Рішення № 90705151, 30.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 р. № 400/2575/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом:Управління Держпраці у Миколаївській області, вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003

до відповідача:Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс", вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020

про:застосування заходу реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Управління Держпраці у Миколаївській області (далі – позивач) звернулось до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» (далі - відповідач), в якій просить застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) до відповідача шляхом повної заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: - експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: трансформаторної підстанції ТП № 10 напругою 6/,6 кВ; трансформаторної підстанції ТП № 86, 195, 502 напругою 6/0,4 кВ; високовольтної комірки КСО - 85 шт.; високовольтної кабельної лінії довжиною 21436 м; - робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж, технологічне електрообладнання); - робіт, які виконуються на висоті понад 1,3 метра; - експлуатації вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. №9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155, 0156, 0158, 0159; - експлуатацію вантажопідіймальних механізмів, а саме: тельферів, кран-балок.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що у зв`язку з надходженням до позивача листів Міністерства соціальної політики України та Державної служби України з питань праці у зв`язку із зверненням громадянина ОСОБА_1 , позивач провів позапланову перевірку у сфері дотримання відповідачем вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, гігієни праці, за результатами якої були виявлені факти порушень нормативно-правових актів з охорони праці, що несуть загрозу життю та здоров`ю людей.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечує та просить відмовити в позові, посилаючись на часткове усунення виявлених перевіркою порушень та перебування решти порушень на стадії усунення.

Ухвалою від 19.12.2019 суд зупинив впровадження у справі для надання сторонам часу для примирення.

Ухвалою від 25.02.2019 суд поновив провадження у справі.

19.03.2020 позивач надав до суду додаткові пояснення, в яких, посилаючись на часткове усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень, просив застосувати до відповідача заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом повної заборони виконання робіт та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме:

- трансформаторної підстанції ТП № 10 напругою 5-0,6 кВ;

- високовольтної кабельної лінії довжиною 3200 м;

- робіт з налагодження машин, механізмів, устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання);

- експлуатацію вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. №9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155, 0156, 0158, 0159; тельферів, кран-балок.

На підставі частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Безпосередньо, повно, всебічно та об`єктивно дослідивши докази, що містяться у справі, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, суд установив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Матеріали справи свідчать, що у період з 20.05.2019 по 24.05.2019 посадові особи позивача провели позапланову перевірку відповідача на предмет дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки.

За результатами перевірки позивач склав акт від 24.05.2019 № 664 (далі – Акт), у якому зафіксована низка порушень вимог законодавства з охорони праці та промислової безпеки, зокрема й такі, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, у тому числі порушення, про неусунення яких відповідачем стверджує позивач у додаткових поясненнях від 19.03.2020.

Акт підписаний посадовими особами позивача. Згідно з відміткою на 10-й сторінці акту, він направлений відповідачу листом від 24.05.2019.

Відповідач не заперечує обставину ознайомлення з Актом.

У зв`язку з виявленими порушеннями відповідача попереджено про необхідність негайного зупинення відповідних робіт та внесено припис від 24.05.2019 № 664 про усунення виявлених порушень (далі – припис № 664).

Доказів оскарження припису відповідач не надав.

У додаткових поясненнях від 19.03.2020 позивач зазначає про часткове усунення відповідачем виявлених порушень.

Відповідач обставину усунення ним низки порушень визнає.

У зв`язку з цим суд, на підставі статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає установленою обставину усунення виявлених перевіркою порушень в частині за виключенням тих, що стосуються:

- експлуатації трансформаторної підстанції ТП № 10 напругою 5-0,6 кВ;

- експлуатації високовольтної кабельної лінії довжиною 3200 м;

- робіт з налагодження машин, механізмів, устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання);

- експлуатації вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. № 9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155, 0156, 0158, 0159; тельферів, кран-балок.

Отже, станом на дату розгляду справи спір між сторонами полягає в наявності або відсутності підстав для зупинення в повному обсязі :

- експлуатації трансформаторної підстанції ТП № 10 напругою 5-0,6 кВ;

- експлуатації високовольтної кабельної лінії довжиною 3200 м;

- робіт з налагодження машин, механізмів, устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання);

- експлуатації вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. № 9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155, 0156, 0158, 0159; тельферів, кран-балок.

