліку, зазначеному у розробленому відповідачем акті уніфікованої форми.

Водночас, пунктом 7.2 Порядку №428 визначено, що при відмові ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт відмови в акті перевірки. При цьому вказуються причини відмови та додаються відповідні пояснення уповноваженої особи ліцензіата (у разі їх надання).

Тобто, у разі відмови ліцензіата у проведенні перевірки голова та члени комісії з перевірки фіксують факт такої відмови в акті перевірки із зазначенням причин відмови, що й було зроблено відповідачем.

Таким чином, оскільки фактично перевірка Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" не була проведена через відмову позивача у допуску посадових осіб відповідача до проведення позапланового заходу, то відповідно інформація щодо здійснення перевірки з питань відповідно до зазначеного вище відповідачем переліку, не може бути застосована у даному випадку.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно, у відповідності до норм чинного законодавства складено акт №444 від 09.12.2019 року.

Суд зауважує, що перевірка фактично не проводилась, а тому не було підстав складати акт за результатами перевірки позивача уніфікованої форми.

З огляду на викладене, вищевказані посилання позивача є безпідставними.

Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що її прийнято внаслідок порушення позивачем пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме положень статті 11 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» в частині обов`язку суб`єкта господарювання допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Так, пунктом 2.1 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП 16 лютого 2017 року №201 визначено, що господарська діяльність з розподілу природного газу здійснюється з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом економічної діяльності позивача є розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи (КВЕД 35.22).

При цьому, варто зазначити, що Регулятор здійснює державний нагляд у сфері розподілу природного газу в порядку передбаченому Законом №877-V.

Статтею 11 Закону №877-V передбачено, що суб`єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов`язаний допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю) за умови дотримання ними порядку здійснення державного нагляду (контролю), передбаченого цим Законом.

Водночас, всупереч указаній нормі, позивачем безпідставно не допущено уповноважених осіб до проведення заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства у нафтогазовій сфері та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що порушення позивачем статті 11 Закону №877-V у відповідності до пункту 2.1 Ліцензійних умов є порушенням інших нормативно-правових актів, що є порушенням Ліцензійних умов.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства обґрунтовано встановлено порушення позивачем пункту 2.1 Ліцензійних умов.

Згідно пункту 2 частини другої статті 22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу.

Частиною третьою статті 22 Закону №1540-VIII визначено, що у разі виявлення порушень законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор розглядає питання відповідальності суб`єкта господарювання, його посадових осіб на своєму засіданні та приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання санкцій та/або застосування адміністративного стягнення до посадової особи такого суб`єкта господарювання. При застосуванні санкцій Регулятор має дотримуватися принципів пропорційності порушення і покарання та ефективності санкцій, які мають стримуючий вплив.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону №1540-VIII регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання".

Так, позивач займається розподілення газоподібного палива через місцеві (локальні) трубопроводи.

В свою чергу, відповідачем накладено на позивача штраф відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" від 09 квітня 2015 року №329-VIII (далі Закон №329-VIII), який визначає правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу.

Згідно частини першої статті 59 Закону України №329-VIII суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 59 Закону №329-VIII правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є порушення ліцензіатами відповідних ліцензійних умов провадження господарської діяльності.

Частиною третьою статті 59 Закону №329-VIII передбачено, що у разі скоєння правопорушення на ринку природного газу до відповідних суб`єктів ринку природного газу можуть застосовуватися санкції у виді: 1) попередження про необхідність усунення порушень; 2) штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Отже, доводи позивача щодо застосування до нього штрафної санкції не передбаченої законом є безпідставними.

Таким чином, суд вважає, що під час прийняття постанови від 17.12.2019 року № 2891 Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що постанова Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 17.12.2019 року № 2891 "Про накладення штрафу на АТ "Харківгаз" за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу" скасуванню не підлягає.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19), третя особа Державна регуляторна служба України (01011, м. Київ, вул. Арсенальна, 9/11) про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 03.08.2020 року.