Ухвала суду № 90698325, 31.07.2020, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2184/19

Провадження №:2-з/138/16/20

УХВАЛА

Іменем України

31 липня 2020 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі головуючого судді Холодової Т.Ю., розглянувши заяву представника позивача за зустрічним позовом адвоката Дубінського Юрія Ярославовича про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Гарант+» Бензюри Ігоря Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області перебуває вказана вище цивільна справа.

30.07.2020 до суду надійшла заява представника позивача за зустрічним позовом адвоката Дубінського Ю.Я. про забезпечення зустрічного позову. Заява мотивована тим, що постановою Вінницького апеляційного суду від 23.07.2020 скасовано ухвалу Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 19.05.2015 та відмовлено у забезпеченні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 . Відтак позивач за зустрічним позовом вважає, що ТОВ «Кредитні ініціативи» може відчужити вказане нерухоме майно, реєстрація права власності на яке за ТОВ «Кредитні ініціативи» оскаржується позивачем за зустрічним позовом. За таких підстав адвокат Дубінський Ю.Я. вважає, що забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірну квартиру забезпечить ефективне збереження даного нерухомого майна до ухвалення рішення у цій справі та унеможливить вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо такого майна.

Дослідивши зміст заяви про забезпечення позову, а також матеріали цивільної справи, що стосуються даної заяви, суд приходить до такого висновку.

Згідно з ч. 1, 2 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

При цьому, відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами.

Також відповідно до п. 4. Постанови Пленуму Верховного Суду України за № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

З матеріалів цивільної справи вбачається, що предметом спору у даній справі за зустрічним позовом є оскарження рішення реєстратора щодо реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на квартиру АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 32252649 від 01.07.2019 (рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 47626770 від -4.07.2019.

Позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 вважає, що реєстрація права власності на спірне нерухоме майно за ТОВ «Кредитні ініціативи» призвела до неможливості виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики та власне стягнення на користь ОСОБА_2 такого боргу.

Разом з тим, зважаючи, що арешт спірної квартири, який був накладений ухвалою суду від 19.05.2015 саме для забезпечення позову ОСОБА_2 та з можливістю подальшої реалізації його права на стягнення боргу з ОСОБА_1 , був скасований судом апеляційної інстанції, суд не вбачає підстав для повторного накладення такого арешту.

Більше того, обґрунтовуючи свою заяву про забезпечення позову, адвокат Дубінський Ю.Я. зазначає, що у разі незабезпечення зустрічного позову у даній цивільній справі, ТОВ «Кредитні ініціативи» зможе безперешкодно відчужити спірне нерухоме майно. Проте предметом спору у справі за первісним позовом є саме скасування арешту, накладеного на дану квартиру, який вже позбавляє можливості ТОВ «Кредитні ініціативи» вільно розпоряджатися своїм майном, зокрема і відчужити квартиру АДРЕСА_1 .

Крім цього, суд вважає, що представник позивача за зустрічним позовом не довів, яким чином ненакладення арешту на дану квартиру утруднить виконання можливого рішення суду у разі задоволення зустрічного позову. Так само недоведеним є і те, яким чином забезпечення зустрічного позову вплине на відновлення порушеного ОСОБА_1 , який не є власником спірної квартири, права ОСОБА_2 , зважаючи на перебування спірної квартири в іпотеці ще до ухвалення рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 боргу за договором позики, а відтак і першочергове право іпотекодержателя на задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на іпотечне майно.

За таких підстав, виходячи з характеру заявлених вимог за зустрічним позовом, обставин викладених у зустрічній позовній заяві, доказів, наданих на підтвердження таких обставин, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

У заяві представника позивача за зустрічним позовом адвоката Дубінського Юрія Ярославовича про забезпечення зустрічного позову у цивільній справі за первісним позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про звільнення майна з-під арешту та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», Державного реєстратора Комунального підприємства «Гарант+» Бензюри Ігоря Юрійовича, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Могилів-Подільський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення, шляхом подання апеляційної скарги через Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.Ю. Холодова