Рішення № 90708425, 27.07.2020, Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/247/20

Провадження №: 2-а/398/28/20

РІШЕННЯ

Іменем України

"27" липня 2020 р. Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі судді Орловського В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області капрала поліції Каська Дмитра Руслановича, Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області про скасування постанови серії ДП 18 № 302516 від 13 грудня 2019 року,

встановив:

Позивач звернулась з вищезазначеним адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову серії ДП 18 № 302516 від 13 грудня 2019 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що вважає зазначену вище постанову незаконною та такою, що винесена з порушенням норм чинного законодавства. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 13 грудня 2019 року відносно неї була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксованому не в автоматичному режимі, серія ДП 18 № 302516, про визнання її винною у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу на суму 255грн., відповідно до якої вона 13.12.2019 року о 13год. 40хв. в м. Олександрії на вулиці 6-го Грудня, 135, керувала транспортним засобом Ssang Yong, д.н.з. НОМЕР_1 та здійснила зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу. З зазначеною постановою вона не згодна та вважає її незаконною оскільки, 13.12.2019 року о 13год. 40хв. вона на своєму автомобілі здійснила зупинку при виїзді з прилеглої території Олександрійського медичного коледжу для надання переваги в русі транспортним засобам, які в той час рухались по головній дорозі. В цей час до неї підійшов працівник поліції ОСОБА_2 і вона, не завершивши маневр, змушена була здійснити зупинку транспортного засобу за його вимогою. Їй було повідомлено, що вона порушила правила зупинки, на що вона заперечила, але її доводи до уваги не прийняли. Передавши працівнику поліції водійські права та документи на право керування транспортним засобом, вона продовжувала наполягати на невинуватості та просила надати їй право на адвоката, однак її вимогу проігнорували. Їй не було роз`яснено права передбачені ст., ст. 268, 289 КУпАП та було повідомлено, що постанову вона отримає по пошті. Протягом певного часу постанова їй не надходила. 24.12.2019 року вона звернулась до Олександрійського ВП, щоб отримати копію постанови, але їй повідомили, що 23.12.2019 року копію постанови відправили поштою на її адресу. 24.12.2019 року вона звернулась із заявою до директора КДАТ «Укрпошта», про те, що в період з 28.12.2019 року до 06.01.2020 року усі відправлення, які будуть надходити на її імя не відправляти назад відправникам, у зв`язку з виїздом у цей час з міста. До 16.01.2020 року листів на її імя за адресою її проживання не надходили. Вона звернулась до начальника Олександрійського ВП про видачу їй копії постанови про накладення адміністративного стягнення нарочним. 23.01.2020 року вона отримала звичайне поштове відправлення з копією постанови про накладення адміністративного стягнення та супровідний лист до нього. Під час ознайомлення з вказаною постановою було виявлено, що вона написана нерозбірливим почерком, присутні скорочення, не вказана посада працівника поліції, який складав постанову, в жодній графі не зазначена область, в якій розглядалась справа, де проживає позивач, де скоєно, нібито правопорушення, не вказана модель транспортного засобу, лише марка, не правильно сказана адреса скоєння адміністративного правопорушення, в графі 7 відсутня відмітка про доручення до постанови будь-яких матеріалів, в графі 8 відсутній її підпис про ознайомлення з правами, визначеними ст. 268 КУпАП та строками оскарження у відповідності до ст. 289 КУпАП, в графі 9 відсутній її підпис про отримання копії даної постанови або відмітка про відмову отримання копії постанови. Також відсутня відмітка про надсилання копії постанови рекомендованим листом. Крім того, вищевказана постанова не містить посилань на жодні належні та допустимі докази, зокрема, показання свідків, показання технічних приладів та засобів, посилання на офіційні документи, тощо, на підставі яких поліцейським зроблено висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Ухвалою суду від 31.01.2020 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без виклику сторін.

08 квітня 2020 року від начальника Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Хвостова В. надійшов лист про долучення до матеріалів справи пояснень працівника поліції Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області та диску з відеозаписом. Будь-яких інших матеріалів зазначений лист не містив, а отже ухвала суду від 31.01.2020 року, в частині надання усіх доказів по справі та оригіналу оскаржуваної постанови, повністю виконана не була.

