Рішення № 90705862, 30.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 липня 2020 року справа № 580/1951/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області(далі – відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії відповідача (протокол від 06.08.2019 №231050000905) про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати відповідача призначити та нарахувати з 05.08.2019 позивачу пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 05.08.2019 звернувся до відповідача з заявою та необхідні документи для призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 10 років, як учаснику ліквідації наслідків на ЧАЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідач листом від 17.09.2019 № 681690/03-07 повідомив про відмову у призначенні пенсії позивачу із зменшенням пенсійного віку на 10 років, оскільки немає підтвердження його участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідач надав до суду відзив у якому зазначив, що надані позивачем документи до заяви від 05.08.2019 не підтверджують період роботи, населений пункт чи об`єкт зони відчуження, де позивач виконував роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На запити Головного управління Пенсійного фонду в Черкаській області про перевірку документів, що підтверджують участь позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надійшли довідки з інформацією, що не співпадає з наданими позивачем документами, а саме в отриманій дозі опромінення, у місці розташування військової частини.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

На запит відповідача від 28.01.2019 № 9209/02-10 Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації надано довідку від 24.03.1993 № 165, яка слугувала підставою для видачі позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС .

Згідно з вказаної довідки рядовий ОСОБА_1 проходив строкову службу у військовій частині 25941 в період з 20.10.1986 по 07.05.1987 з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в с. Копачі.

Відповідно до запиту Звенигородського відділу обслуговування громадян (сервісного центру) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 30.07.2019 № 67620/02-06 Департаментом соціального захисту населення Черкаської обласної державної адміністрації проведено засідання щодо перевірки надання статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС позивачу.

Згідно з витягу з протоколу комісії Черкаської облдержадміністрації з питань видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи № 33 від 09.09.2019 підтверджено статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986-1987 роках категорії 2 та видачу позивачу посвідчення серії НОМЕР_1 від 01.08.1994. Вказаний висновок зроблено на підставі записів військового квитка та довідки військової частини 25941 від 24.03.1993 № 165 щодо участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з 20.10.1986 по 07.05.1987 на посаді водія у складі військової частини 83212 в період проходження строкової служби у військовій частині 25941.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою від 05.08.2019 про призначення йому пенсії за віком як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». До вказаної заяви позивачем додано: довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру; довідку про місце проживання (реєстрації) особи; копію паспорту; трудову книжку; копію військового квитка; копію диплому про навчання; довідки про заробітну плату від 01.08.2019 № 335 та від 16.07.2019 № 128; довідки про стаж від 15.07.2019 № 127, від 15.07.2019 № 126, від 01.08.2019 № 334; посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС 2 категорії та документи, що підтверджують надання статусу учасника ліквідації наслідків на ЧАЕС від 21.06.2017 № 179/1/6474, від 05.12.2017 № 12940/02, від 18.01.20108 № 179/1/693, від 28.01.2019 № 9361/02-10, від 28.01.2019 № 9209/02-10, від 05.02.2019 № 19/300, від 24.03.1993 № 165, від 21.02.2019 № 18645/02-10, від 13.06.2019 № 179/1/9591, від 30.07.2019 № 67620/02-06.

Проаналізувавши надані документи, Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області прийняло рішення про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком, відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10 років. Вказане рішення оформлене протоколом від 06.08.2019 № 231050000905 та надіслано позивачу листом від 17.09.2019 № 81690/03-07. Свою відмову відповідач обґрунтовує тим, що згідно з довідками Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 18.05.2017 № 931 позивач проходив службу у військовій частині 83212 в період з 02.10.1986 по 06.05.1987, місце дислокації частини — с. Оране, яке відповідно до додатку № 1 Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіактивного забруднення затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 № 106, не відноситься до зони відчуження.

Не погоджуючись із зазначеною відмовою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Законом, який спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв`язання пов`язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території, громадян, які постраждали внаслідок інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, та розв`язання пов`язаних з цим проблем медичного і соціального характеру є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII).

Відповідно до ст. 9 Закону № 796-XII особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є: 1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків; 2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи-громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтею 10 Закону № 796-XII передбачено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов`язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону № 796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу. Зокрема, встановлено, що учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01.07.1986 незалежно від кількості робочих днів, а з 01.07.1986 по 31.12.1986 - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 10 років.

Із аналізу наведеної правової норми вбачається, що право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.

Згідно із ч.1 ст. 15 Закону № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 01.07.1986 до 31.12.1986 від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.

Законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі – Закон № 1058-IV).

Відповідно до «Прикінцевих положень» Закону № 1058-IV, закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, пенсії за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення призначаються за нормами Закону №1058-IV, з урахуванням положень статті 55 Закону 796-XII.

Згідно з ч. 1 ст. 26 Закону № 1058-IV починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 60 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 № 1566/11846 (далі – Порядок №22-1).

Відповідно до пункту 2.1 розділу II Порядку № 22-1 при призначенні пенсії за віком, крім іншого, особа повинна надати документи, які засвідчують її особливий статус. Для підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особа повинна надати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (для осіб, які належать до категорії 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи (за наявності)) та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону № 796-XII).

З аналізу наведених норм права, суд дійшов висновку, що єдиним документом, що підтверджує статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи, учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 21 листопада 2006 року у справі № 21-1048во06, від 04 вересня 2015 року у справі № 690/23/15-а, Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2018 року у справі № 344/9789/17, від 24 жовтня 2019 року у справі № 152/651/17, від 25 листопада 2019 року у справі № 464/4150/17 та від 27 квітня 2020 року у справі № 212/5780/16-а, 18 червня 2020 року у справі № 591/4104/16-а.

Конституційний Суд України у рішенні від 20.03.2020 № 5-рп/2002 наголосив на недопустимості скасування окремих пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зазначивши, що "відповідно до статті 16 Конституції України забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи є обов`язком держави. Одним із тяжких наслідків аварії на ЧАЕС стала втрата здоров`я громадянами. Законами України таких громадян віднесено до відповідних категорій, вони потребують відновлення втраченого здоров`я, постійної медичної допомоги та соціального захисту з боку держави".

У Рішенні від 17.07.2018 № 6-р/2018 Конституційний Суд України також звернув увагу на засадничий характер обов`язку держави щодо подолання наслідків Чорнобильської катастрофи та на необхідність виокремлення категорії громадян України, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи і потребують додаткових гарантій соціального захисту у зв`язку з надзвичайними масштабами вказаної катастрофи та її наслідків. Такі гарантії, пільги та компенсації є особливою формою відшкодування завданої шкоди вказаній категорії громадян, а тому скасування чи обмеження цих пільг, компенсацій і гарантій без рівноцінної їх заміни свідчитиме про відступ держави від її конституційного обов`язку. Пільги, компенсації та гарантії є такими, що захищені Конституцією України від негативних наслідків для цієї категорії осіб при внесенні змін до законодавства України. Приписи статті 3 Конституції України, згідно з якими держава відповідає перед людиною за свою діяльність (частина друга), зобов`язують державу обґрунтовувати зміну законодавчого регулювання, зокрема, у питаннях обсягу пільг, компенсацій та гарантій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Крім того, у рішенні Конституційного Суду України (Другий сенат) від 25.04.2019 № 1-р(II)/2019 міститься висновок, згідно з яким, аналіз положень, зокрема, статті 16 Конституції України дає підстави для висновку, що особи, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, мають спеціальний статус та особливі умови соціального захисту; за Конституцією України посилений соціальний захист вказаних категорій осіб вимагає від держави виконання обов`язку визначати такий обсяг їх соціального забезпечення, який гарантуватиме їм гідні умови життя, а також повне відшкодування заподіяної шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Серії А НОМЕР_2 та віднесений до 2 категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, а отже підстави вважати, що така особа не перебувала та не виконувала роботи у зоні відчуження об`єктивно відсутні.

Вказане посвідчення ніким не оскаржене та не скасоване, підтверджує статус позивача як особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом № 796-XII. Відтак відмова Головного управління Пнсійного фонду України в Черкаській області у призначенні позивачу пенсії відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ є необґрунтованою.

Оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, ідентифікаційний код 21366538) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Черкаській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку, як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, відповідно до ч. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та виплачувати пенсію з дня звернення із заявою про призначення пенсії до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, а саме з 05.08.2019.

Судовий збір належить відшкодувати за рахунок коштів, передбачених бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через черкаський окружний адміністративний суду строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Кульчицький