Ухвала суду № 90720212, 20.07.2020, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 757/22293/20-ц

Провадження №2/369/3898/20

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

20.07.2020 м. Київ

Суддя Києво-Святошинського районного суду Київської області Дубас Т.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та коштів боржника, -

В С Т А Н О В И Л А:

14.07.2020 року до Києво-Святошинського районного суду Київської області з Печерського районного суду м. Києва надійшла на розгляд цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та коштів боржника.

В поданій позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що на виконанні Києво-Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження №58740984, що розпочате на виконання виконавчого листа від 22.03.2016 №2-7888/10, виданого Печерським районним судом міста Києва у справі про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрсиббанк» коштів.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 11.11.2010 у справі №2-7888/10, що набрало законної сили 07.12.2010, позов публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено; стягнуто з них солідарно на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 280515 (двісті вісімдесят тисяч п`ятсот п`ятнадцять) доларів США 51 центів, що станом на 21.10.2010 згідно офіційного курсу НБУ становить 2 219 326 (два мільйони двісті дев`ятнадцять тисяч триста двадцять шість) грн. 52 коп., витрати з оплати судового збору в розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. і витрати з оплати інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн. 00 коп.

19.09.2019 державним виконавцем відповідача Тарасенком В.О. було винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках позивача, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення, на які заборонено законом, та належать боржнику.

Тому просив зняти арешт шляхом скасування постанови державного виконавця Тарасенка В. О. про арешт коштів боржника від 19.09.2019 у виконавчому провадженні №58740984;зняти арешт шляхом скасування постанови державного виконавця Тарасенка В. О. про арешт майна боржника від 19.09.2019 у виконавчому провадженні №58740984; стягнути з відповідача на користь позивача сплачену суму судового збору.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив суд звільнити з під арешту майно, які належать йому на праві приватної власності.

Вирішуючи питання про прийняття позову до розгляду, суд враховує наступне.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в п.5 постанови №5 від 03.06.2016 р. «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» вказав, що у разі якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, а якщо такі дії вчинялися при виконанні вироку суду щодо цивільного позову у кримінальному провадженні, то відповідна скарга підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до вимог статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено статтею 60 Закону про виконавче провадження.

Приписами ч.1 ст. 447 ЦПК України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи наведені вище обставини, слід дійти висновку, що ОСОБА_1 наділений правом звернення до суду зі скаргою на дії, рішення державного виконавця в порядку приписів ст.447 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі на № 340/25/19 від 22 січня 2020 року.

Аналізуючи наведені роз`яснення, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 , будучи стороною виконавчого провадження (боржником), порушує питання, пов`язане із діями державного виконавця щодо зняття арешту з належних коштів та майна боржника, суд вважає, що подана заява не підлягає розгляду в порядку позовного провадження та має розглядатись в порядку, передбаченому розділом VII Цивільно-процесуального Кодексу України, зокрема, ст. 447 ЦПК України, у спосіб оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).

Приписами ст.186 ЦПК України визначено перелік підстав відмови у відкритті провадження у справі.

Так, п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Оскільки ОСОБА_1 є власником майна на яке накладено арешт та боржником у виконавчому провадженні, правила ст.59 Закону України «Про виконавче провадження» на спірні правовідносини не розповсюджуючись.

Даний спір не може бути розглянутий судом за правилами позовного провадження, тому у відкритті провадження необхідно відмовити відповідно до ст.186 ЦПК України.

При цьому, захист порушених прав боржника ОСОБА_1 можливий шляхом звернення до Печерського районного суду м. Києва із скаргою на дії державного виконавця в порядку передбаченому ст.447 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.186,447 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИЛА:

У відкритті провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про зняття арешту з майна та коштів боржника- відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали суду.

Суддя: Т.В. Дубас