
ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
справа № 1.380.2019.005885
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 липня 2020 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Мричко Н.І.,
за участі секретаря судового засідання Кулик С.В.,
представника позивача Орлова Ю.С.,
представника відповідача Павлій І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними і скасування наказу, рішення, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – ОСОБА_1 , позивач ) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області (далі – ГУ НП у Львівській області, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ НП у Львівській області від 31.07.2018 року № 2718 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Франківського ВП ГУ НП у Львівській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 у виді попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії в розмірі 10% терміном на один місяць;
- визнати протиправним та скасувати рішення суб`єкта владних повноважень – акт №8-2048 «Про нещасний випадок невиробничого характеру» від 02.10.18, затверджений начальником ГУ НП у Львівській області 02.10.2018 року.
Ухвалою від 12.11.2019 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою від 21.11.2019 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження.
16.12.2019 та 09.01.2020 суд постановив ухвали про витребування доказів у ГУ НП у Львівській області.
Ухвалою від 03.02.2020 року судом відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про залишення без розгляду позову.
Ухвалою суду від 24.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач при обґрунтуванні позовних вимог зазначає, що оскаржуваний наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.07.2018 № 2718, який базується на висновку за результатами службового розслідування від 12.07.2018, проведеного з грубим порушенням прав ОСОБА_3 , передбачених п.6.3 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затверджених наказом МВС від 12.03.2013 за №230, та в якому з незрозумілих для позивача причин перекручені всі факти щодо її дій, а саме висновок про вчинення ОСОБА_3 порушення службової дисципліни – не відповідає фактичним обставинам. Як наслідок, рішення суб`єкта вданих повноважень – акт від 02.10.2018 за №8-2048 «Про нещасний випадок невиробничого характеру», затверджений начальником ГУ НП у Львівській області 02.10.2018, яким ухвалено рішення, що тілесні ушкодження отримані 22.08.2018 старшим лейтенантом поліції ОСОБА_3 .С. в період проходження служби при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, є таким що не відповідає фактичним обставинам, а відтак підлягає скасуванню. З огляду на викладене, позивач просить позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідач подав суду відзив на позовну заяву (арк. справи 154-161). Зазначив, що під час проведення службового розслідування не встановлено об`єктивних підтверджуючих обставин щодо того, що 22.06.2018 працівники Франківського ВП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснили виїзд до Жовківського району Львівської області в рамках проведення слідчих дій (без видачі відповідного наказу щодо понаднормового часу служби). Службовий автомобіль ВАЗ 2109 (номерний знак НОМЕР_1 ) використовувався у неробочий час без відповідного дозволу (у разі експлуатації службового транспорту у вихідні та святкові дні, неробочий і нічний час), без проведення обов`язкового інструктажу та без вчинення відповідних записів у журналах, без заповнення шляхових листів, а також без обов`язкового передрейсового медичного огляду водія. За результатами проведеного розслідування, перевіривши та з`ясувавши всі обставини нещасного випадку, комісія надала об`єктивну оцінку всім зібраним матеріалам, поясненням свідків даної події, дійшла висновку, що нещасний випадок стався за обставин, які не підпадають під дію пп. 3.9, 3.10 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, а тому вважається таким, що стався в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків. При цьому комісія, на думку відповідача, у складі зазначених осіб не здійснювала владні управлінські функції на підставі законодавства, а розслідувала нещасний випадок на виробництві, про що 13.09.2018 та 02.10.2018 року склала відповідні акти за формами Н-5 та НТ* відповідно, які не є рішеннями суб`єкта владних повноважень, а тому не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. Враховуючи викладене, вважає позовні вимоги безпідставними та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти позовних вимог заперечив, просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Відповідно до наказу ГУ НП у Львівській області від 31.07.2018 № 2718 “Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Франківського ВП ГУНП у Львівській області”, за порушення службової дисципліни, ч. 1 ст. 18 Закону України «Про національну поліцію», ст. 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV, Присяги працівника поліції, п.3.2 Розділу III Внутрішнього розпорядку дня поліцейських, державних службовців, працівників поліції апарату та інших органів і підрозділів ГУ НП у Львівській області та порядку компенсації за службу (працю) в понаднормовий (надурочний час), у вихідні, святкові, неробочі дні, затвердженого Наказом ГУ НП у Львівській області від 10.08.2016 року №1863, що виразилися у здійсненні 22.06.2018 року виїзду до Жовківського району Львівської області на службовому автомобілі ВАЗ 2109, номерний знак (14 НОМЕР_2 0972 у неробочий час, без відповідного наказу та проведення інструктажу, на підставі статей 5, 12 та 14 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, на слідчого СВ Франківського відділу поліції ГУ НП у Львівській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення - попередження про неповну посадову відповідність та зменшено щомісячну премію в розмірі 10% терміном на один місяць.
Вказаний наказ прийнято на підставі Висновку службового розслідування за відомостями про надзвичайну подію за участю окремих поліцейських Франківського відділу поліції та Жовківського відділення поліції Кам`янка-Бузького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, яка мала місце 22.06.2018, затвердженого начальником ГУ НП у Львівській області 12.07.2018.
Згідно з Акта про нещасний випадок невиробничого характеру №8-2018 від 02.10.2018, комісія із спеціального розслідування дійшла висновку, що у відповідності до п.3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 №1346 (зі змінами), тілесні ушкодження отримані 22.06.2018 року старшим лейтенантом поліції Галушко А.С ОСОБА_5 в період проходження служби при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків.
При вирішенні спору, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Як передбачено ч.1 ст.17 Закону України «Про Національну поліцію» від 2 липня 2015 року №580-VIII, з наступними змінами та доповненнями, поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Частиною 1 ст.18 цього ж Закону, визначено, що поліцейський зобов`язаний, в тому числі, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.
Згідно з ч.2 ст.19 даного Закону, підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Відповідно до ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 у № 3460-IV (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Службова дисципліна, у відповідності до положень ч.1 ст.7 Дисциплінарного статут, базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу, серед іншого, дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників.
Як передбачено ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту, при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо.
З аналізу вищенаведених норм убачається, що при встановленні правомірності накладення до позивача дисциплінарного стягнення суд повинен з`ясувати чи вчинила вона дисциплінарний проступок, зокрема в чому полягає саме полягає порушення службової дисципліни, а також наявність вини в діях даної особи.
Так, у наказі Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.07.2018 № 2718 зазначається, що проведеним службовим розслідуванням установлено, 22.06.2018 працівники Франківського ВП ОСОБА_4 та ОСОБА_2 здійснили виїзд до Жовківського району Львівської області на службовому автомобілі «ВАЗ-2109», номерний знак НОМЕР_3 , у неробочий час, без відповідного наказу та проведення інструктажу. Крім цього, як установлено із пояснень ОСОБА_6 водій та пасажир автомобіля «ВАЗ-2109», номерний знак НОМЕР_3 , під час ДТП не були пристебнутими ременями безпеки, чим проігнорували ПДР України та мірами особистої безпеки. При цьому, не здобуто жодних об`єктивних даних, які б вказували на виконання 22.06.2018 року ОСОБА_4 та ОСОБА_2 службових обов`язків на момент дорожньо-транспортної пригоди, оскільки вони жодної слідчої дії не провели, ніяких підтверджуючих документів щодо виконання службових обов`язків не надали.
В той же час, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 , яка являється начальником СВ Франківського ВП, показала, що у провадженні СВ Франківського ВП знаходиться кримінальне провадження № 12018140080001416, розпочате 12.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України, у якому проведення досудового розслідування доручено слідчому ОСОБА_2 , а оперативний супровід здійснював оперуповноважений ОСОБА_4 . У ході судового розслідування слідчим було надано окреме доручення в порядку ст.40 КПК України оперативному підрозділу. Оскільки у вказаному кримінальному провадженні не надалось можливим вручити повістку свідку, а ОСОБА_4 повинен був приймати участь у заходах по розкриттю інших злочинів, напередодні прийнято рішення про виїзд вранці 22.06.2018 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 за адресою проживання свідка, а саме до с.Смереків Жовківського району Львівської області. У подальшому ОСОБА_7 стало відомо, що вказані поліцейські до місця проживання свідка не доїхали, оскільки у ОСОБА_4 виникла необхідність прямувати до Франківського ВП.
Свідок ОСОБА_8 , начальник відділу кримінальної поліції Франківського ВП, у судовому засіданні дав покази відповідно до яких 22.06.2018 близько 6 год. 18 хв. до нього на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_4 та повідомив, що спільно зі слідчим ОСОБА_2 прямує до с.Смереків Жовківського району Львівської області для проведення слідчих дій (допиту свідка). Свідок зазначив, що вказану поїздку вони обговорювали напередодні, оскільки ОСОБА_4 здійснював оперативний супровід кримінального провадження. Однак, ураховуючи те, що у запланованих заходах по розкриттю інших злочинів виникла необхідність про залучення більшої кількості особового складу ВКП Франківського ВП, близько 6 год. 39 хв. ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_4 та надав вказівку прямувати до розташування підрозділу.
Дані обставини підтверджуються також наявними у матеріалах справи наказом №97 «Про створення слідчо-оперативної групи для розслідування кримінального правопорушення», журналом обліку наказів, вказівок, розпоряджень, рішень колегій Франківського ВП ГУНП у Львівській області; дорученням (у порядку ст.40 КПК України) від 18.06.2018 №625/41-СВ.
Посадовою інструкцією слідчого, затвердженою начальником Франківського ВП ГУ НП у Львівській області 11.01.2018, передбачено, що при виконанні своїх службових обов`язків слідчий зобов`язаний, зокрема забезпечувати повне, усебічне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень у межах установлених КПК строків. Слідчий має право в порядку, передбаченому КПК України, доручати відповідним уповноваженим оперативним підрозділам поліції проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій.
Як передбачено ч.6 ст.135 КПК України, повістка про виклик вручається особі працівником органу зв`язку, працівником правоохоронного органу, слідчим, прокурором, а також секретарем судового засідання, якщо таке вручення здійснюється в приміщенні суду.
Відповідно до ч.1 ст.224 КПК України, допит проводиться за місцем проведення досудового розслідування або в іншому місці за погодженням із особою, яку мають намір допитати. Кожний свідок допитується окремо, без присутності інших свідків.
Вищенаведені обставини дають суду підстави вважати, що позивач у справі 22.06.2018 року здійснила виїзд до Жовківського району Львівської області у зв`язку із службовою необхідністю, зокрема для проведення необхідних слідчих дій (допиту свідка) у межах здійснення кримінального провадження №12018140080001416, розпочатого 12.05.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 191 КК України.
Щодо тверджень відповідача про те, що на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди позивач не була пристебнута ременями безпеки, то дані обставини жодним чином не свідчать про порушення нею службової дисципліни, а можуть лише слугувати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Також, під час судового розгляду судом установлено, що за слідчими поліції транспортні засоби не закріплюються, а відтак у позивача були відсутні будь які обов`язки щодо проходження передрейсового медичного огляду та інструктажу водіїв, здійснювати записи у дорожньому листі та Журналі виїзду-повернення транспортних засобів Франківського ВП.
Окрім того, допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_7 підтвердила, що ранній виїзд слідчої – позивача та оперуповноваженого у Жовківський район Львівської області для проведення необхідних слідчих дій (допиту свідка) не потребував видання окремого наказу.
З огляду на викладене, суд вважає, що під час службового розслідування та при прийнятті оскаржуваного наказу про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відповідач в повній мірі не з`ясував в чому саме полягало порушення службової дисципліни з боку позивача ОСОБА_1 та не вказав, який дисциплінарний проступок вона вчинила.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначається Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженою наказ МВС України 12.03.2013 № 230 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2013 за № 541/23073 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Як передбачено підп.підп.6.3.2, 6.3.3 п.6.3 даної Інструкції, особи РНС, стосовно якої проводиться службове розслідування мають право брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, робити заяви, в установленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування; висловлювати письмові зауваження щодо об`єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи (осіб), яка (і) його проводить (ять).
Згідно з підп.6.3.6 п.6.3 цієї ж Інструкції, забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від особи РНС письмового пояснення або за відсутності акта про її відмову в наданні письмового пояснення.
Під час судового розгляду судом установлено, що позивач ознайомилась з оскаржуваним наказом від 31.07.2018 №2718 та висновком службового розслідування від 12.07.2018 року лише 08.10.2019 року.
При цьому, зазначені в акті службового розслідування твердження відповідача про те, що ОСОБА_9 відмовилася від надання будь яких пояснень, про що складений відповідний акт від 26.06.2018 №2235/13/03-2018 спростовуються наявними в матеріалах справи довідкою КМКЛШМД м.Львова від 04.07.2018 №485 та випискою із медичної карти хворої форми №27/о відповідно до яких остання перебувала на стаціонарному лікуванні з 22.06.2018 по 04.07.2018.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області від 31.07.2018 року № 2718 в частині притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування акта №8-2048 «Про нещасний випадок невиробничого характеру» від 02.10.18, то суд зазначає таке.
Як передбачено п.3.11 Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України 27.12.2002 № 1346 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003за № 83/7404, комісія з розслідування визнає, що "нещасний випадок трапився в період проходження служби і не пов`язаний з виконанням службових обов`язків", якщо нещасний випадок (у тому числі поранення) стався, зокрема під час скоєння злочинів або інших правопорушень, якщо ці дії підтверджені рішенням суду; унаслідок порушення потерпілим службової (трудової) дисципліни.
З огляду на те, що судом не установлено порушення позивачем службової дисципліни, а також відсутнє будь яке рішення суду про вчинення останнім злочину чи іншого правопорушення під час нещасного випадку (ДТП), суд вважає, що висновок відповідача про те, що тілесні ушкодження отримані 22.06.2018 року старшим лейтенантом поліції ОСОБА_9 .С ОСОБА_5 в період проходження служби при обставинах, не пов`язаних з виконанням службових обов`язків, не відповідає фактичним обставинам справи.
Як наслідок є протиправним та підлягає скасуванню Акт про нещасний випадок невиробничого характеру №8-2018 від 02.10.2018.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України, судові витрати підлягають стягненню в користь позивача.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3) від 31.07.2018 № 2718 «Про накладення дисциплінарних стягнень на працівників Франківського ВП ГУ НП у Львівській області» в частині накладення дисциплінарного стягнення на старшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) у виді попередження про неповну посадову відповідність та зменшення щомісячної премії в розмірі 10% терміном на один місяць.
Визнати протиправним та скасувати Акт № 8-2018 «Про нещасний випадок невиробничого характеру» від 02.10.2018, затверджений начальником ГУ НП у Львівській області 02.10.2018.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області (код ЄДРПОУ: 40108833, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Генерала Григоренка, 3) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір, сплачений за подання цього позову, в сумі 1536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) гривень 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 31.07.2020.
Суддя Мричко Н.І.
Судове рішення № 90705042, Львівський окружний адміністративний суд було прийнято 21.07.2020. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1.380.2019.005885. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: