
Справа № 645/3561/20
Провадження № 2/645/1563/20
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 липня 2020 року місто Харків
Суддя Фрунзенського районного суду м. Харкова Федорова О.В.,
розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням
позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернувся до Фрунзенського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в якому просить суд визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_3 .
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 26.06.2020 року позовну заяву залишено без руху через відсутність в матеріалах справи належних доказів сплати судового збору за подання даної позовної заяви та надано позивачу строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали.
26.06.2020 року на адресу позивача направлялась копія ухвали суду від 26.06.2020 року про залишення позовної заяви без руху, яка згідно поштового повідомлення, що міститься в матеріалах справи, була ним отримана 17.07.2020 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення вказаної ухвали позивачеві.
Станом на 30.07.2020 року вказані в ухвалі недоліки позивачем не усунуто.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Крім того, згідно з ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані: сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Зазначене свідчить про ознаки недобросовісного здійснення ОСОБА_1 своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків.
Відсутність вказаних в ухвалі суду від 26.06.2020 року даних зумовлює перешкоди суду для відкриття провадження з дотриманням вимог процесуального законодавства та призначення справи з врахуванням строків розгляду, а також для вирішення питання про відкликання позовної заяви.
Згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За таких обставин, подану заяву слід вважати неподаною та повернути позивачеві.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням - вважати неподаною та повернути позивачу.
Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Фрунзенський районний суд м. Харкова.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу небуло подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Федорова О.В.
Судове рішення № 90712412, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова) було прийнято 30.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 645/3561/20. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: