Рішення № 90722421, 23.07.2020, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" липня 2020 р. м. Київ Справа № 911/104/20

Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова, буд. 3) в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230)

до Фізичної особи-підприємця Старостенка Івана Івановича ( АДРЕСА_1 )

про розірвання договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р.

секретар судового засідання: Демідова А.А.

прокурор: Набок Ю.В. (посвідчення № 044829);

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

Обставини справи:

Заступник керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради (далі - позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Старостенка Івана Івановича (далі - ФОП Старостенко І.І., відповідач) про розірвання договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на істотні порушення відповідачем умов договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., зокрема, щодо своєчасного здійснення орендних платежів, у зв`язку з чим просить суд розірвати договір оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., укладений між Бородянською селищною радою та ФОП Старостенком І.І.

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.02.2020 р. було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.03.2020 р.

20.02.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01-28-436 від 13.02.2020 р. (вх. № 3978/20 від 20.02.2020 р.), за змістом якої останній просить суд розглядати дану справу без участі представника Бородянської селищної ради. Окрім того, позивач зазначає, що позовні вимоги прокурора підтримує.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.03.2020 р. було відкладено підготовче засідання на 26.03.2020 р.

19.03.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01-28-799 від 16.03.2020 р. (вх. № 6007/20 від 19.03.2020 р.), за змістом якої останній просить суд провести судове засідання, призначене на 26.03.2020 р., без участі представника Бородянської селищної ради.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.03.2020 р., у зв`язку із введенням в Україні постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 р. "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу СОVID-19" (з подальшими змінами та доповненнями) карантинних заходів, учасників справи було повідомлено, що підготовче засідання у даній справі 26.03.2020 р. о 15:20 не відбудеться, а про дату і час наступного судового засідання останніх буде повідомлено додатково ухвалою суду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 07.05.2020 р. було повідомлено учасників процесу, що підготовче судове засідання у справі № 911/104/20 відбудеться 25.05.2020 р.

У судовому засіданні 25.05.2020 р. прокурор підтримувала позовні вимоги у повному обсязі, а також зазначила, що, на її думку, можливо закрити підготовче провадження та призначити дану справу до судового розгляду по суті. Поряд з цим, прокурор заявила про надання суду всіх наявних у прокуратури доказів, що мають значення для вирішення спору. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились, водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.05.2020 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 15.06.2020 р.

10.06.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01-28-1385 від 02.06.2020 р. (вх. № 11450/20 від 10.06.2020 р.), за змістом якої останній просить суд провести судове засідання, призначене на 15.06.2020 р., без участі представника Бородянської селищної ради та зазначає про підтримання позову прокурора.

У судовому засіданні 15.06.2020 р. прокурор був присутнім; представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України, однак станом на час судового засідання у матеріалах справи були відсутніми відомості щодо отримання відповідачем ухвали суду від 25.05.2020 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.06.2020 р. було відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.07.2020 р.

13.07.2020 р. до господарського суду Київської області від позивача надійшла заява № 01-28-1576 від 24.06.2020 р. (вх. № 14281/20 від 13.07.2020 р.), за змістом якої останній просить суд провести судове засідання, призначене на 23.07.2020 р., без участі представника Бородянської селищної ради.

У судовому засіданні 23.07.2020 р. прокурор позов підтримувала. Представники позивача та відповідача у судове засідання не з`явились. Водночас, про дату, час і місце судового засідання всі учасники процесу були повідомлені належно в порядку, передбаченому ГПК України.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Поряд з цим, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У судовому засіданні 23.07.2020 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

21 червня 2010 р. між Бородянською селищною радою (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем Старостенком Іваном Івановичем (орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки № 158/10, який зареєстрований в управлінні Держкомзему Бородянського району 21.04.2011 р., запис № 322105514000032.

Згідно з п. 1 договору орендодавець надає рішенням 37 сесії 5 скликання від 21.05.2010 р., а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва станції технічного обслуговування та мийки автомобілів, яка знаходиться за адресою: смт. Бородянка, вул. Польова.

У відповідності з п. 2.1 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0475 га.

Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п. 3.1 договору).

Пунктом 4.1 договору передбачено, що орендна плата нараховується згідно Закону України «Про плату за землю» та Закону України «Про оренду землі», орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності (за договором) встановлюється в трикратному розмірі земельного податку та становить 2188,80 грн. в рік (сплачується щомісячно орендарем виключно у грошовій формі в розмірі 182,40 грн.).

