Рішення № 90695966, 28.07.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" липня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/1709/20

Господарський суд Одеської області у складі: суддя Волков Р.В.,

При секретарі судового засідання Прижбило О.В.,

Розглядаючи справу №916/1709/20

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815)

в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вулиця Привокзальна, будинок 22, місто Лиман, Донецька область, 84400, код ЄДРПОУ 40150216)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (вул. Чапаєва, будинок 50, село Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 22447500)

про стягнення 55810,00 грн. штрафу

представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Мирончак А.П.

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" про стягнення 55810 грн.

16.06.2020 відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, засідання призначено на 15.07.2020.

09.07.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№17882/20).

14.07.2020 позивачем подано клопотання (вх.№18423/20), в якому просить перенести розгляд справи на іншу дату.

15.07.2020 представники сторін у судове засідання не з`явились, судом відкладено розгляд справи на 28.07.2020.

24.07.2020 позивачем надано відповідь на відзив (вх.№19593/20).

28.07.2020 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

В обґрунтування вимог позивач вказує, що за неправильно зазначену у накладній масу вантажу відповідачу нараховано штраф у відповідності з вимогами ст.ст. 118,122 Статуту залізниць України.

У відзиві відповідач вказує, що залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено, комерційні акти лише засвідчують обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, так, комерційний акт засвідчує невідповідність маси натурою з даними, зазначеними у транспортних документах. Зазначає, що відправник не міг зазначити невірну масу вантажу, оскільки здійснив зважування на придатних вагонних вагах, програмний комплекс, встановлений на вагах відправника не передбачає механізму зміни маси, дати тощо, ці величини надходять до бази даних автоматично. Посилається, що зазначені обставини встановлені у справах №№916/102/17, 916/3079/17, 916/901/18, а тому в силу ч.4 ст. 75 ГПК України не підлягають доказуванню.

Посилається також на те, що заявка на зважування не містить жодної підстави, встановленої ст. 52 Статуту залізниць України, не підписана з боку вантажоотримувача, що є порушенням ст. 52 Статуту залізниць та Правил складання Актів.

Вказує, що позивачем було здійснено зважування на вагах, у технічному паспорті на які вказано, що зважування здійснюється в русі 3 км на годину, при цьому звичайний рух по вказаним вагам позивача становить 5 км на годину, що менше швидкості руху, в акті не зазначено, в якому стані здійснювалось зважування, але це впливає на похибку ваг.

Також посилається на те, що позов підлягає залишенню без руху, оскільки позивачем не зазначено відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору.

У відповіді на відзив зазначає, що у комерційному акті відображено стан вантажу, вказано, що ознак втрати вантажу не зафіксовано. Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України, залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, якщо вантаж надійшов у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення. Комерційний акт, витяг з книги контрольних переважувань станції Авдіївка та інформація вугільної відомості №42589 щодо результатів зважування вагону у своїй сукупності засвідчують, що вантажовідправник неправильно зазначив масу вантажу в графі 24 накладної №40689770 та п.6 відомості до накладної.

Щодо посилання на рішення господарського суду Одеської області у справі №916/3079/17 та постанову Одеського апеляційного господарського суду по справі №916/904/17, правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

Станцією відправлення вага вантажу не перевірялась, посилається на постанову ВС у справі №916/3615/16.

При цьому вказує, що перевірка маси вантажу на станції призначення проводиться, як правило, тим самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення, тобто, ця умова не є імперативною. Переважування здійснювалось на придатних вагах, які були своєчасно повірені та перевірені.

Зазначає, що зі змісту комерційного акту вбачається, що вагон зважувався двічі, що неможливо зробити під час руху. При цьому, у графі 26 накладної «спосіб визначення маси» відповідачем зазначено «на вагонных весах (100 т). Заводской №22», а у відзиві відповідач вказує, що ним зважування вагону проводилось на вагонних вагах 23112ВВ-100Э/2СД, аркуш 1 технічного паспорту не містить заводського номеру, технічних характеристик та не може бути належним та допустимим доказом. Посилається на п.5.6. Постанови ВС у справі №905/2360/18. Також вказує, що роздрукований лист з результатами зважування теж не може бути належним доказом по справі, оскільки є внутрішнім документом відповідача та не містить підпису представника залізниці. Посилається на правову позицію, викладену у Постанові Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2020 у справі №916/3369/19.

