Ухвала суду № 90724529, 03.08.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

03 серпня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2713/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Луганській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 16 липня 2020 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного територіального управління юстиції у Луганській області (далі - відповідач, ГТУЮ у Луганській області), в якому позивач просить суд:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з ліквідацією державного органу;

2) стягнути з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 9037,77 грн;

3) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належної вихідної допомоги, який на дату звернення до суду, тобто на 15 липня 2020 року становить 52935,51 грн.

Ухвалою суду від 21 липня 2020 року ОСОБА_1 залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п`яти календарних днів з дати отримання даної ухвали, але не пізніше ніж три дні з дня закінчення строку дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19), усунути недоліки позовної заяви шляхом надання суду:

- належним чином засвідчені копії письмових доказів (документів), доданих до позовної заяви, для приєднання до справи та вручення відповідачу;

- документу про сплату судового збору в розмірі 221,00 грн.

Від позивача 28 липня 2020 року надійшов супровідний лист разом з квитанцією про сплату судового збору у розмірі 221,00 грн; належним чином засвідчені копії письмових доказів.

Розглянувши матеріали справи, суддя дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв`язку з чим суд вважає за необхідне продовжити позивачу строк для усунення недоліків.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з частиною першою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частини п`ятої статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).

Частиною першою статті 123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому місячний строк визнано законодавцем достатнім для того, щоб у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Як слідує з матеріалів позовної заяви позивач звернувся за визнанням протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та невиплати вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з ліквідацією державного органу; про стягнення з відповідача на користь позивача вихідну допомогу у розмірі середньомісячної заробітної плати у сумі 9037,77 грн; стягнення з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки виплати належної вихідної допомоги, який на дату звернення до суду, тобто на 15 липня 2020 року становить 52935,51 грн.

Позивачем в позовній заяві заявлене клопотання про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування якого зазначено, що у зв`язку із поширенням в Україні особливо небезпечного вірусу зараження людей, з 12 березня по 03 квітня 2020 року Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 прийнято рішення про запровадження карантину. Рада Суддів України від 11 березня 2020 року звернулась з листом до учасників судових процесів, з проханням утримуватись від участі в судових засіданнях. Рішенням Уряду запроваджений карантин продовжувався до 22 червня 2020 року, а Рішенням КМУ від 17.06.2020 в державі Україні продовжено карантинні заходи до 31 липня 2020 року.

Крім того, однією із причин порушення строку звернення позивачем до адміністративного суду є те, що позивач намагалась вести перемовини з відповідачем, надіялась, що він виконає вимоги Закону та заплатить належні позивачу суми в добровільному порядку без звернення до суду, оскільки особи, які входять до складу керівництва відповідача, є кваліфікованими юристами і краще ніж будь - хто інший знають вимоги Закону, в тому числі щодо виплати вихідної допомоги при звільненні.

Вирішуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду, суд виходить з такого.

Позивачем до клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду, зазначеного у позовній заяві, не додано жодних доказів поважності причин його пропуску.

Як вбачається, з матеріалів справи позивач з наказом про звільнення від 14.01.2020 № 61/Л ознайомлена 16.01.2020.

Таким чином, перебіг строку щодо звернення до суду почався з 17.01.2020 та сплинув 17.02.2020.

Щодо зазначення позивачем про запровадження карантину, суд зазначає, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» (із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня до 22 травня 2020 року на усій території України карантин.

Строк звернення до суду сплив 17 лютого 2020 року.

Жодних доказів на підтвердження наявності поважних причин неможливості звернення позивача з даним позовом до суду з 17 лютого 2020 року до 12 березня 2020 року позивачем не надано.

Щодо зазначенням позивачем, що однією із причин порушення строку звернення позивачем до адміністративного суду є те, що позивач намагалась вести перемовини з Відповідачем, надіялась, що він виконає вимоги Закону та заплатить належні позивачу суми в добровільному порядку без звернення до суду, оскільки особи, які входять до складу керівництва Відповідача, є кваліфікованими юристами і краще ніж будь - хто інший знають вимоги Закону, в тому числі щодо виплати вихідної допомоги при звільненні.

Суд зазначає, що це є штучним відтермінуванням строку звернення до суду.

Все вищезазначене свідчить про обізнаність позивача про звільнення 16 січня 2020 року.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження отримання остаточного розрахунку від відповідача.

З урахуванням викладеного, підстави, зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до адміністративного суду, визнаються судом неповажними.

Таким чином, позивачу слід звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Відповідно до частини третьої статті 121 КАС України якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Частиною шостою статті 121 КАС України визначено, що про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Керуючись статтями 12, 160, 169, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви на 5 (п`ять) календарних дня з дати отримання даної ухвали.

Запропонувати позивачу протягом десяти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду:

- обґрунтоване клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду разом з відповідними доказами.

Якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті позивачем у строк, встановлений судом, позовна заява буде повернута особі, яка її подала, та вважатиметься неподаною.

Копію даної ухвали невідкладно надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

Суддя К.О. Пляшкова