Від відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області, 06.04.2020 року, надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач зазначає, що відповідач діяв на підставі та у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законодавством України, що регулює порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення. Позивач здійснила зупинку ближче 10 метрів від пішохідного переходу і зазначене позивачем не спростовано. Позивачка, розуміючи, що допустила порушення, намагалася уникнути відповідальності шляхом впливу на працівників поліції через невідому особу, якій телефонувала на місці залякуючи словами « ОСОБА_3 , тобі передали що б ти не виделувався». На відеозаписі з бодікамери встановлено, що відстань від транспортного засобу позивача до пішохідного переходу є очевидно меншою ніж 10м, що робить застосування вимірювальних приладів зайвим. Також, слід зазначити, що позивачка на місці зупинки відмовлялась називати працівникам поліції свої дані, не бажала слухати свої права, не заявляла про бажання проведення вимірювання відстані і наполягала на якнайшвидшому складанню протоколу щоб покинути місце зупинки. Також, позивачка не заявляла клопотання про бажання скористатись правовою допомогою і запросити адвоката. Тому, стягнення застосоване без порушення, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КУпАП, за якою позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності, постанова винесена уповноваженою особою, яка мала право розглядати справу про адміністративне правопорушення з дотриманням вимог чинного законодавства.

Від відповідача, поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області капрала поліції Каська Дмитра Руслановича, якому у передбаченому ст 268 КАС порядку надіслано ухвали про відкриття провадження, залучення співвідповідача, витребування доказів та надання додаткового строку для подання відзиву, відзиву та інших заяв і клопотань не надійшло.

16 квітня 2020 року від позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якого позивач вважає, що Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області не спростувало її тверджень та аргументів стосовно суті позовних вимог, оскільки в постанові серії ДП 18 №302516 від 13.12.2019 року не конкретизовано об`єктивну сторону правопорушення, а саме, не встановлено за яке саме порушення ПДР притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Також, вказана постанова була складено з порушеннями вимог ст., ст. 268, 283, 285, 289 КУпАП та нормами документів МВС України, про що вона зазначала в позові.

Ухвалою суду від 06.05.2020 року вказану вище позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

22.07.2020 року від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви та квитанція про сплату нею судового збору.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 262 КАС розгляд справи проводиться без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Беручи до уваги доводи позовної заяви, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що 13 грудня 2019 року ПСРПП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області Касько Д.Р. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 302516, якою позивача визнано винною у вчиненні порушення п. 15.9 г Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 255,00 грн. Згідно постанови, суть порушення неможливо прочитати, оскільки копія, яка надана позивачем є неякісною, а відповідачем не була виконана ухвала суду у частині витребування оригіналу оскаржуваної постанови.

У зазначеній постанові не зазначено про проведення відеофіксації і не зазначено технічний засіб, за допомогою якого проведена відеофіксація.

Відповідач Олександрійський ВП ГУНП в Кіровоградській області надав суду диск з відеозаписом, на якому зафіксовано складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, яке відбувалось о 13 год. 50 хв. 13.12.2019 року. Водночас згідно оскаржуваної постанови час вчинення правопорушення зазначений о 13 год. 40 хв..

Цей відеозапис не може вважатися належним та допустимим доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення, оскільки оскаржувана постанова не містить відомостей про технічний засіб, яким здійснено такий відеозапис. В оскаржуваній постанові не зазначено, що до постанови додається “ відеофіксація”, не зазначено яким саме технічним засобом вона була здійснена. Відсутність такої інформації у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності суперечить статті 283 КУпАП та, враховуючи правові позиції викладені у постановах КАС ВС від 19.02.2020 у справі № 524/1284/17 та у постанові від 15.11.18 у справі №524/5536/17, є підставою для визнання наданих відповідачем відеозаписів недійсними доказами.

Окрім цього, судл звертає увагу, щзо на зазначнному відеозаписі не зафіксовано саму подію правопорушення. Так, згідно оскаржуваної постанови час вчинення правопорушення зазначений о 13 год. 40 хв., а відеофіксація згідно відміток у самому відеозаписі почалася о 13 год. 50 хв. 13.12.2019 року з моменту складення поліцейським постанови притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

У оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 здійснила зупинку транспортного засобу ближче ніж за 10 метрів до пішохідного переходу. Згідно тексту позовної заяви ОСОБА_1 не заперечує, що вона дійсно зупинилася перед перехрестям, однак наполягала на тому, що ця зупинка була необхідна для того, щоб надати перевагу автомобілю, які рухаються по головній дорозі, що відповідає вимогам п. 15.9 “г” Правил дорожнього руху. Водночас відповідачі не надали належних і допустимих доказів на спростування зазначених пояснень позивача ОСОБА_1 .

Жодних інших доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення відповідачі не надали.

Суд застосовує такі норми права.

Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично - дорожній мережі.

Відповідно до ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи, зокрема, про порушення правил дорожнього руху(частини шоста статті 121 КУпАП). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено, зокрема, до компетенції Національної поліції - ч.2 ст. 258 КУпАП.

Так, ст. 283 КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, встановлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Ст. 251 КУпАП передбачає, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 280 КУпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові по справі про адміністративне правопорушення, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно п. п. «ґ» п. 15.9. ПДР України зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на спростування наведених в позові аргументів щодо відсутності самого факту адміністративного правопорушення, сама по собі постанова у справі про адміністративне правопорушення, без обґрунтування її доказами, передбаченими ст. 251 КУпАП, не може достовірно свідчити про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Таким чином, відповідач не надав жодних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема не надав доказів на спростування доводів позивача про те, що позивач порушив вимоги п. 15.9 г ПДР. Також у постанові не зазначено технічний засіб на який проведено відеофіксацію, а отже відеозапис, який долучено до матеріалів справи відповідачем є недопустимим доказом.

Враховуючи викладене, суд вважає вину ОСОБА_1 не доведеною та приходить до висновку про відсутність у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Таким чином, суд вважає, що відповідач прийняв рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття постанови.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач ОСОБА_4 сплатила судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. на виконання ухвали суду від 6 травня 2020 року і також згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 543/775/17, провадження № 11-1287апп18 про те, шо у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 25 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Розмір судового збору за подання позовної заяви складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

В зв`язку із задоволенням позовних вимог суд вважає необхідним стягнути на користь позивача з відповідача Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області за рахунок його бюджетних асигнувань судові витрати в сумі 420 грн. 40 коп. При вирішенні питання з якого саме співвідповідача підлягає стягненню судовий збір суд враховує те, що ГУНП в Кіровоградській область є юридичною особою, Олександрійський відділ поліції не є юридичною особою та натомість є структурним підрозділом ГУНП в Кіровоградській області, а поліцейський Касько Д.Р., який безпосередньо склав оскаржувану постанову не є самостійним суб`єктом владних повноважень, а діяв від імені центрального органу виконавчої влади, тобто ГУНП і Кіровоградській області. Поліцейський Касько Д.Р. не може виступати самостійним відповідачем, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов`язок розглядати справи про адміністративні правопорушення. Таке тлумачення норм права відповідає постанові КАС ВС від 26.12.2019 № 724/716/16-а (К/9901/12750/18):

Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 77, 241-243, 246 КАС України, ст.ст.139, 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 , до поліцейського сектору реагування патрульної поліції Олександрійського відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області капрала поліції Каська Дмитра Руслановича, місцезнаходження: вул. 6-го Грудня, 49, Олександрія, Кіровоградська область, Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області, юридична адреса: вул. 6-го Грудня,49, м. Олександрія, Кіровоградська область, Головного управління національної поліції у Кіровоградській області, юридична адреса: 25030, місто Кропивницький, вулиця В. Чміленка, 41, про скасування постанови серії ДП 18 № 302516 від 13.12.2019 року.

Скасувати постанову від 13 грудня 2019 року серії ДП 18 № 302516 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та накладення штрафу у розмірі 255,00 грн, яка була винесена ПСРПП Олександрійського ВП ГУНП в Кіровоградській області капралом поліції Касько Д.Р..

Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення у порядку, передбаченому ст. 272, 286, 297 і п.15.5 Перехідних положень КАС України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений у нарадчій кімнаті та підписаний суддею 27.07.2020 року.

Суддя Орловський В.В.