Ухвала суду № 90713770, 30.07.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"30" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/24/17

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

розглядаючи заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (за вх.№2-3926а/18 від 03.08.2018р.) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами

у справі №916/24/17

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Лагуна-Рені";

до відповідачів: 1) Державного підприємства "Сетам"; 2) Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області; 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії",

за участю Прокуратури Одеської області

про визнання недійсними електронних торгів, протоколу проведення електронних торгів та акту державного виконавця про реалізацію нерухомого майна

Представники сторін:

від позивача: Сільницький І.В.;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від відповідача-3: Кузьменко В .В.;

від прокуратури: Бондарев С.Ю.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ "Лагуна - Рені") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства "Сетам" (далі - ДП "Сетам") та Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області (далі - Відділ ДВС), у якій просило суд:

- визнати недійсними електронні торги з реалізації арештованого нерухомого майна ТОВ "Лагуна-Рені", а саме майнового комплексу - нежитлової будівлі, площею 562,5 м2, що знаходиться за адресою: Одеська обл., м. Рені, вул. Дунайська, 188 Б (лот №183175), які відбулися 21.12.2016;

- визнати недійсним протокол проведення зазначених електронних торгів від 21.12.2016 №221791;

- визнати недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого майна від 29.12.2016, складений за результатами проведення цих електронних торгів.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 позов задоволено, визнано недійсними оскаржувані електронні торги з реалізації арештованого майна ТОВ "Лагуна - Рені", а саме майнового комплексу - нежитлової будівлі площею 562,5 м2, розташованої за адресою: Одеська обл., м.Рені, вул. Дунайська, 188 Б (лот №183175), що відбулися 21.12.2016; визнано недійсним протокол проведення зазначених електронних торгів №221791 від 21.12.2016,; визнано недійсним акт державного виконавця про реалізацію нерухомого мана від 29.12.2016, складений за результатами проведення електронних цих торгів.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 рішення господарського суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 05.12.2017 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 10.08.2017 скасовано, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 у справі № 916/24/17 залишено в силі.

03.08.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (далі - ТОВ "Скарбниця Бессарабії") звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами, в якій просило суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 (суддя Смелянець Г.Є.) заяву ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задоволено, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 скасовано, ухвалено нове рішення, яким відмовлено ТОВ "Лагуна-Рені" у задоволенні позову.

Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 (колегія суддів у складі: Разюк Г.П., Діброва Г.І., Ярош А.І.) рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 скасовано, у задоволенні заяви ТОВ "Скарбниця Бессарабії" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 відмовлено, рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 15.01.2020 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 02.10.2019 та рішення Господарського суду Одеської області від 20.08.2018 у справі №916/24/17 скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ухвалою від 19.02.2020 (суддя Волков Р.В.) (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.02.2020) прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (за вх.№2-3926а/18 від 03.08.2018р.) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/24/17 до розгляду, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання з розгляду заяви на 12.03.2020.

В судовому засіданні 12.03.2020р. оголошено перерву до 20.03.2020р. об 11:00.

Ухвалою від 19.03.2020 постановлено перенести розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (за вх.№2-3926а/18 від 03.08.2018р.) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/24/17 на "08" квітня 2020.

19.03.2020 від представника позивача надійшли письмові пояснення (вх.№7260/20). У поясненнях вказує, що рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01.12.2017 у справі №510/456/17 було скасоване, а тому обставини, встановлені вказаним рішенням, втратили значення.

Вказує, що у постанові ВС, яким заяву направлено на новий розгляд акцентовано увагу на з`ясуванні судами питання дотримання строку звернення щодо нововиявлених обставин.

Посилається на те, що обставини, які встановлені ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018, якою всього лиш роз`яснено ухвалу від 29.12.2017, були відомі заявнику ще 04.01.2017, оскільки на ці обставини ТОВ «Скарбниця Бессарабії» посилається в апеляційній скарзі від 05.01.2017 у справі №522/20851/16-к. Також обізнаність підтверджується змістом апеляційної скарги від 26.02.2018 у справі №520/1470/18.

Вказує, що наслідком пропуску 30-денного строку на звернення до суду із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами повинно бути залишення заяви без розгляду відповідно до положень ст. 118 ГПК України.

