Рішення № 90724034, 31.07.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" липня 2020 р. справа № 300/1002/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Скільського І.І., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - відповідач) в якому просив: визнання неправомірним та скасування рішення про відмову у призначенні пенсії №650 від 25.047.2020 та зобов`язати зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умова періоди роботи на посадах електрозварювальника з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996, з 20.03.1996 по 15.01.1999, період навчання з 01.09.1981 по 15.07.1982, період проходження військової служби з 04.11.1982 по 27.11.1984 та призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 з 23.08.2019.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач неправомірно рішенням за №650 відмовив йому у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки, він за період своєї трудової діяльності працював повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці на посаді електрозварника з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996 в УПТК тресту «Івано-Франківськбуд», з 20.03.1996 по 15.01.1999 електрозварником відділу експлуатаціно-технічного нагляду та капремонту Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу, професія електрозварника передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників відповідно до Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Постанови Кабінету Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 та Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 №162. Вважає, що не зарахування зазначених періодів роботи у зв`язку з не наданням пенсіонером довідки про проведення атестації робочих, з незалежних від нього причин та не проведенням підприємством атестації робочих місць є протиправною. Крім того, Пенсійним фондом протиправно не зараховано до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, період проходження військової службу з 04.11.1982 по 27.11.1984 та період навчання в Одеському професійно-технічному училищі №10, за спеціальністю електрозварювач ручної зварки, з 01.09.1981 по 15.07.1982. На думку позивача, він має необхідний страховий стаж, який право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у віці 55-ти років, у відповідності до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.05.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (а.с. 30-31).

16.06.2020 ухвалою суду у задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про залучення третьої особи відмовлено (а.с. 147-149).

Ухвалою суду від 17.06.2020 витребувано: в Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області належним чином засвідчені копії всіх матеріалів справи за зверненням ОСОБА_1 від 19.11.2019 та копії всіх документів, на підставі яких Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 від 25.04.2020 №650; в Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» уточнюючу довідку щодо ОСОБА_1 , оформлену відповідно до вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637; належним чином засвідчені копії матеріалів атестацій робочого місця електрозварника, проведених на Закритому акціонерному товаристві «Прикарпатжитлобуд» (його правопопередниках) в період з 27.03.1985 по 14.03.1996; в Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу уточнюючу довідку щодо ОСОБА_1 реєстраційний, оформлену відповідно до вимог п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637; належним чином засвідчені копії матеріалів атестацій робочого місця електрозварника, проведених в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, в період з 20.03.1996 по 15.01.1999.

Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду 22.06.2020, відповідно до якого Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області заперечило щодо заявлених позовних вимог. Згідно відзиву, представник відповідача зазначив, що професія електрозварювальника (газозварювальника) в спірний період була передбачена у всіх Списках № 2. Однак позивачем при зверненні за призначенням пенсії на пільгових умовах за Списком № 2 не було представлено уточнюючих довідок про підтвердження періодів роботи на посадах електрозварювальника за період з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996 УПТК тресту «Івано-Франківськ буд» (ЗАТ «Прикарпатжитлобуд») та з 20.03.1996 по 15.01.1999 електрозварювальника Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Також, звернув увагу суду на те, що до заяви про призначення пенсії був наданий висновок державної експертизи якості атестації за умовами праці робочих місць в ВАТ «Управління виробничо-технологічної комплектації» (ЗАТ «Прикарпатжитлобуд») у березні 2006 було проведено вперше. Крім того, вказав, що час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення», однак позивачем не підтверджено жодним чином за вказані вище періоди, ані пільговий характер роботи, ані проведення атестації робочих місць на зазначеному підприємстві. Оскільки, у позивача відсутній підтверджений стаж роботи на пільгових умовах, тому у нього немає права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку №2 по досягненні 55 років. Представник відповідача просив суд в задоволенні позову відмовити.

