Рішення № 90701473, 30.07.2020, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

11301, вул. М. Грушевського, 2 а, смт Лугини, Лугинський район Житомирської області

тел. (04161) 9-14-72, факс (04161) 9-15-47, inbox@lg.zt.court.gov.ua

Справа № 281/526/20

Провадження по справі 2-а/281/14/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2020 року смт Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Свинченко Г.Д.,

за участю:

секретаря судових засідань Островської І.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до УПП в Житомирській області, старшого сержанта поліції 1 батальйону 4 роти Пилипчука Віталія Петровича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом та просив визнати дії інспектора неправомірними та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 23.05.2020 інспектором 4 роти 1 батальйону патрульної поліції у Житомирській області винесено постанову стосовно позивача у справі про адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП. Із змісту вказаної постанови вбачається, що позивач, керуючи транспортним засобом ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1 , 23.05.2020 по вул. М. Грушевського (до перейменування К.Маркса), не подав сигнал світовим покажчиком повороту праворуч, чим порушив вимоги п. 9.2б ПДР.

Вважає, що дана постанова не відповідає дійсності, оскільки 23.05.2020, перебуваючи в автомобілі, який стояв у подвір`ї будинку № 15 по вул. Грушевського в смт Лугини до нього підійшли працівники патрульної поліції та попросили пред`явити їм документи на автомобіль та посвідчення водія. Причин складання постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі не було, так як відповідальність за ч.2 ст. 122 КУпАП настає у випадку керування транспортним засобом, а оскільки позивач ніяких поворотів на своєму автомобілі не здійснював, то він не може бути притягнутий до відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП.

Також вказує на відсутність у постанові, що оскаржується посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, доречно визнати наданий відеозапис таким, що не є належним доказом по справі.

Звертає увагу на де, що при винесенні даної постанови не були враховані вимоги ст.ст. 268, 283 КУпАП, що визначає права особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме: право позивача на юридичну допомогу, збір і надання доказів.

Представник відповідача надав відзив, згідно якого вважає позов безпідставним, оскільки вина позивача стверджується належними доказами, порушення зафіксовано у порядку встановленому законом, оскільки застосування процедури скороченого провадження у випадках, визначених законом, не призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Просить у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Встановлені обставини в їх сукупності свідчать про обґрунтованість доводів відповідача про порушення позивачем вимог п.9.2 б ПДР та законність притягнення позивача до відповідальності згідно ч. 2 ст. 122 КУпАП.

У свою чергу позивачем не надано жодних доказів на підтвердження обставин, які викладені у позовній заяві, а також доказів на спростування факту вчинення ним адміністративного правопорушення.

Крім того, згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, які полягають, зокрема, у порушенні правил дорожнього руху, відповідальність за які передбачена с. 122 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Стосовно твердження позивача щодо позбавлення його права на юридичну допомогу, збір і надання доказів, суд зазначає, що за наявності в діях особи складу адміністративного правопорушення та притягнення до відповідальності на місці вчинення правопорушення, не передбачено складання працівниками органів і підрозділів Національної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, надання особі строку для підготовки до розгляду справи, розгляд будь-яких клопотань, у тому числі щодо забезпечення участі захисника під час винесення постанови. Можливість реалізації особою своїх прав на участь у розгляді справи, права на захист тощо, передбачена шляхом оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення в судовому порядку.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивача обґрунтовано притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 122 КУпАП, постанова ЕАМ № 2571937 від 23.05.2020 винесена інспектором 4 роти 1 батальйону патрульної поліції у Житомирській області ДПП НП у Житомирській області Пилипчуком Віталієм Петровичем, у межах наданих йому повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та нормами КУпАП, є законною, підстави для її скасування відсутні.

За таких обставин у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 необхідно відмовити.

Згідно з нормами п. 5 ч. 2 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У ч. 5 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", яка відповідно до вказаної вище постанови Великої Палати Верховного Суду підлягає застосуванню при поданні позовів у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, визначено, що ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становить 2102 грн. 00 коп.

Відтак, розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, становить 420 грн. 40 коп. (2102,00 х 0,2).

За приписами ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Виходячи із вимог статті 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні вимог позивача, ці витрати несе позивач.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову та не сплаті судового збору позивачем при зверненні до суду, суд, з метою дотримання права позивача на судовий захист, не вважав за доцільним залишати позов без розгляду з цієї підстави, а вважав за можливим стягнути цей судовий збір з позивача під час ухвалення рішення.

Таким чином, з позивача підлягає стягненню на користь держависудовий збір в розмірі 420 грн. 40 коп.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 242-246, 286, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до УПП в Житомирській області, старшого сержанта поліції 1 батальйону 4 роти Пилипчука Віталія Петровича про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до сьомого апеляційного адміністративного суду протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвалу суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Повний текст судового рішення буде виготовлений 31.07.2020 року.

Суддя Г.Д. Свинченко