19.03.2020 представником позивача також подано клопотання про продовження строків розгляду справи (вх.№7258/20).

07.04.2020 представником ТОВ «Скарбниця Бессарабії» подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8858/20).

08.04.2020 представником позивача подано письмові пояснення (вх.№8974/20).

У вказаних поясненнях зазначає, що під час ознайомлення з матеріалами справи №522/20851/16-к виявлено, що ТОВ «Скарбниця Бессарабії» було відомо про обставини, на які воно посилається як на нововиявлені, ще 04.01.2017. Крім того, заявник знав про слухання справи №522/20851/16-к, а тому міг дізнатися про ухвали не з листа ТОВ «Термінал Дунай», а раніше.

Крім того, ухвалою від 29.12.2017 не було скасовано жодного судового рішення.

Щодо обставин представництва вказує, що судове рішення у справі №510/456/17 на теперішній час скасоване.

Також зазначає, що відповідно до позиції касаційної інстанції ухвали слідчих суддів, постановлені на стадії досудового розслідування, не підлягають роз`ясненню.

Супровідний лист ТОВ «Термінал Дунай» датований 27.07.2018, тоді як ухвалу Апеляційного суду Одеської області було отримано ними лише 30.07.2018, що підтверджується розпискою представника Товариства та відповіддю Приморського районного суду м. Одеси від 13.12.2018. Тому лист не є допустимим доказом, крім того, ВС у постанові від 15.01.2020 зазначив, що в матеріалах справи відсутні дані про надсилання листа ТОВ «Термінал Дунай» №01-07.18 та відповідно, дати його отримання ТОВ «Скарбниця Бессарабії».

Твердження про те, що ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 2912.2017 неможливо розглядати окремо від ухвали від 25.07.2018, - є абсурдними та такими, що додатково підтверджують факт пропуску строку.

Також 08.04.2020 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№8943/20) про відкладення судового засідання.

Ухвалою від 08.04.2020 постановлено про дату, час та місце судового засідання учасників справи повідомити додатково після скасування обмежувальних протиепідемічних заходів.

Ухвалою від 05.06.2020 розгляд заяви призначено на 08.07.2020.

07.07.2020 за вх.№17691/20 надійшло клопотання представника позивача про продовження строку розгляду на період дії карантину, а також клопотання про відкладення судового засідання (вх.№17687/20).

Крім того, 07.07.2020 від представника позивача надійшло клопотання (вх.№17730/20) про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами.

У клопотанні вказує, що у заяві про перегляд взагалі не зазначено дату, коли Товариству стало відомо про ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017. Крім того, суд касаційної інстанції вказав, що відмова апеляційним судом у задоволенні заяви у зв`язку з відсутністю нововиявлених обставин із зазначенням в якості додаткової підстави сплив процесуального строку, не відповідає вимогам закону.

Ухвали від 29.12.2017 та від 25.07.2018 не можуть самі по собі вважатися нововиявленими обставинами, однак заявником не вказано, коли йому стало відомо про обставини, а не про ухвали, в яких такі обставини досліджувались. Обізнаність заявника із обставинами, на які він посилається як на нововиявлені, підтверджується матеріалами справи №520/1470/18.

У судове засідання 08.07.2020 представники учасників не з`явились. Протокольною ухвалою від 08.07.2020 відкладено розгляд заяви на 23.07.2020 о 16:10.

У судове засідання 23.07.2020 з`явились представники позивача (ТОВ "ЛАГУНА РЕНІ") та відповідача 2 (Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області), а також представник прокуратури.

23.07.2020р. судом отримано клопотання відповідача 3 (вх. ГСОО №19538/20) про відкладення розгляду заяви. Протокольною ухвалою від 23.07.2020 судом відкладено розгляд заяви на 30.07.2020 о 16:10.

30.07.2020 за вх.№20161/20 ТОВ «Скарбниця Бессарабії» надано письмові пояснення, в яких зазначає, що правильне по суті рішення не може бути скасоване з формальних підстав, а тому питання щодо встановлення строку для звернення із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами має розглядатись після вірного застосування норм матеріального та процесуального права по питаннях, які ставились у заяві. Той факт, що Постановою ВС скасовані рішення першої та апеляційної інстанції, які протилежні за змістом, вказують на те, що при новому розгляді справи доцільно спочатку розглядати питання належного представництва позивача. Так, результатом вирішення питання належного представництва може стати закриття провадження у справі. Вважає, що брати до уваги при дослідженні питання належного представництва необхідно лише судові рішення станом до 20.08.2020.