Вказує, що заявка на зважування засвідчена печаткою вантажоодержувача, а начальник станції Авдіївка своїм підписом лише надав дозвіл на переважування вагонів відповідальним працівникам станції. Крім того, посилається на ч.2 ст. 24 Статуту залізниць України, де вказано, що залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладній.

Щодо невідповідності позову вимогам ст. 162 ГПК України зазначає, що обов`язкове досудове врегулювання вимогами законодавства не передбачено.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.

26.12.2019 згідно з накладною №40689770 зі станції Чорноморська Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці було відправлено групу вагонів, у тому числі вагон №63404685 з вантажем - вугілля кам`яне.

У відомості вагонів зазначено: тара вагона 24500 кг, маса вантажу 69600 кг.

27.12.2019 на станції призначення Авдіївка на підставі заявки вантажоодержувача було здійснено контрольне переважування вантажу у вагоні №63404685, про що складено комерційний акт №482803/384 від 28.12.2019, а також зафіксовано результат в Книзі обліку контрольних зважувань.

Відповідно до накладної відправником вантажу є ТОВ з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс». Отримувачем вказано ПрАТ «Авдіївський коксохімічний завод».

Маса вантажу визначена вантажовідправником без участі представників залізниці, завантаження проводилося вантажовідправником, спосіб визначення маси вказаний: на вагонних вагах (100 т), заводський №22 (підтверджується графами 24, 26, 28 накладної).

Комерційний акт засвідчує, що під час контрольного зважування вагона було встановлено розбіжності фактичної маси вантажу з зазначеною в накладній масою менше документа на 2100 кг. При зважуванні виявлено: брутто 92000 кг, тара 24500 кг, нетто 67500 кг.

У комерційному акті зазначено, що зважування зазначеного вагону проведено на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача №0380, приписаних до станції Авдіївка та повірених 22.04.2019 року.

У матеріалах справи міститься копія технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) №0380, вказані вагонні ваги, відповідно до відомостей технічного паспорту приписані до станції Авдіївка та власником вагів вказано Авдіївський коксохімічний завод.

22.04.2019 у технічному паспорті проставлено відмітку про те, що ваги повірені, 25.10.2019 проставлено відмітку про проведення технічного огляду вагів, проведення огляду-перевірки, зазначено, що для зважування вантажу, який перевозиться залізницею, придатні.

У комерційному акті зафіксовано, що вантаж прибув в справному вагоні, люки, двері щільно закриті, течі вантажу нема. Поверхня вантажу вище рівня бортів на 10-20 см, маркований вапняним розчином. Зазначено, що зважування вантажу проводили: ДС ОСОБА_1 , агент комерційний ОСОБА_2 , прийомоздавальник ПрАТ «АКХЗ» ОСОБА_3 . При повторному зважуванні в присутності вищезазначених осіб недостача вантажу підтвердилася.

Комерційний акт підписано: ДС ОСОБА_4 , в.о. інженера ОСОБА_6., агент комерційний ОСОБА_2 , прийомоздавальник ПрАТ «АКХЗ» ОСОБА_3 .

Результат зафіксовано в Книзі контрольних перезважувань вантажів 27.12.2019.

У виписці з Книги контрольних перезважувань вказано, що перед зважуванням ваги перевірив агент комерційний ОСОБА_2 , ваги №0380 працюють вірно, 27.12.2019 о 23:30 вказані результати по вагону №63404685: брутто 92000 кг, нетто 67500 кг, тара 24500 кг, вага по документу 69600, недовантаження 2100 кг.

Повторне перезважування здійснено 27.12.2019 о 23:40, що також зафіксовано в Книзі контрольних перезважувань, результати тотожні попереднім.

Під результатами зважувань наявні підписи ДС ОСОБА_4., агента комерційного ОСОБА_2., прийомоздавальника ПрАТ «АКХЗ» ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 6 Статуту Залізниць України накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов`язана перевіряти все що приймає до перевезення.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.

При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 308 ГК України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.

Згідно зі ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт» підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов`язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.

