Рішення № 90723975, 29.07.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29 липня 2020 року (11 год. 25 хв.)Справа № 280/3481/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Калашник Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Лузан К.Ю.,

за участю:

представника позивача - Головченко І.С.,

представника відповідача - Рошияна І.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

26.05.2020 Головне управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 1 063 921,47 грн.

Ухвалою суду від 01.06.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи у судове засідання на 30.06.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

30.06.2020 розгляд справи відкладено до 22.07.2020.

У судовому засіданні 22.07.2020 судом клопотання представника відповідача про витребування доказів залишено без задоволення, з підстав пропуску строку звернення до суду із таким клопотанням, який встановлений ч. 3 ст. 79 КАС України.

22.07.2020, у зв`язку з відключенням електричної енергії в приміщенні суду, розгляд справи відкладено до 29.07.2020.

Ухвалою суду від 29.07.2020 у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду, відмовлено.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити у повному обсязі. Зазначає, що Головне управління ДПС у Запорізькій області є неналежним позивачем. Вважає, що з цим позовом до суду мало звернутись ГУ ДФС у Запорізькій області, оскільки саме цей орган прийняв щодо відповідача податкові повідомлення-рішення, на підставі яких виник податковий борг. Вважає, що позивачем порушений строк звернення до суду. Також зазначав, про відповідачем, під час перевірки, надані контролюючому органу всі документи, які містили всі обов`язкові реквізити, а відсутність належним чином оформлених ТТН є підставою для сумніву у здійсненні господарської операції. Відповідач не погоджується із прийнятими контролюючим органом податковими повідомлення-рішеннями, на підставі яких у відповідача виникла заборгованість.

Враховуючи норми ч.3 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України), у судовому засіданні 29.07.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вислухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

Як вбачається із довідки про заборгованість та облікової картки платника податків, ФОП ОСОБА_1 має податковий борг у загальному розмірі 1 063 921,47 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 980947,56 грн., з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 74113,74 грн., з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8860,17 грн., який виник на підставі наступного:

У період з 14.05.2018 по 04.06.2018, податковим органом проведено документальну планову невиїзну перевірку ФОП Слободнюк О.М. з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, за результатами якої складено Акт перевірки від 11.06.2018 №434/08-01-13-05/2640606301.

Відповідно до висновків Акту перевірки від 11.06.2018 №434/08-01-13-05/2640606301 встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 , між іншого:

п.177.2, пп.177.4.1 п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2016-2017 року на суму 624740,91 грн., у т.ч. за 2016 рік на суму 346594,41 грн., за 2017 рік на суму 278149,50 грн.;

пп.164.1.3 п.164.1 ст.164, підпункт 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 Податкового кодексу України, а саме заниження суми утриманого військового збору з суми чистого оподатковуваного доходу за 2016-2017 на загальну суму - 52062,00 грн., в т.ч. за 2016 рік - 28882,87 грн., за 2017 рік - 23179,13 грн.;

На підставі висновків Акту перевірки від 11.06.2018 №434/08-01-13-05/2640606301 контролюючим органом прийнято:

податкове повідомлення - рішення №0021281305 від 25.07.2018, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особи за результатами річного декларування на суму 780929,89 грн., в тому числі 624743,91 грн. за основним платежем та 156185,98 грн. за штрафними санкціями;

податкове повідомлення - рішення №0021271305 від 25.07.2018, яким було збільшено суму грошового зобов`язання з військового збору, що сплачуються фізичними особи за результатами річного декларування на суму 65077,50 грн., в тому числі 52062,00 грн. за основним платежем та 13015,50 грн. за штрафними санкціями;

Зазначені рішення, у відповідності п.56.1 ст.56 Податкового кодексу України оскаржено ФОП ОСОБА_1 у судовому порядку.

Так, рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі № 280/4854/18, у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування рішень, відмовлено у повному обсязі.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.06.2019, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14 березня 2019 року у справі №280/4854/18 залишено без змін.