30.06.2020 на виконання ухвали суду про витребування доказів від 17.06.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подало суду належним чином засвідчені копії матеріалів, на підставі яких було прийнято рішення про відмову у призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 (а.с. 90-116).

Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу на виконання ухвали суду від 17.06.2020 направлено довідку про те, що позивач з 20.03.1996 по даний час працює на посаді електрозварювальника, та повідомлено, що копії матеріалів атестації робочого місця надати неможливо, так як вони передані на зберігання в Державний архів Івано-Франківської області (а.с. 87-88).

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та відзив на позов, з врахуванням правових висновків Верховного Суду встановив таке.

19.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою, в якій просив призначити пенсію за вислугу років на пільгових умовах по Списку №2 (а.с. 92).

Рішенням від 25.04.2020 за № 650 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з підстав недостатності пільгового стажу (а.с. 12). Зокрема, в зазначеному рішенні №650 відповідач вказав, що загальний стаж роботи позивача складає 37 років 10 місяців, пільговий стаж роботи за Списком №2 складає 3 місяці 10 днів. Відповідач повідомив ОСОБА_1 , що згідно із записами трудової книжки він працював на посаді електрозварника з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996 в ЗАТ «Прикарпатжитлобуд». Вказана професія «електрозварника» передбачена Списком № 2 затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 за № 1173, постанови KM СРСР від 26.01.1991 № 10, постановою КМУ від 11.03.1994 № 162. Але вказані періоди не можуть бути зараховані до пільгового стажу за Списком № 2 згідно записів трудової книжки, оскільки не підтверджені пільговими довідками даних підприємств і не представлені матеріали атестації робочих місць щодо підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення. Період роботи з 12.07.1982 по 21.10.1982 в ОСУ-131 тресту «Криворожстальконструкція» на посаді електрозварника, зарахований до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки даний період підтверджено Комісією, що діє при головному управлінні Пенсійного фонду України в області з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2. Право на пенсію за віком згідно поданих документів заявник набуде при досягненні 60 років (в 2024 році).

Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області в призначенні пенсії протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Вирішуючи даний спір, суд виходив з таких мотивів та норм права.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини, пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії та частини 3 статті 46 Конституції України випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Нормами ч. 1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-ХІІ) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон України № 1058- ІV).

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закон України №1058- ІV, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 Закону України №1058-ІV, право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України №1058-ІV, передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, показників, затвердженим Кабінетом Міністрів та за результатами атестації робочих місць, досягнення 55 років і за наявності страхового стажу неменше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Наведені положення статті 114 Закону №1058-IV збігаються із приписам статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 за №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).

За приписами ст. 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до ст. 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому ст. ст. 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Статтею 62 Закону №1788 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731 (далі - Наказ №383) при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Згідно п. 10 Наказу №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (далі - Порядок №637).

Згідно п.20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Згідно п.23 та 24 Порядку №637 документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою (у разі наявності).

Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (22.08.2019 виповнилось 55 років), згідно даних трудової книжки серія НОМЕР_1 має загальний трудовий стаж 37 років 10 місяці (а.с. 15-17).

Згідно відомостей трудової книжки, копія якої наявна в матеріалах справи, позивач:

з 01.09.1981 по 12.07.1982 навчався в Одеському технічному училищі №10, що підтверджено дипломом НОМЕР_2 (а.с. 18);

з 12.07.1982 прийнятий на посаду електрозварювальника в УПТК трест «Прикарпатжитлобуд» (наказ № 46-к ві 12.07.1982);

з 04.11.1982 по 27.11.1984 служив в рядах Радянської армії (воєнний білет НО № 4200670 (а.с. 18а);

з 27.03.1985 прийнятий електрозварником УПТК треста «Прикарпатжитлобуд» (наказ № 30-к від 26.03.1985);

07.07.1987 звільнений з роботи в зв`язку з ліквідацією УПТК треста «Прикарпатжитлобуд» (наказ № 62-к від 07.07.1987);

