Рішення № 90705091, 21.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/1744/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2020 року м. Львів

10 год. 47 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О., представника позивача Коцана М.В., представника відповідача Холявки І.Я. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -

УСТАНОВИВ:

товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» (далі - позивач, ТзОВ «Аспект Інвестбуд») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач), у якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000740504 від 27.01.2020, яким платнику податку донараховано податок на прибуток приватних підприємств в сумі 120000 грн і нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 30000 грн та податкове повідомлення-рішення № 000075054 від 27.01.2020, яким платнику донараховано податок на додану вартість у сумі 133333 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що проведеною Головним управлінням ДПС у Львівській області документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення ТзОВ «Аспект Інвестбуд» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, у результаті чого завищено витрати та зменшено податок на прибуток на суму 120000 грн, а також порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 та п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 133333 грн. Внаслідок перевірки контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0000740504 та № 000075054 від 27.01.2020. Позивач вважає, що під час проведення перевірки відповідачем не у повному обсязі з`ясовано усі фактичні обставини здійснюваної ТзОВ «Аспект Інвестбуд» господарської діяльності, зокрема, на підставі наданих ТзОВ «Аспект Інвестбуд» первинних документів, внаслідок чого необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою від 04.03.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 14.04.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх. № 19089 від 08.04.2020), у якому зазначив, що податковим органом правомірно прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки в ході перевірки здійснювані позивачем господарські операції не підтверджено первинними документами, що свідчить про нереальність таких, а також не встановлено адміністративно-господарських можливостей ТзОВ «Топ Буд Дизайн» (субпідрядника), що об`єктивно необхідні для виконання взятих на себе господарських зобов`язань. Представлені до перевірки акти виконаних будівельно-господарських робіт мають, на думку відповідача, загальний характер, згідно з якими неможливо встановити та пов`язати такі роботи з господарською діяльністю підприємства. У судовому засідання надав аналогічні усні пояснення, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд заслухав вступне слово учасників справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та присвоєно код за ЄДРПОУ 37879327 (а.с. 11, 12).

Головним управління ДПС у Львівській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з питань проведення взаємовідносин з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток, за результатами якої складено акт № 6/05.4/37879327 від 08.01.2020 (далі - акт перевірки) (а.с. 13-34).

У ході проведення перевірки встановлено порушення ТзОВ «Аспект Інвестбуд» пп. 134.1.1 п. 134.1 ст 134, п. 135.1 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 120000 грн, та п.п. 198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 та п.п. 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України, у результаті чого завищено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 133333 грн.

Таких висновків відповідач при перевірці позивача дійшов з огляду на нереальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року, оскільки проведеним аналізом ланцюга постачання згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання даного виду ТМЦ (керамічної плитки Porcelanico сірий (RAL7044) 600*600 в кількості 5800 кв.м), що унеможливлює рух ТМЦ до ТзОВ «Топ Буд Дизайн», а також ним не встановлено адміністративно-господарських можливостей ТзОВ «Топ Буд Дизайн» (субпідрядника), що об`єктивно необхідні для виконання взятих на себе господарських зобов`язань.

На підставі акта перевірки Головним управління ДПС у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000750504 від 27.01.2020, яким ТзОВ «Аспект Інвестбуд» донараховано податок на прибуток приватних підприємств у сумі 120000 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сум 30000 грн (а.с. 35);

- № 0000740504 від 27.01.2020, яким ТзОВ «Аспект Інвестбуд» донараховано податок на додану вартість на суму 133333 грн (а.с. 36).

Позивач не погодився із такими висновками контролюючого органу, оскільки здійснювані ним господарські операції були реальними та підтверджені долученими до матеріалів справи первинними документами, які також надавалися під час здійснення перевірки. Відтак вважає, що прийняті Головним управління ДПС у Львівській області податкові повідомлення-рішення є незаконними та підлягають скасуванню, тому звернувся із цим позовом до суду.

При вирішенні спору по суті суд керується таким.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі - ПК України).

За визначенням підпункту 14.1.36. пункту 14.1. статті 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами

Підпунктом 16.1.2. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено обов`язок платника податків вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування. Платники податку, які відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об`єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності (п. 44.2 ст. 44 ПК України).