Відповідно до п. 4.3 договору орендна плата вноситься до 30 числа кожного місяця.

Згідно з п. 5.1 договору земельна ділянка надалася в оренду для комерційного використання. Цільове призначення земельної ділянки: будівництво станції технічного обслуговування та мийки автомобілів (п. 5.2 договору).

Сторони погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом (п. 12.3 договору).

Земельна ділянка за договором № 158/10 від 21.06.2010 р. була передана Бородянською селищною радою в оренду ФОП Старостенку І.І. про що свідчать акт про передачу на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки від 03.04.2009 р., а також кадастровий план земельної ділянки.

Додатковою угодою № 1 до договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., укладеною 20.03.2012 р., відповідно до рішення 6 сесії VI скликання Бородянської селищної ради від 31.05.2011 р. № 132-06-VI «Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель смт. Бородянка Бородянського району Київської області», рішення 7 сесії VI скликання від 21.07.2011 № 175/35-07-VI «Про затвердження процентного співвідношення орендної плати від нормативної грошової оцінки земель смт. Бородянка», рішення 12 сесії VI скликання від 28.02.2012 р. № 300-12-VI «Про перегляд фізичній особі - підприємцю Старостенку Івану Івановичу процентного співвідношення орендної плати від нормативно-грошової оцінки земель на земельну ділянку по вул. Польовій в смт. Бородянка», було внесено зміни до п. 4.1 договору № 158/10 від 21.06.2010 р., а саме - орендна плата за земельну ділянку встановлена в грошовій формі в розмірі 6 % від нормативно грошової оцінки земельної ділянки на рік в сумі 9044,70 грн.

Додатковою угодою № 2 до договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., укладеною 12.03.2014 р., відповідно до рішення 35 сесії VI скликання Бородянської селищної ради від 27.02.2014 р. № 808-36-VI «Про перегляд та затвердження процентного співвідношення орендної плати від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту смт. Бородянка фізичним особам-підприємцям», внесено зміни до п. 4.1 договору № 158/10 від 21.06.2010 р., а саме - орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності встановлюється в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік в сумі 4522,35 грн.

Рішенням 6 сесії VIІ скликання Бородянської селищної ради від 31.03.2016 р. «Про поновлення терміну дії договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 ФОП Старостенку І.І. на земельну ділянку площею 0,0475 га, для будівництва станції технічного обслуговування та мийки автомобілів по вул. Польовій смт. Бородянка терміном на 5 років» поновлено строк дії договору оренди терміном на 5 років.

У подальшому додатковою угодою 25.04.2017 р. до договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р. на підставі зазначеного рішення було поновлено термін дії договору оренди землі на 5 років.

Додатковою угодою від 25.04.2017 р. до договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., укладеною відповідно до рішення 19 сесії VIІ скликання від 09.02.2017 р. № 463/27-19VІІ «Про перегляд та затвердження процентного співвідношення орендної плати від нормативної грошової оцінки земель населеного пункту смт. Бородянка фізичним особам-підприємцям», було внесено зміни до п. 4.1 договору № 158/10 від 21.06.2010 р., а саме - орендна плата за земельну ділянку державної або комунальної власності встановлюється в грошовій формі в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік в сумі 6199,72 грн.

Як зазначено в позові, згідно інформації Бородянської селищної ОТГ від 12.11.2019 р. № 01-26-2934 дія договору не переривалася, на даний чає договір оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р. є діючим до 25.04.2022 р., земельна ділянка перебуває у користуванні ФОП Старостенка І.І.

Доказів протилежного матеріали справи не містять.

За інформацією, отриманою з Головного управління ДПС у Київській області, станом на 11.12.2019 р. ФОП Старостенку І.І. за 2018-2019 роки нарахована заборгованість у сумі 12399,40 грн. (річне зобов`язання - 6199,72 грн.). У рахунок даних зобов`язань, за рахунок переплати, що обліковувалася за платником, станом на 01.01.2019 р. було сплачено 2715,40 грн.

Тобто, на час подання даного позову, заборгованість становить 9684,04 грн.

Водночас, згідно розрахунку заборгованості перед Бородянською селищною радою від 11.11.2019 р. № 01-26-2623 по орендній платі за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 32210551000:01:010:0054 згідно договору оренди № 158/10 від 21.06.2010 р., заборгованість ФОП Старостенка І.І. становить 27217,06 грн.

