Рішення № 90705895, 31.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року справа № 580/2220/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

за участю:

секретаря судового засідання – Хіврич В.В.,

представника позивача -Якушенко В.А.

представника відповідача - Власенко У.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

23.06.2020р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Публічне акціонерне товариство "Черкасиобленерго" (далі – позивач) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не винесення постанови про арешт коштів боржника відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України на запит № 78590761 від 25.04.2020р.;

- зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винести постанову про арешт коштів боржника відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України на запит №78590761 від 25.04.2020р.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що на виконанні у відповідача перебуває зокрема виконавче провадження №56922080 з примусового виконання наказу Господарського суду Черкаської області у справі № 925/965/16 виданого 30.07.2018 про стягнення з ПАТ «Азот» на користь ПАТ «Черкасиобленерго» боргу в сумі 1 261 178 436,83 грн. Представником позивача зазначено, що кошти ПрАТ «Азот» були виявлені відповідачем - 25.04.2020р. в зв`язку із наданням ДФС України відповіді на запит №78590761, однак всупереч нормам ч. 2 ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження» постанова про арешт коштів не винесена, що свідчить про протиправну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та грубе порушення норм ЗУ «Про виконавче провадження».

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.07.2020р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 29.07.2020р.

28.07.2020р. відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву в якому просив в задоволенні позову відмовити. В обгрунтування позиції зазначено, що постановою державного виконавця від 20.11.2018р. про арешт коштів боржника, відповідно до статті 56 Закону, накладено арешт на грошові кошти, що містять на рахунку (ах) фінансових установ: АТ «БАНК АЛЬЯНС»; АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; АТ Укргазбанк»; АТ «ОТП БАНК»; АТ «Сбербанк»; АТ «Укрсоцбанк»; ПАТ «Промінвестбанк»; АТ «УкрСиббанк». За повідомленням фінансових установ зазначена постанова державного виконавця прийнята до виконання та накладено арешт на рахунки боржника. Також зазначено, що в подальшому державним виконавцем вживалися заходи щодо виявлення нових рахунків боржника, зокрема направлялися запити до Державної фіскальної служби України та 30.11.2018р. постановою державного виконавця про накладення арешту у ВП №56922080, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках в АТ «Альфа-Банк». Державним виконавцем зазначено, що твердження позивача про не накладення арешту на рахунки ПАТ «Азот» на підставі відповіді Державної фіскальної служби України від 25.04.2020 №78590761 не грунтується на вимогах Закону, оскільки арешт на рахунки боржника вже був накладений згідно постанов від 20.11.2018р. та 30.11.2018р. Крім того, постанови про арешт коштів, передбачають накладення арешту на рахунки які будуть відкриватися після винесення постанови. Нових рахунків боржника, на які можливо було б накласти арешт, під час отримання відповіді від Державної фіскальної служби України виявлено не було, в зв`язку із чим постанова про арешт коштів не виносилась.

Ухвалою суду від 29.07.2020р. оголошено перерву у розгляді справи по суті до 31.07.2020р.

В судове засідання 31.07.2020р. прибули представники сторін, представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник позивача наголосив на відсутності підстав для уточнення позовних вимог, зазначивши при цьому, що позовні вимоги є чіткими та зрозумілими.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, зазначивши про їх необгрунтованість та просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Господарським судом Черкаської області 30.07.2018р. видано наказ у справі №925/965/16 про стягнення з публічного акціонерного товариства “Азот” на користь публічного акціонерного товариства “Черкасиобленерго” 1 091 346 413,08 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію; 126 659 691,64 грн. інфляційних втрат: 18 113 773,23 грн. - 3 % річних; 24 854 321,29 грн. пені; 204237,59 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

03.08.2018р. на підставі вказаного наказу, державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження №56922080.

Постановою державного виконавця від 20.11.2018р. про арешт майна боржника, відповідно до статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику: ПАТ “Азот”.

Постановою державного виконавця від 20.11.2018р. про арешт коштів боржника, відповідно до статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, накладено арешт на грошові кошти, що містять на рахунку (ах) фінансових установ: АТ «БАНК АЛЬЯНС»; АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; АБ «Укргазбанк»; АТ «ОТП БАНК»; АТ «Сбербанк»; АТ «Укрсоцбанк»; ПАТ «Промінвестбанк»; АТ «УкрСиббанк» та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ПАТ “Азот”, у межах суми звернення стягнення 1 261 178 436, 83 грн.

Постановою державного виконавця від 30.11.2018р. про арешт коштів боржника, відповідно до статті 56 Закону України “Про виконавче провадження”, накладено арешт на грошові кошти, що містять на рахунку (ах) фінансової установи: АТ «Альфа-Банк» у м. Києві та всіх інших відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику: ПАТ “Азот”, у межах суми звернення стягнення 1 261 178 436, 83 грн.

В межах даного виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла відповідь на запит №78590761 від 25.04.2020р. до ДФС України, в якій надано інформацію щодо переліку рахунків боржника (публічного акціонерного товариства “Азот”).

Позивач, вважаючи допущену державним виконавцем бездіяльність щодо не винесення постанови про арешт коштів боржника відповідно до відповіді Державної фіскальної служби України на запит №78590761 від 25.04.2020р. протиправною, звернувся із даним адміністративним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон № 1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно ч.1 ст.5 Закону №1404-VIII, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Положеннями ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

При цьому, приписами ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч.2 ст.18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом).

Загальний порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника в рамках процедури примусового виконання виконавчого документу врегульовано ст. 48 Закону №1404-VIII. Так, за змістом норм ч.ч. 1, 2 і 4 цієї статті Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи — підприємця врегульовано ст. 52 Закону №1404-VIII. Так, за змістом норм ч.ч. 1, 2 статті 52 Закону №1404-VIII, виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Також чч. 1 - 4 ст. 56 Закону №1404-VIII встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Копії постанов, якими накладено арешт на майно (кошти) боржника, виконавець надсилає банкам чи іншим фінансовим установам, органам, що здійснюють реєстрацію майна, реєстрацію обтяжень рухомого майна, в день їх винесення.

Зі змісту наведених норм матеріального права, зокрема ст.ст. 52,56 Закону №1404-VIII можна дійти висновку, що державний виконавець, для забезпечення реального виконання виконавчого документу накладає арешт на кошти боржника (юридичної особи), що знаходяться у банках або інших фінансових установах, на підставі інформації про наявні у боржника рахунки, отриманої зокрема в податкових органах.

При вирішенні даного спору по суті, суд зазначає наступне.

Як уже встановлено судом, постановою державного виконавця від 20.11.2018р. про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах) фінансових установ: АТ «БАНК АЛЬЯНС»; АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; АБ «Укргазбанк»; АТ «ОТП БАНК»; АТ «Сбербанк»; АТ «Укрсоцбанк»; ПАТ «Промінвестбанк»; АТ «УкрСиббанк». Крім того, постановою державного виконавця від 30.11.2018р. про арешт коштів боржника, накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах) фінансової установи: АТ «Альфа-Банк» у м. Києві у межах суми звернення стягнення 1 261 178 436, 83 грн.

З матеріалів справи судом вбачається, що в межах виконавчого провадження №56922080, 25.04.2020р. до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла відповідь на запит №78590761 від 25.04.2020р. до ДФС України, в якій надано інформацію щодо переліку рахунків боржника (публічного акціонерного товариства “Азот”). Згідно наданої відповіді, у боржника наявні рахунки у: АТ «БАНК АЛЬЯНС», ПУАТ «Фідобанк», АТ «Альфа-Банк» у м. Києві, АБ «КЛІРИНГОВИЙ ДІМ»; АБ «Укргазбанк»; АТ «ОТП БАНК»; АТ «Сбербанк», АТ «УкрСиббанк», ХФ АКІБ «УкрСиббанк»«Харк. Рег. Упр.».

З аналізу вказаних постанов про арешт коштів боржника та наданої ДФС України відповіді, судом вбачається, що арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку (ах) фінансових установ у ПУАТ “Фідобанк” та ХФ АКІБ “УкрСиббанк”“Харк. Рег. Упр.” державним виконавцем не накладався.

З приводу посилань відповідача про відсутність підстав для накладення арешту на кошти боржника на підставі відповіді ДФС України від 25.04.2020р., оскільки державним виконавцем вже був накладений арешт на кошти боржника згідно постанов від 20.11.2018р. та 30.11.2018р., суд зазначає, що відповідно до ч.2 ст. 56 Закону №1404-VIII, постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Разом з тим, державний виконавець отримавши, в межах виконавчого провадження №56922080, інформацію про наявність у боржника рахунків у фінансових установах, на які не накладено арешт постановами від 20.11.2018р. та 30.11.2018р. (ПУАТ “Фідобанк” та ХФ АКІБ “УкрСиббанк” “Харк. Рег. Упр.”) ні на наступний день після отримання інформації за запитом від податкового органу, а ні станом на дату розгляду даної справи, не ухвалив постанову про арешт коштів боржника, що містяться на рахунку (ах) фінансових установ у ПУАТ “Фідобанк” та ХФ АКІБ “УкрСиббанк”“Харк. Рег. Упр.”, у зв`язку із чим суд доходить висновку про допущену державним виконавцем бездіяльність щодо не винесення постанови про арешт коштів боржника у банках або інших фінансових установах на всі рахунки ПАТ "Азот", перелік яких зазначено у відповіді Державної фіскальної служби України на запит №78590761 від 25.04.2020р. та як наслідок про обгрунтованість позовних вимог.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи та аналіз чинного законодавства, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено правомірність допущеної бездіяльності, з огляду на що позовні вимоги належить задовольнити.

Враховуючи, що позов належить задовольнити повністю, а позивачем понесено судові витрати із сплати судового збору у сумі 2102,00 грн, що підтверджується оригіналом платіжного доручення від 17.06.2020р. №6813, наявної у матеріалах справи, суд дійшов висновку про стягнення понесених позивачем судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача у сумі 2102,00 грн.

Керуючись статтями 12, 72-77, 242-243, 245-246, 255, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо не винесення постанови про арешт коштів боржника у межах АСВП №56922080 згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит № 78590761 від 25.04.2020р.

Зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00015622) винести постанову про арешт коштів боржника у межах АСВП №56922080 згідно відповіді Державної фіскальної служби України на запит № 78590761 від 25.04.2020р.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ - 00015622) на користь Публічного акціонерного товариства "Черкасиобленерго" (18002, вул. Гоголя, 285, м. Черкаси, код ЄДРПОУ - 22800735) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана з врахуванням особливостей закріплених підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Розділу VII Перехідних положень, частини 3 Розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя М.А. Білоноженко