Рішення № 90706157, 31.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2020 року м. Київ № 640/24261/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Маруліної Л.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»

до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправним та скасування наказу від 16.10.2013 року №52 «д»,-

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі також - ДАБІ України), в якому, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить визнати протиправним та скасувати наказ від 16.10.2013 року №52 «д».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що 02.04.2019 року ПІІ «АМІК Україна» подало до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської адміністрації) Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками СС1, а саме - Реконструкція приміщень автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 в місті Києві, Оболонський район. Роботи проведені на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року № КВ 08312112150.

Водночас, у серпні 2019 року позивачем отримано листа Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому повідомлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю, з урахуванням результатів проведеної перевірки, наказом від 16.10.2013 року № 52 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 № КВ 08312112149 на об`єкті: «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва».

29.10.2019 року позивач звернувся до ДАБІ України із заявою про надання копії зазначеного у вищевикладеному абзаці Наказу, у відповідь на яке 06.11.2019 року супровідним листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №10/26-27/0611/07 долучено копію наказу від 16.10.2013 року № 52 «д».

Ознайомившись із копією наказу позивачем з`ясовано, що оскаржуваним наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві (далі також - Інспекція) від 16.10.2013 року №52 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року КВ №08312112149 на об`єкті: «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва».

Позивач вважає цей наказ протиправним, оскільки положеннями Закону України «Про архітектурну діяльність» та Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакціях, на момент винесення останнього, не передбачено повноважень інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю скасовувати рішення про реєстрацію декларацій про початок робіт та видавати відповідні накази, в той час, як інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на момент реєстрації декларацій наділено повноваженнями щодо прийняття рішень про відмову в прийнятті такої декларації протягом п`яти днів з дня отримання нею декларації, проте такого рішення Інспекцією щодо декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року КВ №08312112149 не приймалося.

Крім того, встановлені у судових рішеннях у справі №826/17824/13-а обставини спростовують підстави скасування декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року №КВ 08312112150, вказані Інспекцією в оскаржуваному наказі.

Враховуючи викладене, позивач просить суд позовні вимоги задовольнити.

Ознайомившись із позовною заявою та додатками до неї, суд дійшов наступних висновків.

Предметом спору у справі №640/24261/19 позивачем визначено оскарження наказу №52 «д» від 16.10.2013 року, в той час, як із позовною заявою позивач звернувся лише 06.12.2019 року, тобто із пропуском процесуального строку звернення до адміністративного суду.

З матеріалів, долучених до позовної заяви, а саме роздруківок судових рішень у справі №826/17824/13-а, слід дійти висновку про обізнаність позивача про існування оскаржуваного наказу станом на червень 2015 року, з огляду на що, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.12.2019 року позовну заяву залишено без руху з підстав, зокрема, надання можливості позивачу звернутися до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням причин пропуску строку звернення до суду та обґрунтування поважності причин такого пропуску.

На виконання вимог ухвали суду від 16.12.2019 року позивачем подано відповідну заяву, в якій зазначено, що реальне порушення прав позивача на розпорядження належним майном - автозаправним комплексом по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі міста Києва - виникло 07.11.2019 року, саме після отримання позивачем копії оскаржуваного наказу із супровідним листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №10/26-27/0611/07.

Позивачем звернуто увагу суду, що копію оскаржуваного наказу 07.11.2019 року ним отримано вперше.

Вирішуючи питання поновлення позивачу строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з абзацом 1 частини другої статті 122 Кодексу адміністративного суду міста Києва для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Зокрема, у рішенні від 04.12.1995 року у справі "Беллет проти Франції" Європейським судом з прав людини зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13.01.2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" та у рішенні від 28.10.1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" Європейським Судом з прав людини вказано, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Так, процесуальним законодавством встановлено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду з позовом, який обчислюється з дня коли особа дізналася, або мала б дізнатися про своє порушене право. При цьому слід ураховувати, що пропуск цього строку не є безумовною підставою для залишення адміністративного позову без розгляду, оскільки за наявності поважних причин його пропуску такий строк може бути поновлено.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що про своє порушене право позивач дізнався внаслідок отримання листа ДАБІ України від 09.08.2019 року №40-702-16/5915-19 (отримано позивачем 19.08.2019 року), яким повернуто без розгляду декларацію про готовність до експлуатації об`єкта від 02.04.2019 року на підставі наказу №52 «д» від 16.10.2013 року.

Безпосередньо копію оскаржуваного у цій справі наказу позивачем отримано 07.11.2019 року разом із супровідним листом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.11.2019 року №10/26-27/0611/07.

Враховуючи аргументи позивача, суд доходить до висновку, що сам факт існування наказу Інспекції від 16.10.2013 року №52 «д» не є порушенням прав позивача, в той час, порушене право в наслідок існування вказаного наказу виникло під час введення в експлуатацію об`єкта автозаправного комплексу по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі міста Києва.

На стадії вирішення питання відкриття провадження у справі, на переконання суду, надані позивачем докази, долучені до позовної заяви та обставини, викладені в заяві про поновлення строку звернення до суду (від 08.01.2020 року), є достатніми підставами поновлення строку звернення до суду з метою дотримання права позивача на доступ до правосуддя та права заявника на справедливий судовий розгляд за пунктом 1 статті 6 Конвенції.

З огляду на зазначене та з урахуванням європейської судової практики, суд дійшов висновку про поновлення строку звернення до адміністративного суду Підприємству з іноземними інвестиціями «АМІК Україна».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.01.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Поновлено позивачу процесуальний строк звернення до суду.

Через канцелярію суду 12.02.2020 року ДАБІ України подано відзив на позовну заяву, в прохальній частині якої заявлено клопотання про заміну відповідача у справі на належного відповідача - Департамент з питань архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Через канцелярію суду 19.02.2020 року позивачем подано заяву, в якій повідомлено, що позивач не заперечує проти заміни відповідача у справі та заяву про уточнення позовних вимог.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 року замінено неналежного відповідача у адміністративній справі №640/24261/19, а саме замінено неналежного відповідача - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України на належного - Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - відповідач). Розгляд адміністративної справи №640/17518/19 розпочато спочатку. Зобов`язано Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» у строк до 23.03.2020 року подати через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва або електронною поштою шляхом формування документу в системі "Електронний суд", належно оформлені примірники позовної заяви для Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі також - Департамент).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.03.2020 року заяву Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» від 19.02.2020 року про уточнення позовних вимог задоволено. Вважати позовні вимоги викладеними у наступній редакції:

- визнати протиправним та скасувати Наказ №52 «Д» від 16.10.2013 року «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт»;

- судові витрати позивача компенсувати за рахунок Державного бюджету України.

Через канцелярію суду 30.04.2020 року відповідачем подано відзив на позовну заяву.

В обґрунтування відзиву зазначено, що оскаржуваний наказ винесено Інспекцією у межах повноважень, встановлених частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції від 15.04.2012 року, що діяла на день реєстрації декларації), з огляду на що, прав та законних інтересів позивача останньою не порушено.

Через канцелярію суду 30.04.2020 року відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Через канцелярію суду 04.06.2020 року представником позивача подано клопотання про продовження терміну на подання відповіді на відзив, яке обґрунтовано обставинами, що виникли через вжиття заходів запобігання поширенню COVID-19 на території України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.06.2020 року у задоволенні клопотання представника Підприємства з іноземними інвестиціями "АМІК Україна" про продовження терміну на надання відповіді на відзив відмовити. Роз`яснити, що перебіг процесуальних строків, встановлених судом під час дії запровадженого Кабінетом Міністрів України карантину обчислюється із урахуванням пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Через канцелярію суду 24.07.2020 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій позовні вимоги підтримано в повному обсязі із запереченнями на клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.

Щодо клопотання відповідача від 30.04.2020 року про залишення позовної заяви без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту цього клопотання, відповідач вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду із цим позовом.

На переконання відповідача, про існування наказу від 16.10.2013 року №52 «д» позивач був обізнаний станом на червень 2015 року, що підтверджується долученими позивачем до матеріалів цієї справи роздруківок судових рішень у справі №826/17824/13-а.

Дослідивши обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З матеріалів справи встановлено, що з підстав, заявлених відповідачем в обґрунтування клопотання про залишення позову без розгляду, судом досліджено питання пропуску позивачем строку звернення до суду та поважності причин такого пропуску, в наслідок чого, ухвалою суду від 22.01.2020 року, якою відкрито провадження в адміністративній справі, поновлено позивачу процесуальний строк звернення до суду.

Інших обставин, які б свідчили про неповажність причин звернення позивача до суду із пропуском процесуального строку, та доказів у їх підтвердження, на кшталт доказу направлення позивачеві оскаржуваного наказу після його прийняття Інспекцією, відповідачем суду не подано.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про залишення позову без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ПІІ «АМІК Україна» (попередня назва ПІІ «Лукойл-Україна») є замовником будівництва об`єкта «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ.А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва».

02.04.2019 року ТОВ «АМІК Україна» подано до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва», що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС 1) (вх. Департаменту 02.04.2019 року №073/09/01-0204/5).

Листом Департаменту від 15.04.2019 року №073/09/01-13/1504 повідомлено ПІІ «АМІК Україна» про повернення без розгляду Декларації про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва» з тих підстав, що наказом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві замовнику будівництва ПІІ «Лукойл-Україна» (актуальна назва ПІІ «АМІК Україна») наказом від 25.06.2013 року №31-д скасовано право на будівельні роботи, набуте на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року №КВ 08312112150 за заниження категорії складності об`єкта з V на ІІІ.

За скаргою ПІІ «АМІК Україна» на прийняте Департаментом рішення від 15.04.2019 року, Рада бізнес-омбудсмена звернулася до Департаменту із листом від 10.05.2019 року вих. №18796, з проханням вжиття необхідних заходів, спрямованих на припинення порушень чинного законодавства та усунення наслідків порушення прав позивача, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 року у справі №826/17824/13-а, залишеною в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 року, встановлено, що об`єкт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ.А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва» відноситься до ІІ категорії складності.

У відповідь на звернення Ради бізнес-омбудсмена, Департаментом направлено лист від 09.08.2019 року №40-702-16/5915-19 (вх. 19.08.2019 року №20579), в якому повідомлено, що: «Інспекцією на підставі звернення Громадської організації «Ліга благоустрою Киян» у жовтні 2013 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності на просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва, за результатами якої за вчинення правопорушення у сфері містобудівної діяльності ПІІ «Лукойл - Україна» притягнуто до встановленої законом відповідальності.

У подальшому, Інспекцією, з урахуванням результатів проведеної перевірки, наказом від 16.10.2013 року №53 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» скасовано декларацію про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року №КВ 08312112149 на об`єкті «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва». Зазначене рішення в судовому порядку не оскаржувалося.

За результатами розгляду наданої Департаментом КМДА інформації та документів, встановлено, що у квітні 2019 року ПІІ «АМІК Україна» подано декларацію про готовність до експлуатації об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1): «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва»

Департаментом КМДА опрацьовано подану зазначену декларацію про готовність до експлуатації об`єкту та прийнято рішення про повернення її ПІІ «АМІК Україна» без розгляду, з підстав скасування Інспекцією наказом від 16.10.2013 року №52 «д» декларації про початок виконання будівельних робіт від 06.07.2012 року № КВ 08312112149 з реконструкції приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва.».

Ознайомившись із зазначеною відповіддю, ПІІ «АМІК Україна» звернулося до Державної архітектурно-будівельної інспекції України листом від 31.10.2019 року №3171 про надання копії наказу від 16.10.2013 року №52 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт» для ознайомлення.

Супровідним листом Департаменту від 06.11.2019 року №10-26-27/0611/07 на адресу ПІІ «АМІК Україна» надіслано копію наказу від 16.10.2013 року №52 «д», які, відповідно до відбитку штемпелю ПІІ «АМІК Україна» отримано 07.11.2019 року вх.2255.

Відповідно до змісту наказу Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві від 16.10.2013 року №52 «д» «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», за результатами проведеної позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва встановлено факт подання замовником будівництва - ПІІ «Лукойл - Україна» недоствірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08312112149 від 06.07.2012 року, а саме занижено категорію складності з V на ІІІ. Керуючись частиною другою статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» наказано скасувати реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва», зареєстрованої за №КВ 08312112149 від 06.07.2012. Замовник будівництва - ПІІ «Лукойл-Україна».

Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України від 20.05.1999 року № 687-XІV «Про архітектурну діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон №687), Законом України від 17.02.2011 року № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі також - Закон № 3038), Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №461 (в редакції, чинній на момент видання оскаржуваного наказу) (далі також - Порядок №461).

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 10 Закону № 687 для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об`єктів архітектури додержання суб`єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.

Згідно статті 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2011 року № 549 утворено територіальний орган Державної архітектурно-будівельної інспекції - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві.

Відповідно до пункту 6 статті 7 Закону № 3038 управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації.

Щодо доводів позивача про відсутність законодавчо встановлених повноважень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві скасовувати рішення про реєстрацію декларацій про початок виконання будівельних робіт та видавати відповідні накази, суд зазначає наступне.

Законом України від 20.11.2012 року № 5496-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань регулювання містобудівної діяльності», який набрав чинності 05.01.2013 року, доповнено Закону №3038 статтею 39-1 «Внесення змін до повідомлення або декларації, скасування реєстрації повідомлення або декларації», частиною другою якої встановлено, що у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування повідомлення або декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно із матеріалами справи, у жовтні 2013 року Інспекцією проведено позапланову перевірку позивача, за наслідками якої прийнято, зокрема, наказ від 16.10.2013 року №52 «д».

Отже, на момент винесення оскаржуваного наказу, Інспекцію наділено повноваженнями щодо скасування, у цьому випадку, декларації про початок виконання будівельних робіт, з огляду на що, твердження позивача в цій частині є помилковим.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що частиною другою статті 39-1 Закону №3038 передбачено, що таке скасування має відбуватися у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів встановлено Порядком №461.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2013 року № 918 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 461 і від 13 квітня 2011 р. № 466» доповнено Порядок №461 розділом такого змісту: «Порядок внесення змін до декларації, скасування декларації», який зокрема містить пункт 29, відповідно до якого «У разі виявлення Інспекцією недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню Інспекцією.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного наказу та виключає запис про її реєстрацію з єдиного реєстру протягом п`яти робочих днів з дня виявлення факту подання недостовірних даних, наведених у декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Інспекція скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Про скасування реєстрації декларації замовник письмово повідомляється протягом трьох робочих днів з дня її скасування.

Після скасування реєстрації декларації замовник має право повторно подати її згідно з вимогами, встановленими законодавством.».

Зазначена постанова, якою передбачено процедуру скасування декларації про початок виконання будівельних робіт, набрала чинності 31.12.2013 року, тобто після спливу двох місяців від дати винесення оскаржуваного наказу від 16.10.2013 року №52 «д».

З огляду на викладене, на момент винесення оскаржуваного наказу, Інспекцію хоч і було наділено повноваженнями скасовувати декларації в силу Закону №3038, проте, процедуру скасування декларації на виконання частини другої статті 39-1 Закону №3038 Кабінетом Міністрів України у Порядку №461 затверджено лише 30.10.2013 року, що унеможливлювало здійснення Інспекціями перевірок та прийняття за їх наслідками рішень, передбаченими частиною другою статті 39-1 Закону №3038 через відсутність встановленої Кабінетом Міністрів України процедури, тобто до 31.12.2013 року.

Враховуючи викладене, наказ Інспекції від 16.10.2013 року №52 «д» є протиправним в силу порушення процедури його прийняття.

Крім того, судом встановлено відсутність доказів направлення наказу Інспекцією у строк трьох робочих днів з дня скасування декларації, як - то передбачено частиною другою статті 39-1 Закону №3038, що додатково підтверджує доводи позивача, викладені в обґрунтування поважності причин строку звернення до суду із цим позовом.

Щодо суті оскаржуваного наказу, суд зазначає наступне.

Відповідно до змісту наказу Інспекції від 16.10.2013 року №52 «д» наказ вмотивовано тим, що Інспекцією виявлено недостовірні дані, наведені у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ.А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08312112149 від 06.07.2012 року, а саме занижено категорію складності з V на ІІІ.

З матеріалів справи та комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» судом встановлено, що у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа №826/17824/13-а за позовом Підприємство з іноземними інвестиціями «Лукойл - Україна» до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, про:

- визнання протиправним та скасування припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 11.10.2013 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та заборони експлуатації АЗС ПП «Лукойл - Україна»;

- визнання протиправним та скасування Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 року № 480/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнання протиправним та скасування Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 року № 481/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності;

- визнання протиправним та скасування Постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.10.2013 року №482/13 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.11.2014 року позов задоволено в повному обсязі, яке ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17.02.2015 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.06.2015 року залишено без змін.

Відповідно до змісту судових рішень, предметом розгляду справи №826/17826/13-а є прийняті Інспекцією рішення, в межах позапланової перевірки дотримання замовником (позивачем у справі №640/24261/19) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Підприємством з іноземними інвестиціями «Лукойл-Україна» на об`єкті будівництва за адресою: просп. Героїв Сталінграду, 2/37 у Оболонському районі міста Києва, якою встановлено, що замовником будівництва в декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 в Оболонському районі міста Києва» наведено недостовірні данні, а саме: занижена категорія складності об`єкта будівництва «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 в Оболонському районі міста Києва» з V на III категорію.

З огляду на вищевикладене, відповідачем наказом від 16.10.2013 року № 52 «д» скасовано реєстрацію декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 в Оболонському районі міста Києва» № КВ 08312112149 від 06.07.2012 року.

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з мотивувальною частиною ухвали адміністративного суду України від 25.06.2015 року у справі №826/17826/13-а, судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується висновком експертів, що будівля автозаправного комплексу розташована по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 у Оболонському районі міста Києва, відноситься до ІІ категорії складності, з урахуванням чого, суди попередніх інстанцій обґрунтовано вважають безпідставними визначені інспекцією класифікації об`єкта будівлі автозаправного комплексу, що розташована по проспекту Героїв Сталінграду, 2/37 у Оболонському районі міста Києва - V категорії складності, та, як наслідок, неправомірним застосуванням штрафних санкцій.

Враховуючи встановлені у справі №826/17826/13-а обставини, які в силу частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України не потребують доказування, суд дійшов висновку про протиправність винесення оскаржуваного наказу з підстав виявлення Інспекцією недостовірних даних, наведених у декларації про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень будівлі автозаправного комплексу (літ. А) під операторну по просп. Героїв Сталінграда, 2/37 в Оболонському районі м. Києва», зареєстрованої за № КВ 08312112149 від 06.07.2012 року, а саме заниження категорії складності з V на ІІІ.

Згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Відповідно до положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Натомість, відповідачем не надано належних та достатніх доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовується його заперечення проти позову.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення від 07.11.2019 року №141310494, яка міститься у матеріалах справи, за подання позовної заяви до суду позивачем сплачено 1921, 00 грн. (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна грн. 00 коп.), що, з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 16.10.2013 року №52 «д».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921) на користь Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572) сплачену суму судового збору у розмірі 1921,00 грн. (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну грн. 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України:

Позивач: Підприємство з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» (код ЄДРПОУ 30603572, адреса: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 68);

Відповідач: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (код ЄДРПОУ 40224921, адреса: 01001, м. київ, вул. Трьохсвятительська, 4В).

Повне рішення складено 31.07.2020 року.

Суддя Л.О. Маруліна