Ухвала суду № 90705252, 30.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/6992/20

УХВАЛА

30 липня 2020 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Глуханчук О.В.,

розглянувши матеріали:

за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

до державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стоянової Анастасії Олегівни (вул. Миколаївська, 30, м. Білгород-Дністровський, Одеська область, 67700)

про визнання протиправною та скасування постанови від 09 березня 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

28 липня 2020 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стоянової Анастасії Олегівни про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору, винесену 09 березня 2016 року державним виконавцем Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стояновою Анастасією Олегівною.

1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені статтею 160 КАС України.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Частиною п`ятою статті 160 КАС України встановлені вимоги до змісту позовною заяви.

Так, згідно з п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника.

У позовній заяві зазначено, що представником позивача є адвокат Стрезєв Анатолій Іванович, на підтвердження повноважень якого надано ордер серії ОД №646071 від 28 липня 2020 року, позовну заяву подано та підписано представником позивача.

Проте, всупереч вимог ч. 6 ст. 160 КАС України представником позивача не зазначено усіх відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, а саме реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта.

Згідно з п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначається зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Позивачем заявлено позовні вимоги до державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стоянової Анастасії Олегівни.

Статтею 287 КАС України встановлені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

За ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України, відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Тобто, за заявленими позивачем вимогами відповідачем, в силу приписів ч. 3 ст. 287 КАС України, може бути лише орган державної виконавчої служби, а не державний виконавець цього органу.

Відповідно до Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 (у редакції Наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 № 2832/5), органами державної виконавчої служби є: Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України; управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві); відділи примусового виконання рішень в районах міста Києва управління забезпечення примусового виконання рішень в місті Києві; управління забезпечення примусового виконання рішень міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - управління забезпечення примусового виконання рішень); відділи примусового виконання рішень управлінь забезпечення примусового виконання рішень; районні, районні в містах, міські, міськрайонні, міжрайонні відділи державної виконавчої служби відповідних міжрегіональних управлінь Міністерства юстиції України (далі - відділи державної виконавчої служби) (пункт 3 розділу I Інструкції в редакції Наказу Міністерства юстиції № 4224/5 від 27.12.2019).

Отже, на виконання вимог п. 4 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачу необхідно привести позовні вимоги у відповідність до наданих документів та вимог ст.ст. 160, 287 КАС України.

Частиною третьої статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Разом із позовною заявою позивачем подано копію квитанції від 28 липня 2020 року про сплату судового збору у розмірі 840, 80 грн.

Частиною другою статті 132 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України “Про судовий збір”.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України “Про судовий збір”, судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір”, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір за ставкою 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, сплачується судовий збір за ставкою 0,4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України “Про Державний бюджет України на 2020 рік” від 14.11.2019 № 294-IX, з 01 січня 2020 року встановлено прожитковий мінімум працездатних осіб на місяць у розмірі 2102 гривні.

З аналізу наведених положень Закону України “Про судовий збір” вбачається, що майновими є вимоги, для яких визначено ціну позову. Відповідно до позовних заяв немайнового характеру необхідно відносити вимоги, які не підлягають вартісній оцінці.

Відповідно до змісту позовних вимог, позивач оскаржує постанову про стягнення з виконавчого збору у розмірі 184212, 00 грн. від 09 березня 2016 року.

Постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 184212, 00 грн. грн. впливає на майновий стан позивача, а відтак, позовна вимога щодо її оскарження за своїм змістом є вимогою майнового характеру.

Таким чином, за звернення до суду із заявленими позовними вимогами судовий збір складає 1842, 12 грн., який складається з суми судового збору за вимогу майнового характеру, розрахованої за ставкою 1 відсоток ціни позову (184212, 00 грн. х1/100=1842,12).

Таким чином, з урахуванням вже сплаченого позивачем судового збору у розмірі 840, 80 грн., позивачу необхідно надати до суду документ про доплату судового збору на суму у розмірі 1001, 32 грн. (1842,12-840,80=1001,32).

2. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У відповідності з ч.ч. 2, 3 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Відповідно до ч. 1 цієї статті, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

28 липня 2020 року позивач звернувся до суду з вимогами щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 09 березня 2016 року, прийнятої в межах виконавчого провадження № 50355877.

При цьому, у позовній заяві позивачем зазначено, що він дізнався про наявність оскарженої постанови 14 липня 2020 року з Єдиного реєстру боржників, а 20 липня 2020 року ознайомився та зробив копію матеріалів виконавчого провадження.

Однак, на підтвердження вказаного позивач не надав жодних доказів, як то розписку про ознайомлення/отримання копії постанови про стягнення виконавчого збору від 09 березня 2016 року, тощо.

Отже, суд зазначає позивачу про необхідність надання доказів щодо дати ознайомлення/отримання оскарженої постанови або, у разі наявності причин неможливості подання таких доказів, повідомити про це суд для витребування їх судом.

Згідно з приписами ч. 6 ст. 161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Проте, разом із позовною заявою позивачем не надано заяви про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 09 березня 2016 року та/або доказів поважності причин його пропуску.

Водночас, з поданих до суду матеріалів наразі не вбачається, що звернення позивача до суду із цим позовом відбулось з дотриманням строку, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 287 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, враховуючи, що виявлені недоліки перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі, суд дійшов висновку, що позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.

Згідно з ч. 2 ст. 169 КАС України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України, суд роз`яснює позивачу, що виявлені недоліки мають бути усунуті шляхом:

- зазначення у позовній заяві відомостей, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, стосовно представника позивача (РНОКПП);

- приведення позовних вимог у відповідність до наданих документів та вимог ст.ст. 160, 287 КАС України (визначення належного відповідача);

- надання документу про сплату судового збору у розмірі 1001, 32 грн. або, у разі наявності передбачених Законом України "Про судовий збір" підстав, клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, обґрунтоване належними та достатніми доказами;

- надання заяви про поновлення строку звернення до суду щодо оскарження постанови про стягнення виконавчого збору від 09 березня 2016 року та/або надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду; або доказів дотримання цього строку.

Платiжні реквiзити для перерахування судового збору (станом на 01.01.2020): отримувач: УК у м.Одесі/Київський р-н/22030101; код отримувача: (ЄДРПОУ) 38016923; номер рахунку: UA 338999980313181206084015005; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; наявність відомчої ознаки: “ 84” Окружні адміністративні суди; призначення платежу - судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Одеський окружний адміністративний суд, код ЄДРПОУ 35118626.

Керуючись ст.ст. 132, 160, 161, 169, 248, 256, 287, 293 КАС України,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до державного виконавця Білгород-Дністровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Стоянової Анастасії Олегівни про визнання протиправною та скасування постанови від 09 березня 2016 року - залишити без руху.

Надати позивачу для усунення недоліків позовної заяви 10-денний строк з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначені строки позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу з усіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.В. Глуханчук