Рішення № 90704130, 31.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

31 липня 2020 року Справа №160/5743/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Букіна Л.Є.,

розглянувши у порядку письмового провадження питання про розподіл судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 року вищевказаний позов задоволений повністю. Вказаним рішенням вирішено питання про стягнення на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору.

При цьому, у рамках вказаної справи судом вживалися заходи забезпечення позову відповідної ухвали.

Водночас, при прийнятті рішення судом не вирішено питання про повернення позивачу судового збору зі сплати заяви про забезпечення позову та витрат на правничу допомогу.

Про вказані обставини також повідомив позивач надіславши на адресу суду відповідну заяву, в якій просить прийняти додаткове рішення з вказаних питань.

Розглядаючи заяву позивача суд виходить із того, що

Відповідно до вимог ч.ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Так, із матеріалів справи слідує, що між позивачем та адвокатом Кісенко В.В. укладено договір про надання правової допомоги від 18.05.2020 року. Умовами договору передбачено оплату гонорару в розмірі та строки, які погоджені сторонами договору.

Завданням №1 до договору підтверджується домовленість сторін щодо розмірів та порядку оплати гонорару. У ньому передбачені види робіт як з розрахунку погодинної оплати так і фіксованої суми за кожну вчинену дію.

Крім того, згідно з умовами вказаної Угоди, сплата суми гонорару здійснюється не пізніше 5-х днів з моменту отримання Клієнтом рахунку на оплату.

Станом на час ухвалення рішення суду не надано доказів виставлення рахунку на оплату та розрахункового документа щодо такої сплати. Отже, не доведено, що до часу вирішення спору позивач поніс згадані вище витрати.

Отже, подання доказів понесення витрат на правову допомогу після вирішення спору можливе лише за умови, що з поважних причин такі документи щодо понесених витрат не можуть бути подані вчасно.

За таких обставин, враховуючи, що позивач, звернувшись із заявою про ухвалення додаткового рішення вже після виконання умов договору, не надав належних і достовірних доказів понесених ним судових витрат на професійну правничу допомогу, не повідомив і не надав доказів суду щодо перешкод для їх своєчасного надання, не навів поважних причин неможливості надання таких доказів, у суду відсутні підстави для їх розподілу.

На підставі абз.2, 3 ч.7 ст.139 КАС України докази щодо розміру витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Заява не містить обґрунтувань наявності поважних причин не подання доказів їх понесення протягом встановлених строків для вирішення цієї категорії справи. До матеріалів справи не надано обґрунтувань і доказів поважності причин не надання доказів сплати послуг на адвоката як до часу вирішення спору так і станом на момент звернення із відповідною заявою.

Врахувавши вищевказане у сукупності суд дійшов висновку, що заява позивача у цій частині задоволенню не підлягає.

У той же час, на користь останнього підлягає стягненню судові витрати зі сплати судового збору за подану заяву про забезпечення позову за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 139,43, 241-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги – задовольнити частково.

Присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 630,60 грн. (шістсот тридцять гривень, 60 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 30 днів з моменту його складання.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи додаткове рішення оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.Є. Букіна