Ухвала суду № 90712583, 30.07.2020, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/8985/18

№ провадження 1-кп/646/503/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.20 року м.Харків

Червонозаводський районний суд м.Харкова в складі:

головуючий суддя Теслікова І.І.,

при секретарі Лозовій О.С.,

за участю: прокурора Ступника І.С.

потерпілого ОСОБА_1 ,

захисника Мозгового М.В.,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі місцевого суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31 серпня 2018 року за № 42018200000000200 відносно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшов з прокуратури Сумської області обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

02 грудня 2019 року ухвалою суду вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання за участю сторін.

У судовому засіданні захисник обвинуваченого Мозговий М.В. підтримав клопотання, подане через канцелярію суду 10.01.2020 року, про повернення обвинувального акту прокурору, оскільки він не відповідає вимогам п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, а саме в ньому відсутнє формулювання обвинувачення в частині кваліфікуючих ознак.

Обвинувачений підтримав думку захисника про повернення обвинувального з підстав зазначених в ньому.

Прокурор в судовому засіданні наполягав на тому, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, зазначивши, що підстави для повернення обвинувального акту відсутні.

Потерпілий погодився з думку прокурора.

Суд, вислухавши учасників процесу, ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, у відповідності до положень ст. 314 КПК України, яка регламентує порядок та межі підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт та долучений до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, приходить до наступного висновку.

Відповідно до п.3 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Згідно п.5 ч.2 ст.291 КПК України, обвинувальний акт має містити такі відомості: виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Відповідно до висновків, які містяться у Постанові Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року, суду належить проаналізувати точний зміст положеньпункту 5 частини другої статті 291 КПК, а також норм, що формують інститут обвинувачення у чинному кримінальному процесуальному законодавстві.

Згідно з зазначеною нормою цього закону обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Аналіз юридичної складової цієї норми свідчить, що закон вимагає обов`язкове відображення в обвинувальному акті трьох складників:

1) фактичних обставин кримінального правопорушення;

2) правової кваліфікації (в теорії кримінального процесу використовується назва "формула обвинувачення");

3) формулювання обвинувачення.

При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.

Наведений вище аналіз містить чітке визначення трьох складових частин обвинувального акту з урахуванням вимог чинного кримінального процесуального законодавства, який згідно висновків Верховного Суду України вказує на обов`язковість формулювання обвинувачення, як складової частини у змісті обвинувального акту.

Таким чином, на підставі встановлених прокурором фактичних обставин кримінального правопорушення з урахуванням п.13 ч.1 ст.3 КПК України, зміст формулювання обвинувачення, як складової частини обвинувального акта, має містити формулювання вчиненого особою діяння, передбаченого КК України, із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, тобто обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що передбачені нормами ст. 91 КПК України.

За таких обставин, вимога законодавця щодо наявності в обвинувальному акті окремої складової частини, передбаченої п.5 ч.2 ст.291 КПК України - формулювання обвинувачення, є імперативною.

Разом з цим, відсутність у змісті обвинувального акту фактично визначеної частини «формулювання обвинувачення» є процесуальною перешкодою для суду та певних учасників процесу щодо належного виконання процесуальних дій та обов`язків, а саме: роз`яснення обвинуваченим суті обвинувачення (ст.348 КПК України); визначення меж судового розгляду (ст.337 КПК України); зміна обвинувачення в суді (ст.338 КПК України); погодження зміни обвинувачення (ст.341 КПК України); неможливості чітко визначення у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане судом недоведеним (п.1 ч.3 ст.374 КПК України).

Порушення зазначених процесуальних норм є процесуально неприпустимим, оскільки вони впливають на реалізацію під час судового розгляду таких загальних засад кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, які гарантуються сторонам нормами глави 2 КПК України.

При дослідженні змісту обвинувального акту відносно ОСОБА_2 судом встановлено відсутність формулювання обвинувачення, як окремої складової частини у змісті обвинувального акту, що є процесуальною перешкодою для суду та певних учасників процесу щодо належного виконання процесуальних дій та обов`язків, а саме: роз`яснення обвинуваченим суті обвинувачення (ст.348 КПК України); визначення меж судового розгляду (ст.337 КПК України); зміна обвинувачення в суді (ст.338 КПК України); погодження зміни обвинувачення (ст.341 КПК України); неможливості чітко визначення у мотивувальній частині вироку формулювання обвинувачення, яке пред`явлено особі і визнане судом недоведеним (п.1 ч.3 ст.374 КПК України).

Порушення зазначених процесуальних норм є процесуально неприпустимим, оскільки вони впливають на реалізацію під час судового розгляду таких загальних засад кримінального провадження, як презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, які гарантуються сторонам нормами глави 2 КПК України.

Посилання прокурора на наявність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення, яке міститься у третьому абзаці на п`ятому аркуші судової справи та викладено наступним чином « Своїми умисними протиправними діями, які полягали у вимаганні 1000 доларів СІЛА та у одержанні неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів в загальній сумі 300 доларів США, що станом на день отримання неправомірної вигоди (18.10.2019) згідно з офіційним курсом НБУ становить еквівалентом 8375,0682 грн., за зняття арешту з рухомого майна та закриття виконавчих проваджень, ОСОБА_2 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. З ст. 368 КК України - одержання неправомірної вигоди службовою особою, кваліфікуючою ознакою якого є «поєднане з вимаганням неправомірної вигоди», яке виявилося у умисному створенні ОСОБА_2 умов, за яких ОСОБА_1 був вимушений надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів, оскільки тільки у такому випадку ОСОБА_2 , використовуючи свої службові повноваження, вирішив би питання щодо зняття арешту з автомобілів ЛуАЗ 969М д.н.з. НОМЕР_1 , Daewoo Lanos д.н.з. НОМЕР_2 , Fiat Uno д.н.з. НОМЕР_3 , Honda CRV д.н.з. НОМЕР_4 , належних ОСОБА_1 , а також винести постанови про закриття усіх відповідних виконавчих проваджень, що, у свою чергу, надало б потерпілому можливість користуватися, розпоряджатися зазначеним майном.» не спростовує вищевказаних висновків суду, оскільки не містить зазначення місця, часу та способу вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, тобто обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що передбачені нормами ст. 91 КПК України, тому не є «формулюванням обвинувачення» в розумінні п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України.

Крім того, про необхідність визначення «формулювання обвинувачення» ОСОБА_3 О ОСОБА_4 у окремому розділі обвинувального акту було зазначено колегією суддів Харківського апеляційного суду в ухвалі від 24.10.2019 року, постановленої за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора на ухвалу Червонозаводського районного суду м. Харкова від 09.04.2019 року про повернення обвинувального акту за обвинуваченням ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №42018200000000200.

В той же час, вказану невідповідність обвинувального акту вимогам ст. 291 КПК України прокурором при його повторному направленні до Червонозаводського районного суду м. Харкова усунуто не було.

Враховуючи вищезазначене суд приходить до висновку щодо невідповідності обвинувального акту вимогам п.5 ч.2 ст.291 КПК України, а саме щодо відсутності в обвинувальному акті окремого розділу формулювання обвинувачення стосовно ОСОБА_2 за ч.3 ст.368 КК України із зазначенням місця, часу, способу вчинення, наслідків кримінального правопорушення, форми вини і мотивів його вчинення, тобто обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, що передбачені нормами ст. 91 КПК України.

Керуючись ст.ст.291, 314 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 4201820000000200 від 31.08.2018 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, повернути прокурору для приведення його у відповідність з вимогами закону.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через Червонозаводський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя І.І.Теслікова