Ухвала суду № 90700724, 31.07.2020, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН193/49/20

Провадження №1-кп/193/45/20

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

31 липня 2020 року смт.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської областіу складі

головуючого судді: Кащук Д .А.

при секретарі: Ратушній В.В.

за участю прокурора: Іванків В. В.

захисника: Мудраченко В. М.

обвинуваченого: ОСОБА_1

представник потерпілого: Савченко О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Софіївка кримінальне провадження №12019040580000486 від 13.12.2019 року, кримінальне провадження №12020040580000050 від 14.02.2020 року та кримінальне провадження №12020040580000066 від 03.03.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_1 , по ч. 3 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходяться вищевказані об`єднані кримінальні провадженняя

В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 , оскільки строк тримання під вартою закінчується 14 серпня 2020 року.

Прокурор при вирішенні зазначеного питання вказує на те, що обвинувачений може переховуватись від суду, оскільки обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, схильний до вчинення крадіжок, крім того звертає увагу суду на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на данний час не зменшились, а тому просить продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 терміном на 60 днів.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні щодо поданого прокурором клопотання не заперечує.

Захисник Мудраченко В. М. у судовому засіданні щодо поданого прокурором клопотання підтримує свого підзахисного.

Представник потерпілої ОСОБА_2 адвокат Савченко О.М. в судовому засіданні підтримує клопотання прокурора, вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому.

Суд враховує вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв`язки з державою , в якій він зазнає судового переслідування (рішення ЄСПЛ «Смірнови проти Росії»(п. 60)

Продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності певного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважує принцип поваги до особистої недоторканності (рішення ЄСПЛ «Харченко проти України», «Лабіта проти Італії»).

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинувачених суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185 КК України, за яким законом України про кримінальну відповідальність передбачене покарання у виді позбавленням волі на строк до 6 років, зважає на кількість кримінальних проваджень, по яким обвинувачується ОСОБА_1 , а також враховує характер вчинених кримінальних правопорушеннь.

Суд вважає встановленим наявність ризику вчинення обвинуваченим повторного злочину, оскільки останній перебуваючи на свободі, будучи обвинуваченим по кримінальному провадженню за ч.3 ст.185 КК України, знову вчинив тяжкі корисливі злочини, що саме по собі свідчить про наявність ризику вчинення обвинуваченим нового злочину. Отже, суд встановлено наявність ризику визначеного п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183 КПК України, та враховуючи, що мета, підстави, що стали обставиною для обрання обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою є й надалі актуальними, обвинувачений не працює, не одружений, що свідчить про його слабкі соціальні зв`язки, схильний до вчинення кримінальних правопорушень, про що свідчить кількість кримінальних проваджень та наявність значної кількості епізодів вчинених кримінальних правопорушень за ч.3 ст.185 КК України, інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить висновку про доцільність продовження ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Судом також враховується суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельєр проти Франції».

Зважаючи на викладені обставини, суд вважає за необхідне продовжити щодо обвинуваченого винятковий вид запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення визначених вище ризиків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 177, 183, 194, 197, 331 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Продовжити строк застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, тобто до 24 вересня 2020 року до 15 години 20 хв..

Ухвала слідчого судді щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали про продовження запобіжного заходу негайно після її проголошення вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику,та направити для виконання в частині продовження строку застосування запобіжного заходу начальнику Криворізької установи виконання покарань № 3 УДПтСУ у Дніпропетровській області.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим з дня вручення її копії.

Суддя Д.А. Кащук