Ухвала суду № 90695875, 27.07.2020, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

27.07.2020 Справа № 914/1124/20

Господарський суд Львівської області у складі судді Трускавецького В. П., секретаря судового засідання Хороз І. Б., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні, яке проводиться в режимі відеоконференції, матеріали справи

за позовом: акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», м. Львів,до відповідача:товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз», м. Львів,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:приватний виконавець Маковецький Зорян Вікторович, м. Львів,про: виключення з опису та звільнення з під арешту газопроводу.За участю представників учасників процесу:позивача:Гарбузюк Р. О. - представник,відповідача:Морочинський А. М. - адвокат,третьої особи:не з`явився,третьої особи:не з`явився,Міністерства енергетики України:Гузема А. А. - представник.Встановив.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» про виключення з опису та звільнення з під арешту газопроводу.

Ухвалою суду від 18.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 15.06.2020. Також, вказаною ухвалою залучено до участі у справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та залучено до участі у справі приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

27 травня 2020 року приватним виконавцем Маковецьким З. В. подано до суду письмові пояснення по суті справи.

15 червня 2020 року Міністерством енергетики України подано до суду письмові пояснення третьої особи щодо позову (вх. № 19701/20) з додатками та заяву про заміну сторони у справі (вх. № 1375/20) з додатками.

Підготовче засідання 15.06.2020 відкладено на 09.07.2020.

06 липня 2020 року від Міністерства енергетики України до суду надійшли письмові пояснення третьої особи щодо позову (вх. № 21209/20) з додатками та заява про заміну сторони у справі (вх. № 1569/20) з додатками.

Також, 06.07.2020 Прокуратурою Львівської області подано заяву (вх. № 1561/20) про вступ у справу та клопотання про відкладення розгляду справи.

Відповідачем 08.07.2020 подано до суду: - заяву з процесуальних питань згідно з якою заявник просить виключити із числа учасників у справі третіх осіб, яких залучено до участі у справі ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.05.2020; - заперечення (заява з процесуальних питань) щодо заяви Міністерства енергетики України про заміну сторони у справі № 26/1.1-17.2.3-14856 від 11.06.2020; заяву про зупинення провадження у справі; відзив на позовну заяву з додатками.

У судовому засідання 09.07.2020 представником відповідача подано заяву про витребування доказів, а саме: паспорта № 18 розподільчого газопроводу, листів ПАТ «Львівгаз» № 07/1-6165 від 22.08.2014 та № 07/4-6229 від 28.08.2014, оригінали яких знаходяться в позивача, як в особи, від якої ці документи походять.

Ухвалою суду від 09.07.2020 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче засідання на 27.07.2020.

АТ «ОГРС «Львівгаз» 24.07.2020 подав до суду заяву з процесуальних питань щодо зупинення провадження у справі.

27 липня 2020 року від прокурора надійшли додаткові пояснення до заяви про вступ прокурора у справу.

Також, 27.07.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив.

1. Розглянувши заяву відповідача з процесуальних питань (вх. № 21467/20 від 08.07.2020, а.с. 156) про виключення із числа учасників у справі третіх осіб, яких залучено до участі у справі ухвалою про відкриття провадження у справі від 18.05.2020, заслухавши позицію присутніх у судовому засіданні представників учасників процесу, суд зазначає наступне.

Заявник обґрунтовує свої вимоги тим, що суд безпідставно залучив до участі у справі Міністерство енергетики та вугільної промисловості України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та приватного виконавця Маковецького Зоряна Вікторовича як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача як за заявою позивача (не за ініціативою суду), чим вийшов за межі своїх повноважень. Крім того, вказує, що у справі відсутні докази, які б вказували на те, що станом на дату залучення Міністерства до участі у справі: 1) воно має повноваження щодо управління об`єктами державної власності, 2) газопровід ГРС «Винники»/нова належить до сфери його управління. Можливе рішення про задоволення позову не вплине на права та обов`язки приватного виконавця, оскільки позов не містить вимог до виконавця, а правовий результат, якого прагне позивач - виключення майна з опису та звільнення його з під арешту - настане в момент вступу рішення суду у законну силу без будь-яких додаткових дій зі сторони приватного виконавця. А також вказує, що в ухвалі суду від 18.05.2020 немає інформації на які права чи обов`язки може вплинути рішення суду у справі. Так, заявник керуючись ст. 50, 74, 77, 169, 177 просить виключити третіх осіб з числа учасників у справі.

