Ухвала суду № 90719777, 30.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11665/15-к

Провадження № 1-кс/947/11121/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурорів Чечітко О.А., Тілік Р.Г., захисника підозрюваного - адвоката Литвинова І.В., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Чечітко О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Херсон, громадянина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який на теперішній час притягується до кримінальної відповідальності за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019230040004209 від 24.12.2019, яке перебуває у провадженні СВ ГУНП в Херсонській області, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

У провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187КК України.

Установлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, вступили в попередню змову між собою, з метою вчинення злочинів відносно ОСОБА_3 , які полягали у вчиненні розбійного нападу, його викрадення з подальшим позбавлення волі.

Так, 31.08.2015 близько 20:00 годин ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, кожен з яких діяв відповідно визначених у спільному злочинному умислі ролей, прибули на автомобілі марки «BMW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , власником якого є ОСОБА_4 , на вул. Льва Толстого кут вул. Новосельського в м. Одеса та почали чекати появи ОСОБА_3 .

Після прибуття ОСОБА_3 приблизно о 20:05 годині до вказаної адреси, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, діючи умисно, з корисливим мотивом, несподівано вийшовши із автомобілю підбігли до ОСОБА_3 та з метою здійсненнярозбійного нападу та його викрадення почали завдавати останньому тілесні ушкодження, які виразились у нанесенні численних ударів руками та ногами по всьому тілу.

Вживаючи заходів до захисту себе від нападу ОСОБА_2 ,

ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб, ОСОБА_3 зумівши вирватись із оточення побіг в сторону вул. Градоначальницької в м. Одесі, де автомобіль марки «BMW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_1 із іншими невстановленими особами перегородили ОСОБА_3 шлях, а останній оббігши вказаний автомобіль та продовжуючи убігати від нападників, намагався потрапити до магазину «Честор», що знаходився за адресою: м. Одеса, пров. Каретний, 17.

Однак, підбігши до дверей вказаного магазину, ОСОБА_2 , заблокував йому вхід до та почав утримувати ОСОБА_3 за шию ззаду, чекаючи на допомогу інших співучасників ОСОБА_1 та інших невстановлених осіб.

У цей час з автомобіля марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , який зупинився на проїзній частині біля магазину «Честор», вибіг ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, які разом з ОСОБА_2 з метою обмеження можливості чинити їм опір та заволодіння майном почали наносити йому численні удари руками по всьому тілу, а ОСОБА_1 , тримавши у правій руці предмет, ззовні схожий на пістолет та направивши його ствол в область обличчя ОСОБА_3 , пригрозив останньому спричинити тілесні ушкодження із використанням вказаного предмету (зброї).

Подолавши супротив ОСОБА_3 , шляхом погрози застосування предмету, ззовні схожого на пістолет та діючи у відповідності до розподіленої ролі ОСОБА_1 , після схову пістолету за пояс штанів, почав утримувати ОСОБА_3 , обхопивши його тіло ззаду, а інша невстановлена особа, діючи з корисливих мотивів нанесла декілька ударів в обличчя ОСОБА_3 та заволоділа його сумкою чорного кольору, в якій знаходились особисті речі, документи та матеріальні цінності належні останньому, у тому числі:

- грошові кошти в сумі 300 доларів США (які згідно курсу НБУ на 31.08.2015 становить - 6729 гривен);

- грошові кошти в сумі 1000 гривень;

- окуляри марки «RAY-BAN», вартістю 10000 гривень;

- паспорт громадянина України на ім`я ОСОБА_3 ;

- паспорт для виїзду закордонну на ім`я ОСОБА_3 ;

- посвідчення водія на ім`я ОСОБА_3 ;

- технічний паспорт на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser».

У той же час, ОСОБА_2 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, відповідно до розподілених ролей, перебуваючи з іншої сторони від потерпілого ОСОБА_3 , наніс йому декілька ударів в область обличчя та ривком вихопив з правої руки ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Iphone 5», чорного кольору, вартістю 6000 гривень, поклавши останній до правої кишені одягнених шортів.

Таким чином, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, діючи за попередньою змовою між собою вчинили розбійний напад на ОСОБА_3 з метою заволодіння його майном із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя та здоров`я особи, спричинивши останньому майнову шкоду на загальну суму 23 729 гривень.

Продовжуючи свій злочинний намір, переслідуючи корисливий мотив, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, 31.08.2015 приблизно о 20:15 годині, перебуваючи біля входу до магазину «Честор», що знаходився за адресою: м. Одеса, пров. Каретний, 17, наносячи чисельні удари руками та ногами ОСОБА_3 , а також подолавши його супротив, шляхом погрози ОСОБА_5 застосування предмету, ззовні схожого на пістолет, повалили його на землю.

Після чого, відповідно до розподілених ролей, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи схопивши ОСОБА_3 за руки та за ноги, примусово поклали його до багажника автомобіля марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_2 проти його волі і небажання знаходитись у вказаному місці почали утримувати у багажному відділенні зазначеного автомобіля, чим в такий спосіб незаконно позбавили його волі.

У подальшому, продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, на вказаному автомобілі марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , того ж дня, приблизно об 21:00 годині привезли потерпілого ОСОБА_3 на територію виробничо-складської бази за адресою: АДРЕСА_2 , де помістили потерпілого до нежитлового приміщення - боксу та почали його там утримувати проти його волі, позбавивши його можливості вільно залишити вказане місце, чим позбавили потерпілого волі протягом тривалого часу, тобто у період з 21:00 годин 31.08.2015 до 01:00 годин 01.09.2015.

Під час незаконного утримання потерпілого ОСОБА_3 у вказаному боксі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, з метою примушення останнього передати їм розписку про отримання у потерпілого грошових коштів іншою особою та правовстановлюючі документи на нерухоме майно, руками та металевими прутами предметами наносили численні удари по всьому тілу потерпілого ОСОБА_3 , а також погрожували застосуванням зброї, прикладаючи пістолет невстановленого зразку до його голови.

У результаті нанесених численних ударів ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та іншими невстановленими особами, потерпілому ОСОБА_3 , нанесено тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів поперечних відростків 2-4 поперекових хребців зліва, забійні рани голови, підкірні гематоми верхньої губи, задньої поверхні тулуба та стегон, що згідно правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995, відноситься до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У подальшому, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та інші невстановлені особи, досягнувши своєї мети, отримавши від потерпілого ОСОБА_3 розписку про отримання у нього грошових коштів іншою особою, вивезли його на автомобілі марки «BМW» чорного кольору, з державним номерним знаком НОМЕР_1 , до центру міста Одеси, де залишили його.

27.07.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.

28.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 постановлено ухвалу про надання дозволу на його затримання.

Згідно протоколу затримання від 29.07.2020 року, останній на підставі ухвали слідчого судді у вказаний день був затриманий.

2. Обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187КК України, яке згідно ст. 12 КК України є тяжким.

Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження. Зокрема, у кримінальному провадженні є потерпілий ОСОБА_3 та свідки, інші підозрювані з якими безпосередньо підозрюваний знайомий, йому відомі їх дані, місця проживання, інформація відносно рідних, малолітніх дітей та враховуючи той факт, що на даний час потерпілий, підозрювані та свідки у судовому розгляді не надавали будь-яких свідчень. У той же час слід зазначити, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбаченихч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187КК України, вчиненого шляхом застосування насилля та погрози застосування вогнепальної зброї.

Також, ОСОБА_1 є підозрюваним у іншому кримінальному провадженні № 12019230040004209 від 24.12.2019 за ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України. Крім того, підозрюванийвчинив дії, що стали підставою для повідомлення останньому про підозру у вчиненні щонайменше 2 епізодів кримінальних правопорушень, вчинених із застосуванням насильства над потерпілим, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 тяжкого кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, а саме від 7 до 10 років позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів;

3) вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , якому 31 рік, тобто вважається молодою людиною, без хронічних та інших тяжких захворювань, які б заважали, суттєво ускладнювали його утриманню під-вартою або могли б погіршити загальний стан його здоров`я в умовах ізоляції від суспільства;

4) відсутність у ОСОБА_1 , міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання, оскільки він не одружений, не має місце роботи;

5) відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи та навчання, що позбавляє його отримання законних засобів для існування та життєдіяльності;

7) наявність повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України у кримінальному провадженні № 12019230040004209 від 24.12.2019, яке перебуває у провадженні СВ ГУНП в Херсонській області.

8) ризик продовжен ня та повторення протиправної поведінки, оскільки підозрюється у вчиненні аналогічних злочинів, вчинених із застосуванням насильства до потерпілого, а також із застосуванням вогнепальної зброї, що підтверджує ризик летальності та доступ останнього до зброї.

Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у злочинах, вчинених шляхом застосування насильства, вогнепальної зброї та погрози застосування небезпечного для життя та здоров`я особи насильства, яка зазнала нападу, має кримінальні зв`язки, офіційного працевлаштування та легальних доходів не має, що у свою чергу свідчить про обґрунтовані підстави вважати, що у разі застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу чи внесення ним визначеного слідчим суддею розміру застави, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, він може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

3.Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурори в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримали у повному обсязі, таке клопотання просили задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що з долучених до даного клопотання матеріалів не вбачається відомостей щодо наявності потерпілої особи в рамках такого кримінального провадження. Його підзахисний на момент затримання перебував за місцем свого проживання, що спростовує факт переховування останнього від органів досудового розслідування. Більше того, його підзахисний не може переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки останній здійснює догляд за батьком та бабусею. З огляду на викладене, в задоволенні поданого клопотання просив відмовити та застосувати відносно свого підзахисного міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.

27.07.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146 КК України, за кваліфікуючими ознаками: незаконне позбавлення волі та викрадення людини, вчинене з корисливих мотивів, способом, небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, що супроводжувалось заподіянням фізичних страждань, із застосуванням зброї, здійснюване протягом тривалого часу, вчинене за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 187 КК України, за кваліфікуючими ознаками: здійснення нападу з метою заволодіння чужим майном, поєднане із насильством, а також з погрозою застосування небезпечного для життя чи здоров`я особи насильства, яка зазначала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб. Вказане письмове повідомлення про підозру, згідно долучених до клопотання матеріалів, було вручено підозрюваному у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

В підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України сторона обвинувачення посилається на:заяву про вчинення кримінального правопорушення від 09.09.2015, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; протокол допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 31.08.2015; протокол допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 01.09.2015; протокол допиту потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від 11.09.2015; протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 07.07.2016; протокол огляду предмета від 18.07.2016, на якому є відеозапис з камери зовнішнього спостереження, які знаходяться на приватному будинку № АДРЕСА_3 та виходять на вхід продуктового магазину «Честор», за участю потерпілого ОСОБА_3 ; постанову про визнання предмета речовим доказом від 18.07.2016; висновок судово-медичної експертизи № 2940 від 27.10.2016; висновок відео-технічної (фоноскопічної) експертизи № 185 від 24.11.2016; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 19.09.2016; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від 24.06.2020; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 від 19.06.2020; протокол пред`явлення особи для впізнання від 13.10.2015 з додатком до нього (впізнання проводилось за участю свідка ОСОБА_6 , відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка який скоїв кримінальні правопорушення відносно потерпілого ОСОБА_3 ); протокол пред`явлення особи для впізнання від 15.10.2015 з додатком до нього (впізнання проводилось за участю потерпілого ОСОБА_3 , відповідно до якого свідок впізнав ОСОБА_1 , як чоловіка який скоїв кримінальні правопорушення відносно нього) та інші матеріали клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

6. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, на теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у можливому вчиненні, в тому числі, тяжкого злочину.

Крім того, як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, 28.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , в зв`язку з його переховуванням від органів досудового розслідування, слідчим суддею постановлювалася відповідна ухвала про надання дозволу на його затримання.

За таких обставин, на думку слідчого судді, з огляду на тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у випадку можливого подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, з огляду на його процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження, відносно якого слідчим суддею постановлювалася ухвала про надання дозволу на його затримання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність на теперішній час у слідчого судді обґрунтованих підстав для висновку про доведеність стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Як вбачається з матеріалів, які долучені до даного клопотання на підтвердження існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, до такого клопотання долучено низку протоколів допиту свідків, серед яких протоколи допиту свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , які не лише повідомляють фактичні відомості в підтвердження існування обґрунтованої підозри в рамках даного кримінального провадження, але й брали безпосередню участь при проведенні слідчих (розшукових) дій у вигляді пред`явлення для впізнання, під час проведення яких такі особи впізнали ОСОБА_1 як особу, яка який скоїв кримінальні правопорушення відносно ОСОБА_3 ..

За таких обставин, оскільки у випадку подальшого можливого направлення обвинувального акту до суду відносно ОСОБА_1 можна обґрунтовано передбачати подальший ймовірний допит свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_3 безпосередньо судом, оскільки фактичними показаннями свідка на стадії досудового розслідування суд не вправі обґрунтовувати свої процесуальні рішення на стадії судового розгляду (за винятком випадку, передбаченого ст. 225 КПК України), слідчий суддя приходить до переконання, що інформованість підозрюваного (якому вручені копії матеріалів клопотання та який має процесуальну можливість ознайомлюватися з матеріалами даного кримінального провадження) про анкетні дані означених осіб свідків, може свідчити про те, що в цілях уникнення ймовірного притягнення до встановленої законом відповідальності, підозрюваний ОСОБА_1 може вжити незаконних заходів впливу на свідків, в цілях примушування їх до дачі завідомо неправдивих показів.

Окрім того, враховуючи інкриміновані підозрюваному ОСОБА_1 епізоди ймовірної протиправної діяльності, а також беручи до уваги характеризуючі підозрюваного матеріали, серед яких притягнення підозрюваного на теперішній час до кримінальної відповідальності за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 187, ч. 4 ст. 296 КК України СВ ГУНП в Херсонській області, відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 місця роботи, а відтак і офіційного прибутку, слідчий суддя, попри відомості в частині відсутності у підозрюваного судимості, не може виключати існування в рамках такого кримінального провадження ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

7. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 146, ч. 2 ст. 187 КК України, а також ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

8. Вирішення питання можливості застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Як вбачається з кримінально-правової кваліфікації дій підозрюваного ОСОБА_1 , яка визнана слідчим суддею обґрунтованою, оскільки ґрунтується на відповідних матеріалах, які до такого клопотання долучені, останньому інкримінується, в тому числі, ймовірне вчинення кримінально-протиправних дій з застосуванням насильства та погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я потерпілої особи, в зв`язку з чим, слідчий суддя вважає, що з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, як вони викладені у поданому стороною обвинуваченні клопотанні, відносно підозрюваного слід застосувати запобіжний захід без визначення відповідного розміру застави.

9. Висновки слідчого судді.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Чечітко О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 року - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту затримання та припиняє свою дію 26.09.2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.