Рішення № 90703789, 31.07.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

31 липня 2020 р. Справа № 120/3356/20-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Дмитришеної Р.М.,

за участю:

секретаря судового засідання: Воронюк В.В.

представника позивача: Кудрик Я.О.

представника відповідача: Бертмен Р.П.

без участі третьої особи

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку статті 287 КАС України адміністративну справу

за позовом: Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області

до: Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1

про: скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області (далі - відповідач) про скасування постанови про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню №62181763 від 06.07.2020 в сумі 5100,00 грн з мотивів її протиправності.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 07.07.2020 позивачем отримано оскаржувану постанову відповідача, про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн за невиконання без поважних причин рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №120/500/19-а. Позивач з постановою про накладення штрафу від 06.07.2020 не погоджується та зазначає, що добровільно виконав судове рішення ще 13.12.2019, тобто до відкриття виконавчого провадження. Зокрема, ОСОБА_1 проведено розрахунок розміру пенсії стягувача, який станом на 01.01.2016 склав 7595,47 грн з урахуванням 80% грошового забезпечення та донараховано кошти в сумі 39148,32 грн за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, що підтверджується розрахунком на доплату. Суму доплати у розмірі 603,99 грн виплачено основною відомістю в січні 2020 року. Разом із тим, ГУ ПФУ у Вінницькій області не має можливості виконати рішення суду в частині донарахованих сум у зв`язку з відсутністю відповідних асигнувань з Державного бюджету. Зауважує, що виплату перерахованої пенсії буде забезпечено відповідно до Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 за № 649, який визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету. Позивач переконаний, що часткове невиконання рішення суду в частині виплати перерахованих позивачу сум відбулося з незалежних від нього причин, які є поважними у розумінні ст. 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", що виключає можливість накладення штрафу на боржника. Вищенаведені обставини стали підставою для звернення до суду з цим адміністративним позовом.

Ухвалою суду від 20.07.2020 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи здійснювати в порядку визначеному статтею 287 КАС України. Призначено справу до судового розгляду на 31.07.2020 об 11:00 год. Витребувано у відповідача та зобов`язано надати суду в строк до 30.07.2020 матеріали виконавчого провадження ВП №62181763. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 21.07.2020 замінено первинного відповідача - Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області на його правонаступника - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

27.07.2020 на адресу суду від представника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов відзив на позовну заяву за вх. №20300, у якому відповідач заперечує проти задоволення адміністративного позову. Зазначає, що дії державного виконавця при прийняті оскаржуваної постанови, а також оскаржувана постанова є такою, що прийнята на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом. Зокрема, свою позицію аргументував тим, що виплата перерахованої пенсії не може вважатись виконаною зважаючи на відсутність документального підтвердження вчинення позивачем дій щодо виплати заборгованості, тому посилання позивача про фактичне виконання рішення є безпідставним. У зв`язку із викладеним, 06.07.2020 відповідачем прийнято постанову про накладення штрафу ВП № 62181763 та надано новий строк для виконання судового рішення, але рішення суду залишилось не виконаним станом на момент подання адміністративного позову. За таких обставин, відповідачем прийнято спірну постанову про накладання штрафу у відповідності до статтей 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження".

Крім того, до відзиву на позовну заяву додано матеріали виконавчого провадження №62181763, які витребувано ухвалою суду від 20.07.2020.

Ухвалою суду від 29.07.2020 клопотання представника відповідача задоволено та залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ). Установлено третій особі строк до 10:00 год. 31.07.2020 для подання письмових пояснень щодо заявлених позовних вимог.

30.07.2020 на адресу суду від третьої особи - ОСОБА_1 надійшли письмові пояснення, в яких викладено міркування на заперечення проти позову. Окремо вказав, що на розгляд справи не має змоги з`явитися, оскільки він є особою з обмеженими фізичними можливостями.

Ухвалою суду від 31.07.2020, проголошеною без виходу до нарадчої кімнати, замінено відповідача у справі на Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила з підстав, що викладені письмово у відзиві на позовну заяву. Просила суд відмовити у задоволенні позову.

Третя особа – ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, оскільки є особою з обмеженими фізичними можливостями. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся у визначеному законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, а саме телефонограмою від 29.07.2020 про здійснення повідомлення за номером: (0432)67-25-25.

У відповідності до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За таких обставин суд здійснює розгляд справи у відсутність третьої особи.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані докази в їх сукупності, встановив такі фактичні обставини.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 у справі №120/500/19-а адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено та, серед іншого, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.

16.12.2019 судом по даній справі видано виконавчий лист, який передано до виконання Відділу примусового виконання рішень 26.05.2020.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бойка С.В., що розглянув заяву ОСОБА_1 , про примусове виконання виконавчого листа №120/500/19-а виданого 16.12.2019 Вінницьким окружним адміністративним судом, 27.05.2020 відкрито виконавче провадження ВП №62181763 щодо виконання згаданого листа та надано боржнику 10-денний строк на виконання рішення суду та надання документального підтвердження такого виконання.

