Рішення № 90705098, 31.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/4021/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, за участі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, про визнання протиправними та скасування постанов, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни (далі – приватний виконавець, відповідач) з таким вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №61635489 від 25.03.2020;

- визнати протиправною та скасувати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 25.03.2020 ВП №61635489;

- визнати протиправною та скасувати постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.03.2020 ВП №61635489;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт майна боржника від 25.03.2020 року ВП №61635489;

- визнати протиправною та скасувати постанову про арешт коштів боржника від 25.03.2020 ВП №61635489;

- зобов`язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва – Дорошкевич В.Л. прийняти постанову про зняття арешту із рахунку НОМЕР_1 /980, відкритого на ім`я ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Залізничним РВ УМВС у Львівській області 02.08.1999 року, ІПН НОМЕР_3 ) для виплати заробітної плати у ТВБВ №10013/03 філії Львівського обласного управління AT «Ощадбанк», та невідкладно направити її для виконання в AT «Ощадбанк», що знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12 Г;

- визнати протиправною та скасувати постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 12.05.2020 ВП №61635489.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. 25.03.2020 протиправно, з порушенням правил територіальної юрисдикції, відкрив виконавче провадження №61635489 на примусове виконання виконавчого напису №3946, виданого 14.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 9040,60 грн. В межах цього виконавчого провадження приватний виконавець 25.03.2020 виніс постанову про стягнення із боржника основної винагороди в сумі 904,60 грн, постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження в сумі 200 грн., постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на майно, що належить позивачці в межах суми звернення стягнення із врахуванням виконавчого збору/основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження, штрафів в розмірі 10344,66 гривень, постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, шо будуть відкритті після винесення постанови про арешт коштів боржника; 12.05.2020 приватний виконавець виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника. Позивачка вважає оскаржувані постанови винесені в межах виконавчого провадження №61635489 протиправними та такими, що прийняті всупереч вимогам статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та порушують право позивачки на своєчасне одержання винагороди за працю, тому такі підлягають скасуванню.

Позивачка наполягає, що з 02.08.1999 по даний час зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується паспортом громадянина України, та копією будинкової книги, і не має жодного стосунку до вказаного у постанові про відкриття виконавчого провадження «місця проживання» в місті Київ. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, у ОСОБА_1 відсутнє будь-яке майно на території виконавчого округу міста Києва. Позивачка стверджує, що в оскаржуваній постанові про відкриття виконавчого провадження ПВ №61635489 від 25.03.2020 приватний виконавець неправомірно зазначив адресу боржника/позивачки - АДРЕСА_2 , стверджує, що за цією адресою не проживає, не зареєстрована, та не проживає. За таких обставин вважає, що оскаржена постанова про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020 ВП №61635489 прийнята приватним виконавцем із порушенням приписів статті 24 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», а всі інші постанови є похідними та, як наслідок, незаконними.

Відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву (том 1, а.с. 164-171), просить суд в задоволенні позову відмовити. Відповідач зазначає, що ТОВ «Фінфост» звернулось із заявою про примусове виконання рішення щодо примусового виконання виконавчого напису №3946 від 14.03.2020, виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 9040,60 грн. Зазначає, що у виконавчому написі №3946 від 14.03.2020 вказане місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 . З огляду на те, що боржник проживає у межах виконавчого округу м.Києва у приватного виконавця не було підстав для повернення виконавчого документа стягувачу. Відповідач вважає дії приватного виконавця щодо винесення оскаржених постанов в межах виконавчого провадження №61635489 правомірними та такими, що вчинені в межах повноважень визначених Законом України «Про виконавче провадження».

На вимогу суду відповідач надав належні копії матеріалів виконавчого провадження №61635489 (том 1 а.с. 99-163).

Ухвалою від 09.06.2020 суд залучив до участі у справі товариство з обмеженою відповідальністю «Фінфорс» в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Третя особа письмового пояснення щодо позову ОСОБА_1 , відзиву приватного виконавця не подала.