Бородянською селищною радою на ім`я орендаря ФОП Старостенка І.І. було направлено претензію № 01-28-2021 від 13.09.2019 р. про необхідність сплати заборгованості за оренду земельної ділянки в сумі 27217,06 грн. Також у даній претензії орендодавець повідомляв орендаря, що у разі невиконання умов договору № 158/10 від 21.06.2010 р., селищна рада буде вимушена звертатись з позовом до суду про розірвання договору в судовому порядку.

Бородянською селищною радою було направлено на адресу Головного управління ДФС у Київській області лист № 01-28-2397 від 21.10.2019 р., згідно з яким Бородянська селищна рада просила ГУ ДФС у Київській області звернутися з позовом до ФОП Старостенка І.І. про стягнення заборгованості по орендній платі за землю в сумі 27217,06 грн., у зв`язку з систематичною несплатою орендної плати відповідно до договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р.

Постійна комісія Бородянської селищної ради з питань земельних відносин, агропромислового комплексу, природокористування, екології, планування території, будівництва, архітектури, охорони пам`яток провела обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 3221055100:01:010:0054, яка перебуває в оренді у ФОП Старостенка І.І., за результатом якого складено акт від 22.10.2019 р. та встановлено, що вказана земельна ділянка незабудована, заросла травою, деревами, засмічена гіллям дерев та сміттям, що підтверджується актом обстеження земельної ділянки, що перебуває в оренді Старостенка Івана Івановича по вулиці Польова в смт. Бородянка від 22.10.2019 р.

З урахуванням зазначеного, прокурор у позові вказує, що згідно умов договору № 158/10 від 21.06.2010 р. Бородянська селищна рада має право ініціювати розірвання договору оренди земельної ділянки. Проте, Бородянською селищною радою, попри наявність підстав для розірвання договору оренди земельної ділянки, будь-яких заходів не вжито, що свідчить про невиконання органом місцевого самоврядування своїх обов`язків для захисту інтересів держави, попри те, що інтереси держави порушуються у зв`язку з ненадходженням коштів з орендної плати за користування землею, що спричинює безпідставні втрати місцевого бюджету. У свою чергу, прокурором перед Бородянською селищною радою ініціювалось питання щодо вжиття належних заходів реагування (лист № 38-69-6050вих19 від 12.11.2019 р.).

Згідно листа Бородянської селищної ради № 01-26-2623 від 11.11.2019 р., направленого на адресу Заступника прокурора Фастівської місцевої прокуратури, селищна рада просила органи прокуратури звернутися в її інтересах з даним позовом до суду, у зв`язку із недостатнім обсягом місцевого бюджету для фінансування владних повноважень щодо оплати судового збору при зверненні до суду.

Згідно листа Бородянської селищної ради № 01-26-2934 від 12.11.2019 р., направленого на адресу Заступника прокурора Фастівської місцевої прокуратури, позивач зазначав, що після прийняття рішення Бородянською селищною радою про розірвання договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., ФОП Старостенку І.І. направлявся лист про добровільне розірвання договору оренди землі, однак направлені матеріали не були отримані ФОП Старостенком І.І. та повернулися до селищної ради.

Отже, оскільки Бородянською селищною радою заходів щодо розірвання договору оренди так і не було вжито, що свідчить про неналежне здійснення органом місцевого самоврядування повноважень щодо захисту інтересів держави, відтак вбачаються правові підстави щодо звернення прокурора до суду з позовом з урахуванням положень ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Таким чином, за твердженням прокурора, відповідачем були порушені інтереси держави у зв`язку з ненадходженням коштів з орендної плати за користування земельною ділянкою, що спричинило безпідставні втрати місцевого бюджету. Суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження щодо розпорядження земельною ділянкою у даному спорі, є Бородянська селищна рада.

Слід зазначити, що відповідно до п. 3 ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено обов`язок представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Згідно зі ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з ч. 4 ст. 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи із змісту рішення Конституційного суду України у справі № 3-рп/99 від 08.04.1999 р., прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, у зв`язку з тим, що відповідач не виконує умови договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., прокурором і було заявлено до суду позовні вимоги про розірвання зазначеного вище договору.

Оцінюючи подані до матеріалів справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги у даній справі підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором оренди землі.