з 08.07.1987 прийнятий на роботу електрозварником в порядку переводу з УПГК тресту «Прикартпатжитлобуд» (в зв`язку з ліквідацією УПГК та перетворення в УВТК фірми «Івано-Франківськбуд») (наказ № З-к від 08.07.1987);

з 14.03.1996 звільнений за власним бажанням ( наказ № 7-к від 14.03.1996);

з 20.03.1996 прийнятий на роботу електрозварювальником відділу експлуатаційно-технічного нагляду та капремонту Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу (наказ № 41/3 від 20.03.1996);

з 15.01.1999 переведений на посаду електрозварювальника відділу будівництва і реконструкції будівель і споруд (наказ № 6/3 від 15.01.1999);

з 26.03.2007 переведений на посаду електрозварювальника відділу капітального поточного ремонту.

Рішенням комісія при головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, про результати розгляду заяви № 4 від 14.04.2020, підтверджено стаж роботи ОСОБА_1 на пільгових умовах відповідно до списку № 2, розділ XXXII, затвердженому постановою Ради Міністрів СРСР № 1173 від 22.08.1956, з 12.07.1982 по 21.10.1982 електрозварювальником ручної зварки, що дає право на призначення пільгової пенсії (3 місяці 10 днів) (а.с. 114).

Як встановлено судом в рішенні про відмову в призначенні пенсії від 25.04.2020 №9650 Пенсійним фондом період з 12.07.1982 по 21.10.1982 в УПГК тресту «Криворожстальконструкція» на посаді електрозварника, зарахований до пільгового стажу за Списком № 2, оскільки даний період підтверджено Комісією, що діє при головному управлінні Пенсійного фонду України в області з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Таким чином, відповідачем підтверджено зарахування вказаного періоду роботи, до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Відповідно до записів трудової книжки позивача, яка знаходиться в матеріалах справи, ОСОБА_1 , до прийняття на роботу, навчався в Одеському професійно-технічному училищі № 10 за спеціальністю електрозварювач ручної зварки з 01.09.1981 по 15.07.1982, що підтверджено копією диплома НОМЕР_2 .

Суд вважає, що вказаний період повинен зараховуватись до стажу позивача, який дає право на пенсію на пільгових умовах, оскільки згідно статті 38 Закону України «Про професійно-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, а за обставинами справи перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування позивача на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців після закінчення навчання.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Абзацом 2 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII, передбачено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.

З огляду на норму статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» зарахування проходження строкової військової служби до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можливе лише за умови якщо підтверджено працю особи за професією або займання нею посади, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи наведені положення законодавства, суд вважає, що оскільки до проходження військової служби позивач працював електрозварником і ця посада передбачена Списком № 2, який був чинним на період роботи позивача, що в свою чергу дає йому право на пільгову пенсію, а право позивача на зарахування часу проходження військової служби у Збройних Силах гарантоване чинним законодавством про пенсійне забезпечення, то відмова відповідача у зарахуванні військової служби в Радянській армії до пільгового стажу є протиправною.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постанові від 25.04.2019 справа № 607/12395/16-а, адміністративне провадження №К/9901/36695/18, та постанові від 27.03.2020 справа №591/3706/17, адміністративне провадження №К/9901/644/17.

Щодо зарахування ОСОБА_1 , до пільгового стажу період роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996, суд зазначає наступне.

Відповідно до даних трудової книжки серія НОМЕР_1 позивач з 27.03.1985 прийнятий електрозварщиком УПТК треста «Прикарпатжитлобуд» з 07.07.1987 звільнений з роботи в зв`язку з ліквідацією УПТК треста «Прикарпатжитлобуд», а з 08.07.1987 прийнятий на роботу електрозварщиком в порядку переводу з УПГК тресту «Прикартпатжитлобуд» (в зв`язку з ліквідацією УПГК та перетворення в УВТК фірми «Івано-Франківськбуд») з 14.03.1996 звільнений за власним бажанням (а.с. 16).

