Постанова № 90701263, 31.07.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2606/20

Провадження №3/242/1191/20

ПОСТАНОВА

іменем України

31 липня 2020 року м. Селидове

Суддя Селидівського міського суду Донецької області Коліщук З.М. з участю секретаря Каменської А.С., прокурора Єрьоменко М.М. та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172- 7 Кодексу України про адміністративне правопорушення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Руда, Львівської області, жительки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, працюючою контролером Селидівського КП “Компанія “Вода Донбасу” Селидівського ВУВКГ, депутата Української міської ради 7 скликання, пенсіонерки,

встановив:

ОСОБА_1 , будучи депутатом Української міської ради 7 скликання, повноваження якої визнано рішенням № 7/1-1 від 06.11.2015 вказаної ради “Про інформацію Української міської територіальної виборчої комісії про результати голосування і підсумки виборів Українського міського голови і депутатів Української міської ради 7 скликання”, відповідно до підпункту “б” пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції”, 13 березня 2020 року, точний час не встановлений, перебуваючи в приміщенніУкраїнської міської ради, що за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул. Первомайська, 24, усвідомлюючи наявну суперечність між її приватним інтересом та службовими обов`язками, всупереч вимогам пункту 2) частини 1 статті 28 Закону України “Про запобігання корупції” ст.172-7 КУпАП, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, а саме, не повідомила у встановленому зазначеним Законом випадку колегіальний орган - Українську міську раду про наявність у неї реального конфлікту інтересів під час засідання міськради 13.03.2020 та взяла участь у голосуванні, обравши варіант відповіді “ЗА” при розгляді проекту рішення № 7/53-431 від 13.03.2020, яким надавалось право оренди нежитлового приміщення для відкриття молодіжного центру її онуком ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 172-7 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 , порушила вимоги пункту 3) частини 1 статті 28 Закону України «Про запобігання корупції» про обов`язок не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів, а саме, будучи депутатом Української міської ради 7 скликання, повноваження якої визнано рішенням № 7/1-1 від 06.11.2015 вказаної ради “Про інформацію Української міської територіальної виборчої комісії про результати голосування і підсумки виборів Українського міського голови і депутатів Української міської ради 7 скликання”, відповідно до підпункту “б” пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про запобігання корупції”, будучи суб`єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України “Про запобігання корупції”, 13 березня 2020 року, точний час не встановлений, перебуваючи в приміщенніУкраїнської міської ради, що за адресою: Донецька область, м. Українськ, вул.Первомайська, 24, усвідомлюючи наявну суперечність між її приватним інтересом та службовими обов`язками вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів під час засідання міськради 13.03.2020 та взяла участь у голосуванні, обравши варіант відповіді “ЗА” при розгляді проекту рішення № 7/53-431 від 13.03.2020, яким надавалось право оренди нежитлового приміщення для відкриття молодіжного центру її онуком ОСОБА_2 , чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 винуватою себе не визнала та пояснила, що їй не було роз`яснено, що вона не має права голосувати з цього приводу, так як знала, що дане нежитлове приміщення передається в оренду ГО “Країна Вільної Громади”, засновником якого є її дочка - ОСОБА_2 та онук – ОСОБА_2 , а не йому особисто.

Прокурор Єрьоменко М.М. обставини, викладені у протоколах про вчинення адміністративного правопорушення, підтримала, зазначила про наявність в діях ОСОБА_1 ознаки діянь, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП.

Слід зазначити, що в судовому засіданні жодних клопотань про витребування інших доказів ОСОБА_1 не заявляла.

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає та вважає, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законодавством, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також враховуючи тривалий розгляд справи, суд вважає, що слід вирішити справу в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи та пояснень осіб, допитаних в судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків, думку прокурора, приходжу до висновку, що в діях останньої наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону) правопорушення, пов`язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

Першочерговою справою держави та загальними засадами протидії корупції є запобігання корупційним та пов`язаним із корупцією правопорушенням.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету державних органів та органів місцевого самоврядування та зашкодити суспільним інтересам, а отже, не можуть бути визнані як малозначними.

Отже, незалежно від виду суб`єкта та його службової діяльності, рангу та інших характеристик його обов`язком є діяти лише в рамках закону.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

За змістом закону підставою для розгляду справи про адміністративне правопорушення та вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності є протокол про адміністративне правопорушення. Відповідно до ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є джерелом доказів у справі.

Так, вина ОСОБА_1 у неповідомленні нею у встановлених випадках та порядку про наявність реального конфлікту інтересів та вчинення дій в умовах реального конфлікту інтересів, доведена протоколами про адміністративне правопорушення від 2 червня 2020 року та іншими документами, які є у справі.

Зокрема, рішенням № VII/1-1 від 06.11.2015 Української міської ради “Про інформацію Української міської територіальної виборчої комісії про результати голосування і підсумки виборів Українського міського голови і депутатів Української міської ради 7 скликання”, відповідно до якого ОСОБА_1 визнана депутатом Української міської ради 7 скликання (арк. справи 32-33).

Із рішення № VII/16-139 від 27.01.2017 вказаної ради “Про внесення змін в рішення міської ради від 13.11.2015 № VII/1-7 “Про затвердження Положення про постійні комісії Української міської ради” вбачається, що доповнено розділ IV ст. 15 Положення про постійні комісії Української міської ради наступним змістом: “розглядає питання пов`язані із врегулюванням конфлікту інтересів (здійснює контроль за дотриманням Українським міським головою, секретарем та депутатами Української міської ради вимог ч.1 ст. 59-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статті Закону України “Про запобігання корупції”, процедур врегулювання конфлікту інтересів), надає голові, секретарю та депутатам ради консультації та роз`яснення щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками”. Контроль за виконанням рішення покладено на голову постійної депутатської комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики та регулювання земельних відносин ОСОБА_1 (арк. справи 34).

Положенням Про постійні комісії Української міської ради (арк. справи 35-40).

Відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержува-тися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Згідно підпункту “б” пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України “Про запобігання корупції” (далі – Закон) суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема депутати місцевих рад.

У частині першій статті 1 Закону дано визначення терміну близькі особи - члени сім`ї суб`єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також … внук.

Згідно листа Селидівського міського відділу ДРАЦС Східного міжрегіонального управління юстиції вбачається, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є онуком ОСОБА_1 (арк. справи 42).

У статті 1 Закону визначено, що реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Однак, як вбачається із протоколу п`ятдесят третьої чергової сесії Української міської ради 7 скликання від 13.03.2020 ОСОБА_1 брала участь у голосуванні, обравши варіант відповіді “ЗА” при розгляді проекту рішення № 7/53-431 від 13.03.2020, яким надавалось право оренди нежитлового приміщення для відкриття молодіжного центру її онуком ОСОБА_2 (арк. справи 25-31).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , яка є секретарем Української міської ради показала, що доповідачем щодо надання в оренду нежитлового приміщення для відкриття молодіжного центру ГО “Країна Вільної Громади” була ОСОБА_4 . ОСОБА_2 участі в голосуванні не брала. Також показала, що нею проводилась роз`яснювальна робота щодо знання діючого законодавства, пов`язаного з корупцією.

Суд не приймає до уваги покликання ОСОБА_1 про те, що на розгляді сесії проект рішення про надання в орендунежитлового приміщення для відкриття молодіжного центру не зачитувався, а тому вона не знала, що буде вирішуватися дане питання з наступних підстав:

Так, допитана в судовому засідання ОСОБА_1 підтвердила той факт, що попросила дане питання поставити в порядок денний і розглянути його 13.03.2020.

Крім того, підтвердила та долучила до матеріалів справи копію протоколу засідання постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики та регулювання земельних відносин від 17.02.2020, де головою даної комісії є вона, ОСОБА_5 , що на даній комісії розглядалось питання про надання в оренду нежитлового приміщення за адресою Первомайська, 24 м. Українськ громадській організації “Країна Вільної Громади” і було прийнято рішення винести на сесію.

Адже ОСОБА_6 є дочкою ОСОБА_1 , що підтверджується відповіддю з Селидівського міського відділу ДРАЦС Східного міжрегіонального управління юстиції (арк. справи 42).

Також, із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що засновником громадської організації “Країна Вільної Громади” є ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (арк. справи 18-22).

Згідно рішення Покровської об`єднаної Державної податкової інспекції головного правління ДФС у Донецькій області № 545 від 07.03.2017 відомо, що громадська організація “Країна Вільної Громади”, керівником якої є ОСОБА_2 , включена до Реєстру неприбуткових установ та організацій (арк. справи 23).

Таким чином, ОСОБА_1 знала, що керівником ГО “Країна Вільної Громади” є її онук ОСОБА_2 , а засновником дочка та онук.

Також, суд критично ставиться до твердження ОСОБА_1 про те, що їй не було роз`яснено секретарем міської ради про реальний конфлікт інтересів, так як вона приймала присягу депутата міської ради і була обізнана про права та обов`язки, а також про знання Конституції та Законів України.

Більше того, вона є головою постійної комісії з питань депутатської діяльності, етики, правової політики та регулювання земельних відносин і до її повноважень відносилось розглядати питання, пов`язані із врегулюванням конфлікту інтересів (здійснювати контроль за дотриманням Українським міським головою, секретарем та депутатами Української міської ради вимог ч.1 ст. 59-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” та статті Закону України “Про запобігання корупції”, процедур врегулювання конфлікту інтересів), надавати голові, секретарю та депутатам ради консультації та роз`яснення щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердила, шо була ознайомлена з даним Положенням.

Так, статтею 8 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” передбачено, що депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу та член ради, здійснюючи депутатські повноваження, повинен дотримуватися правил депутатської етики, зокрема, не використовувати депутатський мандат в особистих інтересах чи в корисливих цілях і керуватися у своїй діяльності та поведінці загальновизнаними принципами порядності, честі і гідності.

Згідно з ч.1 ст.18 Закону України “Про статус депутатів місцевих рад” депутат місцевої ради зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів.

Відповідно до положень ч.1 ст.49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення.

Згідно ч. 2 ст.19 Конституції України та ч. 3 ст. 24 Закону України ст.49 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

У частині другій статті 59-1 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що здійснення контролю за дотриманням вимог частини першої цієї статті, надання зазначеним у ній особам консультацій та роз`яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною радою.

У судовому засіданні встановлено, що даний контроль було покладено на постійну комісію з питань депутатської діяльності, етики, правової політики та регулювання земельних відносин, головою якої саме є ОСОБА_1 .

Суд не бере до уваги показання свідка ОСОБА_6 , яка вважає, що в діях її матері ОСОБА_1 відсутній склад адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 та ч.2 ст.172-7 КУпАП, оскільки вони не підтверджуються жодними доказами.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Судом досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй адміністративних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 172-7 та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п.161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» №39598/03 від 21.07.2011 року).

Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила декілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи характер скоєних правопорушень, особу правопорушника, ступінь її вини, майновий стан, вважаю за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції відповідно до ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 слід стягнути 420,40 грн. судового збору в дохід держави.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7, ч. 2 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення:

- за ч. 1 ст. 172-7 КУпАП штраф на р/р: UA118999980313080106000005070, отримувач: Селидівське УК/м.Селидове/ 21081100, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), МФО: 988889, ОКПО: 37791274, у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 (тисяча сімсот) гривень;

- за ч. 2 ст.172-7 КУпАП штраф на р/р: UA118999980313080106000005070, отримувач: Селидівське УК/м.Селидове/ 21081100, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), МФО: 988889, ОКПО: 37791274, у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП остаточно призначити ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу на р/р: UA118999980313080106000005070, отримувач: Селидівське УК/м.Селидове/ 21081100, банк отримувача : Казначейство України (ЕАП), МФО: 988889, ОКПО: 37791274, в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави на рахунок (UA 228999980313171206000005070, код отримувача ЄДРПОУ 37791274, МФО 899998, код бюджетної класифікації 22030101, отримувач коштів Селидівське УК /м.Селидове/, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не буде подано, та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя З.М. Коліщук