Представник позивача проти поданої заяви заперечив, вказавши про відсутність процесуального механізму виключення третіх осіб із числа учасників процесу. Прокурор підтримав позицію представника позивача.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Частини 1, 2, 3, 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Частина 1 статті 14 цього Кодексу - суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 2 та 4 статті 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи (ч. 1). Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору (ч. 2). Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі (ч. 4).

Стаття 51 ГПК України встановлює наслідки незалучення у справу третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Так, положення вказаної статті передбачають, якщо в результаті ухвалення судового рішення сторона може набути право стосовно третьої особи або третя особа може пред`явити вимоги до сторони, така сторона зобов`язана сповістити цю особу про відкриття провадження у справі і подати до суду заяву про залучення її до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. До такої заяви повинні бути додані докази про направлення її копії особі, про залучення якої як третьої особи подана заява. У разі розгляду справи без повідомлення третьої особи про розгляд справи, обставини справи, встановлені судовим рішенням, не мають юридичних наслідків при розгляді позову, пред`явленого стороною, яка брала участь у цій справі, до цієї третьої особи або позову, пред`явленого цією третьою особою до такої сторони.

Завданнями підготовчого провадження є остаточне визначення складу учасників судового процесу (п. 1 ч. 1 ст. 177 ГПК України).

Як з`ясовано судом при відкритті провадження у справі, позивач зварнувшись до суду із даним позовом вказав обставини, які стосуються Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та приватного виконавця Маковецького З. В. та яким буде дана оцінка суду і результати такої оцінки (рішення суду) може мати вплив на права та обов`язки вказаних осіб, яких заявник вказує як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача і відповідача відповідно.

Так, суд оцінюючи при відкритті провадження вказані позивачем у позові обставини, суд дійшов висновку про необхідність залучення вказаних вище осіб, до участі у справі з таких підстав:

1) позивач самостійно визначився із учасниками процесу на свій погляд та надав суду відповідне нормативно-правове обґрунтування, з яким суд погодився та розцінив як заяву про залучення третіх осіб у справу. При цьому вказані дії не було здійснено з ініціативи суду, а як вказано в попередньому реченні, не інакше як за зверненням сторони, яка з дотримання принципу диспозитивності звернулась до суду у порядку і спосіб передбачений законом та з власної ініціативи надала суду відповідні обґрунтування;

2) винятковою компетенцією суду є правосуддя, тобто здійснювана в передбаченому законом процесуальному порядку правозастосовна діяльність суду з розгляду справ. Суд є органом правозастосовним, а не нормотворчим, оскільки єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України (стаття 75 Конституції України). Тобто обмеження в доступі до правосуддя має визначати саме Верховна Рада України у відповідних законах.

3) відповідно до ст. 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: «Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.»

Згідно з ст. 1 «Захист власності» Протоколу N 1 до Конвенції про захист прав людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року, дата набрання чинності для України: 11.09.97: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права».

Таким чином, враховуючи усе вище наведене у сукупності, відсутність підстав для виключення третіх осіб, які залучені до участі у справі з урахування відсутності законодавчого дозволу суду на процесуальне виключення за власним розсудом, суд вважає подану заяву необґрунтованою, а тому у задоволенні такої необхідно відмовити.

2. Щодо розгляду заяви Міністерства енергетики України про заміну сторони у справі (а.с. 137 - 140), суд зазначає таке.

Міністерство обґрунтовує подану заяву тим, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» прийнято рішення про реорганізацію Міністерства енергетики та вугільної промисловості України шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля України.

Пунктом 7 постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, установлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля України є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості України.

