Ухвала суду № 90711471, 30.07.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/10180/20

Провадження № 2/638/4095/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Семіряд І.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Московському району м. Харкова, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна про скасування рішення про надання дозволу на примусову реалізацію майна та визнання незаконним правового акту, що порушує право власності,-

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Московському району м. Харкова, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна про скасування рішення про надання дозволу на примусову реалізацію майна та визнання незаконним правового акту, що порушує право власності.

Суддя, дослідивши матеріали позовної заяви приходить до наступного:

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Як вбачається з позовної заяви, позивач просить, зокрема, визнати свідоцтво про право власності від 22.06.2020 №762 на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1 , видане приватним нотаріусом Гібадуловою Л.А., недійсним.

Відповідно до ч.1 ст.30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред`являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов`язані між собою позовні вимоги пред`явлені одночасно щодо декількох об`єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об`єкта, вартість якого є найвищою.

Стаття 30 ЦПК України визначає правила виключної підсудності, тобто підсудності, при якій розгляд певних категорій справ може розглядатися лише в чітко визначеному суді, передбаченому в ЦПК України. До таких справ не можуть застосовуватися правила загальної та альтернативної підсудності.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Підставою для визначення підсудності позовної заяви відповідному суду є висновок суду за наслідками попереднього правового аналізу змісту позовної заяви.

Так, для визначення підсудності позовної заяви відповідно до ч.1ст.30 ЦПК України є наявність заявлених позивачем вимог, які б стосувались нерухомого майна.

У пункті 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013 року №3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», роз`яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

Таким чином, спори, що стосуються нерухомого майна, повинні пред`являтись до суду за місцезнаходженням майна.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить захисти його права та інтереси шляхом визнання недійсним свідоцтва про право власності квартири

АДРЕСА_2 відноситься до юрисдикції Московського районного суду м. Харкова.

Отже, справа підсудна Московському районному суду м. Харкова та не підсудна Дзержинському районному суду м. Харкова.

За таких обставин, відповідно до ст. 31 ЦПК України, дану позовну заяву необхідно передати за підсудністю до Московського районного суду м. Харкова.

Відповідно до ч.1ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 30, 31,32 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей по Московському району м. Харкова, Московський відділ державної виконавчої служби у м. Харкові, Приватний нотаріус Гібадулова Лариса Августинівна про скасування рішення про надання дозволу на примусову реалізацію майна та визнання незаконним правового акту, що порушує право власності передати на розгляд до Московського районного суду м. Харкова .

У відповідності до п.п. 15.5) п. 15 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова протягом 15-ти днів з дня її з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, протягом 15 днів з дня вручення їй копії ухвали суду.

СУДДЯ: Семіряд І.В.