Рішення № 90722962, 03.08.2020, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2020 року м. Чернігівсправа № 927/544/20

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Белова С.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк",

код ЄДРПОУ 14360570

юридична адреса: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001

адреса для листування: а/с 1800, м. Дніпро, 49027;

відповідач: Фізична особа-підприємець Петренко Олександр Борисович,

ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1

предмет спору: про стягнення 18112,49 грн

без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)

Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" подано позов до відповідача Фізичної особи-підприємця Петренко Олександра Борисовича про стягнення заборгованості за кредитним договором від 17.04.2019 у розмірі 18112,49 грн, з них 15259,69 грн - заборгованість за кредитом; 2297,66 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 463,68 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 91,46 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором).

В обґрунтування поданої заяви позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за кредитним договором від 17.04.2019.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2020 справа №927/544/20 передана на розгляд судді Белову С.В.

Ухвалою господарського суду від 25.06.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання) та встановлено процесуальні строки для подачі відзиву на позов та всіх доказів, що підтверджують викладені у відзиві обставини; відповіді на відзив; заперечення на відповідь позивача.

Приписами ст. 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Частиною 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або, якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем не була, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про повернення поштового відправлення №1400048605640 від 02.07.2020, № 1400048526634 від 14.07.2020, №1400048929836 від 28.07.2020 року з відмітками про повернення посилання закінчення строку зберігання поштового відправлення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

У відповідності до отриманого судом витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач - Фізична особа-підприємець Петренко Олександр Борисович зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місце проживання зазначено: АДРЕСА_2 .

06.07.2020 в порядку ст. 120 - 122 Господарського процесуального кодексу України на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет розміщено повідомлення відповідача ФОП Петренко О.Б. про відкриття провадження у справі № 927/544/20 за позовом АТ КБ "Приватбанк" про стягнення 18112,49 грн.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів щодо належного повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі, але своїм процесуальним правом щодо подання відзиву та інших клопотань останній не скористався.

Згідно з ч.1,8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Рішення приймається за наявними матеріалами справи на підставі ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

17.04.2019 року ФОП Петренко О.Б. шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису заяви в системі Приват24, згідно з якими фізична особа-підприємець підписав Заявку на отримання послуг «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи-підприємця «Підприємницький», шляхом встановлення кредитного ліміту на рахунку 26007052678334 на наступних умовах:

вид кредиту - овердрафтовий кредит;

мінімальний розмір - 10 000грн;

максимальний розмір - 100 000грн;

розмір відсоткової ставки - 30%;

пільговий період - 55 днів;

термін користування кредитом - 12 місяців.

Крім того, в заявці зазначено, що підписавши заявку на отримання послуг, відповідач приєднався до Умов та правил надання послуги «Кредитний ліміт на поточний рахунок фізичної особи - підприємця «Підприємницький», що розміщені на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою https:// www.privatbank.ua/terms, та які разом із заявкою на відкриття рахунку та анкетою про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, цією Заявкою становлять кредитний договір між Банком та Клієнтом, примірник якого Клієнт отримав шляхом самостійного роздрукування.

На виконання умов кредитного договору позивач у період 17.04.2019 до 17.04.2020 року надав можливість відповідачу використовувати кредитні кошти в межах встановлених позивачем кредитних лімітів (25000грн), за наслідком чого вихідний залишок заборгованості склав 15259,69грн, що підтверджується відповідними виписками по рахунку відповідача.

Внаслідок порушення відповідачем зобов`язань з повернення грошових коштів позивачем нараховано пеню у сумі 91,46 грн, відсотки на прострочену заборгованість у сумі 2297,66 грн, комісію за користування кредитом у сумі 463,68 грн.

Відповідно до ст. ст.525,526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, на підставі умов кредитного договору б/н від 17.04.2019 позивач надавав відповідачу кредитні кошти з терміном використання в 12 місяців в межах кредитного ліміту і відповідач, отримуючи кредитні кошти, допустив виникнення заборгованості в сумі 15259,69 грн щодо повернення кредитних коштів у вказаному розмірі.

Таким чином, заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту) відповідача перед позивачем в частині погашення суми основного боргу станом на 28.05.2020 склала 15259,69 грн.

Згідно зі ст. ст. 610, 612 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного та зважаючи, що станом на час ухвалення рішення відповідач не здійснив повернення кредиту, докази сплати заборгованості в матеріалах справи відсутні, а сторонами їх не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15259,69 грн заборгованості за кредитом, є доведеними, обґрунтованими, підтвердженими та підлягають задоволенню.

В силу ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Суд доходить до висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 2297,66 грн.

Щодо позовних вимог в частині стягнення 91,46 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 463,68 грн заборгованості по комісії за користування кредитом суд зазначає наступне.

За змістом статті 634 ЦК Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору, комісії і проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як свідчать матеріали справи, у Заявці відповідача на отримання послуг та приєднання до Умов і Правил надання банківських послуг від 17.04.2019 визначено лише розмір відсоткової ставки - 30%, проте як ставка по комісії за користування кредитом не визначена.

Крім того, у вказаній Заявці відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в частині стягнення процентів за користування кредитом, комісії за користування кредитом і пені, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості посилався на Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, розміщеними на офіційному сайті ПАТ КБ «Приватбанк» в мережі Інтернет за адресою https:// www.privatbank.ua/terms як невід`ємну частину спірного договору.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, про відкриття рахунку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати комісії за користування кредитом, щодо сплати неустойки (пені), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що Витяг з Умов та правил користування банківськими послугами, який міститься в матеріалах даної справи, не може беззаперечного свідчити про погодження останнього відповідачем, оскільки не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 17.04.2019 шляхом підписання Заявки на отримання послуг.

Окрім того, суд зазначає, що за відсутності в Заявці домовленості сторін про сплату комісії за користування кредитом та пені за несвоєчасне погашення кредиту наданий банком Витяг з Умов та правил не може розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин, окрім цього, на переконання суду, Умови, на які посилається позивач, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору ані щодо будь-яких встановлених ними нових Умов та правил чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, ані щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також якщо ці умови прямо не передбачені.

Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати комісії за користування кредитом, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 342/180/17.

Одночасно, за змістом ч. 4 ст. 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладені висновки та обставини справи, господарський суд зазначає про необґрунтованість заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача 463,68 грн комісії за користування кредитом та 91,46 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

Вказані вимоги задоволенню не підлягають.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, судові витрати покладаються на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме: з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2037,57 грн, в решті суми - 64,43 грн судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (код 14360570) до Фізичної особи - підприємця Петренко Олександра Борисовича, (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) про стягнення 18112,49 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Петренко Олександра Борисовича (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»( код 14360570) 15259,69 грн заборгованості за кредитом, 2297,66 грн заборгованості по процентам за користування кредитом, 2037,57 грн судового збору.

3. В решті вимог про стягнення 91,46 грн пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором та 463,68 грн заборгованості за комісію з користування кредитом відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено та підписано 03.08.2020 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, у строки, визначені ст. 256 цього Кодексу.

Суддя С.В. Белов

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/