Рішення № 90705534, 31.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2020 р. м. Рівне №460/1907/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:позивача: представник не прибув, відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Серебро" доДержавної служба України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про скасування постанов,В С Т А Н О В И В:

14.07.2020 Рівненським окружним адміністративним судом винесено рішення у справі №460/3029/20, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Серебро" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області задоволено повністю. Визнано протиправними і скасовано постанови Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області про застосування адміністративно-господарського штрафу від 07.11.2019 №№ 161099, 161100, 161101, 161102, 161103, 161104, 161105, 161106, 161107, 161108, 161109, 161110, 161112, 161113, 161114, 161115, 161116, 161117, 161118, 161119, 161120, 161121, 161122, 161123, 161124, 161125, 161126, 161127. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Серебро" за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2102,00 грн.

При цьому, представником позивача до закінчення судових дебатів було заявлено клопотання про понесення судових витрат у вигляді витрат на правову допомогу і 17.07.2020 надіслано суду клопотання про долучення доказів понесених судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. та витрат, що пов`язані із прибуттям до суду (на пальне) в сумі 806,18 грн.

Ухвалою від 22.07.2020 зазначене питання призначене до розгляду в судовому засіданні на 31.07.2020.

Представники сторін у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи та доводи заяви про ухвалення додаткового рішення, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За правилами частини сьомої цієї статті, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

За правилами частини третьої цієї статті, для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

А за правилами частини четвертої цієї статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Позивачем до позову було долучено витяг з договору №31-01/20 про надання юридичних послуг від 31.01.2020, за умовами якого Адвокатське ОСОБА_1 протягом 2020 року зобов`язалося надати ТОВ "Транс-Серебро" юридичні послуги, в тому числі і щодо оскарження постанов Укртрансбезпеки та протокол погодження гонорару, як додаток №1 до цього договору від 31.01.2020, згідно якого орієнтовний гонорар адвоката складатиме 7000 грн. (а.с.66-67).

Після проголошення судом рішення стороною позивача додатково надано копію квитанції АТ «Перший Український Міжнародний Банк» № 27519212 від 17.07.2020, якою підтверджено, що ТОВ "Транс-Серебро" сплатило Адвокатському ОСОБА_1 4990,00 грн. з призначенням платежу: «за юридичні послуги згідно договору №31-01/20 від 31.01.2020», а також копію фіскального чеку на придбання 47,45 літрів пального вартістю 806,18 грн. (а.с.186).

Обсяг робіт представник позивача Реєцький А.О. зазначив безпосередньо у заяві про розподіл судових витрат. При цьому, ним визначено лише види робіт і кількість витрачених годин по кожному виду робіт. Ні вартості однієї години роботи адвоката, ні вартості певного виду робіт не зазначено, як і не зазначено загальної кількості витраченого часу та загальної вартості таких робіт (а.с.184).

Суду не надано ні акту виконаних робіт, ні рахунку на оплату, ні будь-якого іншого документу, який би підтверджував обсяг і вартість наданих для ТОВ "Транс-Серебро" юридичних послуг.

При цьому, ні в договорі, ні в протоколі погодження гонорару жодним чином не обумовлено, в якій саме справі, чи щодо яких саме конкретних правовідносин надаються адвокатські послуги.

А тому навіть у сукупності подані стороною позивача документи не дозволяють суду встановити види правничої допомоги наданої позивачу та їх вартість.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Оскільки суду не надано доказів, які б дозволили встановити кількість і вартість юридичних послуг, та їх зв`язок з даною справою, то суд позбавлений і можливості оцінити обґрунтованість витрат, понесених на правову допомогу.

Що стосується витрат, пов`язаних із прибуттям до суду, то суд зауважує на такому.

Відповідно до статті 135 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пункту 5 Додатку до постанови Кабміну України №590 від 27.04.2006 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави", витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту та за наймання житла - стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її представникові, а також свідкам, спеціалістам, перекладачам та експертам, не можуть перевищувати встановлені законодавством норми відшкодування витрат на відрядження.

При цьому відшкодуванню стороні, на користь якої ухвалено рішення, підлягають лише витрати, які є документально підтвердженими та безпосередньо пов`язаними із реалізацією особою права на захист шляхом звернення до суду. Водночас сторона, яка заявляє до відшкодування ці витрати, зобов`язана довести належними та допустимими доказами обґрунтованість цих витрат, зокрема їх розмір.

Суд зазначає, що витрати на переїзд можуть бути відшкодовані лише у випадках, коли стороні необхідно було здійснити переїзд до адміністративного суду в інше місто або селище. Розмір витрат визначається вартістю квитків на залізничний, автомобільний, водний, повітряний транспорт або ж підтвердженою вартістю пального, необхідного для переїзду до суду власним автотранспортом.

Стороною позивача не надано до суду жодних належних і допустимих доказів понесених адвокатом транспортних витрат. При цьому долучена до заяви копія фіскального чеку на придбання 47,45 літрів пального вартістю 806,18 грн. сама по собі нічого не доказує.

Суду не надано ні свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, ні копії водійського посвідчення, ні розрахунку витрат пального на прибуття до Рівненського окружного адміністративного суду, за маршрутом Житомир-Рівне-Житомир, із врахуванням середнього показника витрат пального в літрах на 100 км.

Більше того, судом задовольнялось клопотання сторони позивача про проведення підготовчого засідання в режимі відео конференц зв`язку, і таке ж клопотання він мав моживість заявити під час розгляду справи по суті, однак з невідомих причин ним не скористався.

За наведеного, витрати на прибуття представника позивача до суду не підлягають відшкодуванню, як непідтверджені і необґрунтовані.

За сукупністю наведеного, враховуючи відсутність належного документального підтвердження відповідних витрат, як і того, що такі витрати були необхідними, суд не може їх прийняти, а тому й відмовляє у їх стягненні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 134, 139, 143, 252, 255, 292, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Керуючись статтями 241-246, 252, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Серебро" відмовити у стягненні на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Укртрансбезпеки у Рівненській області судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн. та витрат, що пов`язані із прибуттям до суду в розмірі 806,18 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повне рішення складено 31.07.2020.

Суддя Н.В. Друзенко