Рішення № 90724375, 03.08.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2020 року № 320/896/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ТОВ «Виробнича фірма «Будкомплекс» до ГУ ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ «Виробнича фірма «Будкомплекс» з позовом, в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 10.09.2018 № 910866/24747554, № 910867/24747554, № 910864/24747554;

- зобов`язати здійснити реєстрацію податкових накладних від 22.11.2017 № 13, № 14, № 15 у Єдиному реєстрі податкових накладних .

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що оскаржуваними рішеннями протиправно відмовлено у реєстрації податкових накладних, незважаючи на їх відповідність усім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України та відповідними підзаконними нормативно-правовими актами. При цьому, оскаржувані рішення комісії ГУ ДФС України не містять жодної інформації щодо невідповідності накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в ЄРПН.

Представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2019 відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 закрито підготовче провадження та вирішено подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа 24.04.1997, та знаходиться за місцем реєстрації за адресою: м.Обухів, вул. Малишка, 5Б , а роботи виконує за місцем розташування замовника. Складське приміщення знаходиться в м.Києві, що підтверджується відповідним договором суборенди від 30.06.2015 №6-15.

Основним видом економічної діяльності підприємства є КВЕД 41.00. - Будування нежитлових будівель (нове будівництво, реконструкція, капітальний і поточні ремонти).

ТОВ "ВФ "Будкомплекс" має ліцензію на здійснення даного виду господарської діяльності.

З метою здійснення господарської діяльності 18.05.2017 ТОВ "ВФ "Будкомплекс" та ПП «Еталонбуд» уклали договір підряду №9 будівництва дитячого дошкільного закладу («Будівництво житлового будинку, в тому числі програмою доступного житла, з дитячим дошкільним закладом у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, 9, діл 15 у Дарницькому районі м. Києві » (Перша черга будівництва. Дитячий дошкільний заклад.) (далі- Договір № 9).

Відповідно до п.1.1. Договору № 9 генпідрядник доручає, а Субпідрядник бере на себе виконання загально-будівельних робіт на будівництво дитячого дошкільного закладу («Будівництво житлового будинку, в тому числі за програмою доступного житла, з дитячим дошкільним закладом у 9-му мікрорайоні житлового масиву Позняки, 9, діл 15 у Дарницькому районі м. Києві » (Перша черга будівництва. Дитячий дошкільний заклад.) ф здати їх генпідряднику разом з виконавчою документацією, відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації і в обумовлений цим Договором строк.

Згідно п. 4.1, п. 4.2 Договору № 9 субпідрядник зобов`язаний щомісячно до 20 числа надавати Генпідряднику документи по обліку робіт в капітальному будівництві за актами приймання робіт та Довідкою про вартість робіт, підписаними уповноваженими представниками Сторін і обчисленими в установленому порядку згідно ДБН.

Щомісячні проміжні платежі за фактично виконані роботи на підставі документів по обліку робіт в капітальному будівництві, підписаних уповноваженими представниками Генпідрядника і Субпідрядника, здійснювати в межах 90% вартості робіт протягом 15 банківських днів після надходження коштів за виконані роботи від Замовника.

Позивачем 22.11.2017 отримано від ПП «Еталонбуд» авансові платежі, що підтверджується платіжними дорученнями № 592, № 593 та № 594.

Позивачем 22.11.2017 складено податкові накладні № 13, № 14, № 15 та у встановлені ПКУ терміни надіслано їх засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно Квитанцій від 14.12.2017 року документ прийнято, але його реєстрація зупинена з посиланням на п. 201.16 ст. 201 ПК України, оскільки накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем було надіслано податному органу Повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинена від 07.09.2018 року №13, № 14, № 15 з поясненнями та копіями документів про підтвердження реальності здійснення операцій.

Вказані обставини не заперечувались відповідачем як в оскаржуваному рішенні, так і в письмовому відзиві на позов.

Рішеннями Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 10.09.2018 № 910866/24747554, № 910867/24747554, № 910864/24747554, позивачу відмовлено у реєстрації податкових накладних від 22.11.2017 року № 13, № 14, № 15 з підстав ненадання платником податку копій документів: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти з додатками до них, первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, у тому числі рахунки/фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів, з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Позивач, не погоджуючись з вказаними рішеннями Комісії, звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 201.10. статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Відповідно до п. 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246 (далі - Порядок № 1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки з питань відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту) та з інших питань.

Пунктом 13 Порядку № 1246 визначено, що за результатами зазначених перевірок формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно п. 74.2. статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.п. 201.16.2 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (підпункт 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України).

Зазначена комісія приймає рішення про:

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів.

Постановою КМУ від 29.03.2017 № 190 "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" встановлено вичерпний перелік підстав для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Як слідує з позовної заяви, позивач посилався на відсутність в оскаржуваному Рішенні обґрунтувань, на підставі яких Комісією відмовлено в реєстрації ПН. Зазначений факт унеможливлює та фактично позбавляє позивача права не тільки надати документи, підтверджуючі його господарську діяльність, але і належним чином оскаржити рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної.

З матеріалів справи слідує, що оскаржувані рішення Комісії ДФС про відмову в реєстрації ПН не містять жодної конкретної/ інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття таких рішень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що орган влади зобов`язаний "виправдати" свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Вмотивоване рішення дає можливість його оскаржити та отримати перегляд в судовому порядку.

Оскаржувані позивачем Рішення Комісії ДФС є актами індивідуальної дії.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність, а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, індивідуальних справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами.

Дана позиція висловлена у постанові Верховного суду України від 01.12.2009 року № 09/236, а тому суд вважає, що оскаржувані Рішення ДФС України є нечіткими та незрозумілими, не тільки для платника податків, а й для інших суб`єктів правовідносин та суду.

Суд дійшов висновку, що оскаржувані Рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковими накладними, у реєстрації яких було відмовлено.

В той же час, з рішень контролюючого органу не зрозуміло, чому не враховані пояснення позивача, не надана оцінка направленим документам та відсутнє посилання на норми Закону, якими відповідач обґрунтовує свої рішення.

Оскільки суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняті не у спосіб, визначений законом, відтак, вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо вимоги про зобов`язання відповідача зареєструвати податкові накладні від 22.11.2017 № 13, №14, № 15в Єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з пунктами 2, 3 та 4 частини 1 статті 5 КАС України, адміністративний позов може містити вимоги про визнання протиправним та скасування індивідуального акта, а також визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

Суд дійшов висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.

З огляду на висновок суду щодо протиправності оскаржуваних рішень, а також те, що вказаними рішеннями порушено право позивача на отримання податкового кредиту, вказана вимога також підлягає задоволенню.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 2 другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб`єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності своїх рішень, а тому останні підлягають скасуванню.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

До позовної заяви позивачем додано докази сплати судового збору у сумі 3524, 00 грн. (платіжне доручення від 22.02.2019 №463).

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають судові витрати у сумі 3524, 00 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 77, 239, 242, 244, 245, 246, 250 КАС України, суд

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Київській області від 10.09.2018 № 910866/24747554, № 910867/24747554, № 910864/24747554.

Зобов`язати зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ «Виробнича фірма «Будкомплекс» від 22.11.2017 № 13, № 14, № 15.

Стягнути з ГУ ДФС у Київській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Виробнича фірма «Будкомплекс» понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3524(три тисячі п`ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Лапій С.М.