Рішення № 90719374, 31.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ Справа № 320/3799/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській областіпровизнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок пенсії;

- зобов`язати відповідача з 25.04.2019 здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати – проводити перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що він як військовослужбовець, який приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та отримав внаслідок цього інвалідність, має право відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII на перерахунок та виплату пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 24, 32).

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що Конституційний Суд України, приймаючи рішення від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019, не вказав порядку його виконання, у зв`язку з чим перерахунок пенсії буде проведено територіальним органом Пенсійного фонду України виключно після внесення відповідних змін до чинних нормативно-правових актів.

З огляду на викладене представник відповідача вважає, що Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 31.07.2020 здійснено заміну відповідача - Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області - його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та інвалідом ІІ групи, причина інвалідності якого - захворювання, пов`язане з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Вказані обставини підтверджуються даними, наведеними у посвідченні особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 С (з вкладкою до нього № 679379 С), виданого 08.06.2010 Київською обласною державною адміністрацією (а.с. 12), посвідченні серії НОМЕР_2 , виданого 01.07.2010 Броварським районним управлінням праці та соціального захисту населення Київської області (а.с. 13), та довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.05.2010 серії КИО-1 № 333076 (а.с. 15).

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку в Броварському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області та отримував пенсію по інвалідності відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII.

Вказані обставини представником відповідача не заперечуються.

У червні 2019 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Листом від 18.06.2019 № 354/П-01 Броварське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області відмовило позивачу у перерахунку та виплаті пенсії у наведеному вище розмірі у зв`язку з відсутністю у рішенні Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019, яким визнано неконституційним положення "дійсної строкової" (одну з обов`язкових умов для перерахунку та виплати пенсії відповідно до частини третьої статті 59 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XI), порядку його виконання.

Цим же листом територіальний орган Пенсійного фонду України повідомив, що після отримання роз`яснень Міністерства соціальної політики України щодо порядку виконання вказаного вище рішення позивача буде поінформовано додатково.

Вважаючи дії відповідача, що виявились у відмові здійснити перерахунок пенсії, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон України № 796-XII).

Згідно з положеннями статті 10 Закону України № 796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII (у редакції, чинній до 30.09.2017) особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII (далі - Закон України № 2148-VIII), який набрав чинності 11.10.2017, частину третю статті 59 Закону України № 796-ХІІ викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2148-VIII положення частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ у новій редакції застосовуються з 01.10.2017.

Отже, Законом України № 2148-VIII з 01.10.2017 розширено перелік осіб, які мають право на отримання пенсії, обчисленої з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, а саме: 1) особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; 2) особи, які брали участь у ліквідації наслідків інших ядерних аварій та випробувань; 3) особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї.

При цьому обов`язковими умовами, за наявності яких у особи виникає право на перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ, є:

1) набуття в установленому законом порядку статусу особи з інвалідністю;

2) отримання статусу особи з інвалідністю виключно внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій і випробувань та у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї;

3) участь у ліквідації відповідних наслідків та військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї виключно під час проходження дійсної строкової служби.

У подальшому рішенням Конституційного Суду України (другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), словосполучення "дійсної строкової", яке міститься у положеннях частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, за якими визначення розміру відшкодування заподіяної внаслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС шкоди при обчисленні пенсії виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, поширюються лише на категорію військовослужбовців, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю.

Рішенням встановлено, що наведене вище словосполучення втрачає чинність з дня його ухвалення Конституційним Судом України.

В силу приписів статті 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Аналогічні положення закріплені в частині другій статті 152 Конституції України.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що з 25.04.2019 участь військовослужбовця у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї виключно під час проходження ним дійсної строкової служби як обов`язкова умова для перерахунку та виплати пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-ХІІ відсутня.

Таким чином, починаючи з 25.04.2019, особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби та набули внаслідок цього статус особи з інвалідністю, мають право на обчислення пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, відповідно до положень частини третьої статті 59 Зaкoну України № 796-ХІІ.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 25.02.2020 у зразковій справі № 520/1972/19.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (частина друга статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Під час розгляду даної справи судом встановлено, що у періоди з 08.06.1986 по 20.06.1986 та з 25.06.1986 по 29.06.1986 позивач брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у складі Військової частини 7429, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії довідки Центрального архівного відділу внутрішніх військ від 23.02.2012 № 450 (а.с. 19), військового квитка серії НОМЕР_3 № 6531457 (а.с. 16-17) та трудової книжки (а.с. 18).

