Вирок № 90701279, 28.07.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/11369/19

1-кп/296/482/20

Вирок

Іменем України

28 липня 2020 року м.Житомир

Корольовський районний суд м.Житомира в складі:

головуючої – судді Янчук Н.П.,

за участю секретаря судового засідання: Новицької О.В.

прокурора Момот Д.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника Міщенка А.М.,

розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження №12016060020004563 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженого в м. Кабулеті, Грузія, громадянина Грузії, який має посвідку на проживання в Україні ( НОМЕР_1 ), має на утриманні неповнолітню дитину, менеджер ПП «Фірма Біонт» м.Світловодськ Кіровогорадської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:15.01.2009 року Шевченківським районним судом м.Києва за ч.3ст.185, ч.3 ст.186,70 КК України на 6 років 6 місяців позбавлення волі; 09.04.2020 року Ленінським районним судом м.Кіровограда за ч.3 ст.185, 75 КК України на 5 років позбавлення волі з іспитовим строком на 3 роки покладенням обов`язків визначених ст.76 КК України;

у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до обвинувального акта, 08.04.2016 близько 14 год. 00 хв. ОСОБА_1 разом з іншою особою, відносно якої обвинувальний акт скеровано до суду та здійснюється судовий розгляд, перебували поблизу будинку АДРЕСА_2 . В ході спілкування ОСОБА_1 запропонував іншій особі, проникнути до будь-якої квартири вищевказаного будинку, з метою викрадення будь-якого цінного чужого майна. На пропозицію ОСОБА_1 , інша особа, погодилась, тим самим вступила з ОСОБА_1 у попередню злочинну змову на таємне викрадення чужого майна поєднаного із проникненням до житла.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на таємне, викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, керуючись корисливим мотивом, перебуваючи у вказаному місці, за згаданих вище обставин, ОСОБА_1 спільно з іншою особою, піднялись на восьмий поверх вищевказаного будинку, де помітили вхідні двері до квартири АДРЕСА_3 зазначеного будинку.

В цей же день, час та місці, пересвідчившись в тому, що поряд немає сторонніх осіб та за їх злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, ОСОБА_1 за допомогою спеціально заготовлених та пристосованих відмичок у виді ключів та викруток шляхом зламу серцевини врізного замка відкрив вхідні двері у вищевказану квартиру, після чого ОСОБА_1 разом з іншою особою, проникли всередину квартири.

Перебуваючи всередині приміщення зазначеної квартири, продовживши реалізацію свого спільного злочинного умислу, ОСОБА_1 разом з іншою особою, таємно викрали майно, що належить ОСОБА_2 , а саме:

жіночу шубу світло-сірого кольору «Мутон» виробника «MYKONOS» вартістю 5 500 грн. 00 коп.;

планшет персональний комп`ютер торгівельної марки «Bravis» модель «NP725 3G IPS White» в корпусі білого кольору, ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМЕІ 2: НОМЕР_3 , вартістю 1 240 грн. 00 коп., у комплекті з чохлом чорного кольору, який для потерпілої майнової цінності не становить.

В подальшому, утримуючи при собі викрадене майно ОСОБА_1 разом з іншою особою, залишили приміщення квартири вказаного будинку через вхідні двері та місце вчинення злочину залишили, а викраденим майном розпорядилися на власний розсуд.

Таким чином, ОСОБА_1 за попередньою змовою з іншою особою, таємно викрали чуже майно, яке належить ОСОБА_2 , чим спричинили матеріальної шкоди на загальну суму 6 740 грн. 00 коп.

Своїми умисними діями, які виразилися у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, ОСОБА_1 , вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

28 липня 2020 року між прокурором Момот Д.П. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Міщенка А.М. укладено угоду про визнання винуватості, у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.

Згідно даної угоди, обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у зазначеному діянні і зобов`язується: беззастережно визнати обвинувачення в обсязі обвинувачення за ч.3 ст.185 КК України під час судового розгляду, співпрацювати зі стороною обвинувачення у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою, яка виступила співучасником вчинення кримінального правопорушення, а саме у таємному викраденні майна ОСОБА_3 , поєднаному із проникненням до квартири АДРЕСА_4 , чим завдано матеріальну шкоду на суму 6740,00 грн.

Вказаною угодою погоджено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1 за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк 4 роки 6 місяці та вважають за можливе застосувати відносно ОСОБА_1 положення ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд та покладенням обов"язків визначених ст.76 КК України.

В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання передбачені ст.476 КПК України.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України визнав повністю. Зазначив, що він розуміє надані йому законом права, розуміє наслідки укладення та затверження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред"явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості. Дав згоду на застосування узгодженого покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди та просив затвердити угоду про визнання винуватості.

Захисник Міщенко А.М. підтримав угоду і просив затвердити на узгоджених умовах.

Прокурор в судовому засіданні зазначив, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України. Просив затвердити угоду і призначити обвинуваченому узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Обмеження, які виключають можливість укладення угоди про визнання винуватості, відсутні.

Потерпіла у даному кримінальному провадженні надала згоду на укладення угоди про визнання винуватосі та призначення узгодженого сторонами покарання, письмова згода потерпілої долучена до угоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_1 , згідно ст.12 КК України, є тяжким.

Судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п.1 ч.4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд приходить висновку, що дана угода відповідає вимогам КПК та КК України та може бути затверджена і на ній може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать його вимогам, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди не порушують права, свободи та інтереси сторін. Укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань, встановлені фактичні підстави для визнання винуватості. Узгоджене сторонами покарання відповідає загальним правилам призначення покарань, передбачених ст.65 КК України.

При визначені виду та міри покарання обвинуваченому суд враховує, що обставинами, які відповідно ст.66 КК України пом`якшують покарання, є щире каяття. Обставини, які відповідно ст.67 КК України обтяжують покарання, відсутні. Матеріальна шкода потерпілій відшкодована, шляхом повернення викраденого майна.

ОСОБА_1 раніше судимий, працює, має на утриманні неповнолітню дитину, сина ОСОБА_4 , 2006 року народження.

З врахуванням встановлених обставин кримінального провадження та особи винуватого, суд вважає можливим призначити ОСОБА_1 узгоджене сторнами угоди покарання у виді 4 років шести місяців позбавлення волі з випробуванням. Звільнення від відбування покарання з випробуванням узгоджено сторонами угоди.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив даний злочин до постановлення вироку Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09.04.2020 року, то остаточне покарання суд призначає за правилами ч.4 ст.70 КК України.

Обраний обвинуваченому запобіжний захід ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11.04.2016 року у вигляді застави - скасувати. Підстав для його продовження суд не вбачає.

Застава внесена 14.04.2016 року ОСОБА_5 на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира, одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, МФО 820172, банк ДКС України, м.Київ, розрахунковий рахунок № НОМЕР_4 в розмірі 68900,00 грн., підлягає поверненню ОСОБА_5 .

Питання речових доказів, суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілою не заявлено.

Процесуальні витрати відсутні.

Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості укладену 28 липня 2020 року прокурором Момот Д.П. та обвинуваченим ОСОБА_1 за участю захисника Міщенка А.М. по кримінальному провадженню № 12016060020004563 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України та призначити узгоджене покарання на 4 роки шість місяців позбавлення волі.

Відповідно ч.4 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного даним вироком, більш суворим ( призначеним вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 09.04.2020 року у виді 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строом на 3 роки, покладенням обов"язків визначених ст.76 КК України) та остаточно до відбуття призначити 5 (п"ять) років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк на 3 (три ) роки.

Відповідно ст.76 КК України зобов"язати ОСОБА_1 періодично з"являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід обраний ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Богунського районного суду м.Житомира від 11.04.2016 року у вигляді застави - скасувати.

Заставу внесену ОСОБА_5 в сумі 68900,00 грн. 14.04.2016 року на депозитний рахунок Богунського районного суду м.Житомира, одержувач ТУДСА України в Житомирській області, код 26278626, МФО 820172, банк ДКС України, м.Київ, розрахунковий рахунок № НОМЕР_5 , повернути заставодавцю ОСОБА_5 .

Речові докази, які передані потерпілій ОСОБА_6 , залишити останній.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Головуючий суддя Н. П. Янчук