Суд зазначає, що Списки №1, 2 затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173 застосовуються до пільгової роботи до 31 грудня 1991 року; якщо пільгова робота продовжується після 01 січня 1992 року (або тільки почалася після цієї дати), зле не більше як до 11 березня 1994 року, застосовуються Списки №1,2, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 року №10; якщо пільгова робота продовжується після 11 березня 1994 року (або тільки почалась після цієї дати), але не більше як до 16 січня 2003 року - застосовуються Списки №1, 2, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від П березня 1994 року №162.

Так, розділом XXXII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких надає право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затвердженою постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року №1173, передбачалося професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

А розділом XXXIII «Загальні професії» Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, роботи в яких надано право на пенсію на пільгових умовах і у пільгових розмірах, затверджено, постановою Ради Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року №210, передбачалися професії «газозварювальник», «електрозварювальник».

Постановою Кабінету Міністрів від 11 березня 2004 року №162 «Про затвердження списки виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятості в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджено Список №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в якому у розділі XXXIII «Загальні професії» передбачені професії «електрозварники» та «газозварники».

При цьому, суд зазначає, що відповідач у поданому відзиві підтвердив, що посада електрозварювальника (газоелектрозварювальника) в спірний період була передбачена у всіх Списках №2.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, посада електрозварювальника (газоелектрозварювальника) в спірний період була передбачена у всіх Списках №2, що дає право позивачу на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно ст. 114 Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003, тому, суд дійшов висновку, що вказаний період слід зарахувати до стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію на пільгових умовах.

Водночас, у поданому відзиві відповідач звернув увагу суду, на те, що ВАТ «Управління виробничо технологічної комплектації» (ЗАТ «Прикарпатжитлобуд») у спірний період не проведено атестацію робочих місць, у відповідності до висновку Державної експертизи умов праці 3 2518 від 18.07.2006, зазначено про проведення атестації у 2006 році вперше (а.с. 64-67).

Щодо вказаних заперечень відповідача, суд констатує, що відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад та показників при обчисленні стажу роботи, який надає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383, при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що діяли на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь час роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умовою підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 вересня 1992 року і за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 вересня 1992 року.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Згідно з пунктом 4.3 Порядку №383 у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць) до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи зі шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Пунктом 10 Порядку №383 установлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку з оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та в разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та Методичними рекомендаціями.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає в регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Згідно з пунктом 4 Порядку №442 та підпункту 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій атестація проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку №442 та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №442 проведення атестації робочих місць відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах, пільгове пенсійне забезпечення тощо.

При цьому особа, яка працює на посаді, віднесеній до Списку №2, робоче місце по якій підлягає атестації, відповідно до Порядку №442, не наділена жодними правами (повноваженнями, обов`язками), які б могли вплинути на своєчасність проведення атестації робочих місць.

Отже, можна зробити висновок, що особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком №2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Суд констатує, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 19.02.2020 по справі № 520/15025/16-а, провадження № 11-1207апп19.

Щодо позовних вимог позивача про зарахування до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 20.03.1996 по 15.01.1999 на посаді електрозварника відділу експлуатаційно-технічного нагляду та капремонту Івано-Франківського державного технічного університету нафти і газу електрозварником, суд зазначає наступне.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 та від 12.08.1993 №637 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці надається довідка. Уточнююча характер роботи, та виписка із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці.

Крім того, у довідці, уточнюючій характер роботи, має бути зазначено період роботи, що зараховується до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана ця довідка.

Судом встановлено, що Івано-Франківським державним технічним університетом нафти і газу видано позивачу довіку від 06.05.2020 № 112 про те, що він дійсно працює на посаді електрозварювальника 5 розряду відділу капітального поточного ремонту з 20.03.1996 по теперішній час (а.с. 28), та довідку про заробітну плату від 27.05.2020 для обчислення пенсії за період з 1996 по 1999 роки (а.с. 40).

