Ухвала суду № 90722965, 03.08.2020, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

03 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 750/5550/17 Суддя Господарського суду Чернігівської області Фесюра М.В., розглянувши матеріали заяви б/н від 22.07.20 про забезпечення позову у справі

за позовом ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів", вул. Музейна, 1, м. Чернігів, 14000

про визнання незаконними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, стягнення відшкодування завданої шкоди

Без виклику представників сторін;

Обставини справи:

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Чернігівської області від 24.06.2020 справу №750/5550/17 передано на розгляд судді Фесюрі М.В.

Ухвалою суду від 26.06.20 справу №750/2669/17 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 03 серпня 2020 року об 11:00. Сторонам встановлено строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив на позов.

22.07.20 на адресу суду від позивача на адресу суду надійшла заява від 22.07.2020 про забезпечення позову у справі шляхом накладення арешту на нерухомість, майно і грошові кошти відповідача, встановлення заборони їх відчуження та передачі їх в оренду, зобов`язання відповідача звільнити спірне приміщення і повернути його та все обладнання та заборонити реєстраційній службі вчиняти дії по перереєстрації права власності на таке майно, а також заборонити реєстрацію змін в установчих документах фактичного Адвокатського об`єднання "Чернігівська обласна колегія адвокатів".

Листом Господарського суду Чернігівської області від 22.07.20 за №750/2669/17/1133/20 повідомлено позивача про те, що у зв`язку з перебуванням судді у відпустці вирішення питання про прийняття та розгляд заяви буде здійснено судом після виходу судді із відпустки.

Таким чином, ухвала постановляється у перший робочий день після виходу судді Фесюри М.В. із відпустки.

Згідно зі змістом заяви, позивач просить суд з метою забезпечення позову по справі №750/5550/17 накласти арешт на нерухомість, майно і грошові кошти адвокатського об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» в м. Чернігові по вул. Горького (Музейна), 1 та заборонити відповідачу відчуження їх та передачу їх в оренду.

2.Зобов`язати адвокатське об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» (скорочено - АО «ЧОКА») (ОСОБА_2) і орендаря ФОП Чаус Яну Олександрівну (№ НОМЕР_1) звільнити приміщення в Чернігові АДРЕСА_2 , що на першому поверсі і повернути його та обладнання, меблі, телефонні лінії, телефонні апарати і все інше майно, які одержані за договором оренди, до АО «ЧОКА»;

3.З метою забезпечення позову заборонити реєстраційній службі Чернігівської міської ради управління адміністративних послуг (вул. Рокосовського, 20а, м. Чернігів, 14032, ЄДРПОУ 38271176) (далі-реєстраційна служба) вчиняти дії по перереєстрації права власності нерухомого та рухомого майна, коштів АО «ЧОКА» (м. Чернігів, вул. Горького (Музейна),1, 14000) на користь інших осіб та передачу їх в оренду;

4.Заборонити названій реєстраційній службі вчиняти будь-які зміни в установчих документах фактичного АО «ЧОКА» від імені відокремленої від фактичного АО «Чока» групи з 33-х осіб на чолі ОСОБА_2 , які ще 27.02.14 самоліквідувалися, а 13.03.14 свою самоліквідаціювнесли до ЄДР без права до самовідновлення та до відновлення будь-ким окрім суду за ст.41 ЗУ «Про держреєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в редакції того часу, а також за ст. 28.9 цього ж Закону у зміненій редакції;

В обґрунтування поданої заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначає, що невжиття судом заходів до збереження власності фактичного АО "ЧОКА", до унеможливлення подальшого розбазарення її, до припинення підроблення документів на базі установчих документів фактичного АО "ЧОКА", використання коду, печатки, штампів, бланків, власності фактичного АО "ЧОКА" - питання виконання судового рішення вразі задоволення позову, як виключалося вже 7 років підряд так і по цей час повністю виключається.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до приписів ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

З огляду на положення ст. 13, 74, 80 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Підставами забезпечення позову є: 1) наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі; 2) наявність неможливості захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав, свобод та інтересів позивача в разі невжиття цих заходів.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Саме лише посилання в заяві на можливість в майбутньому чи припущення щодо можливості вчинення відповідачем дій, спрямованих на утруднення виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Водночас, у Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України, законів України «Про Вищу раду юстиції», «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо недопущення зловживань правом на оскарження» від 16.06.2011 №5-рп/2011 зазначено, що регулювання підстав та порядку забезпечення позову здійснюється в інтересах не лише позивача, а й інших осіб - учасників провадження, суспільства, держави в цілому з дотриманням критеріїв домірності (пропорційності).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Таким чином, аналіз приписів норм, які регулюють порядок та підстави вжиття заходів забезпечення позову, свідчить, що забезпечення позову є правом суду, що розглядає спір. Заходи по забезпеченню позову застосовується судом, виходячи з обставин справи та змісту заявлених позовних вимог. Вибір способу захисту забезпечення залежить від суті позовних вимог.

В свою чергу слід відзначити, що вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи. Тобто, це заходи з припинення дій, які можуть утруднити виконання у майбутньому рішення суду чи зробити його виконання неможливим, а тому заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання судового рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст.86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 (б/н від 22.07.20) про забезпечення позову, не містить обґрунтованих мотивів та посилань на відповідні докази, на підставі яких, суд міг би дійти висновку щодо доцільності невідкладного забезпечення позову.

Так, заявником не підтверджено відсутність грошових коштів у АО "ЧОКА", необхідних для виконання судового рішення в частині майнових вимог (відносно моральної шкоди), а відтак, не доведена необхідність накладення арешту як на грошові кошти, зокрема, так і на майно взагалі, про що ідеться мова в ч.1 вимог заяви.

З тих же підстав не можуть бути задоволені вимоги п.3 заяви стосовно заборони реєстраційній службі вчиняти дії по перереєстрації майна відповідача.

Також заявником не підтверджено документально, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду без вжиття таких заходів є неможливим.

Згідно змісту пункту 2 прохальної частини заяви Позивач, в якості одного із заходів до забезпечення позову, просить суд зобов`язати адвокатське об`єднання «Чернігівська обласна колегія адвокатів» (скорочено - АО «ЧОКА») ( ОСОБА_2) і орендаря ФОП Чаус Яну Олександрівну (№ НОМЕР_1) звільнити приміщення в Чернігові АДРЕСА_2 , що на першому поверсі і повернути його та обладнання, меблі, телефонні лінії, телефонні апарати і все інше майно, які одержані за договором оренди, до АО «ЧОКА». Водночас суд зазначає, що останнє є окремою позовною вимогою і не може застосовуватись як захід забезпечення позову.

Крім того, викладений у п.4 прохальної частини захід до забезпечення позову у формі заборони реєстраційній службі вчиняти будь-які зміни в установчих документах фактичного АО «ЧОКА» від імені відокремленої від фактичного АО «Чока» групи з 33-х осіб на чолі ОСОБА_2 , які ще 27.02.14 самоліквідувалися, а 13.03.14 свою самоліквідацію внесли до ЄДР без права до самовідновлення та до відновлення будь-ким окрім суду за ст.41 ЗУ «Про держреєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в редакції того часу, а також за ст. 28.9 цього ж Закону у зміненій редакції не може забезпечувати у цій справі вимоги, які підлягають примусовому виконанню.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 (б/н від 22.07.20) про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.08.20.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/