Таким чином, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі № 280/4854/18 набрало законної сили 24.06.2019.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Таким чином, сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 780929,89 грн., визначена податковим повідомленням-рішенням № 0021281305 від 25.07.2018 та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 65077,50 грн. визначена податковим повідомленням-рішенням №0021271305 від 25.07.2018 є узгодженою з 24.06.2019 - дати набрання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №280/4854/18 законної сили.

Також, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, податковим органом відповідачу нарахована пеня з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 211149,18 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати на суму 11131,51 грн., сума податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 980947,56 грн.

Також, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, податковим органом відповідачу нарахована пеня з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 11499,34 грн.

Таким чином, з урахуванням наявної у відповідача переплати на суму 2463,10 грн., сума податкового зобов`язання з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування становить 74 113,74 грн.

Окрім того, на підставі акту перевірки № 209/08-01-59-05/2640606301 від 31.10.2019, податковим органом винесені податкові повідомлення-рішення 02.12.2019:

№ 0161665905, яким до відповідача за затримку на 19, 19, 19, 19, 19, 19 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 6779,80 грн. застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 677,98 грн. (а.с.17);

№ 0161655905, яким до відповідача за затримку на 229, 192, 163, 148, 124, 113, 112, 103, 75, 75, 75, 32 календарних днів сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 31094,20 грн. застосовано штраф у розмірі 20% у сумі 6218,84 грн. (а.с.16).

Указані рішення направлено на адресу відповідача поштою та отримані відповідачем особисто 07.12.2019 (а.с.15). Указані рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже сума визначеного податкового зобов`язання є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано.

Також, на підставі ст. 129 Податкового кодексу України, податковим органом відповідачу нарахована пеня з податку на додану вартість у розмірі 1963,35 грн.

Таким чином, сума податкового зобов`язання з податку на додану вартість становить 8860,17 грн.

Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме: на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 29.08.2018 № 60526-59 на суму 947117,86 грн., яка отримана відповідачем особисто 19.03.2019 (а.с.29).

У зв`язку з несплатою відповідачем податкової заборгованості у добровільному порядку ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось із даним позовом до суду.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, у тому числі, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

При цьому, контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України).

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу (п.57.3 ст.57 ПК України).

При цьому, згідно з п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Із матеріалів справи вбачається, що податкові повідомлення-рішення № 0021281305 від 25.07.2018, яким визначена сума грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 780929,89 грн. та № 0021271305 від 25.07.2018, яким визначена сума грошового зобов`язання військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 65077,50 грн. є узгодженою з 24.06.2019 - дати набрання рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2019 у справі №280/4854/18 законної сили.

Податкові повідомлення-рішення 02.12.2019 № 0161665905, № 0161655905, якими до відповідача застосовано штраф з податку на додану вартість у сумі 677,98 грн. та у сумі 6218,84 грн. отримані відповідачем особисто 07.12.2019 та ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не були, а отже сума визначеного податкового зобов`язання також є узгодженим, доказів протилежного представником відповідача суду не надано.

Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов`язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Відповідно до пп. 129.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені розпочинається:

129.1.1. при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.2. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного контролюючим органом у випадках, не пов`язаних з проведенням податкових перевірок, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);

129.1.3. при нарахуванні суми податкового зобов`язання, визначеного платником податків або податковим агентом, - після спливу 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов`язання.

Крім того, пп. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені закінчується:

129.3.1. у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань;

129.3.2. у день проведення взаєморозрахунків непогашених зустрічних грошових зобов`язань відповідного бюджету перед таким платником податків;

129.3.3. у день запровадження мораторію на задоволення вимог кредиторів (при винесенні відповідної ухвали суду у справі про банкрутство або прийнятті відповідного рішення Національним банком України);

129.3.4. при прийнятті рішення щодо скасування або списання суми податкового боргу (його частини).

У разі часткового погашення податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку.