При цьому, суд вказує, що ухвалою від 17.06.2020 судом витребувано в Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу уточнюючу довідку щодо ОСОБА_1 реєстраційний, однак листом за № 67-237-45/27 від 24.06.2020 (а.с. 69), проте, копії матеріалів атестації робочого місця суду не надіслано, в зв`язку з тим, що документи передані в Державний архів Івано-Франківської області (а.с. 69).

Враховуючи вищевказане, суд приходить до висновку, що у період з 20.03.1996 по 15.01.1999 позивач працював повний робочий день на посаді, яка віднесена до Списку №2, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, пільговий стаж позивача підтверджений, зокрема, записами трудової книжки та довідками від 06.05.2020, від 27.05.2020, а тому вказаний період, слід зарахувати до стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таким чином, враховуючи те, що на дату звернення із заявою про призначення зазначеної пенсії позивач мав загальний трудовий стаж не менше 30 років (37 років 10 місяці), з них пільговий стаж не менше 12 років 6 місяців (з урахуванням спірних періодів 17 років), суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 114 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1788-XII, тому відповідач протиправно відмовив позивачу у призначенні зазначеної пенсії.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, серед іншого пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

В даному випадку із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області 19.11.2019, тобто звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку (а.с. 92).

Судом встановлено, що 19.11.2019 позивач надав відповідачу всі необхідні документи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2, а тому в суду наявні правові підстави для скасування рішення про відмову у призначенні пенсії від 25.04.2020 № 650.

З висновку Верховного Суду, викладеного в постанові від 25.04.2019 в справі №159/4178/16-а, вбачається, що при дослідженні обставин справи (оскарження правомірності відмови пенсійного органу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком №2) необхідно враховувати ступінь вини позивача у відсутності повного об`єму необхідних для реалізації його прав документів та повноті записів у наявних підтверджуючих пільговий стаж документах, з огляду на те, що обов`язок належного оформлення таких документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

З огляду на встановлені судом обставини щодо подання позивачем відповідачу разом зі заявою від 19.11.2019 всіх необхідних документів, при наявності всіх встановлених пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» умов для призначення ОСОБА_1 , пенсії на пільгових умовах, суд дійшов висновку про те, що позивач не може бути позбавлений гарантованого Державою пенсійного забезпечення. На переконання суду, за наявності формальної підстави для відмови позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, законної мети такої відмови, яка спрямована на те, щоб відповідна пенсія була призначена тим особам, які мають на це законне право, в той же час позбавлення позивача права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2, за встановлених судом вище обставин, буде не пропорційним втручанням в його право на отримання відповідних пенсійних виплат, гарантоване статтею 1 протоколу 1 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод.

При цьому суд звертає увагу на те, що з врахуванням приписів статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, забезпечувати поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, метою судового захисту порушеного права є вирішення між сторонами правового конфлікту, припинення публічно-правового спору та використання дієвого способу захисту (відновлення) порушеного права.

Надаючи об`єктивну оцінку факту порушеного права ОСОБА_1 , враховуючи відсутність будь-яких ефективних засобів правового захисту порушеного права позивача, окрім судового, - суд дійшов висновку, що для забезпечення верховенства права в спірних правовідносинах, необхідно зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити позивачу з 23.08.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно вимог частини 1 статті 139 КАС України підлягають стягненню з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача понесені ним судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції №51402-15-004/С від 15.05.2020.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 25.04.2020 №650 щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області зарахувати до стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди роботи з 27.03.1985 по 07.07.1987, з 08.07.1987 по 14.03.1996, з 20.03.1996 по 15.01.1999, з 01.09.1981 по 15.07.1982 період строкової служби у радянській армії, з 04.11.1982 по 27.11.1984 період навчання в Одеському технічному училищі №10.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області призначити ОСОБА_1 з 23.08.2019 пенсію за віком на пільгових умовах за списком №2.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ;

відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, ідентифікаційний код - 20551088, вул. С. Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Скільський І.І.