Рішення № 90724113, 20.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 липня 2020 року № 320/1995/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" до Державної податкової служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

до суду звернулось Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" з позовом до Державної податкової служби України (правонаступник Державної фіскальної служби України), в якому просив суд визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації 170 податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв`язку та зобов`язати відповідача зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних в день їх фактичного відправлення - 15.01.2019.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмовляючи у реєстрації податкових накладних, контролюючий орган не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Позивач стверджує, що складені ним податкові накладні відповідають нормам Податкового кодексу України та були своєчасно направлені відповідачу на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних в електронному вигляді засобами програмного забезпечення "M.E.doc." 15.01.2019, у зв`язку з чим підстави для відмови в реєстрації вищезазначених податкових накладних були відсутні. Проте, протягом операційного дня на електронну адресу позивача не надходило будь-яких квитанцій про прийняття або відмову у прийнятті податкових накладних.

Ухвалою суду від 28.11.2019 відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою суду від 02.03.2020 у справі № 320/4070/19 роз`єднано позовні вимоги, виділивши позовні вимоги щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 1257 від 28.12.2018 в день її фактичного відправлення та зобов`язання відповідача зареєструвати податкову накладну № 1257 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - в самостійне провадження.

Ухвалою суду від 04.03.2020 цю справу прийнято до провадження суддею Панченко Н.Д., призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 06.04.2020 суд продовжив підготовче провадження по справі на 30 календарних днів.

01 червня 2020 року від представника Дочірнього підприємства "Рітейл Іст" надійшло клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 10.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У зв`язку із наявністю клопотання про здійснення розгляду справи за відсутності представника позивача та у зв`язку з неявкою представника відповідача, судом прийнято рішення про розгляд даної справи у письмовому провадженні на підставі наявних у суду матеріалів.

04 червня 2020 року через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, за результатом вивчення змісту якого судом встановлено, що відповідач позов не визнав, у задоволенні позовних вимог просив відмовити. Зазначив, що позивач не скористався наданим йому правом на повторне подання спірних податкових накладних, що виключає протиправну бездіяльність контролюючого органу, яка виразилась у нездійсненні реєстрації податкових накладних. стверджує, що 15.01.2019 на офіційному веб-сайті ДФС України була висвітлена інформація, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН оброблялися із затримкою в часі. Виходячи з вищевикладеного відповідач зазначив, що виключно запити щодо отримання відомостей з ЄРПН оброблялися 15.01.2019 із затримкою в часі, що в свою чергу, ніяк не вплинуло на прийняття податкових накладних.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Дочірнє підприємство "Рітейл Іст" зареєстроване в якості юридичної особи 12.09.2013 (номер запису: 1 357 102 0000 003308) за адресою: 08205, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Лісова, 6-Г, що підтверджується наявною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією за кодом в ЄДРПОУ 38903507.

Видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 10.13 Виробництво м`ясних продуктів; Код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; Код КВЕД 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; Код КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (основний); Код КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; Код КВЕД 73.11 Рекламні агентства; Код КВЕД 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки.

Відповідно до Витягу № 1910314500075 з реєстру платників податку на додану вартість, позивач з 01.11.2013 є платником ПДВ.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання вимог пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, в електронному вигляді засобами програмного забезпечення "M.Е.doc.", з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, 15.01.2019 направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних, зокрема, податкову накладну № 1257 від 28.12.2018.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем отримано підтвердження про направлення податкової накладної на адресу відповідача саме 15.01.2019.

Крім того, позивачем до позовної заяви додані письмові докази технічних збоїв роботи серверів електронної звітності ДФС України, а саме:

витяг з офіційного веб-сайту ДФС України (sfs.gov.ua), в якому зазначено, що у зв`язку із перенавантаженням серверу ДФС та необхідністю своєчасного прийому податкових накладних/розрахунків коригування, запити щодо отримання відомостей з ЄРПН обробляються із затримкою в часі;

лист-відповідь від 10.04.2019 Товариства з обмеженою відповідальністю "Вектор Звіт" (постачальник програмного забезпечення "M.E.Doc"), яке підтвердило технічні збої роботи серверів обробки електронної звітності ДФС, а також зазначило, що всі податкові накладні ДП "Рітейл Іст" за 15.01.2019, були успішно відправлені до відповідача за допомогою комп`ютерної програми "M.E.Doc" з використанням електронної пошти.