Зазначає, що при залишенні рішення від 07.06.2017 в силі будуть завдані збитки державному бюджету, всі працівники, державні підприємства та державні органи, перед якими були погашені борги, будуть вимушені повернути кошти, об`єкт буде повернутий органам ДВС для повторного направлення на торги. Вказані наслідки не вписуються в концепцію справедливості як однієї із засад права.

30.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини ухвали про відмову у задоволенні клопотання позивача про залишення заяви без руху, а також вступну та резолютивну частини ухвали, якою заяву про перегляд за нововиявленими обставинами залишено без розгляду.

Дослідивши матеріали заяви, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

03.08.2018 ТОВ «Скарбниця Бессарабії» звернулося до Господарського суду Одеської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Одеської області від 07.06.2017 за нововиявленими обставинами, в якій просило суд скасувати зазначене рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заяву обґрунтовано тим, що в основу рішення суду було покладено факт наявності на момент проведення прилюдних торгів арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12016160000000042 від 27.01.2016, при цьому судом не досліджувалася зазначена ухвала слідчого судді на предмет законності її винесення та підстав для накладення такого арешту, тому місцевий господарський суд дійшов висновку про порушення порядку проведення торгів, відтак позовні вимоги були задоволені.

Заявник зазначає, що 29.12.2017 Апеляційним судом Одеської області було винесено ухвалу за результатами апеляційного оскарження Товариством з обмеженою відповідальністю "Термінал Дунай" (далі - ТОВ "Термінал Дунай") ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 у справі № 522/20851/16-к, в якій встановлено кілька порушень кримінального процесуального закону при накладенні арешту, зокрема статті 132 частина 3, статті 173 частина 1, статті 170 частина 8 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України), а також факт скасування ухвали про накладення арешту на майно згідно з ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2017, через що відмовлено у задоволенні апеляційної скарги директора ТОВ "Термінал Дунай" Михайліченка В.М. на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016.

Крім того, ТОВ "Скарбниця Бессарабії" у заяві звертає увагу суду, що 25.07.2018 Апеляційним судом Одеської області за заявою ТОВ «Термінал Дунай» роз`яснено ухвалу від 29.12.2017 таким чином, що стає зрозумілим, що ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 не була скасована в апеляційному порядку тільки тому, що ухвала про накладення арешту раніше вже була скасована ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.02.2017, тобто фактично відсутній предмет оскарження, а відмови від апеляційної скарги від апелянта не надійшло, тому було прийнято рішення, прямо передбачене частиною 3 статті 407 КПК України, про залишення апеляційної скарги ТОВ "Термінал Дунай" без задоволення.

На думку ТОВ "Скарбниця Бессарабії", факти, встановлені в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 та в ухвалі від 25.07.2018 про роз`яснення зазначеної ухвали, є істотними для справи обставинами, що не були встановлені судом, не були і не могли бути відомі ТОВ "Скарбниця Бессарабії" на час розгляду справи.

Посилається на те, що оскільки ухвалу про накладення арешту було скасовано, вона не породжує правових наслідків з моменту її ухвалення.

Ще однією нововиявленою обставиною ТОВ "Скарбниця Бессарабії" вважає факт представництва ТОВ "Лагуна-Рені" в процесі розгляду справи особами, не наділеними належними повноваженнями, із позицією у справі, прямо протилежною позиції законного директора цього Товариства, оскільки заочним рішенням від 01.12.2017 у справі № 510/456/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.05.2018, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3. із посади директора ТОВ "Лагуна-Рені" з 10.03.2017, поновлено зазначену особі на цій посаді з 10.03.2017.

Вказує, що про рішення у справі №510/456/17 стало відомо при здійсненні моніторингу судових актів в Єдиному державному реєстрі судових рішень по вказаній справі. Представники заявника не були учасниками справи, а тому ці факти не були відомі ТОВ «Скарбниця Бессарабії».

