Рішення № 90704115, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2020 року Справа № 160/4946/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною відмову Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2019 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком і зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком з дня його звернення тобто з 25.11.2019.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 25.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», однак 09.12.2019 листом № 752/03.25-17 відповідач відмовив йому у призначенні пенсії, з огляду на недостатність пільгового та страхового стажу. Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.05.2020 відкрито провадження у справі № 160/4946/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі та витребувано належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_2 . ОСОБА_3 ..

11.06.2020 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що обраховуючи надані позивачем документи, з урахуванням висновків Комісії, а також наданням додаткових документів, страховий стаж ОСОБА_1 склав 26 років 4 місяці 28 днів, в тому числі пільговий стаж по Списку № 2 - 1 рік 5 місяців 5 днів, що є недостатнім для призначення пенсії. Так, зазначено, що період роботи з 13.05.1993 по 17.02.1995 неможливо зарахувати, оскільки КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (код ЄДРПОУ 33855098) не є правонаступником КВП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» (код ЄДРПОУ 03355098). Крім того, період навчання з 01.09.1978 по 16.07.1981 неможливо врахувати, оскільки диплом В № 564413 середнього професійно-технічного училища № 24 м. Дніпропетровська виписано на ОСОБА_4 , а за паспортними даними позивач ОСОБА_1 , тобто ПІБ не вірне, документ потребує встановлення прізвища.

На виконання ухвали суду від 08.05.2020 відповідачем було долучено до матеріалів справи № 160/4946/20 належним чином завірені матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 25.11.2019 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії на підставі п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Листом № 752/03.25-17 від 19.11.2019 відповідач відмовив йому у призначенні пенсії, з огляду на недостатність пільгового та страхового стажу. Зокрема, відповідачем зазначено, що період роботи з 13.05.1993 по 17.02.1995 неможливо зарахувати, оскільки КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» (код ЄДРПОУ 33855098) не є правонаступником КВП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» (код ЄДРПОУ 03355098). Крім того, період навчання з 01.09.1978 по 16.07.1981 неможливо врахувати, оскільки диплом В НОМЕР_1 564413 середнього професійно-технічного училища № 24 м. Дніпропетровська виписано на ОСОБА_4 , а за паспортними даними позивач ОСОБА_1 , тобто ПІБ не вірне, документ потребує встановлення прізвища.

Не погоджуючись з такою відмовою відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Згідно із преамбулою Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV, на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Згідно з п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні пенсії за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 10 Порядку № 383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93р. № 637.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 3 цього Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до п. 20 Порядку, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зі змісту зазначених норм слідує, що підтвердження пільгового стажу здійснюється на підставі даних трудової книжки, а за їх відсутності, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.

Так, з трудової книжки ОСОБА_1 , копія якої міститься в матеріалах справи, слідує, що:

- з 01.09.1978 по 16.07.1981 позивач навчався в СПТУ № 24 м. Дніпродзержинськ (запис № 1 та № 2);

- з 22.07.1981 по 10.10.1981 позивач працював газоелектрозварником в Управлінні механізації будівництва тресту «Дніпробудмеханізація» (записи № 3 та № 4);

- з 18.10.1981 по 25.10.1983 – служба в Радянській армії (запис № 5);

- з 18.11.1981 по 08.02.1989 позивач працював електрогазозварником в Управлінні експлуатації Дніпродзержинського та Дніпровського водосховища (записи № 6 - № 11);

- з 06.02.1991 по 04.03.1991 позивач працював газоелектрозварником в Управлінні експлуатації Дніпродзержинського та Дніпровського водосховища (записи № 14 та № 15);

- з 18.03.1991 по 04.05.1993 позивач працював електрогазозварником в Придніпровському управлінні будівництва виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод (записи № 18 - № 20);

- з 13.05.1993 по 17.02.1995 позивач працював електрогазозварником ручної різки в КВП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал» (записи № 22 - № 25).

Зазначені періоди роботи ОСОБА_1 також підтверджені відповідними довідками підприємств.

Аналізуючи викладене, суд вважає за необхідне зазначити, що роботи електрогазозварника включались до Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених:

- постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 № 1173;

- постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 № 10;

- постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 (XXXIII, позиція 23200000- 19756).

