Ухвала суду № 90719725, 31.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/21349/20

Провадження № 1-кс/947/11365/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.2020 року

Слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Одесіклопотання слідчогоСВ КиївськогоВП вм.ОдесіГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромОдеської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майнау кримінальномупровадженні №12020160480002035від 29.07.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.185КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.07.2020 приблизно о 07 годині ранку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в ході телефонної розмови з гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснив найм суточного житла з метою відпочинку за адресою: АДРЕСА_1 . Приблизно о 07 годині 10 хвилин до вищевказаної адреси прибули ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (яка представилась ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), де їх зустрів власник житла, а саме ОСОБА_6 . В ході усної домовленості з власником житла останні розрахувавшись за дві доби проживання за вищевказаною адресою у розмірі 600 гривень та яким було надані кімнати для відпочинку.

В нічний час доби з 28.07.2020 на 29.07.2020, більш точного часу встановити не надалось можливим у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , виник умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, яке належало власнику житла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та яке знаходилось в кімнатах АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , які знаходяться на першому поверсі будинку та кімнат АДРЕСА_4 , АДРЕСА_5 , АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , які знаходяться на другому поверсі будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Реалізуючи свій спільний злочинній намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 , впевнившись що їх дії носять таємний характер, та власник житла відпочиває та не помітить дій останніх, проникли до закритих кімнат даного будинку.

Далі, перебуваючи безпосередньо в кімнатах під номером № 2,5,6, 7,8, 9, ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 обравши об`єктом своїх злочинних дій майно, яке належить ОСОБА_6 , знаходячись у вищевказаних кімнатах, таємно викрали наступні речі, а саме: в кімнаті №5 та №2 комплект пультів, приставки Т2, антену, з кімнати №7, №8, №9 комплект пультів, приставки Т2, антену, та №6 - телевізор марки «Philips».

Після чого останні викликали таксі та з викраденим майном, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 покинули місце вчинення ними кримінального правопорушення. В ході руху на автомобілі, останніми було здійснено зупинку за адресою: м. Одеса, вул. Ак. Корольова, 33, де розташований цілодобовий ломбард «Скарбниця» з метою здачі викраденого майна. Однак, під час повернення до автомобіля, який їх очікував, були зупинені співробітниками патрульної поліції.

Своїми умисними злочинними діями ОСОБА_5 разом з ОСОБА_7 спричинили потерпілому ОСОБА_6 , матеріальний збиток на загальну суму 5600 гривень.

29.07.2020 ОСОБА_5 було затримано впорядкуст.208 КПК України, в ході чого у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки HTC білого кольору в працездатному стані з кодом розблокування 2536.

29.07.2020 року у зв`язку з тим, що вищезазначені речі вірогідніше за все належать особам, які скоювали дане кримінальне правопорушення та були використані під час його вчинення, було винесено постанову про визнання речовим доказом.

Слідчий зазначає, що вказані речі являються тимчасово вилученим майном і відповідають ч. 2 ст. 167 КПК України, так як є достатні підстави вважати що вищезазначені речі можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А також за зазначеними критеріями відповідають ст. 98 КПК України.

До суду надійшла заява про розгляд клопотання у відсутність слідчого.

Власник майна в судове засідання не з`явився, виклик особи покладався на сторону обвинувачення.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Відповідно до рапорту, наданого слідчим, встановити власників майна не виявилося можливим.

Відповідно до п.п.1, 2 ст.131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходом забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна.

Згідно з ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи.

При цьому, у відповідності до ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно з ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Відповідно до матеріалів клопотання, 29.07.2020 ОСОБА_5 було затримано в порядку ст.208 КПК України, в ході чого у ОСОБА_5 було вилучено мобільний телефон марки HTC білого кольору в працездатному стані з кодом розблокування 2536.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до переконання, що в цілях запобігання можливості відчуження вищевказаного майна, враховуючи наявність достатніх підстав вважати, що вказане майно підлягає конфіскації майна як виду покарання, а також беручи до уваги правове обґрунтування клопотання слідчого, клопотання про накладення арешту майна підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.170, 171, 172, 173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВКиївського ВПв м.ОдесіГУНП вОдеській області ОСОБА_3 ,погоджене прокуроромОдеської місцевоїпрокуратури №1 ОСОБА_4 про арешт майнау кримінальномупровадженні №12020160480002035від 29.07.2020,за ознакамикримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.185КК України- задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено в ході затримання підозрюваного ОСОБА_5 згідно ст. 208 КПК України, а саме: мобільний телефон марки HTC білого кольору в працездатному стані з кодом розблокування 2536.

Виконання ухвалипро арештмайна покластина слідчого СВ Київського ВП в м.Одесі ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти діб з дня її проголошення до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1