Представники сторін в судове засідання 07.07.2020 не прибули; вони були належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання. 06.07.2020 на електронну адресу суду представник позивачки скерував заяву від 06.07.2020 про підтримання позовних вимог, у зв`язку із запровадженими на території Львівської області карантинними заходами, просив розгляд справи здійснювати за відсутності позивачки та її представника. З огляду на те, що позиції сторін викладені в адресованих суду заявах по суті спору, учасники справи до суду не прибули, суд ухвалив завершити розгляд справи без участі представників сторін та постановити рішення суду в порядку письмового провадження.

Суд з`ясував зміст позовних вимог, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи та відповідні правовідносини:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) відповідно до даних паспорта громадянина України та будинкової книги з 02.08.1999 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с.47-55, 57-59).

14.03.2020 приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик В.В. вчинив виконавчий напис №3946 щодо кредитного договору №145533-А, укладеного 23.11.2017 між ТОВ «СС ЛОУН» (правонаступником всіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами є ТОВ «Фінфорс») та ОСОБА_1 . Відповідно до цього виконавчого напису загальна сума заборгованості за кредитним договором №145533-А від 23.11.2017, що підлягає стягненню складає 9040,60 грн. Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником за кредитним договором є ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 ; адреса проживання: АДРЕСА_2 (том. 1 а.с. 116).

Відповідно до договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 23.11.2017 №145533-А та додаткових угод до цього договору зазначені такі реквізити ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 (том. 1 а.с. 101-115).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), позивачка є власницею об`єкта нерухомості: гаража АДРЕСА_5 ; відомості про інше нерухоме майно ОСОБА_1 – відсутнє (том 1 а.с.63-64).

25.03.2020 приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. на підставі заяви стягувача (том 1 а.с.100) про примусове виконання рішення прийняв постанову №61635489 про відкриття виконавчого провадження щодо примусово виконання виконавчого напису №3946 від 14.03.2020 (том 1 а.с. 121). Відповідно до цієї постанови боржником є ОСОБА_1 , в постанові зазначено такі реквізити боржника: ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Ця постанова рекомендованим листом 26.03.2020 скерована ОСОБА_1 за адресами: АДРЕСА_2 та АДРЕСА_4 (том. 1 а.с. 123-126, 127-132).

В межах виконавчого провадження №61635489 приватний виконавець прийняв такі постанови:

- про стягнення з боржника основної винагороди від 25.03.2020 в сумі 904,06 грн. (том. 1 а.с. 134-135);

- про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.03.2020 в сумі 200 грн. (том 1 а.с. 137-138);

- про арешт майна боржника від 25.03.2020 (том. 1 а.с. 140-141);

- про арешт коштів боржника від 25.03.2020 (том 1 а.с. 144-145);

- про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 12.05.2020 (том. 1 а.с. 160-161).

06.04.2020 представник позивачка адвокат Винниченко М.П. звернувся до Управління контролю за діяльністю органів державної виконавчої служби Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України та приватного виконавця Дорошкевич В.Л. із скаргою на рішення дії або бездіяльність приватного виконавця. В скарзі повідомив, що заявниці стало відомо, що на її зарплатний рахунок в Львівському обласному управлінні АТ «Ощадбанк» накладено арешт. Представник скаржниці стверджує, що цей рахунок є захищеним рахунком, на який не може бути накладено арешт та стягнення, а вчинені дії приватного виконавця унеможливлюють виплату їй заробітної плати, у зв`язку з цим, серед іншого, вимагав зупинити незаконні дії щодо арешту зарплатного рахунку та повного стягнення розміру заробітної плати на користь стягувача (том 1 а.с. 151-154).

17.04.2020 приватний виконавець у відповідь на скаргу скерував адвокату позивачки лист від 16.04.2020, повідомив про арешт з рахунку боржника буде знятий у разі отримання від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку заборонено звертати стягнення. Додатково приватний виконавець зауважив, що законодавство не містить заборони звертати стягнення та накладати арешт на кошти на рахунках боржників, які відкриті для зарахування заробітної плати, та не містить визначення таких рахунків як рахунки із спеціальним режимом використання (том 1 а.с. 148).