Слід також звернути увагу, що фактично відповідачем визначено підставою для не зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 13.05.1993 по 17.02.1995 відсутність факту атестації робочих місць.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Отже, перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі або відсутність можливості їх перевірити, самі по собі, не можуть бути підставою для відмови у призначенні пільгової пенсії.

Аналогічна позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.11.2018 у справі № 672/914/16-а та від 11.07.2019 у справі № 127/1849/17.

Крім того, суд зазначає, що соціальний захист державою осіб, які мають право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, охоплює комплекс заходів, які здійснює держава в межах її соціально-економічних можливостей.

Тобто, в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу, як громадянин України, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 31.03.2020 у справі № 446/656/17.

При цьому, щодо доводів відповідача про відсутність наказу/наказів про проведення атестації робочого місця позивача та її результатів, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.02.2020 (справа № 520/15025/16-а), особи, які зайняті на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, але з вини власника на таких підприємствах не було проведено атестацію робочого місця, мають право на зарахування стажу роботи на таких посадах до спеціального стажу, необхідного для призначення пенсії за віком на пільгових умовах Списком № 2, відповідно до пункту «б» статті 13 Закону №1788-XII.

Цей висновок є також застосовним і щодо осіб, зайнятих на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №1.

При цьому на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.

Отже, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому, контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно довідки виданої КВП Кам`янської міської ради «Міськводоканал» № 293-к від 02.07.2018 перша атестація робочих місць в КВП «Дніпродзержинськводоканал» була проведена лише 30.11.1995 згідно наказу № 118, тобто після звільнення ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, відповідачем було протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи позивача: з 22.07.1981 по 10.10.1981 в Управлінні механізації будівництва тресту «Дніпробудмеханізація»; з 18.11.1981 по 08.02.1989 в Управлінні експлуатації Дніпродзержинського та Дніпровського водосховища; з 06.02.1991 - 04.03.1991 в Управлінні експлуатації Дніпродзержинського та Дніпровського водосховища; з 18.03.1991 - 04.05.1993 в Придніпровському управлінні будівництва виробничого об`єднання «Придніпровський хімічний завод; з 13.05.1993 по 17.02.1995 у КВП Дніпродзержинської міської ради «Дніпродзержинськводоканал».

Також, суд вважає, що відповідачем було протиправно відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу ОСОБА_1 періоду навчання з 01.09.1978 по 16.07.1981, оскільки згідно довідки Державного професійно-технічного навчального закладу «Кам`янський центр підготовки та перепідготовки робітничих кадрів будівництва та автотранспорту» № 435 від 28.08.2019 з 01.09.1978 по 16.07.1981 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчався в СПТУ № 24 м. Дніпродзержинськ за спеціальністю «Електрогазозварник» (денна форма навчання) та отримав кваліфікацію електрогазозварника 3 розряду. В дипломі В № НОМЕР_2 зроблена помилка замість «Шішацький» треба читати «Шишацький».

Крім того, запис про навчання ОСОБА_1 у період з 01.09.1978 по 16.07.1981 наявний в його трудовій книжці (записи № 1 та № 2).

Відповідно до п. «д» ст. 56 Закону України « Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

Відповідно до п. 26 Положення про професійно-технічний навчальний заклад , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.1998 № 1240 час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі до безперервного і до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за одержаною професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, враховуючи те, що позивач одразу після закінчення навчання (16.07.1981) був прийнятий на роботу до Управління механізації будівництва тресту «Дніпробудмеханізація» на посаду газоелектрозварника (22.07.1981), період навчання позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу останнього.

Згідно з пунктом "в" ч. 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до стажу роботи зараховується також військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.

Відповідно до статей 2, 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" № 2011-XII, час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх загального і безперервного трудового стажу, а також до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Таким чином, час проходження військової служби з 18.10.1981 по 25.10.1983 підлягає зарахуванню до загального трудового стажу і до пільгового стажу.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 13 від 30.04.2020.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 840,80 грн. підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Відділу з питань призначення пенсій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.12.2019 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах з дня його звернення тобто з 25.11.2019 та з урахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 840,80 грн., відповідно до квитанції № 13 від 30.04.2020.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 08 липня 2020 року.

Суддя А. Ю. Рищенко