Відповідно до пункту 2 Положення про Міністерство енергетики та захисту довкілля України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 № 32 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 18 вересня 2019 року № 847), Мінекоенерго є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує, зокрема: формування та реалізацію державної політики; у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах повноважень, передбачених законом, біологічної і генетичної безпеки; в електроенергетичному, ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах (далі - паливно-енергетичний комплекс). Формування державної політики щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та у галузях електроенергетики і теплопостачання.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України.

У пункті 3 постанови № 425 установлено, що Міністерство енергетики забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання наливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання.

У підпункті 3 пункту 3 зазначено, що Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Так, Верховий Суд у пунктах 38-39 постанови від 05.03.2020 у справі № 420/1364/19 зазначає, що під публічним правонаступництвом слід розуміти повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції; це вступ у чинні адміністративно - правові відносини нового суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) на місце суб`єкта, що або припинив своє існування або повністю чи частково позбувся адміністративної компетенції.

У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувались ліквідованим органом, не можуть бути припинені і підлягають передачі іншим державним органам, за виключенням того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.

Так, заявник з посиланням на ст. 52 ГПК України просить замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (37471933) на Міністерство енергетики України (ідентифікаційний код 37552996).

Представник позивача подану заяву підтримав та надав усні пояснення по суті поданої заяви.

Представник відповідача проти поданої заяви заперечив вказавши таке. Заявник не доводить, що в результаті правонаступництва він набув певних управлінських прав щодо газопроводу «Винники»/нова. Наявний у справі Витяг з ЄРОДВ є неналежним доказом. Міністерство енергетики України не позбавлене права вступити у процес як третя особа, якщо доведе достатні обґрунтування, що рішення у справі може вплинути на права та обов`язки останнього щодо однієї із сторін.

Згідно з статтею 52 Господарського процесуального кодексу України , у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Як з`ясовано судом, Кабінет Міністрів України постановою від 02.09.2019 № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» реорганізовано Міністерство енергетики та вугільної промисловості шляхом приєднання до Міністерства енергетики та захисту довкілля. Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.2019 № 829, установлено, що Міністерство енергетики та захисту довкілля є правонаступником майна, прав і обов`язків Міністерства енергетики та вугільної промисловості.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27.05.2020 № 425 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» Міністерство енергетики та захисту довкілля України перейменовано на Міністерство енергетики України та установлено, що Міністерство енергетики забезпечує формування та реалізує державну політику в електроенергетичному ядерно-промисловому, вугільно-промисловому, торфодобувному, нафтогазовому та нафтогазопереробному комплексах; забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері ефективного використання наливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива (крім забезпечення енергоефективності будівель та інших споруд) та у сфері нагляду (контролю) у галузях електроенергетики і теплопостачання. Міністерство енергетики та Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів є правонаступниками прав, обов`язків та майна Міністерства енергетики та захисту довкілля у відповідних сферах.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони у матеріальному правовідношенні її правонаступником). У зв`язку з цим для вирішення судом питання про процесуальну заміну сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника. Так, процесуальне правонаступництво, передбачене приписами статті 52 ГПК України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.

Отже, суд розглянувши вимоги Міністерства енергетики України щодо заміни учасника процесу у даній справі правонаступником, заслухавши доводи та заперечення представників присутніх у судовому засіданні, вказує, що погоджується із доводами заявника та позивача, які спростовують заперечення представника відповідача, адже заявником на думку суду надано достатні та належні докази правонаступництва, а відповідачем не надано суду доказів протилежного. Таким чином, враховуючи у сукупності вище наведене, необхідність виконання завдань підготовчого провадження, доцільність посилань заявника на правову позицію Верховного Суду у подібних правовідносинах, застосовуючи процесуальну економію для запобігання затягування розгляду справи, суд вважає заяву Міністерства енергетики України обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

3. Як зазначалось вище, 06.07.2020 Прокуратурою Львівської області подано заяву (вх. № 1561/20, а.с. 111 - 112) про вступ у справу та 27.07.2020 додаткові пояснення до поданої заяви. Так, прокурор подавши до суду відповідну заяву обґрунтовує таку необхідність вступу наступним.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України органи прокуратури здійснюють представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, визначеному законом. Право на звернення прокурора до господарського суду в інтересах держави або вступу у вже порушену справу передбачено ч. 2 ст. 2 та ч. 4 ст. 53 ГПК України.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом вступати у справу, порушену за позовом (заявою, поданням) іншої особи, на будь-якому етапі судового провадження. Прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося, чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави.