23.04.2020 ОСОБА_1 звернулась із заявою від 14.04.2020 до приватного виконавця Дорошкевич В.Л., просила зняти арешт із зарплатного рахунку, додала довідку Львівського обласного управління АТ «Ощадбанк», відповідно до якої в цій філії банку відкрито рахунок ОСОБА_1 для виплати заробітної плати (том. 1 а.с. 162).

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права та міркуваннями щодо їх застосування:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), а також Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 №1403-VIII (далі - Закон «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (частина перша статті 5 Закону №1403-VIII).

Відповідно до статті 4 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», що визначає основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус, передбачено, що діяльність приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів: верховенства права; законності; незалежності; справедливості, неупередженості та об`єктивності; обов`язковості виконання рішень; диспозитивності; гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами; розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями. Частиною 2 вказаної норми передбачено, що приватний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.

Фізичні або юридичні особи мають право вільного вибору приватного виконавця з числа тих, відомості про яких внесено до Єдиного реєстру приватних виконавців України, з урахуванням суми стягнення та місця виконання рішення, визначеного Законом України "Про виконавче провадження" (частина перша статті 27 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

За заявою стягувача про примусове виконання рішення виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ).

Вимоги, яким повинен відповідати виконавчий документ наведені в статті 4 Закону №1404-VІІІ. Так, у виконавчому документі зазначаються, серед іншого:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи.

У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв`язку та адреси електронної пошти (абзац дев`ятий частини першої статті 4 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до норм статті 24 Закону №1404-VІІІ:

- виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу (частина перша);

- приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України (частина друга);

- виконавець має право вчиняти виконавчі дії щодо звернення стягнення на доходи боржника, виявлення та звернення стягнення на кошти, що перебувають на рахунках боржника у банках чи інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах на території, на яку поширюється юрисдикція України (частина четверта).

Відповідно частин другої, першої статті 25 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя.

Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність.

Згідно з частиною шостою статті 25 Закону «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Відповідно до приписів частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Стаття 28 Закону №1404-VІІІ визначає, що копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі.

Відповідно до частин першої, шостої статті 29 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Фізична особа може мати кілька місць проживання.

За визначення, наведеним в статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 №1382-IV (далі – Закон №1382-IV):

- місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини;

- документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист;

- реєстрація - внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Частинами десятою, одинадцятою статті 6 Закону №1382-IV реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У разі якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одиниці, орган реєстрації після реєстрації такого місця проживання надсилає повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи визначає Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2020 №5492-VI (далі – Закон №5492-VI).

Відповідно до норм частини першої статті 4 Закону №5492-VI Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7 Закону №5492-VI до Реєстру вноситься додаткова змінна інформація про місце проживання, про народження дітей, про шлюб і розірвання шлюбу, про зміну імені, у разі наявності - інформація про податковий номер (реєстраційний номер облікової картки платників податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків) або повідомлення про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган), а також про місце роботи та посаду (у разі оформлення посвідчення члена екіпажу).

Згідно з частиною другою цієї статті у разі відсутності інформації, передбаченої зокрема, пунктами 9-14 частини першої цієї статті, вноситься відповідна відмітка.

Відповідно до пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

При прийнятті рішення суд керується такими міркуваннями:

аналіз норм ЦК України та Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» дозволяє зробити висновок, що місцем проживання особи є житло, в якому вона проживає постійно/тимчасово. При цьому реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою, яку особа сама вибрала і за якою така вестиме листування з фізичними/юридичними особами, контролюючими органами, отримуватиме офіційну кореспонденцію. Відомості про місце проживання вносяться, серед іншого, до паспорту громадянина України.

Зареєстроване місце проживання фізичної особи також визначає як територіальну юрисдикцію судових справ за участі цієї особи, так і безпосередньо впливає на визначення місця виконання виконавчих документів щодо фізичної особи як боржника.

Надані суду письмові докази (паспорт громадянина України з відповідною відміткою та будинкова книга) підтверджують, що ОСОБА_1 з 02.08.1999 проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Ця ж адреса щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 зазначена в Кредитному договорі №145533-А від 23.11.2017 та додаткових угод до цього договору, на підставі якого приватний нотаріус вчинив виконавчий напис №3946 від 14.03.2020.

У виконавчому написі №3946 від 14.03.2020 також зазначена ця адреса реєстрації боржника: АДРЕСА_1 .

Приписи статті 24 Закону №1404-VІІІ визначають, що приватний виконавець вправі прийняти до виконання виконавчий документ за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, або за місцезнаходженням майна боржника.

Відповідно до інформації, отриманої з Єдиного реєстру приватних виконавців України, виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни є місто Київ (том 1 а.с 60-61).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в ОСОБА_1 на праві приватної власності є об`єкт нерухомості: гараж в гаражному кооперативі « ІНФОРМАЦІЯ_2 » по АДРЕСА_6 .

Наведені обставини вказують на те, що місце проживання ОСОБА_1 , боржника у виконавчому провадженні №61635489, як і місцезнаходження належного їй на праві приватної власності майна є м. Львова, яке не є виконавчим округом приватного виконавця Дорошкевич В.Л.

Суд не бере до уваги покликання приватного виконавця в обгрунтування правомірності прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження те, що у виконавчому написі №3946 від 14.03.2020 зазначено місце проживання ОСОБА_1 : АДРЕСА_3 .

Суд враховує, що станом на дату відкриття виконавчого провадження у приватного виконавця були достовірні відомості щодо адреси місця реєстрації ОСОБА_1 , оскільки подані із заявою про примусове виконання рішення документи кредитний договір №145533-А від 23.11.2017 та додаткові угод до цього договору, як і сам виконавчий напис містили інформацію щодо місця реєстрації боржника.

Для суду залишається неочевидним походження відомостей виконавчому написі щодо «місця проживання» боржника, відмінного від зареєстрованого місця проживання. Позивачка заперечує своє проживання, реєстрацію чи будь-коли перебування за цією адресою, долучені до справи документи підтверджують ці обставини.

Таким чином, при відкриття виконавчого провадження приватний виконавець повинен був взяти ці обставини до уваги, натомість відповідач із порушенням правил територіальної діяльності приватних виконавців відкрив виконавче провадження за наявності достовірних відомостей про місце проживання боржника.

Отже, виконавчий документ (виконавчий напис №3946 від 14.03.2020) у виконавчому провадженні №61635489 прийнято до виконання приватним виконавцем не за місцем проживання, перебування чи місцезнаходженням майна боржника - фізичної особи ОСОБА_1 , а в іншому виконавчому окрузі. В силу приписів пункту 10 частини четвертої статті 4 Закону №1404-VІІІ приватний виконавець повинен був повернути виконавчий документ стягувачу у зв`язку із пред`явленням його не за місцем виконання. Оскільки таких дій приватний виконавець не вчинив суд дійшов висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61635489 від 25.03.2020 прийнята в порушення норм Закону №1404-VІІІ, є протиправною та підлягає скасуванню.

Оскільки суд дійшов висновку про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №61635489 від 25.03.2020, похідні рішення приватного виконавця, які прийняті в межах виконавчого провадження №61635489, а саме постанови: про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника від 25.03.2020 та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника від 12.05.2020 слід також скасувати.

Суд не може оминути увагою ту обставину, що приватний виконавець відкрила виконавче провадження на підставі неналежного виконавчого документа - виконавчого напису №3946 від 14.03.2020 щодо кредитного договору №145533-А від 23.11.2017. Так, відповідно до приписів пункту 2 глави 12 Порядку вчинення виконавчих дій, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 (далі – Порядок №№296/5) виконавчі написи вчиняються нотаріусами на документах, які встановлюють заборгованість або передбачають повернення майна. Якщо виконавчий напис не вміщується на документі, що встановлює заборгованість, то він має бути продовжений чи викладений повністю на прикріпленому до документа спеціальному бланку нотаріального документа. Відповідно до підпунктів 1.1., 1.2 пункту 1 глави 16 розділу II Порядку №296/5 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 нотаріус вчиняє виконавчі написи: - якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; - за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

В підпункті 3.2. пункту 3 глави 16 розділу II Порядку №296/5 зазначено, що Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172 (далі – Перелік №1172).

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 Перелік №1172 доповнено новим розділом такого змісту:

“Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин.

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.”.

Разом з тим, судовим рішенням, що набрало законної сили (постановою Київського апеляційного адміністративного суд від 22.02.2017 у справі №826/20084/14) визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, зокрема: «п. 2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів:

"Доповнити перелік після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту:

"Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин

2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.".

Відповідно до частини другої статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Згідно з частиною першою статті 325 КАС України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Отже, пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 в частині, що стосується вчинення нотаріусами виконавчого напису на підставі нотаріально посвідчених кредитних договорів втратив чинність з 22.02.2017.

Враховуючи наведені вище обставини суд дійшов висновку, що 14.03.2020 (тобто після 22.02.2017) в Україні відсутні підстави для вчинення виконавчих написів на кредитних договорах, які не є нотаріально посвідченими. Оскільки Кредитний договір з ОСОБА_1 не був нотаріально посвідченим, то відсутні підстави для стягнення заборгованості на підставі такого договору шляхом вчинення на ньому виконавчого напису.

Суд також враховує, що єдиним документом, в якому вказано місце проживання ОСОБА_2 в місті Києві, є заява стягувача ТОВ «Фінфорс»; ця особа залучена до участі у справі, проте не відреагувала на пропозицію надати пояснення щодо цього позову, доводів позивачки не спростувала. Отже, єдиним джерелом інформації про нібито проживання ОСОБА_1 в місті Києві є заява стягувача, який є зацікавленою особою.

Підсумовуючи свої висновки, суд пересвідчився, що виконавче провадження щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ТОВ «Фінфорс» заборгованості в розмірі 9040,60 грн. відкрито приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною із порушенням статті 24 Закону України «Про виконавче провадження», статті 23 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та на підставі неналежного виконавчого документа, тому постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №61635489 є протиправною та підлягає скасуванню. Похідні позовні вимоги про скасування решти прийнятих в межах цього виконавчого провадження постанов (про стягнення з боржника основної винагороди, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про арешт майна боржника, про арешт коштів боржника від 25.03.2020, та постанова про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника) також підлягають до задоволення, оскільки ці виконавчі дії вчинено неповноважним суб`єктом, що протиправно відкрив виконавче провадження ВП №61635489.

Суд відмовляє в задоволенні вимог позивачки про зобов`язання/спонукання приватного виконавця Дорошкевич В.Л. прийняти постанову про зняття арешту із рахунку UA913257960000026208510470847/980, відкритого на ім`я ОСОБА_1 у ТВБВ №10013/03 філії Львівського обласного управління AT «Ощадбанк», оскільки дійшов висновку, що скасування постанови про арешт коштів боржника від 25.03.2020 ВП №61635489, що є достатньою підставою для зняття арешту з цього рахунку.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до приватного виконавця Дорошкевич В.Л. слід задовольнити частково.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України та враховуючи висновок суду про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд стягує на користь позивачки суму сплаченого нею судового збору за рахунок відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 9, 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 262, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати постанови приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, винесені в межах виконавчого провадження №61635489: про відкриття виконавчого провадження від 25.03.2020, про стягнення з боржника основної винагороди від 25.03.2020, про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 25.03.2020, про арешт майна боржника від 25.03.2020, про арешт коштів боржника від 25.03.2020, про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію, та інші доходи боржника від 25.05.2020.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни (02002, м. Київ, вул. Окіпної Раїси, буд 4-А, оф. 71-А) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) гривні.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його складення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.