При новому розгляді заяви судом враховуються положення ч.1 ст. 316 ГПК України, відповідно до якої вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Для правильного застосування положень частини 1 статті 321 цього Кодексу при визначенні початку перебігу процесуального строку щодо звернення особи із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами має значення не тільки безпосередня обізнаність особи про такі обставини, а й об`єктивна можливість цієї особи знати про них.

У заяві про перегляд ТОВ «Скарбниця Бессарабії» посилається на те, що про існування ухвали апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 (про роз`яснення ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.12.2018) ТОВ «Скарбниця Бессарабії» дізналось 27.07.2018 року від представників ТОВ «Термінал Дунай».

Судом встановлено, що 29.12.2017 Апеляційним судом Одеської області було постановлено ухвалу у справі №522/20851/16-к, якою була залишена без задоволення апеляційна скарга директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ ДУНАЙ» та ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016, якою було задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Одеській області по кримінальному провадженню, внесеному до ЄРДР за №12016160000000042 від 27.01.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 364 КК України, була залишена без змін (т. 5, а. с. 186-193).

Заявник вважає, що у вказаній ухвалі встановлено кілька порушень кримінального процесуального закону при накладенні арешту, зокрема статті 132 частина 3, статті 173 частина 1, статті 170 частина 8 Кримінально-процесуального кодексу України (далі - КПК України).

Директор ТОВ «Термінал Дунай» в порядку ч. 1 ст. 380 КПК України, звернувся з заявою про роз`яснення резолютивної частини ухвали апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017 року, в якій зазначено, що фактично скасована ухвала слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 року залишається без змін.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 року у справі №522/20851/16-к (т. 5, а.с. 194-196) за заявою ТОВ «ТЕРМІНАЛ ДУНАЙ» було роз`яснено ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017, якою було відмовлено в задоволенні апеляційної скарги директора ТОВ «ТЕРМІНАЛ ДУНАЙ» на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016, таким чином: ухвала від 09.12.2016, яка є предметом апеляційного оскарження, була скасована ухвалою слідчого судді від 27.02.2017, тобто фактично відсутній предмет оскарження, а відмови від апеляційної скарги від апелянта не надійшло, тому було прийняте рішення, прямо передбачене ч. 3 ст. 407 КПК України, про залишення апеляційної скарги ТОВ «ТЕРМІНАЛ ДУНАЙ» без задоволення.

У підтвердження надання ТОВ «Термінал Дунай» копій вказаних ухвал Апеляційного суду Одеської області заявником було надано лист (т.6 а.с. 98) за вих.№01-07.18 від 27.07.2018 за підписом директора ТОВ «Термінал Дунай» на ім`я директора ТОВ «Скарбниця Бессарабії».

При цьому в матеріалах справи відсутні будь які дані про надсилання цього листа та, відповідно, дати його отримання ТОВ "Скарбниця Бессарабії".

Водночас, заявником не зазначено про дату, коли Товариству стало відомо про існування ухвали Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017.

Крім того, судом встановлено, що у матеріалах справи міститься копія апеляційної скарги ТОВ «Скарбниця Бессарабії» на вирок Київського районного суду м. Одеси у справі №520/1470/18 (т.6 а.с. 208-219), на аркуші 6 якої апелянт (ТОВ «Скарбниця Бессарабії») посилається на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017, якою надано оцінку правомірності накладення арешту на майно відповідно до ухвали слідчого судді від 09.12.2016. Апеляційна скарга підписана скаржником 20.03.2018 (т.6 а.с. 219).

Отже, про існування ухвали від 29.12.2017 заявник знав ще 20.03.2018.

Також, як встановлено судом з матеріалів справи (т.16 а.с. 103-104) ТОВ «Скарбниця Бессарабії» подавалась апеляційна скарга на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 09.12.2016 по справі №522/20851/16-к, яка датована 05.01.2017.

У вказаній апеляційній скарзі заявник посилається на порушення законодавства при постановленні ухвали про арешт майна від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к, зокрема, на те, що всупереч ч.4 ч.2 ст. 173 КПК України за текстом ухвали взагалі не вказаний розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, текст ухвали не містить даних про підозру будь-яким посадовим особам ТОВ «Лагуна-Рені» або службовим особам Одеської митниці ДФС, що не відповідає п.3 ч.2 ст. 173 КПК України, відсутні дані про подачу цивільного позову та цивільного позивача, що подав чи збирається подати такий позов, на забезпечення задоволення вимог якого арешт було накладено; не зазначений жодний з перелічених статтею 96-2 КПК України випадків можливої спеціальної конфіскації майна, на забезпечення здійснення якої такий арешт був накладений.