За змістом п.п. 134.1.1. п. 134.1 ст. 134 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) господарська операція визначена як дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затверджене Міністерством фінансів України № 318 від 31.12.1999 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за № 27/4248 (далі - П(С)БО 16), визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності.

Згідно з п. 6 П(С)БО 16 витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов`язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Відповідно до п. 7 П(С)БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені. Витрати, які неможливо прямо пов`язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Судом встановлено, що за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з питань проведення взаємовідносин з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року та правомірності їх відображення у податкових деклараціях з податку на додану вартість та податковій декларації з податку на прибуток відповідач дійшов висновків про завищення позивачем витрат в рядку 2050 «Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)» на загальну суму 666 667 грн, у тому числі за 2018 рік у сумі 666 667 грн по взаєморозрахунках із ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року, у результаті чого встановлено заниження рядка 2290 «Фінансовий результат до оподаткування» (усього в сумі 666 667 грн), у тому числі за 2018 рік у сумі 666 667 грн.

У результаті контролюючим органом сформовано висновок про порушення позивачем п.п. 5, 6, 7, 9 П(С)БО 16 «Витрати» та підпункту 134.1.1 п. 134.1 статті 134 ПК України, а саме про заниження ТзОВ «Аспект Інвестбуд» податку на прибуток на загальну суму 120000,00 грн.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на нереальність здійснення господарських операцій з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року.

Згідно з договором підряду № LAV-27/06/2018 від 27.06.2018, укладеним у м. Києві між ТзОВ «Аспект Інвестбуд» (підрядник) та ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» (замовник) (далі - Договір), підрядник зобов`язується за завданням замовника власними силами і засобами зі своїх матеріалів/обладнання виконати будівельно-монтажні роботи, повний перелік яких визначений в протоколі погодження договірної ціни, а замовник зобов`язується прийняти виконані роботи та сплатити їх вартість у строки та на умовах, що визначаються цим договором (п. 1.1 Договору) (а.с. 63-67).

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що роботи виконуються з матеріалів підрядника, якщо інше не погоджено сторонами.

Додатковою угодою до Договору від 09.07.2018 пункт 1.2 викладено у такій редакції: «1.2. Роботи проводяться на об`єкті замовника «Будівництво торгового центру на просп. В.Чорновола - вул. Замарстинівська зі знесенням існуючих споруд (далі - об`єкт)» (а.с. 68, зворот).

Судом встановлено, що для виконання робіт на вищевказаному об`єкті між ТзОВ «Аспект Інвестбуд» (генпідрядник) та ТзОВ «Топ Буд Дизайн» (субпідрядник) укладено договори субпідряду на виконання будівельно-монтажних робіт № 11092018 від 11.09.2018, № 01102018 від 01.10.2018 та № 06112018 від 06.11.2018 (далі - договори субпідряду) (а.с. 40, 41; 50, 51; 59, 60).

Відповідно до п. 5.1 договорів субпідряду роботи проводяться з матеріалів генпідрядника.

У ході проведення перевірки відповідач дійшов висновку, що господарські операції ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року фактично не здійснювалися.

Зокрема, Головним управлінням ДПС у Львівській області встановлено, що згідно з актом приймання-передачі матеріалів від 28.12.2018 за договором субпідряду № 01102018 від 01.10.2018 ТзОВ «Аспект Інвестбуд» передано керамічну плитку Porcelanico сірий (RAL7044) 600*600 в кількості 5800 кв.м ТзОВ «Топ Буд Дизайн» (а.с. 53).

З огляду на це відповідач визначив, що до перевірки не представлено підтверджуючих документів на придбання керамічної плитки Porcelanico сірий (RAL7044) 600*600 в кількості 5800 кв.м, оскільки проведеним аналізом ланцюга постачання згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних не встановлено придбання даного виду ТМЦ (керамічної плитки Porcelanico сірий (RAL7044) 600*600 в кількості 5800 кв.м, що унеможливлює рух ТМЦ до ТзОВ «Топ Буд Дизайн».

Суд критично оцінює таке твердження відповідача з огляду на таке.

Серед документів, наданих ТзОВ «Аспект Інвестбуд» до перевірки, на 8 сторінці акта перевірки, серед іншого, зазначено акт приймання-передачі товару віл 05.11.2018. Копія такого також міститься в матеріалах справи (а.с. 69).

