Ухвала суду № 90704210, 31.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

31 липня 2020 року Справа №160/8064/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тараненка Руслана Володимировича, Міністерства юстиції України про скасування наказу, визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

15.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Тараненка Руслана Володимировича, Міністерства юстиції України, в якому позивач просить:

- скасувати Наказ Міністерства юстиції України від 26.06.2020 року за №1672/7 в частині пропуску строку ОСОБА_1 на оскарження реєстраційних дій від 02.06.2017 року реєстрація № 12111070025000001;

- визнати протиправними дії та саму реєстрацію відомостей про зміну керівника ВАТ «Просянський ГЗК» приватним нотаріусом Тараненко Русланом Володимировичем від 02.06.2017 року реєстрація № 12111070025000001.

- зобов`язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо скасування протиправної реєстрації відомостей про зміну керівника ВАТ «Просянський ГЗК» від 02.06.2017 року реєстрація № 12111070025000001.

22.07.2020 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду залишено позовну заяву без руху, через невідповідність вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з даною позовною заявою, ненаданням відповідної заяви про поновлення пропущеного строку звернення та несплатою у повному обсязі судового збору.

27.07.2020 року на виконання вимог ухвали від 22.07.2020 року позивачем було надано до суду квитанцію про сплату судового збору та заву про поновлення пропущеного строку звернення, в обґрунтування якої вказано, що про оскаржувані дії щодо реєстрації відомостей про зміну керівника дізнався лише 20.05.2020 року, після отримання документів, на підставі яких було здійснено державну реєстрацію. Раніше позивач не міг дізнатись та отримати документ який свідчив про протиправність реєстрації від 02.06.2017 року, оскільки перебував під вартою та був звільнений лише у 2019 році.

Перевіривши подану позивачем заяву та доводи наведені у ній, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, суд зазначає, що дотримання строків звернення до суду з позовною заявою є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Це дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Тому у разі пропущення строку звернення до суду належить обґрунтувати поважність причин пропущення такого строку. Зазвичай це обставини, що не залежать від волі такої особи.

Виходячи з вищевикладеного, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) в рішенні «Іліан проти Туреччини», зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

В контексті наведеного, суд зазначає, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Так, строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, що надає впевненості іншим учасникам правовідносин.

При цьому, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права у сфері публічно-правових відносин, що також випливає із загального правила, встановленого частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше. В іншому випадку - виникають підстави для зловживання процесуальними правами.

Як було встановлено судом в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.07.2020 року позивачем було пропущено, встановлений КАС України, шестимісячний строк звернення до суду з даною позовною заявою.

Так, у позовній заяві позивачем вказано, що йому стало відомо про оскаржувану реєстраційну дію – 19.08.2019 року, при цьому, 20.05.2020 року після отримання необхідної інформації, яка стала підставою для оскарження вказаної реєстрації змін, позивач звернувся до Міністерства юстиції України із скаргою. Наказом Міністерства юстиції України від 26.06.2020 року за №1672/7 позивачу було відмовлено у розгляді скарги, у зв`язку з пропуском строків оскарження.

Також, позивач вказав, що перебував під вартою, проте не вказує точної дати звільнення, а лише зазначив 2019 рік.

Суд звертає увагу позивача, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.07.2020 року позивачу було запропоновано заявити клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду із наведенням об`єктивних підстав, за яких є поважним пропуск строку звернення до суду, проте наведені вище обставини жодним чином не пояснюють наявність таких, у період з 19.08.2019 року по 13.05.2020 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із вказаним позовом із зазначенням обставин, які б свідчили про поважність причин пропуску вказаного строку та докази на підтвердження таких обставин.

Відповідно до частини другої статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Так, у зв`язку із наведеним та враховуючи, що позивачем не усунуто недоліки позовної заяви, суд вважає за доцільне продовжити строк виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху та запропонувати позивачу вказати поважні причини, за яких ним пропущено строк звернення до суду із даним адміністративним позовом в частині вимоги про визнання протиправними дії та реєстрацію відомостей про зміну керівника ВАТ «Просянський ГЗК», при цьому наведені позивачем обставини щодо пропуску строку звернення до суду повинні бути підтверджені відповідними доказами.

Також, суд звертає увагу, що позивач має пояснити за яких поважних обставин не міг дізнатися про порушення своїх прав оскаржуваною реєстраційною дією з моменту її вчинення – 02.06.2017 року.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається, що обставинами, які стали підставою для заявлення позивачем позовної вимоги про визнання протиправними дії та реєстрацію відомостей про зміну керівника ВАТ «Просянський ГЗК» є фактично незгода позивача зі складанням заяви громадянином ОСОБА_2 форми 3 від 30.05.2017 року, протоколу засідання наглядової ради ВАТ «Просянський ГЗК» від 30.05.2017 року та незаконне проведення засідання наглядової ради ВАТ «Просянський ГЗК». Позивач вказав про їх протизаконність та невідповідність вимогам чинного законодавства, як наслідок прийняття незаконних рішень. Також, позивач вказав на обґрунтування вищевказаної позовної вимоги про протизаконні дії громадянина ОСОБА_2 , який одночасно являється головою наглядової ради та головою правління ВАТ «Просянський ГЗК», щодо складання вищевказаних документів та проведення засідання наглядової ради.

Тобто, фактичною підставою звернення до суду з вказаною позовною вимогою, стали не стільки дії відповідача-1 щодо реєстрації відомостей про зміну керівника, як дії осіб, які подали заяву та документи необхідні для такої реєстрації, що у свою чергу не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач-1, здійснюючи реєстраційні дії, хоч і мав владні-управлінські повноваження, проте спірна реєстрація змін обумовлена наданими для такої реєстрації документами.

Отже, наданню правової оцінки оскаржуваним діям та реєстрації відповідача-1 передує встановлення та доказування у даному спорі обставин, які є внутрішньою діяльністю ВАТ «Просянський ГЗК», у зв`язку з чим вказані правовідносини стосуються прав та інтересів учасників ВАТ «Просянський ГЗК», тому позовні вимоги у цій частині спрямовані на захист цивільного права позивача.

З огляду на вказане, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з ч.ч. 4-5 ст. 172 КАС України, не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам.

Відповідно до п.6 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).

Таким чином, позивачу необхідно уточнити позовні вимоги або конкретизувати обставини та підстави заявлення вказаної вимоги в межах публічно-правового спору.

Керуючись статтями 121, 123, 248 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків позовної заяви, строком у 10 днів з моменту отримання даної ухвали.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Дєєв