Зазначені обставини відображені майже дослівно в ухвалі Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017, яка, разом із ухвалою від 25.07.2017 заявлена в якості нововиявленої обставини.

Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 25.07.2018 року у справі №522/20851/16-к (т. 5, а.с. 194-196) за заявою ТОВ «ТЕРМІНАЛ ДУНАЙ» було роз`яснено ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 29.12.2017.

При цьому, вказана ухвала по суті відтворює зміст ухвали від 29.12.2017 року та не містить жодної нової інформації порівняно із ухвалою від 29.12.2017.

Частиною 1 ст. 380 КПК України встановлено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення, приватного виконавця ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Отже, ухвала від 25.07.2018 не може містити жодних нових обставин порівняно з ухвалою від 29.12.2017, оскільки таким чином був би змінений зміст ухвали, що роз`яснюється.

Водночас, вказані ухвали самі по собі не є нововиявленими обставинами, а лише фіксують обставини, які заявник вважає нововиявленими, тобто, обставини щодо невідповідності ухвали суду від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к вимогам КПК України, її законності та підстав її винесення.

Як вбачається із зазначеного вище, обставини, які, на думку заявника, свідчать про незаконність та невідповідність ухвали суду від 09.12.2016 у справі №522/20851/16-к, були відомі заявнику якнайменш з 05.01.2017 року, коли ним було подано апеляційну скаргу.

Також суд зазначає, що заявник був обізнаний із наявністю вказаної судової справи №522/20851/16-к, у якій винесено ухвали від 29.12.2017 та від 25.07.2018, на які він посилається як на нововиявлені обставини, оскільки саме у цій справі було винесено ухвалу від 09.12.2016, яка була предметом дослідження у справі №916/24/17 при винесенні рішення, а також у цій справі заявником подавалась апеляційна скарга на ухвалу суду від 09.12.2016, датована ще 05.01.2017.

Європейський суд з прав людини з цього приводу вказав на те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі «Пономарьов проти України»).

Отже, про ухвали суду у справі №№522/20851/16-к заявник міг дізнатись з дати їх опублікування у ЄДРСР.

Суд зазначає, що до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Заявник вважає нововиявленими обставинами невідповідність законодавству та відсутність підстав при накладенні арешту ухвалою від 09.12.2016, яка була покладена в основу рішення, що переглядається. При цьому, такі обставини були відомі заявнику якнайменш з 05.01.2017.

Таким чином, суд приходить до висновку про пропуск строку для подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами з підстав винесення ухвал від 29.12.2017 та 25.07.2018 Апеляційним судом Одеської області у справі № 522/20851/16-к.

Також, як вже вказувалось вище, нововиявленою обставиною ТОВ "Скарбниця Бессарабії" вважає факт представництва ТОВ "Лагуна-Рені" в процесі розгляду справи особами, не наділеними належними повноваженнями, із позицією у справі, прямо протилежною позиції законного директора цього Товариства, оскільки заочним рішенням від 01.12.2017 у справі № 510/456/17, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Одеської області від 22.05.2018, визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 із посади директора ТОВ "Лагуна-Рені" з 10.03.2017, поновлено зазначену особі на цій посаді з 10.03.2017.

У заяві про перегляд ТОВ «Скарбниця Бессарабії» вказує, що про існування судових рішень стосовно поновлення ОСОБА_3 на посаді директора ТОВ «Лагуна-Рені» стало відомо 02.08.2018.

Зазначене підтверджує роздруківкою з ЄДРСР, вказує, що не був учасником вказаних судових справ.

Щодо обізнаності заявника із вказаними обставинами суд зазначає, що з 05.04.2017 ТОВ «Скарбниця Бессарабії» могло бути відомо про наявність спору ТОВ «Лагуна-Рені» з директором.

Так, у матеріалах справи наявні дві різні заяви від 05.04.2017. У заяві про розгляд справи за відсутністю позивача за підписом ОСОБА_3 (вх.№2-1901/17 від 05.04.2017) заявлено клопотання прийняти відмову від позову та винести ухвалу, якою припинити провадження у справі №916/24/17.