Вказаним актом засвідчено факт поставки ТзОВ «Ашан Україна Гіпермаркет» до позивачу керамічної плитки Porcelanico сірий (RAL7044) 600*600 в кількості 5800 кв.м загальною вартістю 8202360,00 грн. Саме ця плитка у подальшому передана ТзОВ «Топ Буд Дизайн» (субпідряднику позивача) для виконання обумовлених будівельно-монтажних робіт.

Відтак висновки податкового органу про відсутність підтверджуючих документів на придбання керамічної плитки зроблені ним без урахування усіх первинних документів, наданих платником податків до перевірки.

Розділ 3.1.1 «Податок на прибуток» акта перевірки не містить інших конкретних порушень, встановлених контролюючим органом у взаємовідносинах ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» за грудень 2018 року.

До матеріалів справи позивачем додано копії: актів приймання виконаних робіт, довідок про вартість виконаних будівельних робіт, актів приймання-передачі товарів, договору оренди обладнання та видаткових накладних.

Суд дослідив надані позивачем до перевірки та долучені до матеріалів справи документи та встановив, що здійснення ТзОВ «Аспект Інвестбуд» господарських операцій із ТзОВ «Топ Буд Дизайн» підтверджується первинною документацією, що у свою чергу свідчить про реальність здійснюваних операцій.

Крім цього суд враховує, що об`єкт - торгового центру на просп. В.Чорновола - вул. Замарстинівська, для будівництва якого позивачем укладалися договори субпідряду збудований, що також не заперечується сторонами.

Відповідно до Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 20.08.2015 № 727 (далі - Порядок № 727), акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи (п. 2 Розділу І).

Згідно п. 5 Розділу ІІ Порядку № 727 факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об`єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб`єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до пп. 2 п. 4 Розділу ІІІ Порядку № 727 у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно: викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки - зазначити перелік цих документів; у разі отримання під час перевірки копій документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із відображенням підстав для їх отримання, а також переліку цих документів; у разі надання посадовими особами платника податків (керівником платника податків або уповноваженою ним особою) посадовим особам контролюючого органу письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти надання таких пояснень необхідно відобразити в акті документальної перевірки.

Одночасно Методичними рекомендаціями щодо оформлення матеріалів документальних перевірок податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, та документування виявлених порушень, затверджені наказом ДФС № 396 від 01.06.2017 (далі - Методичні рекомендації № 396), у розділі 5 «Рекомендації щодо оформлення розділу III «Описова частина» акта (довідки) перевірки» передбачено:

5.1. Під час опису виявлених порушень та їх документування в актах (довідках) перевірок слід дотримуватись таких рекомендацій.

5.1.1. Будь-який висновок акта (довідки) перевірки щодо оцінки повноти та своєчасності виконання платником зобов`язань перед бюджетом, дотримання вимог іншого законодавства має ґрунтуватись на визначених статтею 83 Кодексу належних та допустимих доказах, отриманих безпосередньо від платника податків, а також з інших джерел у встановленому законом порядку. Доведення правомірності висновків перевірки повинно бути переконливим, логічним, аргументованим.

Відображення в акті (довідці) перевірки необґрунтованих даних, а також суб`єктивних припущень перевіряючих, які не мають підтверджуючих доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб платника податків (наприклад, «приховування об`єкта оподаткування», «розкрадання», «привласнення», «описка» тощо) при оформленні встановлених порушень не допускається.

5.1.2. З метою забезпечення належної доказовості висновків за кожним відображеним в описовій частині акта (довідки) документальної перевірки фактом порушення в обов`язковому порядку необхідно: а) чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, якими встановлено відповідні норми, що були порушені; б) зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; в) при проведенні перевірки своєчасності, достовірності та повноти нарахування і сплати передбачених Кодексом податків та зборів зазначити встановлений безпосередній зв`язок (його відсутність) між виявленими порушеннями, показниками відповідних рядків податкових декларацій (звітів, розрахунків) та регістрами бухгалтерського обліку (первинними документами), які використовувались при проведенні перевірки суб`єктів господарювання; г) зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та інші докази, що підтверджують наявність факту порушення.