Щодо розрахунку та розміру нарахованої відповідачу пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 211149,18 грн. та з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 11499,34 грн., у судовому засіданні представником відповідача жодних заперечень надано не було.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання. (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України).

Із матеріалів справи вбачається, що на адресу відповідача надіслана податкова вимога від 29.08.2018 № 60526-59 на суму 947117,86 грн., яка отримана відповідачем особисто 19.03.2019 (а.с.29).

Враховуючи положення п. 58.3 ст. 58 ПК України, податкова вимога від 29.08.2018 № 60526-59 вважається врученою відповідачу належним чином.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Суму податкового боргу відповідачем погашено не було, у зв`язку із чим податкова вимога повторно не надсилалась.

За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Отже, виникнення податкового боргу є юридичним фактом, який пов`язаний із несплатою узгодженої суми податкового зобов`язання протягом установленого строку.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 95.1 - 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На момент розгляду справи в суді сума податкового боргу у загальному розмірі 1 063 921,47 грн., у т.ч.: з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 980947,56 грн., з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування 74113,74 грн., з податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 8860,17 грн., відповідачем не сплачена, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав.

Щодо посилань представника відповідача на те, що Головне управління ДПС у Запорізькій області не має правових підстав для звернення до суду із вказаним позовом, оскільки рішення на підставі яких виник податковий борг виносились Головним управлінням ДФС у Запорізькій області, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2018 №1200 утворено Державну податкову службу України як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а також встановлено, що Державна податкова служба України є правонаступником майна, прав та обов`язків Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби», утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 19 червня 2019 року №537 «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» визначено, що визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №682-р запущено виконання ДПС України та її територіальними органами покладених на неї завдань, визначених Положенням про Державну податкову службу України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року №227.

Крім того, судом встановлено, що відповідно до наказу №10 від 29.08.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області розпочало виконання функцій та повноважень ГУ ДФС у Запорізькій області, що припиняється.

Таким чином, твердження представника відповідача щодо неналежного позивача у справі є необґрунтованими.

Щодо інших заперечень представника відповідача про необґрунтованість заявлених позовних вимог, то суд зазначає, що ведення бухгалтерського обліку, реальність здійснення господарських операцій відповідачем, наявність первинних документів, були предметом розгляду у справі № 280/4854/18, за результатами якої ухвалено рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 14.03.2019, яке набрало законної сили 24.06.2019.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

При цьому, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Разом з тим, як зазначає Верховний Суд в постанові від 13.11.2018 по справі №805/528/17-а (адміністративне провадження №К/9901/3571/17, К/9901/3590/17), згідно з принципом змагальності суб`єкт господарювання має спростувати доводи суб`єкта владних повноважень, якщо заперечує їх обґрунтованість.

Такий зміст правового регулювання відповідає правовій позиції Верховного Суду України, висловленій у постанові від 08.06.2016 у справі № 21-804а16, а також у постанові 25.06.2018 у справі №808/5439/13-а.

Натомість відповідач по справі не надав жодного доказу на спростування по суті позовних вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, відповідно до приписів ст. 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз, судові витрати у даному випадку з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ 43143945) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , за рахунок готівки, що належить такому платнику податків та інших активів платника податкову, податковий борг у загальному розмірі 1 063 921,47грн. (один мільйон шістдесят три тисячі дев`ятсот двадцять одна гривня 47 коп.), у тому числі:

з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 980 947,56 грн, на рахунок UA218999980333129341000008197, отримувач УК у Новомиколаївському р-ні/Новомиколаївка./11010500, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37963963, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11010500;

з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 74 113,74 грн. на рахунок UA308999980313040137000008196, отримувач УК у Новомиколаївському р-ні/Новомиколаївський р-н/11011001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37963963, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 11011001;

з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у сумі 8860,17 грн. на рахунок UA698999980313080029000008196, отримувач УК у Новомиколаївському р-ні/Новомиколаївський р-н/14060100, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код отримувача 37963963, МФО 899998, код класифікації доходів бюджету 14060100.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 03.08.2020.

Суддя Ю.В. Калашник