Вирішуючи спір між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пункт 7 вищезазначеного Положення передбачає, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Частина перша статті 39 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» (далі – Закон № 2694-XII) встановлює, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право, зокрема, безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об`єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 4 Закону № 2694-XII передбачає, що державна політика в галузі охорони праці спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням та базується на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці.

Згідно з абзацом другим статті 1 Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 877-V), державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частина перша статті 39 Закону № № 2694-XII передбачає, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, мають право забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.

Згідно з частиною п`ятою статті 4 Закону № 877-V, виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877-V, на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства вказує на те, що державний нагляд у сфері господарської діяльності має на меті виявити та запобігти порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання, що здійснюється як в інтересах суспільства, так і для забезпечення безпеки життя та здоров`я людини, а також належних, безпечних і здорових умов праці.

Підставою для звернення органу державного нагляду в суд з вимогою про зупинення суб`єктом господарювання виконання певних робіт є акт перевірки, в ході якої виявлено порушення вимог законодавства, що становлять загрозу життю та здоров`ю працюючих. Водночас застосування заходів реагування у сфері державного нагляду здійснюється судом до усунення суб`єктом господарювання тих порушень, що стали підставою для застосування заходів реагування.

Під загрозою життю та здоров`ю людей слід розуміти виникнення умов, за яких подальше продовження господарської діяльності, виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди громадянам, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Відтак застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. При цьому застосування таких заходів обумовлюється саме наявністю факту порушення вимог законодавства, що зафіксований в акті перевірки та залишається не усунутим на час розгляду судом відповідного позову органу державного нагляду (контролю).

Суд установив, що позивач як суб`єкт нагляду у сфері охорони праці та промислової безпеки в ході позапланової перевірки виявив факти істотних порушень відповідачем вимог законодавства з питань охорони праці та промислової безпеки, що підтверджується Актом.

Зокрема, згідно з частиною третьою статті 21 Закону 2694-XII, роботодавець зобов`язаний одержати дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Згідно з пунктом 6 Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107 (далі – Порядок № 1107), дозвіл за формою згідно з додатком 1 видається: роботодавцеві - на виконання робіт підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 2, або на експлуатацію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3; виробникові або постачальникові машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки (далі - виробник або постачальник) - на застосування машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатку 3, якщо інша форма оцінки його відповідності, яка є обов`язковою вимогою до нього, не встановлена технічними регламентами.

Перевірка позивача виявила таке порушення, як відсутність дозволу на експлуатацію машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, а саме: трансформаторної підстанції ТП № 10 напругою 6/0,6 кВ; високовольтної кабельної лінії довжиною 21 436 м та виконання робіт підвищеної небезпеки, а саме: монтажу, демонтажу, налагодження машин, механізмів, устаткування напругою понад 1000 В (електричне устаткування електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання).

Як зазначено в приписі № 664, відсутність відповідних дозволів є порушенням пункту 8 додатка 3 та пункту 2 додатка 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1107.

Станом на дату проведення перевірки та винесення припису № 664 обов`язкова наявність дозволу на експлуатацію устатковання напругою понад 1000 В (електричне устатковання електричних станцій та мереж; технологічне електрообладнання) була передбачена пунктом 8 додатку 3 «Перелік машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки» до Порядку № 1107.

Станом на дату розгляду справи додаток 3 до Порядку № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 207) не містить устаткування електричних станцій та мереж, технологічного електрообладнання напругою понад 1000 В у відповідному переліку. Натомість у пункті 12 додатку 6 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці» до Порядку № 1107 в новій редакції передбачає роботи в діючих електроустановках напругою понад 1000 В і в зонах дії струму високої частоти.

Так само станом на дату проведення перевірки та винесення припису № 664 наявність дозволу на виконання робіт з монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, була передбачена пунктом 2 додатку 2 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки» до Порядку № 1107.

Станом на дату розгляду справи додаток 2 до Порядку № 1107 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 207) не містить монтажу, демонтажу, налагодження, ремонту, технічного обслуговування, реконструкції машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, у відповідному переліку.

Натомість у пункті 17 додатку 6 «Перелік видів робіт підвищеної небезпеки, які виконуються на підставі декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці» до Порядку № 1107 в новій редакції передбачає монтаж, демонтаж, налагодження, ремонт, технічне обслуговування, реконструкцію машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки, що зазначені у додатках 3 і 7 до Порядку видачі дозволів на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки.