Відповідно до ч 3 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, самостійно визначає в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У судовому засіданні прокурор зазначив, що до складу газопроводу високого тиску ГРС «Винники» діаметром 500 мм довжиною 8868,5 м.п. входить газопровід високого тиску ГРС «Винники - нова» діаметром 500 ммп довжиною 108 м.п., який є об`єктом державної власності, що підтверджено витягом з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна. Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області від 19.05.2020 у справі № 2/264 задоволено позов прокурора Львівської області та визнано недійсною біржову угоду від 02.10.2002 № 96-02/5 про купівлю матеріальних цінностей між ВАТ «Кінескоп» та ВАТ «Іскра» про купівлю-продаж матеріальних цінностей, а саме двох станцій катодного захисту та зовнішнього газопроводу ГРС «Винники» Д500. Вказані справи взаємопов`язані між собою, що зумовлює необхідність вступу органів прокуратури в розгляд справи № 914/1124/20.

Європейський суд з прав людини звертає увагу, що у справах, що стосуються екологічних питань, державі мають надаватися широкі межі розсуду та можливість вибору між різними способами та засобами дотримання своїх зобов`язань (рішення у справі «Хеттон та інші проти Сполученого Королівства», пп. 1000,119,123).

Крім того, Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Водночас є категорія справ, де ЄСПЛ зазначив, що підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі «Менчинська проти Російської Федерації» ЄСПЛ у рішенні висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): «Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у разі захисту інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси значного числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави».

Так, суд розглянувши подану заяву прокурора про вступ у справу, заслухавши позицію представників учасників процесу, дійшов висновку, що така заява є обґрунтованою, адже з сукупності підстав встановлено, що предметом спору у даній справі є вчинення дій щодо газопроводу (виключення його з опису та з під арешту), який на думку прокурора належить державі та входить до складу іншого газопроводу, право власності на який належить державі, і який був предметом розгляду у іншій справі за позовом прокурора. Також, існує обґрунтована необхідність у забезпеченні дотримання законних прав та інтересів держави у спірних правовідносинах, що є одним із завдань прокуратури.

4. Щодо розгляду заяви представника відповідача про витребування доказів (а.с. 212), а саме: паспорта № 18 розподільчого газопроводу, листів ПАТ «Львівгаз» № 07/1-6165 від 22.08.2014 та № 07/4-6229 від 28.08.2014, оригінали яких знаходяться в позивача, як в особи, від якої ці документи походять, суд заслухавши позиції заявника та представника позивача, погоджується із доводами представника позивача, що подана заява не відповідає вимог встановленим ст. 81 ГПК України.

Статтею 81 Господарського процесуального кодексу України вказано, що у клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. Так, заявлене клопотання не містить обов`язкової інформації згідно з п. 2, 4, 5 вказаної статті, яка повинна бути відображена у клопотання такого змісту.

Згідно з ч. 3 ст. 169 ГПК України, заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. Ч. 1, 4 ст. 170 ГПК України закріплено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: зокрема, інші відомості, які вимагаються цим Кодексом. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Таким чином, суд встановивши, що заява відповідача про витребування доказів за формою та змістом не відповідає вимогам процесуального закону, дійшов висновку повернути заявнику її без розгляду.

5. Щодо розгляду заяви відповідача про зупинення провадження у справі (а.с. 159 - 160), суд зазначає наступне.

ТзОВ «Спектргаз» обґрунтовуючи подану заяву вказує про необхідність зупинення провадження у даній справі до набранням судовими рішеннями у справах № 910/3500/18 про визнання недійсним Договору № 31/04 від 29.11.12, Додаткової угоди № 1 від 24.05.17 та стягнення грошових коштів та 2/264 про банкрутство ВАТ «Кінескоп» в частині заяви Прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсною біржової угоди № 96-02/5 від 02.10.02 законної сили.

Як підставу для зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням у справі № 910/3500/18 відповідач вказує про те, що Позивач у цій справі підставою позову визначив ту обставину, що до складу описаного та арештованого у виконавчому провадженні № 61706682 газопровода ГРС «Винники»- «Іскра» входить газопровід ГРС Винники/нова, який є об`єктом права державної власності (інв. № за ЄСКООДМ 145200100330100006) і який передано ПАТ «Львівгаз» на праві господарського відання згідно Договору № 31/04 від 29.11.12.

Додатковою угодою № 1 від 24.05.17 Договір № 31/04 від 29.11.12 викладено в редакції Договору експлуатації ГРС або їх складових № 240517/11-Лв-ГРМ від 24.05.17.

Господарським судом м. Києва відкрито провадження у справі № 910/3500/18 за позовом Заступника Генерального прокурора в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до АТ «Львівгаз» та Міністерства енергетики та вугільної промисловості України про визнання недійсним Договору № 31/04 від 29.11.12, Додаткової угоди № 1 від 24.05.17 та стягнення грошових коштів. Відтак, існує об`єктивна потреба у ідентифікації об`єктів, визначенні їх розташування на місцевості, встановленні обставин, який об`єкт перебував у власності продавця, а який - у власності держави.

Обставини недійсності Договору № 31/04 від 29.11.12 та Додаткової угоди № 1 від 24.05.17 не є предметом судового розгляду у справі № 914/1124/20, тому не можуть бути з`ясовані та встановлені у ній, проте мають істотне значення для її вирішення.

Отже, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 910/3500/18, оскільки зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), зазначені, зокрема, в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 03.12.19, щодо дійсності Договору № 31/04 від 29.11.12, на який посилається позивач як на підставу позову у справі № 914/1124/20, зокрема вважаючи, що цей договір є підставою речового права на захист якого спрямована позовна вимога і який може бути визнано недійсним у справі № 910/3500/18.

Також, існує об`єктивна неможливість розгляду даної справи до вирішення справи № 2/264, враховуючи те, що: а) як у даній справі, так і у справі № 2/264 позивач обґрунтовує наявність у нього на відповідному правовому титулі газопроводу ГРС «Винники»/нова довжиною 0,108 км, на підтвердження чого він посилається на один і той самий доказ - Договір № 31/04 від 29.11.12 та додаток № 1 до нього; б) існування цього газопроводу не підтверджується жодною проектною і виконавчо-технічною документацією (принаймні така поки не долучена до справи); в) існує об`єктивна потреба у ідентифікації вищенаведених об`єктів ГРМ (газорозподільних мереж), визначенні їх фактичної довжини, конфігурації, місце розташування на місцевості, на що було спрямоване призначення (замовлення) судових будівельно-технічних експертиз у справі № 2/264, оцінку яких має надати суд, в першу чергу, саме у справі № 2/264, оскільки, саме у цій справі знаходяться усі матеріали та докази, що стосуються підстав, порядку проведення, надання матеріалів для досліджень, оскарження дій експертів та самих висновків цих експертиз, що унеможливлює належну оцінку висновків експертів № 4660 від 26.04.19 ( Іляш В. В. ) та № 22/10/19 від 22.10.19 ( Бобало Т.В. ) у справі 914/1124/20 до їх остаточної оцінки судом у справі № 2/264. Відтак, зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

АТ «ОГРС «Львівгаз» у поданій заяві з процесуальних питань щодо зупинення провадження у справі частково підтримує заявлене відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі, вказуючи про таке.

Предметом спору у справі № 910/3500/18 є вимоги прокурора визнати договір № 31/04 від 29.11.2012 і додаткову угоду до нього недійсними та стягнути з АТ «Львівгаз» кошти. Підставами позову прокурора є невідповідність оспорюваного договору вимогам актів цивільного законодавства та збереження АТ «Львівгаз» коштів без визначених законом підстав.

Належність газопроводу ГРС Винники/нова до державного майна у справі № 910/3500/18 не є ні предметом, ні підставою спору. Належність газопроводу ГРС Винники/нова до державного майна сторонами у справі № 910/3500/18 не оспорюється, а ТзОВ «Спектргаз», будучи обізнаним про такий спір, самостійних вимог на предмет спору у справі № 910/3500/18, як власник газопроводу ГРС Винники/нова, не заявляв.

Незалежно від результату вирішення справи № 910/3500/18 газопровід ГРС Винники/нова як належав державі Україна на праві власності, так і буде належати у подальшому. У справі № 910/3500/18 питання права власності держави на газопровід ГРС Винники/ нова не вирішується.

Натомість у справі № 914/1124/20 вирішується спір про законність дій відповідача, спрямованих на продаж державного майна для виконання його грошових зобов`язань перед кредитором. Саме з метою запобігти незаконному відчуженню державного майна у справі бере участь Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та про вступ у справу заявив прокурор шляхом подання заяви.

З наведених підстав заява відповідача про зупинення провадження у справі до вирішення справи № 910/3500/ 18 є необґрунтованою.

Предметом спору у справі № 2/264 (за заявою прокурора) є визнання недійсною біржової угоди від 02.10.2002 № 96/02/5. Підставою заяви прокурора у справі № 2/264 є невідповідність біржової угода від 02.10.2002 № 96/02/5 вимогам ст. 48 ЦК Української РСР і обставини, які дають підстави вважати неукладеною угоду про внесення змін та доповнень до біржової угоди від 02.10.2002 № 96/02/5.

На виконання вказівок суду касаційної інстанції у справі № 2/264 суд першої інстанції при новому розгляді справи призначав судову експертизу, на висновок якої посилається позивач, і надав висновку екпертизи правову оцінку у рішенні.

Також суд у рішенні надав оцінку висновку експертизи, на яку посилається відповідач; всім доказам, на які посилається позивач та частині доказів, на які посилається відповідач у справі № 914/1124/20.

АТ «Львівгаз», ТзОВ «Спектргаз», Міністерство енергетики та вугільної промисловості України та прокурор є учасниками справи № 2/264, як і справи № 914/1124/20.

Пов`язаність справ полягає у тому, що спочатку ПАТ «Іскра» за договором купівлі-продажу від 20.08.2014 продало газопровід ТзОВ «Спектргаз» і в п. 1.3. договору вказано, що газопровід належить ПАТ «Іскра» на підставі вище вказаної біржової угоди та змін і доповнень до неї. Після подання позову прокурором ТзОВ «Спектргаз» за договором поставки від 08.08.2016 продало той же газопровід ПАТ «Іскра». А через два місяці знову купило той же газопровід у ПАТ «Іскра» за договором від 10.10.2016, який долучило до відзиву.

Рішенням від 19.05.2020 Господарського суду Львівської області у справі № 2/264 біржову угоду від 02.10.2002 № 96/02/5 визнано недійсною. У рішенні суд також встановив: Зміни та доповнення № 1 до біржової угоди N 96/02/5 від 02.10.2002 є неукладеною угодою у зв`язку з відсутністю її реєстрації на товарній біржі, на якій ці Зміни і доповнення були укладені; до предмету Змін та доповнень № 1 до біржової угода № 96-02/ 5 від 02.10.2002 включено державне майно - газопровід високого тиску ГРС Винники/нова протяжністю 108 пог.м., інвентарний номер 145200100330100006, який Міністерство енергетики та вугільної промисловості України на підставі договору № 31/04 від 29.11.2012 передало у господарське відання АТ «Львівгаз».

З цих встановлених судом обставин встановлено ПАТ «Іскра» продало ТзОВ «Спектргаз»: в частині 108 пог.м. газопроводу державне майно, власником якого не було; в частині 198,5 пог.м. газопроводу майно ВАТ «Кінескоп», власником якого не було (угода визнана судом неукладеною); в частині 610 пог.м. газопроводу майно ВАТ «Кінескоп», біржова угода про продаж якого судом визнана недійсною.

Рішення суду у справі №2/264 на даний час ТзОВ «Спектргаз» не оскаржене, але строк на оскарження продовжено законом на строк дії карантину. Отже обставини, які є предметом доказування у справі № 914/1124/20 є предметом доказування у справі № 2/264 (за заявою прокурора), яка розглядається на даний час судом, рішення ухвалене, але не набрало законної сили.

Прокурор надавши усні пояснення по суті заявленого клопотання вказав, що повністю підтримує позицію позивача.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках: об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Так, суд розглянувши та заслухавши позиції учасників процесу, з`ясував, що обставини, які є предметом доказування у даній справі можуть бути встановлені у справі № 2/264, які після набрання рішення у вказаній справі законної сили, матимуть значення та впливатимуть на склад обставин, які входять джо предмету доказування у цій справі, і які суд зобов`язаний встановити вирішуючи спір по суті. Таким чином, клопотання відповідача в частині зупинення провадження у даній справі до набрання рішенням у справі № 2/264 про банкрутство ВАТ Кінескоп» в частині заяви Прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсної біржової угоди № 96-02/5 від 02.10.2002, з якими погоджується позивач та прокурор підлягає задоволенню.

Щодо зупинення провадження у даній справі до набрання рішення у справі № 910/3500/18 законної сили, суд погоджується із доводами представника позивача, які спростовують позицію відповідача про необхідність зупинення провадженні до вказаної у цьому абзаці справи. Як обґрунтовано зазначає позивач, належність газопроводу ГРС Винники/нова до державного майна у справі № 910/3500/18 не є ні предметом, ні підставою спору. Належність газопроводу ГРС Винники/нова до державного майна сторонами у справі № 910/3500/18 не оспорюється.

Так, суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду у цій справі, тому заявлене клопотання відповідача в частині зупинення провадження у цій справі до набрання рішенням у справі № 910/3500/18 законної сили є необґрунтованим.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Серявін та інші проти України» зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених: пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи (п. 4 ч. 1 ст. 229 ГПК України).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 12, 20, 50, 53, 81, 162, 164, 169, 170, 176, 177, 182, 183, 227, 229, 234, 235, пунктом 4 розділу Х Прикінцевих положень Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» (вх. № 21467/20 від 08.07.2020) з процесуальних питань щодо виключення зі складу учасників справи Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та приватного виконавця Маковецького З. В. відмовити.

2. Заяву Міністерства енергетики України (вх. № 1569/20 від 06.07.2020) про заміну сторони задовольнити.

Замінити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 30; ідентифікаційний код 37471933) його правонаступником Міністерством енергетики України (03035, вул. Митрополита Василя Липківського, буд. 35; ідентифікаційний код 37552996).

3. Заяву Прокуратури Львівської області (вх. № 1561/20) про вступ у справу № 914/1124/20 за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного виконавця Маковецького З. В. про виключення з опису та звільнення з під арешту газопроводу визнати обґрунтованою.

4. Клопотання відповідача про витребування доказів повернути без розгляду.

5. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз» (вх. № 1596/20 від 08.07.2020) про зупинення провадження у справі про зупинення провадження у справі задовольнити частково.

6. Провадження у справі № 914/1124/20 за позовом акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Спектргаз», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Міністерства енергетики України та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача приватного виконавця Маковецького З. В. про виключення з опису та звільнення з під арешту газопроводу зупинити до набрання законної сили рішенням у справі № 2/264 про банкрутство ВАТ «Кінескоп» в частині заяви Прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Пустомитівської районної ради Львівської області про визнання недійсної біржової угоди № 96-02/5 від 02.10.2002.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст ухвали складено 31.07.2020.

Суддя В.П. Трускавецький