Листом за №0200-0802-5/24817 від 05.06.2020 відповідач повідомив державного виконавця, що рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 добровільно виконане 13.12.2019 року до відкриття виконавчого провадження з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду", якою затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі – Порядок № 649). Зазначено, що на виконання рішення суду управлінням проведено розрахунок розміру пенсії ОСОБА_1 , який станом на 01.01.2016 склав 7595,47 грн виходячи з 80% грошового забезпечення пенсії та донараховано йому різницю між нарахованою та отриманою пенсією в сумі 39 148,32 грн за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, що підтверджується розрахунком про доплату від 13.12.2019. Суму доплати з 10 грудня (дати набрання рішення законної сили) до 31 грудня 2019 року в розмірі 603,99 грн виплачено основною відомістю в січні 2020 року. Поряд із цим, суму заборгованості в розмірі 38 544,33 грн за період з 01.01.2016 по 09.12.2019 буде виплачена у відповідності до Порядку 649, яким затверджено механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування пенсійних виплат на виконання судових рішень після виділення коштів з Державного бюджету на цю мету.

25.06.2020 вимогою державного виконавця зобов`язано позивача в строк до 02.07.2020 в повному обсязі виконати рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/500/19-а, а саме виплатити ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.

На виконання даної вимоги позивач листом від 01.07.2020 №0200-0802-5/29019 повторно повідомив відповідача про вжиті ним заходи на виконання судового рішення відповідно до чинного законодавства. Також надано витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою відповідно до вимог Порядку №649, згідно із яким рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019, що набрало законної сили 09.12.2019 по справі №120/500/19-а міститься в реєстрі за номером - 55366.

Постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) від 06.07.2020 про накладення штрафу, в рамках виконавчого провадження №62181763 на боржника у зв`язку з невиконанням рішення суду в повному обсязі судового рішення без поважних причин накладено штраф у розмірі 5100 грн. Зазначено, не надано підтвердження виплати перерахованих коштів стягувачу в сумі 38544,33грн.

Не погоджуючись із винесеною постановою, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 р. №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII).

Згідно зі ст. 1 Закону №1404-VIII, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VIII).

Згідно ст. 5 Закону №1404-VIII примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 26 Закону №1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм можливо дійти висновку про те, що Законом України "Про виконавче провадження" встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення, а не за своєчасне його виконання. Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи на його виконання, не повинно бути виконаним боржником.

Поважними, в розумінні наведених норм Закону, можуть вважатися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення у встановлений виконавцем строк та повинні бути підтверджені належними доказами.

Так, відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Згідно із Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого указом Президента України від 06.04.2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України готує пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, бере у межах своїх повноважень участь у розробленні прогнозних показників економічного і соціального розвитку України та проекту Державного бюджету України, планує свої доходи та видатки, здійснює ефективний розподіл фінансових ресурсів для пенсійного забезпечення, розробляє проект бюджету Пенсійного фонду України, складає звіт про його виконання та подає їх в установленому порядку Міністру праці та соціальної політики для внесення на розгляд Кабінету Міністрів України.

Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Згідно із тверджень позивача встановлено, що донараховану суму не було виплачено стягувачу у зв`язку з відсутністю державного асигнування.

Оскаржувана постанова державного виконавця від 06.07.2020 № ВП №62181763 мотивована тим, що боржник не надав підтвердження щодо виконання рішення суду від 08.11.2019, тому прийшов до висновку про невиконання суду без прважних причин.

Так, резолютивна частина рішення Вінницького окружного адміністративного суду по справі №120/500/19-а в частині, що виконується в межах даного виконавчого провадження ВП №62181763 містить вимогу до позивача: здійснити виплату ОСОБА_1 різницю між нарахованою та отриманою ним пенсією за період з 01.01.2016 року по день, з якого почнеться виплата перерахованої пенсії за вислугу років.

Як встановлено судом, на виконання вимоги боржником донараховано ОСОБА_1 йому різницю між нарахованою та отриманою пенсією в сумі 39 148,32 грн за період з 01.01.2016 по 31.12.2019, що підтверджується розрахунком про доплату від 13.12.2019. Суму доплати з 10 грудня (дати набрання рішенння законної сили) до 31 грудня 2019 року в розмірі 603,99 грн виплачено основною відомістю в січні 2020 року.

Поряд із цим, листом №0200-0802-5/24817 від 05.06.2020 позивач повідомив державного виконавця про те, що суму заборгованості в розмірі 38 544,33 грн за період з 01.01.2016 по 09.12.2019 буде виплачена відповідно до Порядку №649.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 затверджено Порядок погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, пунктом першим якого передбачено, що цей Порядок визначає механізм погашення заборгованості, що утворилася внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат на виконання судових рішень, за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті Пенсійному фонду України на цю мету.

Відповідно до постанови шостого апеляційного адміністративного суду від 22.07.2020 року визнано протиправними та нечинними пункти 1 та 2 постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 року №649 "Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду". З дати 22.07.2020 постанова набирає законної сили. Відтак, у період прийняття державним виконавцем оскаржуваної постанови, а саме станом на 06.07.2020 Порядок №649 був чинним та таким, що підлягав застосуванню.

Пунктом другим вказаного Порядку боржник - це орган Пенсійного фонду України, визначений судом боржником у виконанні судового рішення; стягувач - фізична особа, на користь якої винесено рішення.

Відповідно до вимог пункту третього Порядку №649 боржник веде облік рішень у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою (далі - реєстр), відповідно до порядку, встановленого Пенсійним фондом України.

Згідно з пунктом 4 Порядку №649 визначено, що черговість виконання рішень визначається датою їх надходження до боржника.

Відповідно до пункту 5 Порядку №649 для підтвердження суми, що підлягає виплаті, боржник подає до Пенсійного фонду України: документ, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копію судового рішення (судових рішень) або виконавчого листа; розрахунок суми, що підлягає виплаті, засвідчений керівником боржника або уповноваженою ним особою.

Згідно з п. 6 Порядку №649 перевірку обґрунтованості розрахованої боржником суми, що підлягає виплаті, проводить в Пенсійному фонді України комісія з питань погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду (далі - комісія). Пунктом 8 Порядку №649 комісія приймає одне з таких рішень: про наявність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку; про відсутність підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку. У разі відсутності підстав для виплати суми, зазначеної в розрахунку, у п`ятиденний строк комісія повідомляє боржнику про прийняте рішення, зазначивши при цьому причини відмови. У разі потреби комісія може прийняти рішення про повернення матеріалів боржнику на доопрацювання.

Пунктом 10 Порядку №649 передбачено, що виділення коштів для виплати здійснюється Пенсійним фондом України в межах наявних бюджетних призначень Пенсійному фонду України на цю мету шляхом перерахування коштів боржнику.

Із цього приводу суд зазначає, що на виконання п. 3 Порядку №649, постановою правління Пенсійного фонду України 26.09.2018 року за № 20-1 затверджено Порядок ведення обліку рішень суду у реєстрі рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 року за № 1189/32641. Вказаний реєстр ведеться в електронному вигляді та його формує Пенсійний фонд України.

Згідно витягу з Реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, який був наданий державному виконавцю разом із листом від 05.06.2020, рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 по справі № 120/500/19-а зареєстровано в реєстрі за №55298 станом на 04.06.2020.

Тобто, виконання рішення, у даному випадку, безпосередньо не залежить від дій (волевиявлення) позивача, адже з матеріалів справи вбачається, що останнім були вжиті всі залежні від нього заходи для забезпечення виплати перерахованої пенсії (зокрема, перераховано пенсію, включено справу до Реєстру рішень суду, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, переданих до Пенсійного фонду України, неодноразове звернення до Пенсійного фонду України з проханням посприяти у виконанні вказаного рішення).

Таким чином, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу, у такому випадку, жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21.11.2018 року у справі № 373/436/17.

В той же час постанова державного виконавця про накладення штрафу не містить обґрунтувань щодо реальної можливості позивача виконати судове рішення на користь ОСОБА_1 у повному обсязі. Ті заходи, про які державний виконавець вимагав надати докази у боржника, як з`ясувалося, останнім були вчинені, однак рішення суду все одно в повному обсязі залишилось не виконаним. І подальше його виконання від власної волі боржника не залежить.

Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №120/1826/19-а вказав, що визначальною ознакою для накладення на боржника штрафу є саме невиконання рішення суду без поважних причин. Поважними можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником, та які не залежали від його волевиявлення.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України у справі №К/800/39668/15 та у постановах Верховного Суду у справах К/9901/1598/18 (405/3663/13а) від 24.01.2018 року, №814/2655/14 від 21.02.2018 року, №373/436/15 від 21.11.2018 невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Враховуючи, що позивачем не в повному обсязі виконано рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 08.11.2019 по справі № 120/500/19-а в частині, що є предметом виконання в межах виконавчого провадження ВП №62181763, не з його вини, а за відсутності бюджетного фінансування, та підтвердження щодо виконання судового рішення згідно із Порядком № 649 позивачем надано, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу на позивача від 06.07.2020 з підстав невиконання рішення суду без поважних причин є необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, заявлений адміністративний позов належить задовольнити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, понесені позивачем, як суб`єктом владних повноважень, судові витрати по сплаті судового збору відшкодуванню не підлягають.

Аналогічного висновку у подібних правовідносинах прийшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05 вересня 2019 року по справі №120/1826/19-а.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницького області - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) Бойка С.В. про накладення штрафу від 06.07.2020 у виконавчому провадженні ВП №62181763.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Відповідно до ст. 287 КАС України апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк з дня їх проголошення.

Реквізити: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницького області (код ЄДРПОУ - 13322403, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21100); Управління забезпечення примусового виконання рішень у Вінницькій області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) (код ЄДРПОУ 43316784, поштова адреса: 21028, м. Вінниця, а/с 391, юридична адреса м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7); ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Повний текст рішення складено: 31.07.2020

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна