Рішення № 90706036, 29.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 липня 2020 року м. Київ № 640/23023/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Пащенка К.С., за участю секретаря судового засідання Легейди Я.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» доГоловного управління ДПС у м. Києвіпроскасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

22.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (надалі - позивач або ТОВ «Сільпо-Фуд») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач або ГУ ДПС у м. Києві), у якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0004584001 від 28.08.2019.

В якості підстав позову позивач зазначив, що фіскальним органом при прийнятті рішення не враховано постанову адміністративної комісії при Київській міській державній адміністрації щодо наявності факту вчинення адміністративного правопорушення. Зокрема, позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0004584001 від 28.08.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6800,00 грн., посилаючись на протокол про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 140149 від 31.07.2019. Разом з тим, Адміністративною комісією при Київській міській державній адміністрації винесено Постанову про закриття справи № 1825 від 19.08.2019, якою справу закрито за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Втім, позивач отримав Розпорядження № 26-15-40-03-21 від 22.08.2019 про анулювання ліцензії магазину «Сільпо» за адресою: 02090, м. Київ, вул. Драгомирова, 16 та податкове повідомлення-рішення № 0004584001 від 28.08.2019 про застосування штрафних санкцій.

Справу відповідно до протоколу автоматизованого розподілу було передано судді Пащенку К.С.

28.11.2019 ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/23023/19 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні без виклику учасників справи та проведення судового засідання.

09.01.2020 до Окружного адміністративного суду м. Києва надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач вказав, що у зв`язку з отриманням протоколу про адміністративне правопорушення контролюючий орган повинен був виконати імперативну норму законодавства, втілену в абз. 8 ч. 31 ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробі», та прийняти розпорядження про анулювання дії ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, виданої позивачу на відповідний торговельний об`єкт. Оскільки у спірних правовідносинах протокол про адміністративне правопорушення серії АПР № 059274 від 11.09.2019 складений уповноваженою на те посадовою особою поліції, а тому з урахуванням відомостей, які були внесені до нього у відповідності до ст. 256 КУпАП, відповідач правомірно та законно прийняв розпорядження про анулювання ліцензії.

У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідачем у відзиві було проігноровано факт неправомірного оформлення Протоколу про адміністративне правопорушення та проігноровано пояснення і Постанову Адміністративної комісії при Київській міській державній адміністрації.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ТОВ «Сільпо-Фуд» зареєстровано 05.08.2016, запис номер 1 067 102 0000 024685, основним видом діяльності за КВЕД є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

31.07.2019 уповноваженими особами Печерського управління поліції ГУНП у м. Києві складений протокол серії АПР № 140149 про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за частиною 2 статті 156 КУпАП, із зазначенням складу правопорушення:

- перебуваючи на своєму робочому місці у магазині «Сільпо», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Драгомирова, 16, продала неповнолітній особі алкогольний напій, а саме коктейль «Fentimans & Bloom Gin & Rose Lemonad», місткістю 0,275 л, міцністю 6,5 %.

19.08.2019 Адміністративною комісією при Київській міській державній адміністрації винесено Постанову про закриття справи № 1825 від 19.08.2019 у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

29.08.2019 ТОВ «Сільпо-Фуд» отримало поштовим зв`язком Розпорядження № 26-15-40-03-21 від 22.08.2019 про анулювання ліцензії магазину «Сільпо» ТОВ «Сільпо-Фуд» за адресою: 02090, м. Київ, вул. М. Драгомирова, 16.

03.09.2019 позивач отримав податкове повідомлення-рішення № 0004584001 від 28.08.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 6 800,00 грн. за порушення ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: за продаж слабоалкогольного напою особам, які не досягли 18 років.

10.09.2019 позивачем подано скаргу за вих. № ЦР 10/14-7493 від 10.09.2019 до ДПС України.

05.11.2019 позивач отримав рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 7957/6/99-00-08-05-05 від 01.11.2019, яким скаргу залишено без задоволення.

Вказані обставини стали підставами для подання позивачем на розгляд судом відповідного позову.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 81/95-ВР).

Згідно з пунктом 2 частини першої, частин четвертої та п`ятої статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років. Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку. У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Частиною першою статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень (абзац 9 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР).

Пунктом 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790, передбачено, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, зокрема, матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відтак, визначальним для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності за абзацом 9 частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР є встановлення факту продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років.

Таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.03.2019 у справі № 826/25872/15.

Разом із тим, спірне податкове повідомлення рішення прийнято виключно на підставі протоколу про адміністративне правопорушення серії АПР 18 № 140149 від 31.07.2019, яким встановлено продаж гр. ОСОБА_1 слабоалкогольного напою особі, яка не досягла 18 років.

Згідно з частиною першою ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд бере до уваги, що 19.08.2019 Адміністративною комісією при Київській міській державній адміністрації розглянуто матеріали адміністративного правопорушення стосовно ОСОБА_1 та винесено Постанову про закриття справи № 1825 від 19.08.2019, відповідно до якої вирішено закрити провадження у справі за п.1 ст. 247 КУпАП (відсутність події і складу адміністративного правопорушення).

Відтак, зазначеним рішенням встановлено відсутність події і складу адміністративного правопорушення, відносно касира ОСОБА_1 щодо реалізації алкогольних виробів особі, яка не досягла 18-річного віку. Вказана постанова набрала законної сили.

Отже, у суду відсутні беззаперечні підстави для висновку, що позивачем вчинене порушення вимог статті 153 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Відтак, ураховуючи відсутність в діях продавця складу правопорушення, а саме об`єктивної сторони - вчинення ним в магазині товариства протиправного діяння, та як наслідок закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини статті 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, виключається склад інкримінованого позивачу, порушення, передбаченого статтею 15-3 Закону №481, як такого, у зв`язку із чим суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0004584001 від 28.08.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Згідно з частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всупереч наведеним вимогам відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено правомірності своїх дій.

Статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 24.01.2020 (справа № 420/2921/19).

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача за поданим адміністративним позовом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжного доручення № 5554709 від 19.11.2019 Товариством з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» при зверненні з даним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1921,00 гривень.

Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1921,00 гривень.

Керуючись ч. 3 ст. 7, ст.ст. 9, 139, 241-246 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 0004584001 від 28.08.2019 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 6800 грн. у відношенні ТОВ «Сільпо-Фуд».

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 43141267) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільпо-Фуд» (адреса: 02090, м. Київ, Дніпровський район, вул. Бутлерова, буд. 1, код ЄДРПОУ 40720198) судовий збір у розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн.

Рішення, відповідно до ст. 255 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного ухвали.

Відповідно до пп. 15.5 п. 1 Розділу VII Перехідні положення КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя К.С. Пащенко