5.1.4. У разі відсутності первинних документів, документів податкового або бухгалтерського обліку, інших документів, що підтверджують факт порушення, або у разі ненадання їх для перевірки необхідно зазначити перелік цих документів із зазначенням причин їх відсутності, вказати реквізити повідомлення надісланого платником податків контролюючому органу про втрату документів (у разі його надсилання), іншу наявну інформацію.

При цьому з метою забезпечення належної доказової бази доцільно наводити інформацію про вжиті під час перевірки заходи з метою отримання від платників податків документів (копій документів), пояснень, довідок, інформації тощо, які необхідні для проведення перевірки, а також вживати заходи щодо документування фактів надання або ненадання документів (їх копій), інформації до перевірки.

Як видно із змісту акта перевірки, в останньому відсутні посилання на конкретні господарські операції ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з ТзОВ «Топ Буд Дизайн», які податковий орган вважає нереальними. Крім цього позивачем надано первинні документи бухгалтерського обліку та інші документи, які свідчили про реальне здійснення ним господарської діяльності із субпідрядником за грудень 2018 року.

Також в акті перевірки відсутні записи про те, що ревізори відповідача під час перевірки не мали змоги визначити конкретні первинні документи, що свідчать про нереальність здійснення господарських операцій, відсутні відомості щодо відмови посадових осіб позивача надати на перевірку первинні та інші документи, що підтверджують виявлені порушення. В акті перевірки не вказано по яких саме елементах (статтях) витрат та за якими конкретно операціями і контрагентами позивачем допущені такі порушення.

Таким чином, акт перевірки не відповідає вимогам Порядку № 727 та Методичним рекомендаціям № 396, що діяли на момент проведення відповідачем перевірки та оформлення акта перевірки.

Щодо заявленого в акті перевірки факту про неможливість надання субпідрядником ТзОВ «Топ Буд Дизайн» послуг суд зазначає таке.

Пунктом 138.1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

За змістом п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно із п. 138.4 ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (пп. 139.1.9 п. 139 ст. 139 ПК України).

Отже, умовами відображення господарських операцій в податковій звітності є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

За приписами Закону № 996-ХІV визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій відповідно до статті 9 Закону № 996-ХІV є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відтак підставою для віднесення до складу витрат сум витрат, понесених на придбання товарів (робіт, послуг), є сукупність таких умов, як реальне (фактичне) придбання товарів (робіт, послуг), використання придбаних товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності, а також документальне підтвердження понесених витрат.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту в даному випадку вважається згідно з абз. 2 п. 198.2 ст. 198 ПК України дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковими накладними.

За приписами п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення таких операцій всіма необхідними документами первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1, 200.4 ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У ході проведення перевірки відповідачем встановлено, що відповідно до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за ІІІ квартал 2018 року, прийнятого 08.11.2018 за № 9245904780, у штаті ТзОВ «Топ Буд Дизайн» працювало 38 осіб, за IV квартал 2018 року, прийнятого 30.01.2019 за № 9309194560, у штаті ТзОВ «Топ Буд Дизайн» працювало 62 особи.

На підставі даних Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що ТзОВ «Топ Буд Дизайн» у вересні-листопаді 2018 року зареєстровано 60 податкових накладних на виконані роботи, а також податкові накладні на реалізацію ТМЦ, що свідчить про необхідність значних трудових ресурсів для здійснення зазначеного виду фінансово-господарської діяльності. Відповідно до актів виконаних ТзОВ «Топ Буд Дизайн» робіт такі виконано на різних географічно відділених по території України об`єктах. Перевіркою не підтверджено наявність необхідних трудових ресурсів для фактичного виконання робіт в обмежені проміжки часу в різних містах та областях України, виходячи із задекларованих у звітах обсягів та специфіки, тобто адміністративно-господарських можливостей.

Відтак договори, укладені між ТзОВ «Аспект Інвестбуд» та ТзОВ «Топ Буд Дизайн», не опосередковуються реальним виконанням операцій, які становили їх предмет, не встановлено також залучення ТзОВ «Топ Буд Дизайн» до виконання вищезазначених робіт протягом вересня-грудня 2018 року субпідрядних організацій у відповідних обсягах.

З огляду на зазначене податковий орган дійшов висновку, що встановлені за результатами перевірки обставини, що свідчать про нереальне вчинення операцій з придбання робіт підприємством ТзОВ «Аспект Інвестбуд», тому не дають права на формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкових накладних від наведеного контрагента ТзОВ «Топ Буд Дизайн». Представлені до перевірки акти виконаних будівельно-монтажних робіт мають загальний характер, згідно з якими неможливо встановити та пов`язати такі роботи з господарською діяльністю підприємства.

У ході проведення перевірки відповідачем також встановлено, що суму податку на додану вартість (133333,34 грн) за податковими накладними № 109 від 20.12.2018 та № 137 від 27.12.2018 включено до складу податкового кредиту за грудень 2018 року, що відповідає даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2018 року. За даними системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов`язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розмірі контрагентів «Податковий блок» за грудень 2018 року розбіжність між сумою податкового зобов`язання ТзОВ «Топ Буд Дизайн» та сумою податкового кредиту ТзОВ «Аспект Інвестбуд» відсутня.

При дослідженні взаємовідносин ТзОВ «Аспект Інвестбуд» з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» судом встановлено, що згідно з платіжними дорученнями № 2512 від 20.12.2018 та № 2552 від 27.12.2018 ТзОВ «Аспект Інвестбуд» здійснено оплату робіт ТзОВ «Топ Буд Дизайн» на загальну суму 800000,00 грн. До складу такої також включено податок на додану вартість. ТзОВ «Топ Буд Дизайн» зареєструвало у Єдиному реєстрі податкових накладних для позивача податкові накладні № 109 від 20.12.2018 та № 137 від 27.12.2018 загальною сумою 800000,00 грн, які дали право ТзОВ «Аспект Інвестбуд» на формування податкового кредиту у сумі 133333 грн. Відтак здійсненні позивачем із субпідрядником операції є реальними та підтверджуються наданими суду доказами.

Суд зазначає, що викладені в акті перевірки висновки відповідача щодо взаємовідносин з ТзОВ «Топ Буд Дизайн» не свідчать про будь-які порушення з боку позивача, оскільки субпідрядники для виконання обов`язків за договорами не позбавлені можливості залучати третіх осіб на підставах, що не заборонені законом. У випадку залучення контрагентами позивача третіх осіб, відповідальними за господарським зобов`язаннями перед позивачем залишаються його прямі контрагенти. За порушення контрагентами податкового, цивільного, трудового та іншого законодавства позивач відповідальності не несе.

Відтак посилання податкового органу про відсутність у субпідрядника ТзОВ «Аспект Інвестбуд» необхідної для ведення господарської діяльності кількості працівників, технічних, транспортних, інших виробничих ресурсів не свідчить про нереальність виконаних ТзОВ «Топ Буд Дизайн» робіт відповідно до договорів субпідряду з позивачем.

Наведене відповідає висновку, викладеному у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 820/4648/13-а, а тому суд відповідно до вимог ч. 5 ст. 242 КАС України враховує такий при вирішенні цієї справи.

З огляду на викладене, висновки відповідача, що викладені в акті перевірки про заниження позивачем податку на прибуток на загальну суму 120000 грн та завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на загальну суму 133333 грн не підтверджені належним чином та не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського обліку.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінивши надані сторонами докази та матеріали справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені вище критерії при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень відповідачем не дотримані.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірності прийнятих ним рішень, яким ТзОВ «Аспект Інвестбуд» донараховано податок на прибуток приватних підприємств у сумі 120000 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у сум 30000 грн, а також донараховано податок на додану вартість на суму 133333 грн.

Ураховуючи вищевикладене, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що позов ТзОВ «Аспект Інвестбуд» є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір, який в силу ч. 1 ст. 139 КАС України підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 295, підп. 15.5 п. 15 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» до Головного управління Державної податкової служби України у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області за № 0000740504 від 27.01.2020 у сумі 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн 00 коп.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області за № 0000750504 від 27.01.2020 у сумі 133 333 (сто тридцять три тисячі триста тридцять три) грн 00 коп.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС України у Львівській області (79026 м. Львів вул. Стрийська 35; код за ЄДРПОУ 43143039) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Аспект Інвестбуд» (79035 м. Львів вул. Зелена 115б; код за ЄДРПОУ 37879327) судовий збір у сумі 4250 (чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішенні.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 31.07.2020.

Суддя Р.П. Качур