Суд бере до уваги, що підставою винесення припису № 664 та звернення до суду з позовом слугували саме відсутність дозволів і пункт 2 додатку 2 та пункт 8 додатку 3 до Порядку № 1107, а не відсутність декларації та пункти 12, 17 додатку 6 до Порядку № 1107.

Станом на день ухвалення рішення у справі, у зв`язку із змінами у правовому регулюванні спірних правовідносин, відсутність відповідних дозволів уже не визнається порушенням, тому в цій частині суд не має підстав для застосування заходів реагування до відповідача.

Позапланова перевірка також виявила факти непроведення в установлені строки часткового технічного огляду вантажопідіймальних механізмів (крану КС-3575А реєстр. №9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155,0156, 0158, 0159) та виконання технічних оглядів вантажопідіймальних механізмів (тельферів, кран-балок) не спеціалізованими організаціями.

Відповідно до вимог Правил охорони праці під час експлуатації вантажопідіймальних кранів, підіймальних пристроїв і відповідного обладнання, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.01.2018 № 62, технічний огляд - комплекс робіт із контролю технічного стану, що здійснюється переважно з використанням органолептичних методів і засобів вимірювальної техніки, та випробування устаткування (повний технічний огляд) або тільки з огляду (частковий технічний огляд), що проводяться у строк, у випадках та в обсязі, визначених нормативно-правовими актами з охорони та гігієни праці та експлуатаційними документами (підпункт 125 пункту 1 глави 2 розділу І); суб`єкт господарювання, який експлуатує обладнання, забезпечує його утримання в справному стані та безпечну експлуатацію шляхом організації нагляду, технічного обслуговування, технічного огляду та ремонту власними силами або укладає договір з іншим суб`єктом господарювання на виконання зазначених робіт з урахуванням вимог цієї глави (пункт 1 глави 5 розділу VI); роботодавцю необхідно здійснювати моніторинг і оцінку технічного стану обладнання шляхом проведення перевірок (первинний, періодичний, позачерговий технічні огляди, експертне обстеження) та нагляду за його безпечною експлуатацією відповідно до вимог розділу VI цих Правил і нормативно-правових актів з охорони та гігієни праці (пункту 5 глави 1 розділу ІІ); обладнання підлягає первинному, періодичному та позачерговому технічному огляду відповідно до вимог цих Правил; технічний огляд має проводитися відповідно до організаційно-методичних документів, розроблених з урахуванням вимог настанови з експлуатації обладнання та/або вимог цих Правил; технічний огляд обладнання має на меті встановити, що його встановлення відповідає вимогам цих Правил; воно перебуває у справному стані, який забезпечує їх безпечну експлуатацію (пункти 1, 6, 8 глави 3 розділу VI).

Наявності зазначених порушень відповідач не заперечив. Доказів усунення виявлених перевіркою порушень, що стосуються технічного огляду, відповідач не надав, так само як і доказів оскарження припису № 664.

Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

На підставі вищенаведеного позов належить задовольнити частково, в частині заборони експлуатації вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. №9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. № 0155, 0156, 0158, 0159; тельферів, кран-балок.

Судові витрати у справі становить судовий збір у сумі 1 921 грн., сплачений позивачем за платіжним дорученням від 19.08.2019 № 532 за подання позовної заяви до адміністративного суду.

За нормами частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

У зв`язку з цим, сплачений позивачем судовий збір не належить стягувати з відповідача.

Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 205, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Управління Держпраці у Миколаївській області (вул. Маршала Василевського, 40/1, м. Миколаїв, 54003, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 39787411) до Комунального підприємства Миколаївської міської ради "Миколаївелектротранс" (вул. Андреєва-Палагнюка, 17, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 03328468) задовольнити частково.

2. Застосувати до Комунального підприємства Миколаївської міської ради «Миколаївелектротранс» яке розташоване за адресою: м. Миколаїв, вул. Андреєва-Палагнюка, 17, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ: 03328468, заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повної заборони експлуатації вантажопідіймальних механізмів, а саме: крану КС-3575А реєстр. № 9365; підйомників автомобільних АТ-70 М: реєстр. №0155, 0156, 0158, 0159; тельферів, кран-балок до повного усунення порушень нормативно-правових актів з охорони праці, які несуть загрозу для життя і здоров`я людей.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна