Ухвала суду № 90719691, 30.07.2020, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/11665/15-к

Провадження № 1-кс/947/11124/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2020 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Федулеєва Ю.О., при секретарі судового засідання Цвігун А.В., за участю прокурорів Чечітко О.А., Столяренка Ю.С., захисника підозрюваного - адвоката Маркова О.С., підозрюваного ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Чечітко О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Долинське, Одеської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10,11.2015 року), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

1.Фактичні обставини даного кримінального провадження.

У провадженні СУ ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у травні 2016 року (більш точна дата досудовим розслідуванням не встановлена) ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені слідством особи перебуваючи на території м. Одеси (точне місце досудовим розслідуванням не встановлено) при невстановлених обставинах, з метою незаконного збагачення вступили у попередню змову між собою, направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном, розробивши при цьому спільний злочинний план з розподілом ролей кожного із учасників.

Згідно з розробленим спільним злочинним планом, розуміючи суспільно-небезпечний характер своїх діянь та бажаючи їх настання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та інші невстановлені особи, використовуючи заздалегідь підроблені правовстановлюючі документи на конкретні об`єкти нерухомого майна, у тому числі які знаходились в іпотеках банків, а також нежилих приміщень, які належали територіальній громаді міста Одеси, незаконно отримали право власності на них, які у подальшому з використанням реквізитів фіктивного ТОВ «Бліц 2011» (код ЄДРПОУ 37681018), у якого не відкрито жодного банківського рахунку, перереєстровали право власності на нього, чим фактично легалізували їх.

Для маскування своєї незаконної діяльності, вказана група осіб, діючи за попередньою змовою між собою, у різний час з травня 2016 року по липень 2018 року безпосередньо або через невстановлених у ході розслідування осіб, підшукала ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_1 , ОСОБА_8 та інших невстановлених осіб, яким запропонували за грошову винагороду виступити у якості підставних осіб «вклейок» для заволодіння шахрайським шляхом об`єктами нерухомого майна з подальшою їх легалізацією.

Роль підставних осіб «вклейок» полягала у тому, що останні із використанням заздалегідь підроблених паспортів громадян України, виданих на ім`я інших осіб, у яких були вклеєні їх фотокартки, ввели в оману осіб, уповноважених на здійснення реєстраційних дій відповідно до положень Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інших осіб, виступивши в ролі особи, що має відповідні майнові права до такого об`єкту нерухомості.

Після чого, отримавши незаконно право власності на відповідні об`єкти нерухомості, з метою приховування та масування їх справжнього незаконного походження, підставні особи «вклейки», шляхом укладання фіктивних правочинів переоформили право власності на них за фіктивним ТОВ «Бліц 2011» (код ЄДРПОУ 37681018) для отримання можливості подальшого їх продажу добросовісним набувачам (покупцям).

Всього у період з березня по грудень 2017 року за участі ОСОБА_1 , вказана група осіб незаконно заволоділа 3 об`єктами нерухомості, розташованими за наступними адресами: АДРЕСА_3 19, АДРЕСА_5 , які у подальшому легалізувала, шляхом вчинення правочинів з ними та реєстрації права власності за ТОВ «Бліц 2011».

27.07.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10,11.2015 року), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

28.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 постановлено ухвалу про надання дозволу на його затримання.

Згідно протоколу затримання від 29.07.2020 року, останній на підставі ухвали слідчого судді у вказаний день був затриманий.

2. Обґрунтування поданого клопотання стороною обвинувачення.

Підозрюваний ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 КК України, які згідно ст. 12 КК України є особливо тяжкими.

Тяжкість злочину свідчить про ступінь суспільної небезпеки вчиненого діяння цією особою, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем ймовірності її поведінку, більш того, за вчинення вищевказаних злочинів передбачене покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років, що у сукупності свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зокрема, у п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за злочин, вчинений обвинуваченим. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.