Відповідно до п.2.1. Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Згідно з п.5.5. Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Відповідно до п. 5 Правил складання актів, затверджених Наказом Мінтрансу від 28.05.2002 №334, у разі перевірки маси тари вагона не тим працівником станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища працівника станції, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і працівником станції, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується працівником станції, який перевіряв тару вагона.

Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Відповідно до Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. N04-5/225 «Про внесення змін та доповнень до роз`яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N04-5/601 «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею» у розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв`язку з цим збитки.

Судом встановлено, що комерційний акт №482803/384 від 28.12.2019 містить усі необхідні підписи посадових осіб, тому являється належним доказом у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач посилається на ті обставини, що для застосування відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу, залізниця має довести, що вантаж не було частково втрачено під час перевезення.

У комерційному акті зафіксовано, що вантаж прибув в справному вагоні, люки, двері щільно закриті, течі вантажу нема. Поверхня вантажу вище рівня бортів на 10-20 см, маркований вапняним розчином.

Крім того, під час відправлення вантажу представники відправника, будь-яких відомостей щодо несправності вагону, в який навантажується вантаж, не зазначали.

Відповідно до ст.111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Відповідачем не доведено, що позивачем було втрачено вантаж, при цьому, як зазначено вище, вантаж прибув у справному вагоні.

Відповідно до ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Отже, судом відхиляються посилання відповідача щодо можливої втрати вантажу як необґрунтовані.

Також у відзиві на позов, відповідач посилається на неможливість відправником зазначити невірну масу вантажу.

В обґрунтування вищезазначеного твердження, відповідач зазначає, що зважування, завантажених вагонів, для встановлення маси вантажу здійснюється співробітниками відповідача на повірених та зареєстрованих 100 тонних вагонних вагах 23112ВВ-100Э/2СД.

У відповідності до роздруківки від 25.12.2019 о 22 год 15 хв 48 с (а.с.40), складеної ваговим оператором ОСОБА_5 (працівник відповідача, як вбачається з відзиву), при зважуванні на вагонних вагах 23112ВВ-100Э/2СД вагону №63404685 з вантажем, було встановлено, що маса вантажу складає 69,60 т.

Відповідно до Довідки, наданої TOB «ВЕС-СЕРВІС» від 07.07.2020 №152, ваги 23112ВВ-100Э/2СД на 2019 рік були повністю повірені та здійснювали роботу в справному стані. У довідці вказано, що програмний комплекс, встановлений на вагах, який забезпечує працездатність вагів, а також зчитування даних по зважуванню та виводу вказаних даних у форматі, який читається, не передбачає механізму зміни маси, дати, часу зважування та номерів вагонів - ці величини поступають в базу даних автоматично та коригуванню не підлягають.

Вказаною Довідкою також зазначено, що роздруківка з електронних вагів від 25.12.2019 в 22 год 15 хв 48 с, яка складена ОСОБА_5 , в дійсності була роздрукована з програмного комплексу ПО-У.01, встановленого на вагах 23112ВВ-100Э/2СД.

Щодо посилання на те, що обставини неможливості зазначити в залізничній накладній невірну масу вантажу, оскільки у відповідача відсутня можливість вказати невірну масу вантажу, встановлені судовими рішеннями у справах №916/102/17, №916/3079/17, №916/901/18, суд зазначає таке.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, у справі №916/102/17 досліджувалось питання щодо зважування відповідачем на вагових вагах 23105ВВ-1003/2СД, у справі №916/3079/17 на вагах 23104ВВ-1003/2СД, у справі №916/901/18 - на вагах 23104ВВ-1003/2СД, - отже, судами у даних справах не надавалась оцінка щодо вагонних вагів 23112ВВ-100Э/2СД.

Крім того, ч.7 ст. 75 ГПК України визначено, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для господарського суду.

При цьому, суд звертає увагу на те, що у графі 26 накладної вказано спосіб визначення маси: на вагонних вагах (100 т) заводський №22, що не відповідає зазначеним відповідачем відомостям щодо зважування на вагах 23112ВВ-100Э/2СД.

Як вбачається з копії технічного паспорту на ваги відповідача (а.с.39), їх заводський номер вказаний як №112.

Також, суд вказує, що у відповідності до п. 2.1 Правил оформлення перевізних документів, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком 3 до цих Правил.

Графа 24 накладної засвідчує, що маса вантажу визначена відправником. Внесення відомостей відправником в накладну підтверджена графою 55 накладної. Натомість, у разі визначення маси вантажу за участі залізниці, проставляється відповідна позначка у графі 25 накладної.

Слід також зазначити, що завантаження проводилося вантажовідправником, що підтверджується графою 28 накладної.

Відповідно до п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Мінтрансу від 21.11.2000 №644 вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.

Згідно з п.1.6 Правил оформлення перевізних документів перевізні документи, оформлені відправником в паперовому вигляді, перевіряються начальником станції або уповноваженим ним працівником станції у разі надання згоди на навантаження на місцях загального користування. Перевіркою встановлюються: наявність плану (місячного або додаткового) на перевезення, відсутність заборон і обмежень у даному напрямку перевезення, правильність заповнення бланків перевізних документів відповідно до правил оформлення перевізних документів, наявність зазначених відправником у графі 9 «Документи, що додані відправником» додаткових супровідних документів та документів дозвільного характеру на відправлення вантажу контролюючих органів, необхідність одержання яких передбачено законами України.

Як вбачається із вказаного, перевірка правильності визначення маси вантажу та внесених в накладну відомостей щодо ваги вантажу при перевірці перевізних документів не передбачається.

Відповідно до п.2.3. Правил оформлення перевізних документів у графі 55 "Правильність внесених відомостей підтверджую" представник відправника вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Судом встановлено, що накладна містить відмітку про підтвердження правильності відомостей.

Вищенаведені норми свідчать про те, що залізниця не зобов`язана перевіряти відповідність вказаних відправником вантажу даних, які зазначені у накладній, при прийнятті вантажу до перевезення. А вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Вказана правова позиція відповідає правовій позиції, викладеній у постанові ВС від від 23.03.2018 по справі № 916/3615/16.

При цьому, описані відповідачем особливості 100 тонних вагонних ваг із програмним комплексом ПО-У.01 щодо неможливості коригування маси вантажу та будь яких інших параметрів ніяким чином не дають право відповідачу уникати відповідальності за невірне зазначення маси вантажу, та не спростовують доводів позивача.

Відповідачем зазначено, що зважування при перевірці маси вантажу було здійснено на невідповідних вагах, оскільки у технічному паспорті на ваги, наданому позивачем, вказано, що зважування здійснюється в русі 3 км на год, при цьому, звичайний рух по вказаних вагах позивача становить 5 км/год, що менше швидкості руху. Натомість в порушення п.9 Правил складання актів (стаття 129 Статуту) у комерційному акті має бути описано обставини, за яких виявлена незбереженість, а у комерційному акті, наданому позивачем, не вказано, в якому стані здійснювалось зважування вагону: в русі чи в статичному положенні, адже це впливає на похибку ваг.

Як вже зазначено вище, у матеріалах справи міститься копія технічного паспорту засобу вимірювальної техніки (ЗВВТ) №0380, вказані вагонні ваги, відповідно до відомостей технічного паспорту приписані до станції Авдіївка та власником вагів вказано Авдіївський коксохімічний завод.

22.04.2019 у технічному паспорті проставлено відмітку про те, що ваги повірені, 25.10.2019 проставлено відмітку про проведення технічного огляду вагів, проведення огляду-перевірки, зазначено, що для зважування вантажу, який перевозиться залізницею, придатні.

У виписці з Книги контрольних перезважувань вказано, що перед зважуванням ваги перевірив агент комерційний ОСОБА_2. , ваги №0380 працюють вірно, 27.12.2019 о 23:30 вказані результати по вагону №63404685: брутто 92000 кг, нетто 67500 кг, тара 24500 кг, вага по документу 69600, недовантаження 2100 кг.

Повторне перезважування здійснено 27.12.2019 о 23:40, що також зафіксовано в Книзі контрольних перезважувань, результати тотожні попереднім.

Відповідно до п.10 Правил приймання вантажів до перевезення зважування вантажів на вагонних вагах провадиться із зупинкою і розчіпленням вагонів або із зупинкою без розщіплення.

Зважування під час руху дозволяється тільки на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування.

Із зупинкою і розчіпленням вагонів зважуються вантажі:

зернові, насіння, комбікорм і висівки, що перевозяться насипом;

харчові в цистернах (олія, меляса тощо);

картопля, овочі, баштанні культури, макуха, сіль харчова, метали всіх найменувань і лом кольорових металів, які перевозяться навалом.

При зважуванні зернових вантажів, насіння, комбікормів і висівок, олії, меляси та інших харчових вантажів маса тари вагонів може перевірятися відправником перед навантаженням і одержувачем після вивантаження.

При зважуванні решти зазначених у цьому параграфі вантажів маса тари вагонів може перевірятися один раз: відправником - перед навантаженням або одержувачем - після вивантаження.

Зважування на вагонних вагах інших вантажів провадиться із зупинкою вагонів без розчіплення або під час руху на вагонних вагах, призначених для цього способу зважування. Маса тари вагонів у цих випадках може прийматися за трафаретом на вагоні.

Відповідно до п.п. 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Тобто, вказана умова не є імперативною.

При цьому, як вказує відповідач, п.9 Правил складання актів встановлено, що у комерційному акті детально описуються стан вантажу або багажу і обставини, за яких виявлена незбереженість, а також обставини, які могли бути причиною виникнення незбереженості вантажу, багажу чи вантажобагажу. Ніякі припущення та висновки про причини незбереженості або про вину відправника і залізниці до акта не вносяться.

Зважування вантажу на вагах, які рухаються, чи на вагах, які знаходяться у статичному стані, на думку суду, не можуть бути обставиною, за якою виявлено незбереженість вантажу, а лише свідчить про спосіб зважування.

Так, судом встановлено і відповідачем не спростовано належність та правильність проведення зважування позивачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем було невірно зазначено у залізничній накладній маса вантажу.

Відповідач також посилається на відсутність заявки на проведення перевірки маси вантажу від отримувача.

Відповідно до ст. 52 Статуту залізниць України на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі:

прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій;

прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами;

прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах);

прибуття вантажу, який був завантажений залізницею;

видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею;

прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами.

Крім того, ст. 24 Статуту залізниць України встановлено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідач вказує, що заявка від ПрАТ «АКХЗ» засвідчена підписом, який тотожний підпису начальника станції Авдіївка - ОСОБА_4., який є на комерційному акті.

Втім, суд зазначає, що як встановлено матеріалами справи, на заявці проставлено штамп отримувача ПрАТ «АКХЗ», крім того, участь вантажотримувача у перезважуванні та складенні комерційного акту підтверджується наявністю підпису представника ПрАТ «АКХЗ» на комерційному акті та виписці з книги перезважувань - прийомоздавальник ПрАТ «АКХЗ» ОСОБА_3 .

Щодо посилання відповідача на порушення позивачем ст. 162 ГПК України, суд вказує, що законодавством наразі не передбачено обов`язкового досудового врегулювання у відповідних відносинах.

Враховуючи вищезазначені обставини справи, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

Згідно з ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч.1 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Керуючись ст.ст. 11, 610 ЦК України, ст. 216, 230, 308 ГК України, ст. 6, 24, 52, 111, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 12, 23 Закону України «Про залізничний транспорт», п.п. 1.6, 2.1., 2.3, 5.5. Правил оформлення перевізних документів, п.п. 5, 9, 10 Правил складання актів, п.п. 5, 10, 28 Правил приймання вантажів до перевезення, до п.п. 22 Правил видачі вантажів, ст.ст.13, 20 73, 74, 76, 86, 126, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вулиця Привокзальна, будинок 22, місто Лиман, Донецька область, 84400, код ЄДРПОУ 40150216) до Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (вул. Чапаєва, будинок 50, село Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 22447500) про стягнення 55810,00 грн., - задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Трансінвестсервіс" (вул. Чапаєва, будинок 50, село Визирка, Комінтернівський район, Одеська область, 67543, код ЄДРПОУ 22447500) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 40075815) в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» (вулиця Привокзальна, будинок 22, місто Лиман, Донецька область, 84400, код ЄДРПОУ 40150216) 55810,00 грн. штрафу, 2102,00 грн. витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту з урахуванням положень п.4 розділу Х ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Вступна та резолютивна частина рішення проголошені в судовому засіданні 28.07.2020. Повний текст рішення складений та підписаний о 31 липня 2020 р.

Суддя Р.В. Волков