Крім того, як вже зазначалось судом вище, статус позивача як учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та наявність у нього інвалідності, отриманої внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням обов`язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, підтверджуються копіями таких документів як: посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серії НОМЕР_1 С (з вкладкою до нього № 679379 С), видане 08.06.2010 Київською обласною державною адміністрацією (а.с. 12), посвідчення серії НОМЕР_2 , видане 01.07.2010 Броварським районним управлінням праці та соціального захисту населення Київської області (а.с. 13), та довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 25.05.2010 серії КИО-1 № 333076 (а.с. 15).

Факт отримання позивачем статусу особи з інвалідністю внаслідок участі у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС під час проходження військової служби відповідачем не заперечується.

Водночас, відмовляючи позивачу у перерахунку та виплаті пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, територіальний орган Пенсійного фонду України у листі від 18.06.2019 № 354/П-01 посилається на відсутність у рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 положень щодо порядку його виконання.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне зазначити, що відсутність порядку виконання рішення Конституційного Суду України від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019, роз`яснень щодо застосування норми закону, яка визнана неконституційною, та підзаконних нормативно - правових актів, що визначають механізм її реалізації, не є підставою для позбавлення особи права на перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень чинного пенсійного законодавства.

Так, згідно з положеннями статті 97 Закону України "Про Конституційний суд України" від 13.07.2017 № 2136-VIII, встановлення у рішенні порядку його виконання є правом Конституційного Суду, а не його обов`язком.

Крім того, як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2000 № 15-рп/2000, незалежно від того, наявні чи відсутні в рішеннях, висновках Конституційного Суду України приписи щодо порядку їх виконання, відповідні закони, інші правові акти або їх окремі положення, визнані за цими рішеннями неконституційними, не підлягають застосуванню як такі, що втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, право на перерахунок пенсії згідно вказаної вище норми виникло у позивача з дня ухвалення Конституційним Судом України (другий сенат) рішення у справі № 1-р(II)/2019, а саме: з 25.04.2019.

За наведених обставин суд вважає, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, діяв не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією України та Законом України № 796-XII.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, що виявились у відмові здійснити позивачу перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, є протиправними.

Стосовно позовних вимог про зобов`язання відповідача з 25.04.2019 провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, та здійснювати такий перерахунок у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати і у подальшому, суд враховує наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Таким чином, призначена пенсія підлягає перерахунку з дня звернення пенсіонера із відповідною заявою, а саме: з 1 числа місяця у разі звернення пенсіонера до 15 числа цього місяця включно та з першого числа наступного місяця у разі його звернення після 15 числа.

Як вже зазначалось судом вище, 06.06.2019 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок та виплату йому пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем та підтверджуються штампом вхідної кореспонденції Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області на заяві позивача від 06.06.2019 (а.с. 20).

За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень законодавства, право на перерахунок пенсії, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року, виникло у позивача з 01.06.2019.

При цьому відповідно до частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративний суд, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення), передбаченим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

У свою чергу ознакою дискреційних повноважень є право суб`єкта владних повноважень приймаючи рішення, вчиняючи дії чи утримуючись від їх вчинення, діяти з певною свободою розсуду, тобто можливістю обрати одне з кількох юридично допустимих рішень.

Враховуючи, що алгоритм дій територіальних органів Пенсійного фонду України під час здійснення перерахунку та виплати пенсій, призначених відповідно до положень Закону України № 796-XII, чітко визначений чинним пенсійним законодавством, суд вважає, що задоволення вимоги про зобов`язання відповідача вчинити вказані дії не є втручанням у компетенцію суб`єкта владних повноважень.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання відповідача з 01.06.2019 провести позивачу перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

У свою чергу підстави для задоволення позовних вимог в частині проведення позивачу перерахунку та виплати пенсії, починаючи з 25.04.2019, відсутні.

При цьому позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача здійснювати позивачу у разі зміни розміру мінімальної заробітної плати перерахунок пенсії і у подальшому також задоволенню не підлягають, оскільки в силу положень частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на звернення до суду виникає у позивача у разі порушення його прав, свобод чи інтересів, у зв`язку з чим вимоги на майбутнє не можуть бути предметом розгляду у суді.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач в силу приписів статті 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI звільнений від сплати судового збору, а доказів понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, суду не надано, судові витрати розподілу та стягненню зі сторін не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Броварського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 37892505, місцезнаходження: Київська область, м. Бровари, бульвар Незалежності, 11), що виявились у відмові здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок пенсії.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код 22933548, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, буд. 40) з 01.06.2019 здійснити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) перерахунок та виплату пенсії відповідно до положень частини третьої статті 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII, виходячи з п`ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

Суддя Харченко С.В.