У зв`язку з викладеним, ОСОБА_1 , усвідомлюючи можливість його засудження до покарання у виді позбавлення волі, може переховуватись від органів досудового розслідування, прокурора та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, наявний ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КК України, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на свободі має можливість незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж провадженні з метою зміни ними показань у ході судового розгляду кримінального провадження. Зокрема, у кримінальному провадженні є свідки, інші підозрювані з якими безпосередньо підозрюваний знайомий, йому відомі їх дані, місця проживання, інформація відносно рідних, та враховуючи той факт, що на даний час підозрювані та свідки у судовому розгляді не надавали будь-яких свідчень.

Крім того, підозрюваний вчинив дії, що стали підставою для повідомлення останньому про підозру у вчиненні щонайменше 6 епізодів кримінальних правопорушень, які є особливо тяжкими, не має постійного місця роботи та підозрюється у вчиненні злочинів майнової спрямованості, у зв`язку з чим наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, який полягає у тому, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України, слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним ОСОБА_1 особливо тяжких кримінальних правопорушень;

2) тяжкість покарання, а саме від 7 до 12 років позбавлення волі, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих злочинів;

3) вік та стан здоров`я ОСОБА_1 , якому 29 років, тобто вважається молодою людиною, без хронічних та інших тяжких захворювань, які б заважали, суттєво ускладнювали його утриманню під-вартою або могли б погіршити загальний стан його здоров`я в умовах ізоляції від суспільства;

4) відсутність у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків у місці постійного проживання, оскільки він не одружений, дітей та утриманців не має;

5) відсутність у ОСОБА_1 постійного місця роботи та навчання, що позбавляє його отримання законних засобів для існування та життєдіяльності;

6) розмір майнової шкоди, заподіяний умисними протиправними діями ОСОБА_1 щонайменше на суму 2 444 500 грн., що є особливо великим розміром, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе гарантувати належне виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та перешкодити запобіганню спробам переховуватись від органів досудового розслідування, вчинити новий злочин, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних, обвинувачених, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Все вищевикладене в сукупності свідчить, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного та обмеження його конституційних прав, у даному випадку, є виправданим з точки зору відповідного суспільного інтересу, що значно переважає інтереси однієї людини, і таким, що відповідає практиці ЄСПЛ.

При обранні альтернативного запобіжного заходу, прошу врахувати тяжкість скоєних злочинів, розмір незаконної вигоди, яка була отримана у результаті вчинених кримінальних правопорушень, а також той факт, що визначення застави у розмірах, передбачених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, від 80 до 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, є недоцільним та таким, що повною мірою не зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігти спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, потерпілих, інших обвинувачених та вчинити інше кримінальне правопорушення.

У зв`язку з цим, а також враховуючи те, що внаслідок незаконних дій ОСОБА_1 спричинено збитків щонайменше на суму 2 444 500 грн., підозрюваному , як виключний випадок, що здатний забезпечити виконання покладених на нього обов`язків та запобігти вищезазначеним ризикам, необхідно визначити заставу у розмірі 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що після 01.07.2020 року складає 1059 000 гривень.

На думку сторони обвинувачення, яка підтверджується фактичними обставинами вчинення ОСОБА_1 інкримінованих злочинів, та відомостями, що характеризують його особу, призначення альтернативного запобіжного заходу у меншому розмірі ніж 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб не зможе забезпечити дотримання підозрюваним визначених п. 5 ст. 194 КПК України обов`язків, запобігти ризикам, передбачених у ст. 177 КПК України, а також належну поведінку підозрюваного на стадії досудового розслідування.

3.Позиція учасників кримінального провадження.

Прокурори в судовому засіданні вимоги поданого клопотання підтримали у повному обсязі, таке клопотання просили задовольнити.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні заперечував проти задоволення поданого клопотання, зазначивши, що стороною обвинувачення штучно створюються докази в рамках даного кримінального провадження та викривляються фактичні обставини даного кримінального провадження. Його підзахисний від органів досудового розслідування не переховувався, що було достеменно відомо стороні обвинувачення. Пред`явлена за обставинами даного кримінального провадження підозра його підзахисному є необґрунтованою та такою, яка не підтверджується відповідними доказами. Захисник зазначив, що його підзахисний має міцні соціальні зв`язки, раніше не судимий. Ризики, на які в своєму клопотанні посилається сторона обвинувачення є необґрунтованими. В рамках даного кримінального провадження відсутня потерпіла особа. Розмір застави, який просить застосувати сторона обвинувачення є необґрунтованим та завідомо непомірним для його підзахисного. З огляду на викладене, в задоволенні поданого клопотання захисник просив відмовити. Окрім того, захисником було заявлено клопотання про неврахування при вирішенні питання міри запобіжного заходу відносно його підзахисному протоколу допиту ОСОБА_1 в якості свідка.

Підозрюваний в судовому засіданні підтримав думку свого захисника.

4. Норми законодавства, якими керується слідчий суддя при вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Ч. 1 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Ч. 1 ст. 183 КПК України - тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Ч. 1, ч. 4 ст. 194 КПК України - під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

5. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10,11.2015 року), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

27.07.2020 року відносно ОСОБА_1 складено письмове повідомлення про підозру за фактом можливого вчинення останнім кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190 КК України, за кваліфікуючими ознаками: заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах; ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10.11.2015 року) КК України, за кваліфікуючими ознаками: вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, з метою приховування та маскування незаконного походження такого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб; ч. 3 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: підроблення посвідчення та іншого офіційного документа, який видається установою, організацією, нотаріусом, вчинені за попередньою змовою групою осіб; ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України, за кваліфікуючими ознаками: використання завідомо підроблених документів, вчиненого за попередньою змовою групою осіб. Вказане письмове повідомлення про підозру, згідно долучених до клопотання матеріалів, було вручено підозрюваному у спосіб, передбачений для вручення повідомлень.

В підтвердження існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10,11.2015 року), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України сторона обвинувачення посилається на: висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи №19-8191/8193 від 29.05.2020 року, висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи №19-8200/8202 від 10.06.2020 року, висновок експерта судово-почеркознавчої експертизи №19-8197/8197 від 12.06.2020 року, протокол тимчасового доступу до речей та документів від 05.05.2020 року, копії документів, вилучених у ГУ ДМС в Одеській області, протокол тимчасового доступу до речей і документів від 22.04.2020 року, копії документів, вилучених у нотаріуса ОСОБА_9, протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 19.05.2020 року, протокол пред`ялення особи для впізнання від 19.05.2020 року, з якого вбачається, що ОСОБА_10 впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який вирішував питання з іпотекою квартири АДРЕСА_6 , висновок експерта №19-4102 судової оціночно-будівельної експертизи від 24.12.2019 року, висновок експерта №19-4103 судової оціночно-будівельної експертизи від 27.01.2020 року та інші матеріали клопотання в сукупності.

Слідчий суддя зазначає, що нормами чинного КПК України не закріплено поняття обґрунтованості пред`явленої підозри, в зв`язку з чим, при вирішенні такого питання слід звертатися до практики ЄСПЛ, оскільки кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

Так, слідчий суддя зазначає, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey).

Відтак, враховуючи наявні у слідчого судді матеріали, якими обґрунтовується подане клопотання, з огляду на вищенаведену практику ЄСПЛ (п. 32 рішення ЄСПЛ у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom, п. 175 рішення ЄСПЛ у справі Нечипорук і Йонкало проти України, п. 161 рішення ЄСПЛ у справі Selahattin Demirtaє v. Turkey, п. 88 рішення ЄСПЛ у справі Ilgar Mammadov v. Azerbaijan, п. 51 рішення ЄСПЛ у справі Erdagoz v. Turkey), слідчий суддя приходить до переконання про існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 209 (в редакції від 10,11.2015 року), ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя не вирішує питання винуватості особи у вчиненні тих чи інших кримінальних правопорушень, а лише на підставі наявних у слідчого судді матеріалів, вирішує питання доведеності існування обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення таких кримінально-протиправних дій.

Окрім того, оскільки до даного клопотання стороною обвинувачення було долучено також протоколу допиту ОСОБА_1 в якості свідка, з огляду на наявні у слідчого судді матеріали, згідно яких вбачається, що вказана особа на теперішній час має процесуальний статус підозрюваного, слідчий суддя, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 87 КПК України, не бере до уваги означений протокол допиту ОСОБА_1 в якості свідка від 19.05.2020 року при визначені означеного питання.

6. Відомості, які свідчать про наявність в рамках даного кримінального провадження ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Як вбачається з фактичних обставин даного кримінального провадження, на теперішній час ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється, в тому числі, у можливому вчиненні особливо тяжких злочинів.

Крім того, як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, 28.07.2020 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , в зв`язку з його переховуванням від органів досудового розслідування, слідчим суддею постановлювалася відповідна ухвала про надання дозволу на його затримання.

За таких обставин, на думку слідчого судді, з огляду на тяжкість можливого покарання, яке загрожує підозрюваному ОСОБА_1 у випадку можливого подальшого доведення його вини у встановленому законом порядку перед судом, з огляду на його процесуальну поведінку в рамках даного кримінального провадження, відносно якого слідчим суддею постановлювалася ухвала про надання дозволу на його затримання, слідчий суддя приходить до переконання про наявність на теперішній час у слідчого судді обгрунтованих підстав для висновку про доведеність стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, у вигляді можливого переховування підозрюваного ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Як вбачається з матеріалів, які долучені до даного клопотання на підтвердження існування в рамках даного кримінального провадження обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, до такого клопотання долучено протокол допиту свідка ОСОБА_10 , який не лише повідомляє фактичні відомості в підтвердження існування обґрунтованої підозри в рамках даного кримінального провадження, але й брав безпосередню участь при проведенні слідчої (розшукової) дії у вигляді пред`явлення для впізнання, під час проведення якої останній впізнав ОСОБА_1 як чоловіка, який вирішував питання з іпотекою квартири АДРЕСА_6 .

За таких обставин, оскільки у випадку подальшого можливого направлення обвинувального акту до суду відносно ОСОБА_1 , можна обґрунтовано передбачати подальший ймовірний допит свідка ОСОБА_10 безпосередньо судом, оскільки фактичними показаннями свідка на стадії досудового розслідування суд не вправі обґрунтовувати свої процесуальні рішення на стадії судового розгляду (за винятком випадку, передбаченого ст. 225 КПК України), слідчий суддя приходить до переконання, що інформованість підозрюваного (якому вручені копії матеріалів клопотання та який має процесуальну можливість ознайомлюватися з матеріалами даного кримінального провадження) про анкетні дані означеної особи свідка, може свідчити про те, що в цілях уникнення ймовірного притягнення до встановленої законом відповідальності, підозрюваний ОСОБА_1 може вжити незаконних заходів впливу на свідка, в цілях примушування його до дачі завідомо неправдивих показів.

Окрім того, враховуючи кількість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 епізодів ймовірної протиправної діяльності, які в значній мірі носять корисливий характер та були спрямовані на отримання відповідної вигоди у якості грошових коштів, беручи до уваги характеризуючі підозрюваного матеріали, серед яких відсутність у підозрюваного ОСОБА_1 місця роботи, а відтак і офіційного прибутку, слідчий суддя, попри відомості в частині відсутності у підозрюваного судимості, не може виключати існування в рамках такого кримінального провадження ризику можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

7. Обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя враховує, що згідно ч. 1 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є найсуворішим запобіжним заходом, при цьому більш м`якими запобіжними заходами по відношенню до нього є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт. Метою ж застосування того чи іншого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим в ході розгляду клопотання ризикам (ч. 1 ст. 177 КПК України).

При цьому, ризик, це, зокрема, невизначена подія, яка по суті, представляє собою ймовірність отримання несприятливих для досудового слідства подій, визначених у ч. 1 ст. 177 КПК України. Між тим, чинний КПК України не вимагає надання відповідних доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема й у випадку застосування відносно нього більш м`якого запобіжного заходу, однак перед слідчим суддею повинна бути доведена наявність реальної можливості здійснити підозрюваним такі дії в майбутньому, в зв`язку з чим, слідчим суддею повинен бути обраний такий запобіжний захід, який в повній мірі буде здатним запобігти можливому прояву означених дій з боку підозрюваного.

Слідчий суддя зазначає, що інкриміновані за обставинами даного кримінального провадження підозрюваному ОСОБА_1 кримінальні правопорушення в обов`язковому порядку вимагають від слідчого судді визначення відповідного розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу, у випадку якщо слідчий суддя прийде до переконання про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (абзац 1 ч. 3 ст. 183 КПК України).

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, в результаті яких, його ймовірними діями, ймовірно було спричинено шкоди на загальну суму 2 444 500 гривень, а також ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому, слідчий суддя знову ж таки наголошує, що міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для підозрюваного ОСОБА_1 не буде безальтернативною, оскільки передбачатиме можливість внесення останнім відповідного розміру застави.

8. Відомості, які враховуються слідчим суддею при визначенні підозрюваному ОСОБА_1 відповідного розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з наявних у слідчого судді матеріалів, які долучені стороною обвинувачення в обґрунтування поданого клопотання, ОСОБА_1 інкримінується можливе вчинення кримінальних правопорушень, в результаті ймовірного вчинення яких було завдано майнової шкоди на загальну суму 2 444 500 гривень.

Так, згідно п. 3 абзацу 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В свою чергу згідно ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

За таких обставин, беручи до уваги ймовірний розмір майнової шкоди, який міг бути спричинений за обставинами даного кримінального провадження (з огляду на інкриміновані підозрюваному дії), кількість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_1 епізодів злочинної діяльності та його роль в рамках такого кримінального провадження, відносно якого, між тим, надавався дозвіл на його затримання, з огляду на його майновий (не працює) та сімейний стан (не одружений), слідчий суддя вважає, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 слід визначити розмір застави у вигляді 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень, який на думку слідчого судді в повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного у випадку її внесення, під загрозою звернення застави в дохід держави, у випадку порушення покладених на нього процесуальних обов`язків.

9. Висновки слідчого судді.

Таким чином, вивчивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, вислухавши думку учасників судового засідання та надавши правову оцінку всім доводам як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, слідчий суддя приходить до переконання про необхідність задоволення поданого стороною обвинувачення клопотання, а тому керуючись ст.ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Дмитрієнко А.С., яке погоджено прокурором відділу прокуратури Одеської області Чечітко О.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в рамках кримінального провадження № 12015160480004266 від 20.08.2015 року - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Одеський слідчий ізолятор» Південного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 300 (трьохсот) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 630 600 (шістсот тридцять тисяч шістсот) гривень.

Роз`яснити підозрюваному, що підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на розрахунковий рахунок UA418201720355249001000005435, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26302945, банк отримувача - ДКСУ м. Київ, МФО - 820172, отримувач - Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 строком до 26.09.2020 року, в межах строку досудового розслідування, наступні процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

- не відлучатися з місця проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- утримуватися від спілкування із свідками, іншими підозрюваними та учасниками даного кримінального провадження;

- носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_1 , що відповідно до ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Строк дії ухвали обчислюється з моменту фактичного затримання та припиняє свою дію 26.09.2020 року, в межах строків досудового розслідування.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Подання апеляційної скарги зупиняє набрання ухвалою законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Федулеєва Ю. О.