Згідно з приписами ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини, регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Частиною 1 ст. 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункт 14.1.136 статті 14 Податкового кодексу України). Згідно з положеннями статті 21 Закону України "Про оренду землі" розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктами 288.1, 288.4 статті 288 Податкового кодексу України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Положеннями ст.ст. 24, 25 Закону України "Про оренду землі" визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

Згідно з частинами 3, 4 ст. 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

У відповідності з ч. 1 ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Поряд з цим, стаття 141 Земельного кодексу України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами.

Під час вирішення спорів про розірвання договору оренди земельної ділянки слід враховувати, що, як зазначалося вище, відповідно до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених умовами договору, та з підстав, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Суди, розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості по орендній платі, мають мати на увазі, що згідно зі статями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

Вказана правова позиція узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 02.05.2018 р. у справі № 925/549/17.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Поряд з цим, слід відзначити, що відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог ст. 526 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу та інших актів законодавства.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За положенням частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Разом з цим, відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. Водночас, йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Крім того, оцінка істотного порушення договору здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені законом. Вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є справді істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 р. у справі № 910/4427/18, від 03.12.2019 р. у справі № 910/5001/19.

Згідно з частинами 2, 3 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Поряд з цим, приписами статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом встановлено, що відповідач свій обов`язок щодо своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку не виконував належним чином. Доказів протилежного, станом на момент розгляду справи, суду надано не було.

Як зазначалось вище, згідно зі ст.ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Таким чином, порушення орендарем такої умови договору оренди земельної ділянки, як внесення орендної плати, є істотним і слугує достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку.

Разом з тим, доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою органом державної податкової служби про наявність заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У матеріалах справи міститься лист Головного управління ДФС у Київській області № 12935/9/10-36-08-07 від 12.12.2019 р. про те, що станом на 11.12.2019 р. за ФОП Старостенком І.І. обліковується податковий борг з плати за землю у розмірі 9684,04 грн.

Водночас, згідно з долученим до матеріалів справи розрахунком заборгованості перед Бородянською селищною радою по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності (за договором), заборгованість ФОП Старостенка І.І. за договором оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р. за період з 2013 року до 2019 року складає 28766,98 грн.

Таким чином, судом встановлено факт систематичного порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати.

Водночас, у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, таке систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору.

При цьому сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Наведена правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 02.05.2018 р. у справі № 925/549/17, від 22.10.2019 р. у справі № 923/826/18.

Зважаючи на встановлений судом факт систематичної несплати відповідачем орендної плати протягом періоду дії договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р., що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 141 Земельного кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу України та умов договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р. є достатньою правовою підставою для розірвання вказаного договору, суд дійшов висновку, що вимога прокурора про розірвання договору оренди землі № 158/10 від 21.06.2010 р. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1921,00 грн. (з огляду на звернення прокурора з даним позовом 27.12.2019 р.) відповідно до п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4, ч. 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Як слідує з матеріалів справи, при зверненні з даним позовом до суду прокуратурою було сплачено 5020,86 грн. судового збору (платіжне доручення № 3589 від 19.12.2019 р.).

Поряд з цим, пунктом 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Оскільки прокурором не заявлялося клопотання про повернення судового збору з огляду на внесення судового збору в більшому розмірі, то у даному випадку на час прийняття рішення у справі у суду відсутні підстави для вирішення питання щодо повернення судового збору в цій частині.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Заступника керівника Фастівської місцевої прокуратури Київської області (08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Суворова, буд. 3) в інтересах держави в особі Бородянської селищної ради (07801, Київська обл., Бородянський р-н, смт. Бородянка, вул. Центральна, буд. 230) задовольнити повністю.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 21 червня 2010 року № 158/10, укладений між Бородянською селищною радою Бородянського району Київської області (07801, Київська обл., смт. Бородянка, вул. Центральна (Леніна), 230, код 04363662) та Фізичною особою - підприємцем Старостенком Іваном Івановичем ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) щодо земельної ділянки за кадастровим номером 3221055100:01:010:0054, загальною площею 0,0475 га, яка знаходиться за адресою: вул . Польова, смт. Бородянка Бородянського р-ну Київської обл.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Старостенка Івана Івановича ( АДРЕСА_1 , ідент. номер НОМЕР_1 ) на користь прокуратури Київської області (01601, м. Київ-601, бул. Л. Українки, 27/2, код 02909996) судовий збір в сумі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до вимог статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням приписів, встановлених п. 4 розділу Х «Прикінцеві положення» ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 03.08.2020 р.

Суддя В.М. Бабкіна