З матеріалів справи вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з метою врегулювання питання, щодо прийняття та реєстрації податкових накладних, зокрема, у кількості 170 штук за 15.01.2019, однак як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідач 04.02.2019 листом за № 5630/6/99-99-09-07-02-15 повідомив позивача, що в ЄРПН зареєстровано лише 244 податкових накладних, а решта 170 податкових накладних на реєстрацію до ДФС України не надходили.

25 квітня 2019 року позивач повторно листом № 25/04-2019_1 звернувся до відповідача з вимогою забезпечити прийняття та реєстрацію вказаних податкових накладних та проведення розслідування щодо мотивів та причин дій відповідача, що призвели до неприйняття податкових накладних та їх реєстрації в ЄРПН.

23 травня 2019 року листом № 23657/6/99-99-08-10-02-15 ДФС України повідомила позивача, що за даними підсистеми "Архів електронної звітності" інформаційно-телекомунікаційної системи "Єдине вікно подання електронної звітності", податкові накладні у кількості 170 штук, зазначені у листі позивача на реєстрацію не надходили.

Не погоджуючись із спірною бездіяльністю відповідача позивач оскаржив її до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних - це реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконаної влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється відповідно до Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Відповідно до вимог абзацу 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 2001.3 і 2001.9 статті 2001Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДФС (пункт 14 Порядку № 1246).

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття (пункт 15 Порядку №1246).

Абзацом 13 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначалося вище та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, позивачем 15.01.2019 протягом операційного дня направлено в електронному вигляді до ДФС України податкову накладну № 1257 від 28.12.2018, тобто в межах граничного строку для реєстрації вказаної податкової накладної.

Аналіз наведеного свідчить, що позивачем належним чином підтверджено своєчасність направлення ним податкової накладної № 1257 від 28.12.2018 для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, представником відповідача не надано до суду доказів надіслання платнику податків протягом операційного дня (15.01.2019) квитанції про прийняття або неприйняття, чи зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, а відтак така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних в силу вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України.

Відповідно до вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Натомість, контролюючим органом вказану податкову накладну не було зареєстровано та не було надано доказів надіслання позивачу протягом операційного дня 15.01.2019 квитанцію про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, що суперечить положенням пунктів 13, 14 Порядку № 1246.

З урахуванням наведеного в сукупності, суд приходить до висновку про визнання протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної поданої позивачем 15.01.2019.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем у відзиві не наведено доводів, які б спростовували надані позивачем пояснення та докази, не надано доказів на підтвердження обґрунтованості заперечень щодо викладених у позові обставин, а технічний збій роботи серверів обробки електронної звітності ДФС не може слугувати підставою для позбавлення платника реєстрації податкових накладних за умови виконання ним всіх приписів податкового законодавства.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до абзацу 1 частини 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Із системного аналізу вищевказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду, у випадку визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною, зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За вказаних обставин, в контексті наведених норм, суд вважає, що для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення у даному випадку не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Так, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі "Чуйкіна проти України" (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив, що суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10.07.2003, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II).

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач покладений на нього законом обов`язок щодо доказування правомірності його дій (вчиненої бездіяльності) залишив поза увагою.

Крім того, наведені у відзиві доводи відповідача були спростовані документально підтверджуючими доводами позивача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 159, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо нездійснення реєстрації податкової накладної № 1257 від 28.12.2018 в день її фактичного відправлення - 15.01.2019, засобами електронного зв`язку.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 1257 від 28.12.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних в день її фактичного відправлення - 15.01.2019.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Дата складення рішення суду 20.07.2020.

Суддя Панченко Н.Д.