Також, у заяві від 05.04.2017 за вх.№8069/17 за підписом О.В. Ходорчука зазначено, що ТОВ «Лагуна Рені» підтримує позовні вимоги у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

У судовому засіданні 05.04.2017 вказані заяви досліджувались та у судовому засіданні був присутній представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії», що підтверджується протоколом судового засідання.

При цьому, 12.04.2017 до справи було залучено заяву ОСОБА_3 (вх.№8667/17), до якої додано ухвалу Ренійського районного суду Одеської області про відкриття провадження у справі №510/456/17 від 11.04.2017.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.04.2017 представник ТОВ «Скарбниця Бессарабії» ознайомився із матеріалами справи, про що свідчить відмітка на клопотанні про ознайомлення (т.2 а.с.77).

Отже, якнайменш із 18.04.2017 ТОВ «Скарбниця Бессарабії» було відомо про наявність у провадженні Ренійського районного суду Одеської області справи №510/456/17.

Таким чином, суд приходить до висновку про пропуск ТОВ «Скарбниця Бессарабії» строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.

Крім того, суд враховує правову позицію, яка неодноразово викладалась ВС, зокрема, у постанові від 06.11.2019 у справі 643/9788/13-ц: якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення.

Так, судом встановлено, що заочним рішенням Ренійського районного суду Одеської області від 01 грудня 2017 року позов задоволено. Визнано незаконним звільнення ОСОБА_3 з посади директора ТОВ «Лагуна-Рені» з 10 березня 2017 року та поновлено її на цій посаді з 10 березня 2017 року. Зобов`язано Ренійську РДА скасувати в Єдиному реєстрі запис про зміну керівника юридичної особи, зміну складу підписантів стосовно ТОВ «Лагуна-Рені», зроблений юридичним департаментом Одеської міської ради.

Постановою Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2018 року заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01 грудня 2017 року залишено без змін.

Постановою ВС від 10.04.2019 у справі № 510/456/17 заочне рішення Ренійського районного суду Одеської області від 01 грудня 2017 року та постанову Апеляційного суду Одеської області від 22 травня 2018 року скасовано, а провадження закрито.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 6, 7 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу. Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Необхідно зазначити, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з заявою, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, достовірними та достатніми доказами.

Водночас, заявником не було подано клопотання про поновлення строку на подання заяви, а тому питання щодо поновлення строку не вирішується.

Таким чином, суд приходить до висновку про недоведеність існування обставин, які об`єктивно заважали заявнику звернутися до суду із заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами протягом 30 днів з дня, як заявник дізнався про поновлення ОСОБА_3 на роботі рішенням у справі №510/456/17 та з дня, як заявник дізнався про обставини, які, на його думку, свідчать про незаконність та протиправність ухвали від 09.12.2016.

При цьому, посилання на те, що правильне по суті рішення не може бути скасоване з формальних підстав, а також посилання на те, що залишення рішення від 07.06.2017 в силі матиме негативні наслідки, суд відхиляє з наступних підстав.

Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду з прав людини розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права. Розглядувана категорія разом із такими елементами як остаточність судового рішення та своєчасність виконання остаточних рішень є невід`ємними складовими права на суд, яке, у свою чергу, посідає одне з основних місць у системі фундаментальних цінностей будь-якого демократичного суспільства.

При цьому, рішення у справі від 07.06.2017 оскаржується та переглядається вже протягом декількох років, що не може не впливати на права учасників справи.

Принцип правової визначеності та остаточності судових рішень є основоположним та втілюється у концепції необхідності дотримання чітких строків при вирішенні питання, зокрема, про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Керуючись зазначеним вище, відповідно до ст.ст. 118,119, 321 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ТОВ "Лагуна-Рені" про залишення без розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами (вх.№17730/20 від 07.07.2020) задовольнити.

2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Скарбниця Бессарабії" (за вх.№2-3926а/18 від 03.08.2018) про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у справі №916/24/17 залишити без розгляду.

Вступна та резолютивна частина ухвали складені 30.07.2020. Повний текст ухвали складено та підписано 31.07.2020. Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги з урахуванням положень п.4 розділу Х ГПК України.

Суддя Р.В. Волков