Ухвала суду № 90724550, 31.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа №380/6079/20

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову

31 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Сасевича О.М., розглянувши у письмовому провадженні заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівської міської ради, із вимогами:

-визнати протиправним та скасувати рішення Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради №2401-вих-12110 від 18.02.2020 року про відмову включення тимчасової споруди за адресою - АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в Комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові;

-зобов`язати Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради включити в Комплексну схему розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності у м.Львові тимчасову споруду за адресою - АДРЕСА_1 фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 ;

-визнати протиправним і скасувати рішення Львівської міської ради №596 від 10.07.2020 року «Про демонтаж тимчасової споруди на просп АДРЕСА_1 ».

Ухвалою судді від 31.07.2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Одночасно із позовною заявою заявник (позивач) звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, шляхом зупинення дії рішення Львівської міської ради №596 від 10.07.2020 року «Про демонтаж тимчасової споруди м.Львів, АДРЕСА_1» до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

В заяві вказано, що рішенням Львівської міської ради №596 від 10.07.2020 року «Про демонтаж тимчасової споруди на АДРЕСА_1» вирішено здійснити демонтаж самовільно встановленої тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності на АДРЕСА_1. Заявник вважає, що демонтаж кіоску призведе до повного припинення торгівельної діяльності за його місцезнаходженням. На переконання заявника, демонтаж споруди, в разі відновлення ФОП ОСОБА_1 у правах, потребуватиме додаткових капіталовкладень на її відновлення, а тому він понесе збитки, які необхідно буде відшкодувати за рахунок відповідача.

Тож, заявник вважає, що існують підстави для забезпечення позову, передбачені ч.2 ст.150 КАС України, зокрема, невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся, і є очевидними ознаки протиправності рішення суб`єкта владних повноважень. Крім того, зупинення дії оскаржуваного рішення обумовлюється тим, що іншого способу забезпечення дотримання прав та інтересів заявника не передбачено.

Заява про забезпечення позову розглядається судом в порядку ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України без повідомлення учасників справи.

Перевіривши матеріали справи й заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до ч.1 ст.151 КАС України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст.151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Із системного аналізу вимог наведених статей слідує, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

Як передбачено ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Надаючи оцінку мотивам заяви про забезпечення позову у спосіб зупинення дії рішення, суд враховує таке.

Зазначаючи про необхідність зупинення дії рішення Львівської міської ради №596 від 10.07.2020 року «Про демонтаж тимчасової споруди м.Львів, АДРЕСА_1», суд відзначає, що заявник не надає суду доказів, які свідчать про очевидність ознак протиправності вказаного рішення суб`єкта владних повноважень чи утруднення виконання рішення суду у подальшому, а наведені у позовній заяві доводи ФОП ОСОБА_1 підлягають перевірці у ході судового розгляду справи по суті.

Суд вважає невмотивованими посилання заявника на неможливість подальшого відновлення його прав та інтересів без вжиття судом заходів забезпечення позову, про які йдеться у заяві.

Подання позову, предметом якого є скасування рішення, не є єдиним та беззаперечним доказом очевидної ознаки протиправності такого рішення суб`єкта владних повноважень.

Щодо аргументів заявника про те, що для відновлення його прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, у разі незастосування заходів забезпечення позову, то такі до уваги судом не беруться. Підставою для їх відхилення є необґрунтованість тверджень заявника про ймовірність настання порушень.

Таким чином, із поданої заяви про забезпечення позову не вбачається підставності для вжиття таких заходів, а лише вказано на незаконність рішення, не наведено суду істотних обставин та не надано жодних доказів, які б вказували, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів ФОП ОСОБА_1 , або ж вказували на наявність очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення у зв`язку із цим прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду.

Судом такі підстави також не встановлені.

Крім того, суд до доводів заявника, викладених у заяві про забезпечення позову ставиться критично, оскільки оцінку спірному рішенню буде надано за наслідками розгляду справи по суті заявлених позовних вимог, а не на стадії розгляду заяви про забезпечення позову.

Водночас, суд вбачає за необхідне наголосити на тому, що порушене право заявника/позивача буде відновлене з моменту його порушення, якщо таке буде судом встановлено при розгляді справи по суті.

Таким чином, подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та непідтвердженою жодними доказами, а вжиттям такого заходу забезпечення позову фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, без встановлення будь-яких обставин, дослідження доказів у судовому засіданні, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову, тому у її задоволенні слід відмовити.

Керуючись ст.ст.150, 153, 154, 243, 248, підп.15.5 п.15 Перехідних положень КАС України, суд,-

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання протиправними і скасування рішень, зобов`язання до вчинення дій відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд у п`ятнадцятиденний строк з дати складання ухвали, з врахуванням гарантій, встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Сасевич О.М.